Постанова № 10176849, 16.06.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-44656/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

при секретаріСаченко Н.С.,

за участю:

представників позивача Миленко Ю.П., Демченко І.І., Стрєльцової О.Ю., Ільїнської Л.В.,

представника відповідача Шумської І.Г.,

прокурора Савченка В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві справу за адміністративним позовом Відкритого акціонернеого товариства "Кременчуцький міськмолокозавод"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання нечинними податкових повідомлень- рішень, -

В С Т А Н О В И В:

15 квітня 2009 року Відкрите акціонерне товариство "Кременчуцький міськмолокозавод" (надалі по тексту - позивач, ВАТ "Кременчуцький міськмолокозавод") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (надалі по тексту - відповідач)про визнання нечинними податкових повідомлень рішень №0000292302/0/65 від 15.12.2008 та №0000292302/1/8 від 25.02.2009 , посилаючись на те, що позивач здійснює діяльність в області переробки молока сирого придбаного у сільгоспвиробників, а також інші види діяльності згідно із Статутом, а у вересні 2008 року були здійснені операції по імпорту виробничого обладнання від фірми Tuchenhagen Dairy Systems GmbH (Німеччина) та фірми CSi Industries B.V. (Нідерланди), які були оформлені відповідно до вимог чинного законодавства України та імпортовані згідно вантажно - митних декларацій в яких ПДВ складає 2044969,39 грн. При цьому суми ПДВ сплачені митним органам в розмірі 2044969,39 грн були включені до складу податкового кредиту,що ніяк не свідчить про порушення підпункту 7.1.4., пункту 7.4., пункту 11.21. Закону України “Про податок на додану вартість”. При цьому вказував, що правомірно включив до складу податкового кредиту податок на додану вартість сплачений митним органам в розмірі 2044969,39 грн в рядок 12.1. саме загальної декларації за вересень 2008 року, по якій здійснюються розрахунки з бюджетом, так як даний податковий кредит виник внаслідок операції господарчої діяльності, а саме придбання обладнання, яке не використовувалося у операціях, які визначені як операції спеціального режиму встановлених підпунктом 11.21 Закону України “Про податок на додану вартість". Вказував, що посилання відповідача щодо включення податкового кредиту до складу декларації з податку на додану вартість (скороченої) є хибними та не відповідають чинному законодавству України. Зазначав, що виконав усі вимоги п.6 Постанови № 805, а саме за результатами діяльності за кожний звітний (податковий) період вело окремий податковий і бухгалтерський облік готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока. Наголошував при цьому, що обладнання, яке було ввезено у вересні 2008 року не було введено в експлуатацію, не використовувалося у здійсненні господарської діяльності з переробки молока придбаного у сільгоспвиробників.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, підтвердили обставини, викладені в позовній заяві, наполягали на задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні, заявлені позовні вимоги не визнав просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись обставини встановлені в акті перевірки та викладені в письмових запереченнях, зазначав, що в ході проведення позапланової перевірки ВАТ “Кременчуцький міськмолокозавод” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за вересень 2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2008 по 31.08.2008, було встановлено завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за вересень 2008 року на суму 30604 грн. Зазначав, що причиню виникнення відємного значення ПДВ стало здійснення позивачем імпортних операцій з придбання обладнання для обробки та переробки молока та матеріальних цінностей для ведення власної фінансово господарської діяльності, а саме, в даному випадку, згідно контрактів від 12.11.2007 №2067945 з фірмою Tuchenhagen Dairy Systems GmbH (Німеччина) та від 17.03.2008 №1825 з компанією CSi Industries B.V. (Нідерланди). Всього загальна сума ПДВ,що була сплачена згідно цих контрактів склала 2044969,39 грн. При цьому, вказував, що якщо основні засоби придбано переробним підприємством для використання в операціях з переробки молока, то суми ПДВ, сплачені (нараховані) у звязку з таким придбанням, переробне підприємство повинно відображати у скороченій декларації. У звязку з чим встановлено завищення заявленої суму бюджетного відшкодування по загальній декларації з ПДВ за вересень 2008 року в сумі 30604 грн.

В судовому засіданні 25.01.2010 на підставі частини 3 статті 60 Кодексу. адміністративного судочинства України прокурора допущено у справу для захисту інтересів держави в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області.

Прокурор в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, думку прокурора, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно та повно зясувавши всі фактичні обставини в адміністративній справі, обєктивно оцінивши надані докази, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для відмови в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство “Кременчуцький міськмолокозавод” зареєстровано як юридична особа 30.11.1995 Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 127165, ідентифікаційний код 00446782, взято на облік в органах державної податкової служби (Кременчуцька обєднана державна податкова інспекція у Полтавській області ) 11.12.1995 за № 123, що не оспорюється сторонами.

Також, судом встановлено, що з 24.11.2008 по 03.12.2008 на підставі направлення від 20.11.2008 № 2433/002433 податковим інспектором Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Кременчуцький міськмолокозавод»(код 00446782) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за вересень 2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2008 по 31.08.2008.

За результатами перевірки складено акт №3940/23-309/00446782 від 09.12.2008 у якому відображено наступне порушення:

- підпункту 7.4.1, пункту 7.4. статті 7, пункту 11.21, статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, пункту 1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість від 30.05.1997 №166, Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.199 № 805 “Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих на виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі” в результаті чого ВАТ “Кременчуцький міськмолокозавод” завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по загальній декларації з ПДВ за вересень 2008 року на суму 30 604 грн.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом 15.12.2008 прийнято податкове повідомлення - рішення №0000292302/0/65, яким ВАТ “Кременчуцький міськмолокозавод” зменшено суму бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість по декларації за вересень 2008 року (вх.№143474 від 20.10.2008) у розмірі 30 604 грн 00 коп.

За наслідками процедури адміністративного оскарження податковим органом на відповідно до вимог пункту 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 21.06.2001 № 253, складено податкове повідомлення рішення №0000292302/1/8 від 25.02.2009.

Позивач не погодився із прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями та оскаржив їх в судовому порядку.

Оцінюючі правомірність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи правомірність зменшення ВАТ “Кременчуцький міськмолокозавод” бюджетного відшкодування за вересень 2008 року в розмірі 30604,00 грн та складення податковим органом оспорюваних податкових повідомлень рішень, судом встановлено наступні обставини.

Так,12.11.2007 між фірмою Tuchenhagen Dairy Systems GmbH (Німеччина) (Продавець) та ВАТ “Кременчуцький міськмолокозавод”(Покупець) укладено контракт купівлі - продажу №2067945 (Контракт), предметом якого, стало те що, Продавець зобовязується поставити у строки, зазначені у Додатку №3 і передати у власність Покупця обладнання , зазначене у Додатку №1 до даного контракту, а також провести шеф-монтажні , пуско - наладочні роботи і навчання обслуговуючого персоналу (пункт 1.1 Контракту). Загальна сума Контракту, відповідно до пункту 3.1 становить 12880000,00 євро, без врахування податків та зборів у державі використання обладнання та включає в себе: ціну обладнання 11592000,00 євро, ціну робіт по шеф - монтажу 644000,00 євро, ціну пуско - наладочних робіт із навчанням обслуговуючого персоналу -644000,00 євро. Контракт підписано обома сторонами та скріплено печатками.

В свою чергу, обладнання для обробки та переробки молока було імпортовано на територію України відповідно до,зокрема, вантажно митних декларацій:

від 30.09.2008 №015036 на загальну суму 756095, 30 грн, ПДВ 151219,06 грн,

від 30.09.2008 №015037 на загальну суму 1149488 ,08 грн, ПДВ 229897,62 грн,

від 30.09.2008 №015038 на загальну суму 1149488 ,08 грн, ПДВ 229897,62 грн,

від 30.09.2008 №015039 на загальну суму 234012, 89 грн, ПДВ 46802,58 грн.

Крім того, відповідно до контракту №1825 від 17.03.2008 ВАТ “Кременчуцький міськмолокозавод” (Покупець) було придбано у компанії CSi Industries B.V. (Нідерланди) (Продавець) автоматичну систему укладки молочної продукції на піддони і обробки піддонів. Так, відповідно до пункт 1.1.Контракту предметом стало, те, що Продавець продає автоматичну систему укладки молочної продукції на піддони і обробки піддонів (Обладнання), технічні спеціалісти Продавця здійснюють шефмонтаж та ввід в експлуатацію (Послуги на обєкті), а Покупець приймає у власність і оплачує Обладнання та Послуги на обєкті. А згідно із розділом 3 Контракту загальна його вартість складає 2370477,00 євро, та складається із: вартість обладнання на умовах DDU Кременчук, Україна (ІНКОТЕРМС 2000) 2094177,00 євро, вартість Послуг на обєкті 276300,00 євро. Контракт підписано обома сторонами та скріплено печатками.

Обладнання, відповідно даного контракту, було імпортовано, зокрема, згідно вантажно - митної декларації від 05.09.2008 № 013667 на загальну суму 6935 762,55 грн ПДВ 1387152,51 грн.

Всього по вказаним господарським операціям та згідно вантажно-митним деклараціям сума податку на додану вартість склала 2044969 грн.

Всього суми ПДВ сплачено грошовими коштами згідно із платіжними дорученнями №7339 від 29.08.2008 на суму 1 480000,00 грн, №7912 від 12.09.2008 на суму 900000,00 грн.

Фактичні обставини здійснення господарських операцій сторонами не оспорюються.

Разом із тим, спірним стало те, що ВАТ “Кременчуцький міськмолокозавод” подано загальну податкову декларацію з ПДВ за вересень 2008 року (№143474 від 20.10.2008) в якій зазначено податковий кредит у розмірі 2044969 грн та при цьому у рядках 25,25.1. загальної декларації заявлено суму бюджетного відшкодування у розмірі 212610 грн, однак податковий орган вважає, що вказані показники визначені недостовірно і повинні складати 182006 грн, тобто завищено показник на суму 30604 грн.

При цьому, податковий орган, дійшов висновку, що суми сплаченого податку на додану вартість у розмірі 2044969 грн повинні бути включені до складу податкового кредиту податкової декларації переробного підприємства, по якій не проводяться розрахунки з бюджетом, а не в загальну декларацію з ПДВ, як це було зроблено, що призвело до завищення заявленої суму бюджетного відшкодування по загальній декларації з ПДВ за вересень 2008 року на суму 30 604 грн.

В свою чергу, позивач обґрунтовує свою позицію тим, що обладнання , яке було ввезено у вересні 2008 року,згідно перелічених вище вантажно-митних деклараціях, не було введено в експлуатацію, не використовувалося у здійсненні господарської діяльності з переробки молока придбаного у сільгоспвиробників, проте, суд знаходить вказані твердження такими, що не узгоджуються з вимогами норм, що регулюють дане питання враховуючі слідуюче.

Згідно із копії довідки №1224 із Єдиного державного реєстру підприємство та організацій України (ЄДРПОУ) видами діяльності ВАТ “Кременчуцький міськмолокозавод”за КВЕД є: перероблення молока та виробництво сиру (15.51.0), діяльність загальнодоступних їдалень (55.51.5), роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом (52.11.0), неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (51.39.0), інші види оптової торгівлі (51.70.0).

Відповідно до Національного класифікатору України ДК 009:2005 «Класифікація видів економічної діяльності» затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26.12.2005 N 375 ПЕРЕРОБЛЕННЯ - це технологічний процес, здійснення якого змінює форму, властивості або склад сировини, напівфабрикатів або, в окремих випадках, готової продукції з метою отримання нової продукції.

Фактично, та не заперечується сторонами, ВАТ «Кременчуцький міськмолокозавод»є переробним підприємством у розумінні статті 1 Закону України “Про молоко та молочну продукцію”, відповідно до якої переробне підприємство це підприємство, яке закуповує молоко та молочну сировину, має виробничі потужності та умови для виробництва молочних продуктів гарантованої якості та безпеки відповідно до нормативних документів.

Відповідно до положень пункту 11.21. статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість” 03.04.1997, № 168/97-ВР, сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Порядок обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 року №291 “Про реалізацію пункту 11.21 статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість” (чинного на момент спірних правовідносин) ( надалі Порядок).

Так, пунктом 6 Порядку передбачено, що переробні підприємства за результатами діяльності за кожний звітний (податковий) період ведуть окремий податковий і бухгалтерський облік готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та мяса в живій вазі.

За результатами окремого обліку готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та мяса в живій вазі, переробні підприємства відповідно до вимог Закону України “Про податок на додану вартість” визначають суми податкових зобовязань та податкового кредиту, які виникають у звязку з переробкою та поставкою такої продукції, і складають окрему податкову декларацію, яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації переробного підприємства як платника податку на додану вартість у порядку і в строки, встановлені зазначеним Законом, з урахуванням вимог нормативно-правових актів ДПА.

Визначена до сплати за окремою податковою декларацією сума податку на додану вартість перераховується переробним підприємством на його небюджетний рахунок у строки, встановлені для сплати податку на додану вартість, з урахуванням коштів, перерахованих відповідно до пункту 5 цього Порядку. Переробне підприємство не пізніше останнього календарного дня місяця, що настає за звітним періодом, за кожний звітний (податковий) період подає як підтвердження сплати сум податку реєстр платіжних доручень на фактично зараховані на небюджетний рахунок кошти і виписку територіальних органів Державного казначейства з небюджетного рахунка. Суми податку на додану вартість, визначені переробним підприємством за окремою податковою декларацією, щодо яких переробне підприємство не подало органу державної податкової служби підтвердження їх перерахування на небюджетний рахунок, вважаються такими, що використовуються переробним підприємством не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.

У разі встановлення за окремою податковою декларацією перевищення суми податкового кредиту над сумою податкових зобов'язань така сума перевищення покривається податковими зобов'язаннями наступних податкових періодів.

У разі коли товари (послуги), основні фонди, виготовлені або придбані, використовуються переробним підприємством частково для виготовлення готової продукції, а частково для інших товарів (послуг), сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів за операціями з виготовлення готової продукції та відповідно за іншими операціями.

Відповідно до положень пункту 1.2 Загальних положень Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 30.05.1997 № 166, зареєстрованого Міністерством юстиції України 09.07.1997 під № 250/2054, платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону України “Про податок на додану вартість”) суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених указаними пунктами.

Зі змісту зазначеного випливає, що за спеціальною декларацією при визначенні обєкта оподаткування платник податку, який підпадає під дію пункту 11.21 статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, декларує як податкове зобовязання, так і податковий кредит. Оскільки позивач, реалізовуючи продукцію, на підставі наведеної вище норми цей податок до бюджету не сплачує, а декларує податкові зобовязання за спеціальною податковою декларацією, використовуючи кошти відповідно до Порядку, то і податковий кредит з ПДВ, сформований за операціями з придбання обладнання для використання у виробничому процесі по переробці молока, отриманого від сільськогосподарських товаровиробників, має відноситися до тієї самої спеціальної декларації.

Відповідно до підпункту 7.4.1 статті 7.4. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Із системного аналізу вказаної норми, випливає, що законом передбачено включення до податкового кредиту витрат, повязаних з придбанням основних фондів (в даному випадку обладнання для використання у виробничому процесі по переробці молока, отриманого від сільськогосподарських товаровиробників) незалежно від того, чи такі основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду.

Отже, доводи позивача про, те, що обладнання, придбане у вересні 2008 року не введено в експлуатацію, не використовувалося у здійсненні господарської діяльності з переробки молока придбаного у сільгоспвиробників, суд до уваги не бере, оскільки придбано основні фонди саме для профілюючої діяльності підприємства саме для переробки молока, при цьому звертаючі увагу, що умови контрактів (від 12.11.2007 №2067945 з фірмою Tuchenhagen Dairy Systems GmbH (Німеччина) та від 17.03.2008 №1825 з компанією CSi Industries B.V. (Нідерланди)) передбачали окрім передачі обладнання у власність, також і шеф-монтажні , пуско - наладочні роботи і навчання обслуговуючого персоналу. До речі, умовам та порядку виконання вказаних робот, у вищезгаданих контрактах, присвячені розділи № 5,6 контракт від 12.11.2007 №2067945 та розділ 8 від 17.03.2008 №1825, а отже вони істотними умовами контрактів та невиконання яких тягне за собою юридичну відповідальну встановлену законодавством (міжнародним законодавством).

До того ж суд, оцінює критично доводи позивача, про те, що обладнання за зовнішньоекономічним контрактом №2067945 від 12.11.2007 з фірмою Tuchenhagen Dairy Systems GmbH (Німеччина) було реалізовано в повному обсязі в режимі експорт за межі митної території України за договором поставки обладнання №70/6/09 від 24.04.2009, з тих підстав, що позивачем обладнання у фірми Tuchenhagen Dairy Systems GmbH (Німеччина) було придбано за 11592000,00 євро, при цьому також сплачено ціну робіт по шеф монтажу в розмірі 644000,00 євро, ціну пуско - наладочних робіт із навчанням обслуговуючого персоналу в розмірі 644000,00 євро (загальна сума становить 12880000,00 євро ( пункт 3.1 Контракту) , а відповідно до умов договору поставки обладнання №70/6/09 від 24.04.2009, продано обладнання ВАТ «Компанія ЮНИМИЛК»за 11152751,71 євро (пункт 3.1. договору), тобто продано за ціною нижчою ніж придбано було це обладнання на 439248,29 євро (11592000,00 євро (ціна обладнання за контрактом №2067945 від 12.11.2007) - 11152751,71 грн (ціна обладнання за договором поставки обладнання №70/6/09 від 24.04.2009),при цьому не враховуючі що позивачем до того ж було сплачено іще 1288000 євро за проведення робіт по шеф монтажу цього обладнання, пуско-наладочні роботи та за навчання обслуговуючого персоналу.

Враховуючі наведене вище, суд дійшов висновку, що позивач не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б підтверджували доводи, викладені позовній заяві та обґрунтували правомірність включення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту загальної декларації за вересень 2008 року, а тому податковим органом правомірно зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість по декларації за вересень 2008 року у розмірі 30604 грн 00 коп.

А доводи позивача про те, що в акті перевірки не було чітко викладено зміст виявленого порушення не заслуговують на увагу. З викладених в акті перевірки обставин зрозуміло в чому полягає суть порушення. Окрім того, будь-які процедурні порушення при здійсненні перевірки та при прийнятті за її результатами рішення, на які посилається позивач, не є підставою для визнання недійсним такого рішення за умови доведення факту порушення.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

З огляду на викладене, відповідач при прийнятті податкових повідомлень рішень №0000292302/0/65 від 15.12.2008 та №0000292302/1/8 від 25.02.2009 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

А отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень рішень №0000292302/0/65 від 15.12.2008 та №0000292302/1/8 від 25.02.2009 задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький міськмолокозавод" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень 0000292302/0/65 від 15.12.2008 , №0000292302/1/9 від 25.02.2009 відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанову в повному обсязі складено 21 червня 2010 року.

СуддяС.О. Удовіченко