Постанова № 101763154, 08.12.2021, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/3052/21

3/703/1099/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Биченко І.Я., за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – адвоката Левченко М.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені ст.124, ч.1 ст.130, 185 КУпАП,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 11 вересня 2021 року близько 00 години 15 хвилин по вул. Нечуй-Левицького в с. Велика Яблунівка, керуючи автомобілем «Фольксваген», реєстраційний № НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого з`їхав у кювет, чим порушив вимоги п. 2.3, 12.1 ПДР України. В результаті ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Він же, 11 вересня 2021 року близько 00 години 15 хвилин по вул. Нечуй-Левицького в с. Велика Яблунівка керував автомобілем «Фольксваген», реєстраційний № НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода) та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

До Смілянського міськрайонного суду Черкаської області надійшов, також, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 740376, відповідно до якого ОСОБА_1 11 вересня 2021 року близько 03 год. 30 хв. по вул. Нечуй-Левицького в с. Велика Яблунівка під час складання адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП почав словесно погрожувати фізичною розправою, хвататись за формений одяг поліцейських, розмахував руками, маючи намір завдати тілесні ушкодження, на зауваження припинити свої дії не реагував, чим вчинив непокору законному розпорядженню працівника поліції.

Постановою суду від 25 листопада 2021 року справи були об`єднанні в одне провадження.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про час, день та місце розгляду справи він був повідомлений належним чином.

Його захисник - адвокат Левченко М.Д. просила закрити справу за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130, 185 КУпАП. Зазначила, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння поліцейські забезпечують доставку водіїв до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. В протоколі про адміністративне правопорушення, складеному за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вказано, що ОСОБА_1 керував автомобілем і відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння о 00 год. 15 хв., в той час, як направлення на огляд водія видано о 02 год. 40 хв. 11 вересня 2021 року, тобто більш ніж через дві години з моменту виявлення підстав для його проведення. Не є доказом вчинення ОСОБА_1 адміністратвиного правопорушення, на її думку, і письмові пояснення свідків, оскільки вони місять суперечності щодо години, коли було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд, та написані працівником поліції. Крім цього,, свідки є родичами між собою. Вказала, що направлення на огляд водія і акт огляду мають істотні суперечності щодо того, чи проводився взагалі такий: в акті вказано, що водій відмовився від огляду, а в направленні – що водій пройшов огляд за допомогою приладу «Драгер». Просила врахувати, що ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом, а на наданому працівниками поліції відеозаписі чітко зафіксована його згода на проходження огляду у визначеному законом порядку. Також зазначила, що причиною ДТП стало те, що ділянка дороги знаходилась в неналежномі стані, що змусило ОСОБА_1 різко загальмувати, внаслідок чого задню частину автомобіля занесло в кювет. Відповідальність за порушення п. 12.1 ПДР України настає лише при наявності істотного порушення, тобто такого, що тягне наслідком пошкодження як мінімум двох автомобілів, а не одного, або загибель чи поранення людей. Оскільки ОСОБА_1 не створив небезпеку іншим учасникам дорожнього руху, автомобіль пошкоджено не було, травм ніхто не зазнав, вважає, що відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Також пояснила, що працівниками поліції була застосована до ОСОБА_1 невиправдана фізична сила, що стало підставою для звернення до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Працівники поліції без належних на те підстав затримали його, хоча ніякого опору він їм не чинив, як і непроявляв непокору будь-якій законній вимозі поліцейських. Крім того, в протоколі відсутні відопості щодо того, які незаконні вимоги відмовився виконувавти ОСОБА_1 .

Суд, заслухавши пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Так, частиною 1 статті 130 КупАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Як встановлено ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена Наказом МВД, МОЗ 09.11.2015 № 1452/735, визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння) та оформлення результатів такого огляду.

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Таким чином, з огляду на вищевказане, законними вимогами працівника поліції про необхідність проходження медичного огляду до особи, що керує автомобілем, є підтверджені доказами ознаки наявності алкогольного сп`яніння.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення.

Стаття 251 КУпАП визначає доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стаття 252 КУпАП зобов`язує орган (посадову особу) оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наявними по справі доказами, зокрема:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 154592 від 11.09.2021, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та з якого вбачається, що ОСОБА_1 11.09.2021 о 00.15 год. по вул. Нечуй-Левицького в с. В. Яблунівка керував автомобілем «Фольксваген», реєстраційний № НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах з порожнини роти, нестійка хода) і відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Своїми діями порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та відповідно до якого ОСОБА_1 за наявності ознак сп`яніння – хитка хода, запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, відмовився від проходження огляду в присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 за наявності ознак сп`яніння – хитка хода, запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, відмовився від проходження огляду, що засвідчили своїм підписом свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

При цьому, суд відхиляє пояснення адвоката Левченко М.Д. щодо наявності в акті та направленні суперечностей, що можуть вплинути на наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, у направленні в графі «Огляд проводився за допомогою» дійсно міститься посилання на спеціальний прилад - «Алкотест Драгер 6810», однак в ньому наявні відомості і про те, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан сп`яніння. Аналогічні відомості містяться і в акті огляду із засвідченням цих відомостей підписами свідків.

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , які пояснили, що у їх присутності працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 за наявності ознак алкогольного сп`яніння (хитка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота) пройти огляд на стан сп`яніння як за допомогою приладу «Драгер», так і у медичній установі, однак він відмовився. При цьому, не заперечував факт вживання алкогольних напоїв. При цьому, факт перебування їх у родинних стосунках між собою, не може свідчить про їх упередженість в межах наведеної справи. Крім того, наведений факт є лише твердженням захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не підтверджений жодним доказом.

Суд відхиляє доводи адвоката Левченко М.Д. в тій частині, що працівниками поліції було порушено ст. 266 КУпАП та вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, так як ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння після спливу 2 годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Так, частиною 4 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється у закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Норми аналогічного змісту містяться і у зазначеній вище Інструкції.

Суд погоджується з тим, що факт порушення процедури проведення огляду є підставою для визнання такого огляду недійсним.

Однак, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду, а не за керування транспортним засобом в стані сп`яніння, для підтвердження чого обов`язково проводиться огляд на стан сп`яніння.

За змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні, тобто є окремим складом адміністративного правопорушення.

А тому, норми, які регулюють порядок проведення огляду не можуть бути підставою для закриття провадження в цій частині.

Посилання адвоката Левченко М.Д. на те, що наданим працівниками поліції відеозаписом з нагрудної камери поліцейського не підтверджується факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду, а навпаки цей відеозапис засвідчує його згоду на проведення такого огляду, є обґрунтованим.

Однак, нормами ст. 266 КУпАП передбачена можливість засвідчення факту відмови від проходження огляду як і з застосуванням технічних засобів відеозапису, так і у присутності двох свідків.

Оскільки працівниками поліції було дотримано вимог наведено статті та залучено свідків під час проведення огляду на стан сп`яніння, суд вважає, що факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду засвідчено належним чином.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 2.5а Правил дорожнього руху, відповідно до якого відповідно до якого водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння. В свою чергу, відмова водія транспортного засобу від проведення огляду є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Наведені обстаивни в своїй сукупності свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 124 КУпАП суд зазначає наступне.

Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Отже, диспозиція статті 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному конкретному випадку на п. 2.3, 12.1 ПДР, як зазначено в протоколі. Тому розглядаючи дану справу, суд вирішує питання щодо винуватості ОСОБА_1 у межах порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху.

Суд зазначає, що п. 2.3 ПДР України містить вісім підпунктів – від «а» до «є». Однак, в протоколі не зазначено який саме підпункт пункту 2.3 ПДР України було порушено ОСОБА_1 . А тому, суд оцінює дії ОСОБА_1 в межах дотримання ним вимог п. 12.1 ПДР України.

Пунктом 12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Судом досліджено наступні докази:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 154591 від 11.09.2021 року, відповідно до якого ОСОБА_1 11.09.2021 року о 00 год. 15 хв. не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого з`їхав у кювет. В результаті ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження;

- схемою місця ДТП, яка містить графічне зображення місця дорожньо-транспортної пригоди з відображенням та фіксацією на ньому автомобіля, яким керував ОСОБА_1 та інших об`єктів та обставини, що стосуються події. На зворотній стороні схеми містяться відомості щодо того, що автомобіль в результаті ДТП отримав механічні пошкодження – задня частина авто. Наведена схема відповідає даним, що зазначені в протоколі, а також поясненням захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

В ході розгляду справи адвокат Левченко М.Д. не заперечувала факт наявності на автомобілі механічних пошкоджень, однак вказала, що ці пошкодження були наявні на автомобілі ще до пригоди, яка сталася 11.09.2021 року. Про те, жодного доказу на підтвердження викладених обставин суду надано не було, що викликає обґрунтований сумнів у достовірності цих пояснень.

Крім того, про наведений факт міг вказати сам ОСОБА_1 , зазначивши про це у протоколі про адміністративне правопорушення чи зауваживши про це безпосередньо у схемі місця ДТП, що ним зроблено не було.

- письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 11.09.2021 року, відповідно до яких він бачив, як на підйомі перед с. В. Яблунівка водій автомобіля «Фольксваген Джетта», сірого кольору, не впоравшись з керуванням з`їхав в кювет. Про даний факт він повідомив працівників поліції.

Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Вказаними доказами у справі поза розумним сумнівом доведено, що безпосередньою причиною ДТП стало те, що водій автомобіля «Фольсваген» під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій не враховував дорожню обстановку, що призвело до з`їзду автомобіля в кювет.

Вказані дії водія ОСОБА_1 свідчать про порушення ним вимог п.12.1 ПДР України та знаходяться у прямому причинному зв`язку із наслідками ДТП

При цьому, жодного доказу на підтвердження того, що причиною ДТП стало аварійне дорожнє покриття чи проведення ремонтних робіт на дорозі, матеріали справи не містять.

Посилання адвоката Левченко М.Д. на те, що матеріали справи не містять відомостей щодо потерпілого в результаті ДТП, не спростовують зазначених вище обставин. Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення містяться відомості про те, що автомобіль, який був учасником дорожньо-транспортної пригоди належить на праві власності державному органу – ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Вказаний факт ОСОБА_1 не спростований.

Щодо посилання адвоката на те, що обов`язковою для настання відповідальності за ст. 124 КУпАП повинна бути наявність пошкоджень двох і більше автомобілів, не грунтується на вимогах закону, оскільки основною умовою настання адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є наявний причинний зв`язок між порушеннями правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.

Таким чином, ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Суд, також, зазначає, що не надає оцінку діям працівникам поліції з приводу підтвердження чи спростування перевищення ними влади в межах наведеної справи, оскільки з наданих захисником Синьогуба К.І. документів вбачається, що з`ясування цих обставин проводиться органом досудового розслідування.

Щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 185 КУпАП суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (абзац другий пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 року N 8 "Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів").

Саме це тлумачення поняття «злісна непокора» міститься і у рішенні Конституційного суду України від 11.10.2011 року № 10-рп/2011.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, та суспільні відносини у сфері державного управління.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 740376, зазначено що ОСОБА_1 11 вересня 2021 року о 03.30 год. під час складення адміністративних матеріалів почав словесно погрожувати фізичною розправою, хвататись за формений одяг поліцейських, розмахував руками, маючи намір завдати тілесні ушкодження, на зауваження припинити свої дії не реагував, чим вчинив непокору законному розпорядженню працівника поліції.

Однак, відповідно до вказаного рішення Конституційного суду України, дія, яка проявляється у формі непокори і злісної непокори, не ототожнюється.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення не містить посилань на вчинення ОСОБА_1 саме злісної непокори працівникам поліції.

Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, яке саме законне розпорядження або вимогу поліцейського не виконав ОСОБА_1 , суть правопорушення викладена формально, не конкретизовано, загальними фразами і вона не відображає усіх кваліфікуючих ознак, передбачених ст.185 КУпАП.

Таким чином, працівниками поліції не було розкрито об`єктивної сторони адміністративного правопорушення.

При цьому, суд звертає увагу, що обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол.

Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведення провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП належить закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Визначаючи стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, які суд вважає доведеними, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з довідкою відділу поліції № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_1 30.12.2004 року отримав посвідчення водія НОМЕР_2 .

Враховуючи наведене, йому належить призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП як найбільш серйозного із вчинених правопорушень у вигляді 17000 грн. штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

Відтак, із ОСОБА_1 у дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 454,00 грн., оскільки судом не встановлено підстав для звільнення його від сплати цього збору.

Керуючись ст. 9, 23, 40-1, 124, 130, 185, 252, 283-285, 294 КУпАП, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суддя –

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП, і з урахуванням положень ч.2 ст.36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. (отримувач коштів: ГУК у Черк. обл. 21081300, код отримувача ЄДРПОУ:37930566, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача:UA918999980313030149000023001 код класифікації: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. судового збору (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю події і складу правопорушення.

У разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.

Суддя І.Я. Биченко