
Справа № 646/7282/20
№ провадження 1-кп/646/448/2021
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.12.21 м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Білінської О.В.,
за участю секретаря Саламахи В.О.,
прокурора Харькова Р.О.,
потерпілої ОСОБА_1 ,
обвинуваченої ОСОБА_2 ,
захисника - обвинуваченої адвоката Пасашкової О.В.,
представника потерпілої Герасименка Г.Л.,
розглянувши у судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченої - адвоката Пасашкової Оксани Валеріївни про зміну запобіжного заходу та повернення застави у кримінальному провадженні № 12020220000000203 від 20.02.2020 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Червонозаводського районного суду м. Харкова перебуває вищезазначене кримінальне провадження.
Захисник обвинуваченої – адвокат Пасашкова О.В. подала клопотання про зміну запобіжного заходу та повернення застави, зазначивши, що ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 10 липня 2020 року відносно її підзахисної було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначено альтернативний запобіжний захід – заставу для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, визначених КПК України у розмірі 315 300 грн. 14.07.2020 ОСОБА_2 була звільнена з Харківського слідчого ізолятора після сплати застави у розмірі 315 300 грн. Заставу вніс ОСОБА_3 , грошові кошти були позичені у борг під відсотки. За користування вказаною сумою коштів, ОСОБА_2 сплачує відсотки, котрі з кожним місяцем збільшуються. На теперішній час ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_2 з вимогою про повернення грошових коштів у розмірі 315 300 грн.
ОСОБА_4 підтримала клопотання про зміну запобіжного заходу та повернення застави.
Вислухавши думку прокурора, який заперечував щодо задоволення клопотання, посилаючись на те, що згідно вимог КПК України не передбачено строку дії застави як запобіжного заходу, суд вважає, що клопотання про повернення застави не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що у рамках даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 10.07.2020 року щодо підозрюваної ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів - до 05.09.2020 року, з правом внесення застави у розмірі 315 300 грн.
Заставодавцем Зайцевим Д.В. в інтересах ОСОБА_2 внесено 315 300 грн. застави. У зв`язку із внесенням застави ОСОБА_2 14.07.2020 була звільнена з-під варти.
Частинами 1, 2 статті 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту суд має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Частиною першою статті 201 КПК України визначено, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту. Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, чи у зміні способу виконання цих обов`язків.
Тобто, підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме: змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.
Стороною захисту у клопотанні про зміну запобіжного заходу та під час його обґрунтування у суді не наведено доводів та доказів того, що станом на день подання даного клопотання до суду 06.12.2021 відсутні ризики, встановлені ст. 177 КПК України, існування яких стало підставою для застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави, відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 10.07.2021.
У заявленому клопотанні захисник обвинуваченої просила визначити адресу, за якою ОСОБА_2 слід встановити цілодобовий домашній арешт, яка не зазначена в обвинувальному акті та можливість перебування за якою обвинуваченої нічим не підтверджено. Так, належних та достатніх доказів права власності чи користування ОСОБА_2 житлом за адресою: АДРЕСА_1 не надано.
Посилаючись на необхідність зміни запобіжного заходу та повернення застави, захисник обвинуваченої вказувала на ті обставини, що внесена сума застави була запозичена ОСОБА_2 у ОСОБА_3 , який є заставодавцем, а наразі існує потреба повернення боргу. Однак, вказана обставина також нічим не підтверджена.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що клопотання обвинуваченої не відповідає вимогам ст.177 та ст.201 КПК України, зміна запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт не забезпечить належної процесуальної поведінки останньої.
Захисником обвинуваченої – адвокатом Пасашковой О.В. не наведено даних, які б спростовували висновки суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави або підтверджували закінчення існування ризиків, які стали підставою для обрання обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою з одночасним визначенням застави.
Щодо клопотання про повернення застави, слід зазначити наступне.
Відповідно до пункту 25 частини першої статті 3 КПК України, заставодавець належить до учасників кримінального провадження.
Згідно із статтею 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Таким чином, вищезазначені законодавчі положення пов`язують можливість повернення застави виключно з припиненням дії цього запобіжного заходу.
Аналіз положень статті 182, 194, 196, 197, 199, 203 КПК України в їх системному взаємозв`язку дає підстави для висновку, що лише запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою і домашнього арешту, а також перелічені у частині п`ятій статті 194 КПК України обмеження, діють певний, визначений ухвалою суду (слідчого судді) строк, а інші запобіжні заходи, в тому числі і застава, визначеного строку дії не мають і діють до їх скасування, зміни, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження.
Суд наголошує, що у випадку застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави, відповідно до положень статті 182 КПК України, внесення застави заставодавцем є його правом, як у випадку застосування запобіжного заходу у вигляді застави як основного запобіжного заходу, так і у випадку, коли заставу визначено в якості альтернативного запобіжного заходу до тримання під вартою.
Таким чином, внесення заставодавцем грошових коштів в якості застави за підозрюваного є актом добровільної волі такої особи. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню. При цьому, відповідний статус заставодавця не вичерпується самими лише фактом внесенням визначеної грошової суми, оскільки погоджуючись внести заставу, особа автоматично погоджується мати відповідні обов`язки як заставодавця протягом дії цього запобіжного заходу, а також несе ризик втрати цих коштів у випадку невиконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків. З огляду на вищезазначене, у заставодавця відсутні підстави очікувати, що грошові кошти, внесені ним у якості застави за підозрюваного, будуть йому обов`язково повернуті у найкоротший строк до припинення дії цього запобіжного заходу.
Враховуючи те, що частиною одинадцятою статті 182 КПК України чітко визначено, що підставою для повернення застави є припинення дії цього запобіжного заходу, а також те, що в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт того, що запобіжний захід у вигляді застави щодо обвинуваченої ОСОБА_2 припинив свою дію, на переконання суду, правові підстави для задоволення клопотання захисника обвинуваченої - адвоката Пасашкової О.В. відсутні.
Керуючись ст.ст.177-178, 314-315 КПК України,
ПОСТАНОВИВ :
Клопотання захисника обвинуваченої - адвоката Пасашкової О.В., про зміну запобіжного заходу та повернення застави - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде виготовлено 10.12.2021.
Суддя Білінська О.В.
Судове рішення № 101762854, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова) було прийнято 06.12.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 646/7282/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: