Постанова № 10177204, 14.06.2010, Хмельницький окружний адміністративний суд

< для копії >

Справа № 2-а-2589/10/2270

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2010 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКоваля Р.Й.

при секретаріСенькові О.О.

за участі:ОСОБА_3

Григорєва В.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області <3-тя особа >до приватної фірми «Дом», м.Хмельницький , приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Майбутнє України 3000», м.Хмельницький, <3-тя особа >про визнання договору купівлі-продажу майнових прав недійсним та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

В поданій до суду позовній заяві позивач зазначив, що відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Пунктом 8.6.1 ст. 8 вказаного вище закону, платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, в тому числі купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні. Актом про проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі виявлено відсутність майна на загальну суму 487951 грн. 73 коп., на яке поширюється право податкової застави відповідно до опису активів №81 від 31.12.2008 року.

Постановою Хмельницького окружного суду по справі №2-а-5060/09/2270/3 за позовом державної податкової інспекції у м. Хмельницькому до приватної фірми «Дом» про звернен-ня стягнення на активи в рахунок погашення податкового боргу позов задоволено, а відділом державної виконавчої служби у м. Хмельницькому відкрито виконавче провадження по даній справі. Згідно ухвали господарського суду Хмельницької області від 01.12.2009 р. приватній фірмі «Дом» були передані вісім квартир загальною вартістю яка станом на 31.01.2010 року складає 749374 грн. Між відповідачами 03.02.2010 року, без письмового погодження з ДПІ у м. Хмельницькому, було укладено договір купівлі-продажу восьми квартир загальною площею 452, 92 квадратних метра які знаходяться у м. Шепетівка по вул. Старокостянтинівське шосе, 36-Б та перебувають у податковій заставі відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивач вважає даний договір незаконним тому просить його визнати неправомірним відповідно до ст.ст. 232, 227 ЦК України, як такий, що вчинено без належного дозволу, внаслідок зловмисної домовленості між повязаними особами, наслідком чого була неправомірна передача майнових прав приватної фірми «Дом» іншій повязаній особі, та повна відсутність активів на приватній фірмі «Дом», що унеможливлює погашення податкового боргу платником податків та завдає шкоди державі. Також, у звязку з визнанням даного правочину недійсним, просить стягнути з приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Майбутнє України 3000» в дохід держави кошти, які були отримані відповідно до даного правочину, в сумі 749374 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, підтвердив зазначені в позовній заяві обставини. Представник відповідача приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Майбутнє України 3000» проти позову заперечував, та просив у задоволенні позову відмовити. Представник приватної фірми «Дом» в судове засідання не зявилася, хоча була повідомлена належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи до суду не подавала.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Пунктом 8.2.2 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» встановлено, що право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобовязань або податкового боргу.

Як було встановлено в ході судового розгляду справи, у звязку з наявністю у приватної фірми «Дом» податкового боргу 31 грудня 2008 року ДПІ у м.Хмельницькому було проведено опис активів ПФ «Дом», на які поширюється право податкової застави, на загальну суму 487951 грн. 73 коп. 23 березня 2009 року було проведено перевірку стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, якою було встановлено відсутність майна, переданого в податкову заставу. Замінити предмет застави та здійснити опис майна для подальшої релізації в рахунок погашення податкового боргу було неможливо у звязку із фактичною відстуністю будь-яких активів підприємства-боржника. У звязку із непогашенням податкового боргу ДПІ у м.Хмельницькому звернулася до суду із позовом про звернення стягнення на активи ПФ «Дом» у сумі 244270,31 грн. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 5 червня 2009 року даний позов було задоволено; постанова набрала законної сили, звернута до примусового виконання.

Хоча підприємство звітувало про відсутність господарської діяльності в І кварталі 2009 року, воно здійснювало будівництво 36-квартирного будинку по вул.Старокостянтинівське шосе, 36 в м.Шепетівці і відмовідно до умов мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Хмельницької області від 1 грудня 2009 року, йому були передані 8 квартир в даному будинку за №№ 20, 23, 26, 22, 25, 28, 33 та 36, загальною площею 452,92 кв.метра і вартістю 749374 грн.

Зазначені обставини, крім пояснень учасників судового розгляду, підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями корінців першої та другої податкових вимог, довідки про заборгованість, фінансового звіту субєкта малого підприємництва, акту опису активів, на які поширюється право податкової застави, № 81 від 31 грудня 2008 року, акту про проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, № 2 від 23 березня 2009 року, постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 5 червня 2009 року в справі № 2-а-5060/09/2270/3, постанови державного виконавця міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції від 4 вересня 2009 року про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-а-5060/09/2270/3 від 5 червня 2009 року, ухвал господарського суду Хмельницької області від 30 листопада 2009 року в справі № 10/1134 та від 1 грудня 2009 року в справі № 15/1272, висновку про вартість майна.

У звязку з тим, що активи ПФ «Дом» за описом активів були відсутні, описане раніше майно було відсутнє, майнові права на вищезазначені квартири на момент продажу перебували в податкові заставі ДПІ у м. Хмельницькому.

Як слідує із довідки старшого оперуповноваженого ВОЗСПБ ВПМ ДПІ у м.Хмельницькому, в лютому 2010 року ПФ «Дом» в особі директора Григорєвої Н.В., маючи податковий борг, з метою приховання майна підприємства, яке в подальшому може слугувати гарантом погашення податкового боргу, провела продаж майнових прав на 8 квартир в житловому будинку по вул.Старокостянтинівське шосе, 36 в м.Шепетівці для приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Майбутнє України 3000», директором якого є її чоловік Григорєв В.П. Вказана сума була віднесена до податкового кредиту останнього підприємства, що слідує із податкової декларації з податку на додану вартість та розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. Зазначений факт продажу майнових прав на ці квартири підтверджується також копіями документів від 3 лютого 2010 року, а саме договору купівлі-продажу майнових прав, видаткової накладної № 2, податкової накладної, акту прийому-передачі векселів, простого векселя серії АА 1104511.

А згідно пункту 8.6.1 ст. 8 вказаного вище Закону платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, в тому числі купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.

Враховуючи зазначене, право ПФ «Дом» на вільне розпорядження майновими правами на момент продажу майнових прав на квартири було обмежене, а реалізація майнових прав на квартири здійснена без письмового узгодження із ДПІ у м.Хмельницькому чи письмового дозволу на це.

Із пояснень Григорєвої Н.В. від 29 грудня 2009 року та Григорєва В.П. від 24 грудня 2009 року видно, що обоє були обізнані про наявність податкового боргу у приватної фірми «Дом».

Згідно п. 1.26 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» повязана особа особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: фізична особа або члени сімї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сімї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини).

Відповідно до ст.ст. 227, 232 Цивільного кодексу України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним. Правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Статтею 207 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За таких обставин суд вважає, що позивачем вірно визначено порушення відповідачами вимог ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», ст.ст. 227, 232 ЦК України, яке полягало у вчиненні відповідачами зазначеного правочину без належного дозволу, внаслідок зловмисної домовленості між повязаними особами, наслідком чого була неправомірна передача майнових прав приватної фірми «Дом» повязаній особі, що унеможливлює погашення податкового боргу платником податків та завдає шкоди державі через повну відсутніцсть акттивів у ПФ «Дом». Тому вищевказаний договір купівлі-продажу майнових прав із зазначених підстав слід визнати недійсним.

Відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобовязання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобовязання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобовязанням, а у разі виконання зобовязання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

У разі визнання недійсним зобовязання з інших підстав кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні все одержане за зобовязанням, а за неможливості повернути одержане в натурі відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобовязання не передбачені законом.

За таких умов суд вважає, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами, у звязку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи зазначене, на підставі ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», п. 1.26 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст. 227, 232 Цивільного кодексу України, ст.ст. 207, 208 ГК України, керуючись ст.ст. 7 12, 17, 18, 70, 71, 86, 99, 100, 104, 158 163, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов державної податкової інспекції у м. Хмельницькому задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав від 3 лютого 2010 року, укладений між приватною фірмою «Дом»та приватним підприємством «Інвестиційна компанія «Майбутнє України 3000», предметом якого є майнові права на квартири за №№ 20, 23, 26, 22, 25, 28, 33 та 36, що розташовані за адресою: вул.Старокостянтинівське шосе, 36-Б в місті Шепетівці Хмельницької області, загальною площею 452,92 метра квадратного, проданих за ціною 749374 (сімсот сорок девять тисяч триста сімдесят чотири) грн.

Стягнути з приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Майбутнє України 3000», м.Хмельницький, код за ЄДРПОУ 35435469, в дохід держави кошти в сумі 749374 (сімсот сорок девять тисяч триста сімдесят чотири) грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 18 червня 2010 року

<чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя< для копії >Р.Й. Коваль

< для копії >< для копії >