Постанова № 10176246, 21.06.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.06.10Справа №2а-1398/10/9/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді

Цикуренко А.С. , при секретарі Павленко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Малого підприємства "Агротехналадка"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників:

позивача Мирось В.О., паспорт НОМЕР_1;

відповідача Маслюк О.В., довіреність №56/10 від 05.02.10р.;

Суть спору: Мале підприємство «Агротехналадка» звернулось з позовом до Господарського суду АР Крим до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення №0001502602/0 від 11.08.03р.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 24.11.09р. провадження у справі було припинено. Позивачу було розяснено його право на звернення з цими позовними вимогами до Окружного адміністративного суду АР Крим (а.с. 30-32).

Мале підприємство «Агротехналадка» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.08.03р. № 0001502602/0, мотивуючи свої вимоги тим, що податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем з порушенням норм діючого законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки висновки зроблені у ході проведеної перевірки не ґрунтуються на законі. Позивач вважає, що ним не було допущено порушень Закону України «Про податок на додану вартість» при формуванні податкового кредиту та визначені розміру бюджетного відшкодування, в звязку з чим вважає, що ним правомірно визначена та заявлена сума бюджетного відшкодування.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

08.08.03р. Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим проведена позапланова документальна перевірка МП «Агротехналадка» з питань дотримання вимог податкового законодавства при розрахунку і сплаті податку на додану вартість та податку на прибуток у взаємовідносинах з ПП «Кречет» за період з 01.11.01р. по 31.12.01р., за результатами якої складений акт № 346/26-2-16-16514830 від 08.08.03р. (а.с. 8-11).

В ході зазначеної перевірки встановлена невідповідність фактичних і заявлених сум податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.11.02р. по 31.12.02р. у сумі 5404,00грн., за рахунок включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість по придбаним товарно-матеріальним цінностям у ПП «Кречет», згідно податковим накладним: №17 від 29.11.01р. на суму 16180,00грн., з виділенням ПДВ 3236,00грн. окремим рядком; №18 від 12.12.01р. на суму 10840,00грн. з виділенням ПДВ 2168,00грн. окремим рядком. Зазначені податкові накладні, надані ПП «Кречет ( м. Сімферополь, ЄДРПОУ 31681248), відображені у книзі придбання товарів (робіт, послуг) МП «Агротехналадка» за відповідні податкові періоди та включені у декларації з ПДВ за листопад, грудень 2001 року не можуть бути прийняті до складу податкового кредиту, оскільки рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 08.05.03р. Статут ПП «Кречет», зареєстрований виконкомом Центральної районної ради м. Сімферополя 15.10.01р., визнаний недійсним з моменту реєстрації, тобто 15.10.01р., свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «Кречет» №00952817 визнано недійсним з моменту його видачі, тобто з 02.11.01р.

З акту перевірки вбачається, що надані податкові накладні ПП «Кречет» на загальну суму 32424,00грн., у тому числі ПДВ 5404,00грн. не можуть бути прийняті до заліку МП «Агротехналадка».

Відповідно до акту перевірки, в порушення п.п. 7.2.4. п. 7.2.; п.п. 7.4.1. п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» донараховано податку на додану вартість у сумі 5404,00грн., у тому числі: за листопад 2001 року в сумі 3236,00грн.; за грудень 2001 року в сумі 2168,00грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001502602/0 від 11.08.03р. на суму 8106,00грн., у тому числі: 5404,00грн. основного платежу та 2702,00грн. штрафних санкцій (а.с. 7).

Відповідно до рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим про результати розгляду скарги МП «Агротехналадка» №220/25 від 10.09.03р.(а.с. 12-14) та рішення ДПА в АР Крим про результати розгляду скарги МП «Агротехналадка» 2629/10/26-22 від 06.10.03р. (а.с. 15-17), податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим № 0001502602/0 від 11.08.03р. на загальну суму 8106,00грн. та рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим №220/25 від 10.09.03р., прийняте за результатами розгляду первинної скарги заявника було залишено без змін, а скарги МП «Агротехналадка» - без задоволення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення ( вчинення дії).

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.1.6 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N168/97-ВР (далі Закон України №168, податкове зобовязання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України №168 податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України №168 бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету та строки розрахунків з бюджетом регламентується пунктом 7.7 статті 7 Закону №168.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. ст. 7 Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно до положень п.п. 7.7.2 п.7.7. ст. 7 Закону України №168, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Таким чином, згідно з Законом України «Про податок на додану вартість» сума бюджетного відшкодування формується як відємне значення різниці між податковими зобовязаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Під фактичною сплатою отримувачем суми податку в межах розглядуваної норми слід розуміти здійснення оплати цієї суми постачальникам в складі ціни придбаних товарів (послуг) під час проведення розрахунків за них.

Отже, виходячи зі змісту розглядуваних норм Закону, бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.

Крім того, у розумінні положень Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається тільки особам, які зареєстровані як платник податку у встановленому законом порядку, а також те, що включення до складу податкового кредиту суми сплаченого податку у звязку з придбанням товарів, можливо лише у випадку підтвердження цього податковими накладними та митними деклараціями. У іншому випадку, на момент проведення перевірки до платника податку застосовуються фінансові санкції.

Суми податку на додану вартість були фактично сплачені МП «Агротехналадка» відправнику ПП «Кречет», зазначені суми увійшли до складу ціни придбаних товарів та були перераховані на розрахункові рахунки продавця. Цей факт підтверджується накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями (а.с. 18-22).

Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні №17 та №18 датовані 29.11.01р. та 12.12.01р. відповідно, тоді як рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим, яким Статут ПП «Кречет», зареєстрований виконкомом Центральної районної ради м. Сімферополя 15.10.01р., визнаний недійсним з моменту реєстрації, тобто 15.10.01р., свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «Кречет» №00952817 визнано недійсним з моменту його видачі, тобто з 02.11.01р., було винесено 08.05.03р.

У звязку з чим, на момент укладання угоди у 2001 році, позивач не міг знати, що у 2003 році державна реєстрація та свідоцтво платника ПДВ продавця ПП «Кречет» будуть визнані недійсними з моменту їх одержання.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Як вбачається з постанови Господарського суду АР Крим від 22.05.08р. по справі №2-4/533.1-2006А за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про визнання недійсною угодою та стягнення 32424,00грн., яким у задоволенні позову ДПІ у м. Сімферополі АР Крим було відмовлено (24-25), а також ухвали Господарського суду АР Крим про закриття провадження по справі у відношенні ПП «Кречет» від 22.05.08р. (а.с. 23), які набрали законної сили, згідно з довідкою Головного управління статистики в АР Крим від 06.05.08р. №05-3-5/1376 ПП «Кречет» значилось у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України до 27.12.07р. Також, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим не спростовані доводи МП «Агротехналадка» про те, що на момент здійснення господарської операції продавець ПП «Кречет» не був виключений з Єдиного державного реєстру.

До того ж, відповідно до ухвали Севастопольського апеляційного Господарського суду від 15.09.08р. Постанову Господарського суду АР Крим від 22.05.08р. по справі №2-4/533.1-2006А залишено без змін, а апеляційну скаргу ДПІ у м. Сімферополі АР Крим без задоволення (а.с. 26-29).

За таких підстав, зазначені обставини доказуванню не потребують.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки на момент укладання угод між ПП «Кречет» та МП «Агротехналадка» та видачі податкових накладних у 2001 році, ПП «Кречет» не був виключений з Єдиного державного реєстру, то в нього було право на нарахування податку та складання податкових накладних, що ним і було зроблено, як свідчать матеріали справи. В звязку з чим, сума сплаченого податку була правомірно включена до складу податкового кредиту. Також, під час розгляду справи, відповідачем не надані докази наявності вини МП «Агротехналадка» у порушенні законодавства під час укладання угоди з ПП «Кречет» у 2001 році.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що висновки зроблені відповідачем за наслідком перевірки суперечать вимогам діючого законодавства, є необґрунтованими, в звязку з чим прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню.

За таких підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.

Під час судового засідання було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову буде складено 25.06.10р.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1, ст. 72, ст.ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0001502602/0 від 11.08.03р. на суму 8106,00грн., у тому числі: 5404,00грн. основного платежу та 2702,00грн. штрафних санкцій.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі - з дня складення у повному обсязі, у разі проголошення у відсутності особи, яка бере участь у справі з дня отримання нею копії постанови).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Цикуренко А.С.