Рішення № 10177542, 01.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/8101.06.10 За позовом Комунального підприємства «Батиївське»Солом’янської районної у м. Києві ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «ЕНРАН-ТЕЛЕКОМ»

про стягнення 26910,15 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача: Волинець В.М. за довіреністю №39 від 13.01.2010р.

від відповідача: Майструк О.Д. за довіреністю від 25.02.10 №88

Обставини справи:

До Господарського суду м. Києва звернулося Комунальне підприємство «Батиївське»Солом’янської районної у м. Києві ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «ЕНРАН-ТЕЛЕКОМ»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «ЕНРАН-ТЕЛЕКОМ»на користь Комунального підприємства «Батиївське»Солом’янської районної у м. Києві ради суму основного боргу з урахуванням пені у розмірі 26910,15 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.02.10 порушено провадження у справі №40/81 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 25.02.10.

25.02.10 у судовому засіданні представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 26617,03 грн. та у відповідності до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 25.03.10.

У судове засідання 25.03.10 з’явились представники усіх учасників судового процесу, подали спільну заяву про продовження строку вирішення спору у справі №40/81.

Суд, за результатами обговорення поданої на розгляд суду заяви та з’ясування думки учасників судового процесу вирішив її задовольнити та у відповідності до ч.4 ст. 69 ГПК України прийняв з даного приводу ухвалу.

13.04.10 у судовому засіданні позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, у зв’язку з поданням якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 24 907,90 грн, пені у розмірі 1 709,13 грн та відшкодувати позивачу витрати, понесені ним у зв’язку зі зверненням до суду.

13.04.10 з підстав, наведених у ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалась перерва до 29.04.10.

Ухвалою суду від 27.04.10 розгляд справи у відповідності до ст..77 ГПК України відкладався до 27.05.10, при цьому суд зобов’язав сторін надати додаткові докази та письмові пояснення з приводу предмету спору.

У судове засідання 27.05.10 з’явились представники усіх учасників судового процесу. Позивач шляхом подання відповідної заяви заявив про збільшення позовних вимог та, у зв’язку з цим, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 32 413,39 грн за період з 01.01.10 по 01.05.10, 2202,78 грн пені та відшкодувати позивачу витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зазначена заява у встановленому порядку прийнята судом до провадження.

27.05.10 у судовому засіданні оголошувалась перерва до 01.06.10.

01.06.10 у судовому засіданні у відповідності до ч.2 ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, встановив:

На розгляд Господарського суд м. Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Батиївське»Солом’янської районної у м. Києві ради (надалі за текстом –позивач, КП «Батиївське») до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «ЕНРАН-ТЕЛЕКОМ»(надалі за текстом –відповідач, ТОВ НВФ «ЕНРАН-ТЕЛЕКОМ») про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «ЕНРАН-ТЕЛЕКОМ»на користь Комунального підприємства «Батиївське»Солом’янської районної у м. Києві ради суму основного боргу з урахуванням пені у розмірі 26910,15 грн.

В процесі розгляду справи позивачем неодноразово уточнялися позовні вимоги. Позивач, в редакції останньої поданої заяви, що прийнята судом, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 32 413,39 грн, пеню у розмірі 2 202,78 грн та відшкодувати позивачу витрати, понесені ним у зв’язку зі зверненням до суду.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 01.04.08 позивач та відповідач уклали договір №62 про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території у нежитловому приміщенні загальною площею 429,29 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Климента,27, строк дії якого встановлений до 01.04.10. Зазначений договір, за твердженням позивача, переукладений на договір №9 від 01.04.09 про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах на утримання будинку та при будинкових територій у нежилому приміщенні загальною площею 429,29 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. І. Климента, 27 зі строком дії до 01.04.2010 року.

З посиланням на п. 2.8 договору позивач стверджує, що відповідач повинен сплачувати усі платежі, передбачені договором, експлуатаційні витрати та відшкодування витрат незалежно від результатів господарської діяльності щомісяця до 1 числа місяця, наступного за звітнім.

Відповідачу, як стверджує позивач, виставлялись рахунки за теплопостачання та гаряче водопостачання; за відшкодування витрат за технологічне обслуговування внутрішньобудинкових теплових та інженерних мереж; за утримання будинку (експлуатаційні витрати). Однак він грубо порушує умови договору, несвоєчасно і не у повному обсязі сплачує плату по наведених платежах, що розцінюється позивачем як одностороння відмова від виконання зобов’язань.

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за період з 01.01.10 по 01.05.10 складає 32 413,39 грн.

На цю суму позивач, з посиланням на ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкової території», нарахував пеню у сумі 2 202,78 грн.

Таким чином позивач, з посиланням на ст. 67 ЖКУ, ч.1 ст. 173, ч.2 ст. 343 ГКУ, ст.ст. 525, 526, 530 ЦКУ, ст.1 Закону України «Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкової території»просить суд позов задовольнити та стягнути на його користь з відповідача суму заборгованості загалом у розмірі 32 413,39 грн та пеню у розмірі 2 202,78 грн.

Таким чином, спір у справі виник із дій відповідача, що стосуються неналежного/невиконання умов договору про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території, а відтак нарахування позивачем заборгованості та пені у заявленому у позові розмірі, про стягнення яких клопоче позивач.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог за таких підстав.

01 квітня 2009 року між Комунальним підприємством «Батиївське»Солом’янської районної у м. Києві ради (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Екран Телеком»(далі відповідач) було укладено Договір №9 про надання послуг з водо -, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території (далі Договір).

Відповідно до умов Договору (п.1.1.) підприємство надає за плату орендарю (власнику) комунальні послуги (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) в приміщення загальною площею 429,29 кв.м., яке знаходиться за адресою: вул. І.Клименка, 27. Орендар (власник) приймає участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території.

Пунктами 2.1, 2.8 Договору встановлено, що орендар (власник) щомісячно сплачує підприємству вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно виставлених постачальником табуляграм. Орендар (власник) повинен сплачувати всі платежі, які передбачені Договором, незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з пунктом 2.2 Договору розрахунки за отримані комунальні послуги здійснюються за діючими тарифами, встановленими відповідними державними органами.

Відповідно до пункту 2.6 Договору крім плати за комунальні послуги орендар (власник) сплачує підприємству експлуатаційні витрати, розмір яких на день укладання договору становить: 683,54 грн.

Розмір цих витрат може коригуватися з погодженням сторін в залежності від фактичних витрат в звітному періоді.

Як вбачається з матеріалів справи позивач надав відповідачу послуги по утриманню будинку та прибудинкових територій, що засвідчується обліковими картками, рахунками–фактурами та розрахунком позивача (копії яких наявні в матеріалах справи), проте відповідач за надані послуги в повному обсязі не розрахувався, у зв’язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 32 413,39 грн.

Станом на день розгляду справи в суді заборгованість відповідач не сплатив, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 32 413,39 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Позивач керуючись вищезазначеним Законом нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2 202,78 грн.

Здійснивши перерахунок пені, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 32 413,39 грн основного боргу та 2 202,78 грн - пені є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Крім того, державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством. В рішенні, ухвалі, постанові чи довідці господарського суду зазначаються обставини, що є підставою для повного або часткового повернення державного мита (ст. 47 ГПК України). Згідно з п.2 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»сплачене державне мито підлягає поверненню, зокрема у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством. Судом встановлено, що державне мито, що внесене до державного бюджету платіжними дорученнями №1172 від 13.01.10 та №1496 від 28.05.10, сплачене у більшому розмірі, ніж це передбачено чинним законодавством, а відтак –підлягає поверненню у відповідності до ст. 47 ГПК України

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 626, 629, 901, 903, Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 43, 47, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Енран Телеком»(03057, м. Київ, вул. Довженка, 14, код ЄДРПОУ 24723944) з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Комунального підприємства «Батиївське»Солом’янської районної у м. Києві ради (03141, м. Київ, вул. Солом’янська, 33, код ЄДРПОУ 35756966) заборгованості у розмірі 32 413,39 грн (тридцять дві тисячі чотириста тринадцять гривень тридцять дев’ять копійок), пені у розмірі 2 202,78 грн (дві тисячі двісті дві гривні сімдесят вісім копійок), витрати по сплаті державного мита у розмірі 346,16 грн (триста сорок шість гривень шістнадцять копійок) та 236,00 грн (двісті тридцять шість гривень нуль копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Комунальному підприємству «Батиївське»Солом’янської районної у м. Києві ради (03141, м. Київ, вул. Солом’янська, 33, код ЄДРПОУ 35756966) з Державного бюджету України 247,84 грн (двісті сорок сім гривень вісімдесят чотири копійки) надмірно сплаченого державного мита.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.           

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення: 14.06.2010р.