Постанова № 10177118, 14.06.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 червня 2010 р. № 2-а- 2635/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тацій Л.В. при секретарі судового засідання Букар Х.М.

за участю:

представника позивача Гузенко С.М., діє на підставі довіреності від 20.04.2010 року,

представника відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Закритого акціонерного товариства "Агрофірма "8 березня"

до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції в Харківській області

проскасування податкового повідомлення - рішення та рішення про застосування штрафних санкцій ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Закрите акціонерне товариство "Агрофірма "8 березня" (далі- ЗАТ "Агрофірма "8 березня"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення рішення № 0000302310/0 від 11.09.2009 р. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000312310.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову в повному обсязі, посилаючись на наступне. Викладені в Акті перевірки висновки є необґрунтованими, не відповідають фактичним обставинам справи і нормам законодавства, а прийняті на його підставі податкове повідомлення-рішення і рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є, відповідно, незаконними, та мають бути скасованими.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 14 червня 2010 року, не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 188), надав суду заяву, відповідно до якої просить справу розглядати без участі представника відповідача (а.с. 190).

Представник відповідача в попередніх судових засіданнях проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відповідність проведеної перевірки та прийнятих рішень вимогам діючого законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач, ЗАТ "Агрофірма "8 березня", пройшов, передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правовий статус субєкта господарювання-юридичної особи, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з ідентифікаційним кодом 32015641, на обліку, як платник податків, зборів (обовязкових платежів), знаходиться у Купянській ОДПІ в Харківській області.

Купянською ОДПІ в Харківській області проведено планову документальну перевірку ЗАТ «Агрофірма «8 Березня» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року, за результатами якої складено акт перевірки від 04.09.2009 р. за № 1189/23-32015641 (а.с. 116-143).

Відповідно до висновків, викладених в акті перевірки, Купянською ОДПІ в Харківській області встановлено порушення позивачем п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1, п.4.2 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України від 03.04 1997 року «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за період з 01.07.08 року по 30.06.2009 року всього у сумі 8057 грн., в тому числі: за липень 2008 року в сумі 1521 грн., за серпень 2008 року в сумі 520 грн., за вересень 2008 року в сумі 797 грн., за жовтень 2008 року в сумі 219 грн., за листопад 2008 року в сумі 940 гри., за грудень 2008 року в сумі 16955 грн., за січень 2009 року в сумі 845 грн., за лютий 2008 року в сумі 518 грн., за березень 2009 року в сумі 67 грн., за квітень 2009 року в сумі 208 грн., за травень 2009 року в сумі 317 грн., за червень 2009 року в сумі 410 грн.; абз.2 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року №436/95 із змінами та доповненнями та п.3.10, п.7.23, п.7.25 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004 №637 із змінами та доповненнями в періоді з 01.07.2008 по 30.06.2009 по ЗАТ «Агрофірма «8 Березня» встановлено понадлімітні залишки по касі в сумі 8507,57 грн.; на порушення абз.6 ст.1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995року №436/95 із змінами та доповненнями та п.2.11,п.7.43 „Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правліня Нацбанку України від 15.12.2004р. №637 додання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека. Квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів за період з 01.07.08 по 30.06.09 в сумі 176131; п.п.3.1.1. п.3.1, п.3.4 ст.З, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8. п.п. «в» п.19.1 ст.19 Закону України від 22.05.2003року №889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб» із змінами та доповненнями, п.п. «б» 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-111 із змінами та доповненнями, п.п.2.1, п.п.2.2 п.2 Порядку заповнення і подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом ДПАУ 29.09.2003р. №451, зареєстрованого в Мінюсті України 22.10.2003р. №960/8281, а саме: занижений податок з доходів фізичних осіб в періоді, що перевірявся на загальну суму 3419,98грн. заборгованість по податку з доходів фізичних осіб станом на 30.06.2009р. 311069,08грн., в тому числі: по заробітній платі 168463,97грн. по оренді земельних паїв -142605,11грн., не повідомлення за формою 1-ДФ відомостей про виплачені доходи фізичним особам-приватним підприємцям за період з 3 кварталу 2008р. по 1 квартал 2009р., про що передбачена адміністративна відповідальність; ст.2, абз. 3 ст.5 Закону «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів» №1963-ХІІ від 11.12.91р. із змінами та доповненнями занижений податок з власників транспортних засобів за 1 квартал 2009р. 111,25грн.

На підставі акту перевірки від 04.09.2009 р. за № 1189/23-32015641 року Купянською ОДПІ в Харківській області прийняті: рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за № 0000312310 від 11.09.2009 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 193146,14 грн. та податкове повідомлення-рішення від 11 вересня 2009 року за № 0000302310/0, яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) усього на суму 12085,50 грн., в тому числі: за основним платежем -8057 грн., за штрафними (фінансовими ) санкціями - 4028,50 грн.

З дослідженого в судовому засіданні акту встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушень позивачем абз. 2, абз. 6 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» із змінами та доповненнями та п. 2.11, п. 3.10, п. 7.23, п. 7.25, п. 7.43 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою НБУ від 15.12. 2004 року за № 637 із змінами і доповненнями, і винесеного спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за № 0000312310 від 11.09.2009 року, слугував викладений в акті висновок відповідача про наявність понадлімітного залишку по касі в сумі 8507,57 грн., а саме згідно видаткового кассового ордеру № 22 від 08.01.2009 року на суму 10000,00 грн., видано грошові кошти СГ ОСОБА_2, які підтверджені підписом одержувача в сумі 10000,00 грн., та були фактично отримані 09.01.2009 р. та проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (тованого або касосовго чека, квитанції до прибуткового касового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів.

Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року за №637 затверджено „Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 040/10320. Це Положення, розроблене відповідно до статті 33 Закону України «Про Національний банк України», визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Відповідно до п.1.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004 №637 із змінами та доповненнями, ліміт залишку готівки в касі це граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в поза робочий час.

Пунктом 5.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» визначено, що встановлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, що підписується головним бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою особою).

Відповідно до п.5.14 вищезазначеного Положення керівники підприємств несуть відповідальність за дотримання вимог цього Положення щодо встановлення ліміту каси та за достовірність відповідних показників, які зазначені в розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі.

Згідно п. 7.23 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» для визначення понадлімітних залишків готівки в касі порівнюються записи про фактичні її залишки в касі за касовою книгою з установленим лімітом каси за кожний день незалежно від того, здійснювалися в цей день касові обороти чи ні.

Як вбачається з копії касової книги підприємства, оригінал якої оглянуто в судовому засіданні, залишок коштів на початок дня 08.01.2009 р. складає 3295,00 грн., залишок на кінець дня складає 10507,57 грн. Ліміт каси відповідно до наказу генерального директора ЗАТ «Агрофірма «8 березня» № 1/1 від 08.01.2009 року, складає 12000,00 грн. Станом на початок дня 09.01.2009 р. залишок по касі підприємства складаєт 10507,57 грн. (а.с. 104-107).

Відповідно до абз. 11 ст. 1, ч. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Одним із основних принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Абзацом 12 п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637 дане визначення поняття касового ордеру, відповідно до якого касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

Згідно видаткового кассового ордеру від 08.01.2009 р. ОСОБА_2 було отримано грошові кошти в розмірі 10000,00 грн. що підтверджується її підписом у видатковому кассовому ордері за 08.01.2009 р. (а.с. 15).

Згідно даних видаткового касового ордеру від 09.01.2009 р. ОСОБА_2 було отримано грошові кошти в розмірі 10000,00 грн. що підтверджується її підписом у видатковому кассовому ордері за 09.01.2009 р. (а.с. 13).

Таким чином, суд приходить до висновку, що станом на 08 січня 2009 року понадлімітні залишки по касі у Позивача були відсутні а тому висновки, викладені в акті перевірки щодо зазначеного порушення не відповідають дійсності, у звязку з чим вповідачем безпідставно застосовано штрафну санкцію за порушення абз. 2 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» в розмірі 17015,1,14 грн.

Щодо порушення абз. 6 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» в акті зазначено, що перевіряючими встановлено проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (тованого або касосовго чека, квитанції до прибуткового касового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів за період з 01.07.08р по 30.06.09р в сумі 176131,00 грн.

Абзацем 6 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» фінансові санкції у вигляді штрафу передбачені за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів.

З системного аналізу вказаної норми, суд приходить до висновку, що відповідальнісіть за порушення абз. 6 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» передбачена тільки у разі проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів квитанції до прибуткового кассового ордера, іншого письмового документу.

По авансовим звітам позивача, ЗАТ «Агрофірма «8 березня» надано розрахункові документи, які підтверджують сплату покупцем готівкових коштів (а.с. 17-72).

При цьому суд відзначає, що в акті перевірки, обґрунтовуючи нарахування штрафних санкцій за відсутність розрахункових документів, які підтверджують сплату покупцем готівкових коштів перевіряючі посилаються на Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та на положення про форму та зміст розрахункових документів завтердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. за № 614.

Згідно преамбули Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Положення розроблене на виконання вищезазначеного Закону.

Відповідно до Указу Президента про спрощену систему оподаткування субєктів малого підприємництва від 03.07.1998 р. № 727/98 субєкти підприємницької діяльності фізичні особи платники єдиного податку мають право не застосовувати електронні контрольнокасові апарати для проведення розрахунків із споживачами.

Таким чином висновок Відповідача щодо того, що документ довільної форми, який платники єдиного податку видають покупцю товарів (послуг), повинен містити реквізити аналогічні розрахунковим документам є помилковим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, суд приходить до висновку про безпідставність прийнятого Купянською ОДПІ рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за № 0000312310 від 11.09.2009 року, та вважає за потрібне задовольнити позов в цій частині, щодо його скасування.

З дослідженого в судовому засіданні акту перевірки встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушень позивачем п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1, п.4.2 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України від 03.04 1997 року «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за період з 01.07.08 року по 30.06.2009 року всього у сумі 8057 грн. і прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення від 11 вересня 2009 року за № 0000302310/0, слугував викладений в акті висновок відповідача про те, що ЗАТ «Агрофірма «8 березня» і включило до бази оподаткування податком на додану вартість загальної декларації (сплата ПДВ до бюджету) надані послуги ЗАТ «Київстар Дж. Ес. Ем.» по оренді майна та те, що витрати по оплаті бензину не мають відношення до господарської діяльності позивача та не підтверджені первинними документами.

Судом встановлено, що ЗАТ «Агрофірма «8 Березня» не включило до бази оподаткування податком на додану вартість загальної декларації (сплата ПДВ до бюджету) надані послуги ЗАТ «Київстар Дж. Ес. Ем.» по оренді майна для розташування базової станції мобільного стільникового звязку, що підтверджується виданими податковими накладними: №202/2 від 10.07.08 на суму 2000,0 грн., в т.ч. ПДВ 333,34 грн.; №221/3 від 19.08.08 на суму 1000,0 грн., в т.ч. ПДВ 166,67 грн.; №243/3 від 09.09.08 на суму 1000,0 грн., в т.ч. ПДВ 166,67 грн.; №270/3 від 07.10.08 на суму 1000,0 грн., в т.ч. ПДВ 166,67 грн.; №303/1 від 06.11.08 на суму 1000,0 грн., в т.ч. ПДВ 166,67 грн.; №321/1 від 04.12.08 на суму 1000,0 грн., в т.ч. ПДВ 166,67 грн.; №7 від 20.01.09 на суму 1000,0 грн., в т.ч. ПДВ 166,67 грн.; №49/1 від 05.02.09 на суму 1000,0 грн., в т.ч. ПДВ 166,67 грн. та даними оборотно-сальдових відомостей по рахнку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» і головної книги по кредиту рахунку 70 «Доходи від реалізації»», в результаті чого занижено податкові зобовязання з ПДВ по загальній декларації в сумі 1502 грн.

При цьому суд відзначає, що оскаржуючи податкове повідомлення-рішення від 11 вересня 2009 року за № 0000302310/0 в повному обсязі, позивач не навів доводів з приводу неправомірності висновку контролюючого органу в цій частині, не заперечував проти означеного порушення і представник позивача в судовому засіданні. Таким чином, суд приходить до висновку, що вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

Щодо встановленого порушення, яке полягає у віднесенні витрат по оплаті бензину, які не мають відношення до господарської діяльності позивача та не підтверджені первинними документами, суд зазначає наступне.

Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість унормовані Законом України «Про податок на додану вартість», згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, підпункт 7. 4. 1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" пов'язує право платника податку на визначення податкового кредиту з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Поняття господарської діяльності визначено п.1.32. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно договору оренди від 01 травня 2008 року, укладеного між ЗАТ «Агрофірма «8 Березня» і ОСОБА_4, останній передає для виробничих цілей належний йому автомобіль KIA MAQENTIS, державний номер НОМЕР_2 (а.с. 10). При цьому, судом встановлено, що відповідно до штатного розпису підприємства ОСОБА_4 перебуває в трудових відносинах з ТОВ «Агрофірма «8 Березня», займає посаду заступника генерального директора по режиму та кадрах (а.с. 231-232). Відповідно до п. 1.2 договору оренди на ОСОБА_5 покладено обовязок з проведення ремонту, експлуатаційних та інших витрат, податкових та інших платежів. Підприємство відповідно до п. 2.1 договору зобовязується щомісяця надавати володільцю для використання означеного автомобіля бензин по фактичним витратам.

Згідно договору оренди від 01 січня 2007 року, укладеного між ЗАТ «Агрофірма «8 Березня» (Орендар) і АТ «Укртехсервіс» (Орендодавець), останній передає для виробничих цілей належний йому автомобіль DAEWOO Lanos, державний номер 79484 ХК (а.с. 11). Відповідно до п. 1.2 договору оренди на Орендодавця покладено обовязок з проведення ремонту, експлуатаційних та інших витрат, податкових та інших платежів. Підприємство відповідно до п. 2.1 договору зобовязується щомісяця надавати володільцю для використання означеного автомобіля бензин в кількості 300 літрів.

Суд відзначає, що договора не містять відомостей про те, яка саме марка бензину використовується у автомобілях, чи складаються фактичні витрати палива саме з витрат повязаних з господарською діяльністю, яким чином здійснюється оплата за оренду автомобіля і в яких розмірах, як розраховувалась щомісячна потреба бензину в кількості 300 літрів, чи входила в цю кількість бензину бартерна оплата.

Пунктом 4.2 ст.4 Закону України від 03.04 1997 року «Про податок на додану вартість» встановлено, що у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Позивачем надані суду на підтвердження використання бензину у власній господарській діяльності подорожні листи (109-112, 172-172), звіти про використання коштів на відрядження та копії чеків (а.с. 193-227).

Між тим, суд зазначає, що в наданих звітах зазначено лише загальну кількість бензину, який витрачено, не вказано марку автомобіля, мету відрядження; з копій чеків, наданих позивачем неможливо встановити, хто саме здійснював купівлю палива та для яких цілей, тому суд приходить до висновку, що означені документи не є такими, що підтверджують відношення до господарської діяльності витрат по оплаті бензину, оскільки первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обовязкові реквізити, передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV. Витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст, обсяг наданих послуг та їх вартість.

Частина 2 ст. 9 вказаного закону висуває до первинних документів такий обовязковий реквізит як зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Судом були витребувані у позивача: письмове обґрунтування, з посиланням на нормативні акти, кількості використаного палива та розрахунок щодо витрат палива на господарські потреби підприємства; паспорти на автомобілі із зазначенням нормативу витрат палива, однак позивач вказані документи суду не надав.

З огляду на викладене, за відсутності інших доказів, які б підтверджували використання бензину у власній господарській діяльності, документів, підтверджуючих, у яких обсягах витрачено паливо, нормативи його витрачання, марку бензину, який повинен використовуватися в цих автомобілях, суд приходить до висновку про правомірність висновку контролюючого органу щодо неправомірного віднесення витрат по оплаті бензину, які не мають відношення до господарської діяльності позивача та не підтверджені первинними документами.

Беручи до уваги викладені обставини та оцінюючи зібрані по справі докази за правилами ст.86 КАС України, згідно з якою суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3), суд приходить до висновку, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження доводів позовної заяви в частині вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 11 вересня 2009 року за № 0000302310/0, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись, ст.ст.4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, ст.ст.7-11, 86, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства "Агрофірма "8 березня" до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції в Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення та рішення про застосування штрафних санкцій задовольнити частково.

2. Скасувати рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції в Харківській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000312310 від 11 вересня 2009 року.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Агрофірма "8 березня" (вул. Садова, с. Кіндрашівка, Куп'янський район, Харківська обл., 63700) витрати по сплаті державного мита в сумі 1,70 (одна грн.70 коп.) грн.

5. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

6. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 18 червня 2010 року.

Суддя Тацій Л.В.