Постанова № 10177251, 21.06.2010, Хмельницький окружний адміністративний суд

< для копії >

Справа № 2-а-3271/10/2270

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2010 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМихайлова О.О.

при секретаріМельничук В.В.

за участі представників

позивача

відповідачаОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Нафта-Сервіс" <3-тя особа >до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції <3-тя особа >про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Нафта-Сервіс» звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень. Позовні вимоги вмотивовані тим, що за наслідками позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Хмельницькою міжрайонною державною податковою інспекцією було неправомірно, на думку позивача, прийняті податкові повідомлення-рішення №0000122310/0/76 від 28 січня 2010 року, №0000122310/1/470 від 25 лютого 2010 року, №0000132310/0/75 від 28 січня 2010 року, №0000132310/1/471 від 25 лютого 2010 року.

В судовому засіданні представник товариства з обмеженою відповідальністю «А-95» підтримав заявлені вимоги, підтвердив зазначені в позовній заяві обставини.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, пояснили, що при проведенні позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Нафта-Сервіс» підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість». За результатами перевірки, на підставі акту №37/230/33233534 від 15 січня 2010 року було винесені оскаржувані первинні податкові повідомлення-рішення. Потім за результатами розгляду скарг позивача були винесені оскаржувані повторні податкові повідомлення-рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Нафта-Сервіс» є юридичною особою, ідентифікаційний код 33233534.

У період з 18 грудня по 31 грудня 2009 року посадовими особами відповідача була проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ «Транс-Нафта-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2006 року по 30 вересня 2009 року. За результатами перевірки був складений акт № 37/230/33233534 від 15 січня 2010 року, а на підставі вказаного акту було винесене податкове повідомлення - рішення за № 0002922301/0/9539 від 11 листопада 2008 року, яким визначено податкове зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у сумі 43057281 грн., в тому числі 28704854 грн. за основним платежем, 14352427 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржувалося в адміністративного порядку, однак скарги не були задоволені, а за результатами розгляду скарг були прийняті податкові повідомлення - рішення від 3 грудня 2008 року № 0002922301/1/10323, від 21 квітня 2009 року № 0002922301/2/3432.

У висновку акта перевірки зазначено, що ТОВ «А-95» порушило вимоги статей 4, 5, 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено відємне значення обєкта оподаткування по податку на прибуток у сумі 1 259 980 грн.; статей 3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 28 704 854 грн., завищено залишок відємного значення (рядок 26 декларації за червень 2008 року) на 386 181 грн. Позивач також порушив вимоги ст.ст. 203, 215, 216, 228, 655, 656, 662, 712, 936, 946, 1011, 1013, 1024 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним по:

договору поставки № КП-63/03-07 від 20 березня 2007 року між ТОВ «А-95» та ТОВ «Метрідат» на загальну суму господарських зобов'язань 149 704 918 грн.;

договору купівлі-продажу №29/02-08/А-95 від 29 лютого 2008 року між ТОВ «А-95» та ТОВ «Рубітекс» на загальну суму господарських зобов'язань 6 009 394 грн.;

договору комісії №01/03-08/А-95 від 1 березня 2008 року між ТОВ «А-95» та ТОВ «Рубітекс» на загальну суму господарських зобов'язань (комісійної винагороди) 1 601 858 грн.;

договору комісії №01/03-08/А-95 від 1 березня 2008 року між ТОВ «А-95» та ТОВ «Рубітекс» на загальну суму господарських зобов'язань (відшкодування транспортних витрат) 308 076 грн.;

договору зберігання № 0104-5/07 від 1 квітня 2007 року між ТОВ «А-95» та ВАТ «Днінронафтопродукт» на загальну суму господарських зобов'язань 650 000 грн.

На підставі акту №10120/23-4/33709867 від 27 жовтня 2008 року Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому було винесено первинне податкове повідомлення-рішення від 11 листопада 2008 року № 0002922301/0/9589. Позивач оскаржив зазначене повідомлення-рішення в адміністративному порядку, однак скарги не були задоволені, а за результатами розгляду скарг були прийняті податкові повідомлення - рішення від 3 грудня 2008 року № 0002922301/1/10323, від 21 квітня 2009 року № 0002922301/2/3432. Зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями було визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) ТОВ «А-95» у розмірі 43057281 грн., в тому числі 28704854 грн. за основним платежем, 14352427 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до договорів поставки нафтопродуктів № КП-63/03-07 від 20 березня 2007 року з ТОВ «Метрідат» та додаткових угод до нього; купівлі-продажу №29/02-08/А-95 від 29 лютого 2008 року з ТОВ «Рубітекс» та додаткових угод до цього договору, останні зобов'язувалися передати визначені додатковими угодами нафтопродукти для покупця ТОВ «А-95», який зобов'язувався прийняти та оплатити визначені ними угодами грошові суми. Згідно з цими документами нафтопродукти мали надходити від ТОВ «Метрідат» та ТОВ «Рубітекс», а ТОВ «А-95» перераховувала за це кошти, що видно із рахунків бухгалтерського обліку, які регулюють дебіторську та кредиторську заборгованість та операції по розрахунках.

Відповідно до договору комісії №01/03-08/А-95 від 1 березня 2008 року з ТОВ «Рубітекс»(Комітент), ТОВ «А-95» було зобовязано по дорученню комітента за винагороду здійснювати від свого імені, але за рахунок комітента, угоди по реалізації паливо-мастильних матеріалів шляхом їх продажу за готівковий або безготівкових рахунок.

Відповідно до договору зберігання № 0104-5/07 від 1 квітня 2007 року ВАТ «Дніпронафтопродукт» передає для ТОВ «А - 95» нафтопродукти та інші товарно-матеріальні цінності, а останнє зобов'язується зберігати їх протягом строку дії договору на своєму (орендованому) складі.

Всупереч вимогам статей 3, 6, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», статей 1, 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зазначені господарські операції не підтверджені належним чином первинними документами бухгалтерського обліку - комплектом перевізних документів у відповідності до Правил оформлення перевізних документів та Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644. Інструкції «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України», затверджених наказом Держнафтогазпрому, Міністерства економіки, Міністерства транспорту, Держстандарту, Держкомстату України від 2 квітня 1998 року № 81/38/101/235/122. Незважаючи на вимоги ст. 13 Закону України «Про підтвердження відповідності», згідно з якими постачальник зобов'язаний реалізовувати продукцію за умови наявності у документах, з якими йому передано відповідну продукцію, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом на відповідний вид продукції, таких документів перевіркою виявлено не було. Складені документи (зокрема видаткові накладні, акти приймання нафтопродуктів) не містять всіх необхідних реквізитів, а також даних осіб, які брали участь у здійсненні операцій, що унеможливлює їх ідентифікацію, крім того, на документах стоять різні підписи посадових осіб від імені одного і того ж постачальника, документи складалися не за місцем проведення господарських операцій. Відсутні документи, які складені у відповідності до форм № 2-НП, № 3-НП, № 5-НП, тобто отримання нафтопродуктів від постачальників належним чином не підтверджується. Також відсутні і документи, які б підтверджували відвантаження, транспортування, прийняття та оприбуткування нафтопродуктів згідно з укладеними договорами.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що нафтопродукти надходили до ТОВ «А-95» безпосередньо від заводів-виробників - ЗАТ ТД «Укртатнафта», ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», AT «НПК-Галичина», ЗАТ «Сінтез Ойл», ЗАТ «Линік», Лисичанський НПЗ, що видно із залізничних та товарно-транспортних накладних, довіреностей та інших досліджених в судовому засіданні доказів. Також позивачем не вівся позабалансовий субрахунок 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні» щодо паливо-мастильних матеріалів, які були йому надані на зберігання та відповідно до договору комісії, що свідчить про відсутність обліку нафтопродуктів, які перебувають у підприємства на відповідальному зберіганні.

Згідно н.п. 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна та такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни та такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 дьогті Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для визначення відповідачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість було встановлення його заниження позивачем, внаслідок порушення п.п. 7,4.1 7.4.5 п, 7.4 ст, 7 вказаного Закону, шляхом віднесення до податкового кредиту сум податків по вищеописаних безтоварних операціях з ТОВ «Метрідат», ТОВ «Рубітекс» та ВАТ «Дніпронафтопродукт».

За викладених вище обставин наявність у позивача податкових накладних, виписаних його контрагентами, не може бути визнана безумовною підставою для віднесення сум до податкового кредиту, оскільки наведені в них відомості не підтверджуються необхідними первинними обліковими документами.

Дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено ведення обліку для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди та приховуванням реальних економічних вигод при здійсненні постачання від виробників нафтопродуктів до кінцевих споживачів. Зазначені договори та додаткові угоди до них були безтоварними, єдиною метою проведення документування було отримання позивачем податкової вигоди шляхом заниження об'єкту оподаткування з податку на прибуток та податку на додану вартість і несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України, тобто ці дії не відповідають вимогам ст.ст. 203, 215, 228, 712, 662, 655. 656. 936, 946 ЦК України.

Виходячи із зазначеного, суд вважає, що дії ДПІ у м. Хмельницькому по винесенню податкового повідомлення - рішення від 11 листопада 2008 року № 0002922301/0/9589 та повторних податкових повідомлень-рішень від 3 грудня 2008 року № 0002922301/1/10323, від 21 квітня 2009 року № 0002922301/2/3432 про визначення суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у сумі 43057281 грн., в тому числі 28704854 грн. за основним платежем, 14352427 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, були правомірними, вчиненими в межах їх повноважень та відповідно до виявлених фактів порушень чинного законодавства, тому будь-які підстави для задоволення позову відсутні.

Суд не приймає до уваги доводи представника позивача про дійсність договірних відносин між ТОВ «А-95» та ТОВ «Метрідат», ТОВ «Рубітекс» на підставі рішень Вищого господарського суду України від 9 вересня 2009 року у справах № 39/43-09 за позовом ТОВ «А-95» до ТОВ «Рубітекс», третя особа ДПІ у м. Хмельницькому про стягнення 8495037 грн. 07 коп. та № 39/44-09 за позовом ТОВ «А-95» до ТОВ «Метрідат», третя особа ДПІ у м. Хмельницькому про стягнення 240676363 грн. 94 коп., з огляду на те, що предметом розгляду Вищим господарським судом України у зазначених справах були вимоги про застосування правових наслідків недійсних угод і суд не встановлював дійсність цих угод.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ «А-95» є безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», керуючись ст.ст. 7 12, 17, 18, 70, 71, 86, 159 163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Нафта-Сервіс» до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції №0000122310/0/76 від 28 січня 2010 року, №0000122310/1/470 від 25 лютого 2010 року в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств у сумі: усього 128185 (сто двадцять вісім тисяч сто вісімдесят пять) грн. 50 коп., у тому числі за основним платежем - 85457 (вісімдесят пять тисяч чотириста пятдесят сім) грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 42728 (сорок дві тисячі сімсот двадцять вісім) грн. 50 коп.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції №0000132310/0/75 від 28 січня 2010 року, №0000132310/1/471 від 25 лютого 2010 року в частині визначення суми податкового зобов'язання за пл

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 25 червня 2010 року

<чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя< для копії >О.О. Михайлов

< для копії >< для копії >