Постанова № 10177287, 07.06.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-1692/10/2370 07.06.2010 р. м. Черкаси

11 год. 50 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Чубар Т.М.,

при секретарі Дуженко С.А.,

за участю: прокурора Максимової В.В.,

представника позивача Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України Пугач Л.М. за довіреністю № 41/1-8-617п від 15.12.2009р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом першого заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України до приватного підприємства «Агропромислова компанія «Інтерсервіс»про стягнення фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся перший заступник прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України, в якому просить стягнути з приватного підприємства «Агропромислова компанія «Інтерсервіс» фінансові санкції у сумі 2380 грн.

Прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю, обґрунтовуючи їх тим, що за порушення Закону України «Про автомобільний транспорт», постановами від 07.12.2009р. та від 21.12.2009р. до відповідача були застосовані фінансові санкції на загальну суму 2 380 грн. Оскільки приватне підприємство «Агропромислова компанія «Інтерсервіс»не сплатило зазначену суму добровільно, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не зявився, про причину своєї неявки не повідомив, заперечення на позов не надав, а тому суд вирішив провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів справи.

Заслухавши пояснення і доводи прокурора та представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт»№ 2344-III від 05 квітня 2001 року (надалі по тексту Закон № 2344-III).

Так, відповідно до статті 6 цього Закону центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують: урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту; урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, в свою чергу, здійснює: державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; державний нагляд за забезпеченням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, безпеки автомобільних перевезень; державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби тощо.

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі.

Згідно п. 14 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України «Про автомобільний транспорт»; наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (п. 15 означеного Порядку).

Статтею 48 Закону № 2344-III, в свою чергу, документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах визначено: для автомобільного перевізника ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, є: для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно статті 34 Закону № 2344-III серед обовязків автомобільного перевізника визначено, окрім іншого виконання вимог цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечення проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; забезпечення водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів тощо.

При цьому автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

24 листопада 2009 року посадовими особами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області було проведено перевірку додержання приватним підприємством «Агропромислова компанія «Інтерсервіс», 20400, Черкаська область, м. Тальне, вул. Гагаріна, 38, ідентифікаційний код 32115418, вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання вантажних перевезень автомобільним транспортом на автодорозі Київ-Одеса.

За результатами перевірки було складено акт № 159800, з якого вбачається, що 24.11.2009р. водій відповідача, керуючи транспортним засобом марки КАМАЗ 5320, номерний знак СА8453АТ, надавав послуги з вантажних перевезень на договірних умовах (товарно-транспортна накладна № 819839 від 24.11.2009р.) без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: без ліцензійної картки, чим порушено вимоги вищевказаного закону.

26 листопада 2009 року посадовими особами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Черкаській області повторно проведено перевірку додержання приватним підприємством «Агропромислова компанія «Інтерсервіс»вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання вантажних перевезень для власних потреб на автодорозі Київ-Одеса, за результатами якої складено акт, згідно якого встановлено порушення відповідачем спільного наказу Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів»№ 124/345 від 05 червня 2000 року, зокрема встановлено відсутність в дорожньому листі штампу медичного працівника про медичний огляд водія встановленого зразка. Виявлене порушення свідчить як про порушення означеного Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, так і про невиконання винесеного керівником органу державного контролю припису щодо усунення приватним підприємством «Агропромислова компанія «Інтерсервіс»порушень законодавства про автомобільний транспорт №031865 від 02.11.2009р. за аналогічне правопорушення (акт перевірки від 09.10.2009р.), вжиття заходів щодо усунення якого мало бути здійснено у строк до 02.12.2009р.

Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт встановлена статтею 60 Закону № 2344-ІІІ. Так, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за:

надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

невиконання перевізниками або їхніми представниками приписів органів державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі вищезазначених актів з урахуванням положень статті 60 Закону №2344-ІІІ, начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Черкаській області винесено постанови № 086341 від 21.12.2009р. та № 086329 від 07.12.2009р. про застосування до приватного підприємства «Агропромислова компанія «Інтерсервіс»фінансових санкцій на загальну суму 2380 грн., направлені відповідачу рекомендованою кореспонденцією 11.12.2009р. та 28.12.2009р. відповідно.

Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у статті 60 Закону №2344-ІІІ, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Так, п. 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті встановлено, що фінансова санкція повинна бути перерахована субєктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом пятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється органам державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

У разі оскарження постанови про застосування фінансових санкцій стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Приймаючи до уваги, що відповідач, у встановлені законодавством строки фінансові санкції не сплатив, постанови про їх накладення не оскаржив, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Агропромислова компанія «Інтерсервіс», ідентифікаційний код 32115418, в доход бюджету через Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті України фінансові санкції в сумі 2380 (дві тисячі триста вісімдесят) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяТ.М. Чубар

Повний текст постанови виготовлений 11 червня 2010 року.