Вирок № 101762327, 09.12.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження №629/6617/21

Номер провадження 1-кп/629/452/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Ткаченко О.А.,

за участю секретаря Авраменко О.С.,

прокурора Новікова Ю.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Цувіної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження №12021221110000562 від 08.10.2021, яке надійшло з Лозівської місцевої прокуратури Харківської області 25.11.2021, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Лозова, Харківської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 27.05.2020 року Лозівським міськрайонним судом Харківській області за ст.185 ч. 1 КК України до 240 годин громадських робіт; знятий з обліку 21.10.2020 року у зв`язку з відбуттям покарання;

- 01.12.2020 року Лозівським міськрайонним судом Харківській області за ст.389 ч. 2 КК України до 2 років обмеження волі, з застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, -

встановив:

30.09.2021 близько 12-00 год., ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні магазину «Виноград», розташованому на території ринку «Янтар» на проспекті «Перемоги» в м.Лозова, Харківської області, спільно з потерпілим ОСОБА_2 вживав алкогольні напої. В ході спільного розпиття алкогольних напоїв потерпілий ОСОБА_2 декілька раз діставав та спілкувався по належному йому мобільному телефону марки Хіаомі Rеdmі 9с, після чого ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливого мотиву, повторно, з метою наживи, шляхом вільного доступу, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, користуючись тим, що потерпілий перебував в безпорадному стані викликаному алкогольним сп`янінням, з нагрудного карману сорочки ОСОБА_2 викрав мобільний телефон марки Хіаомі Rеdmі 9с, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 3040 грн.

З місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав повністю, підтвердив, що вчинив інкримінований йому злочин при вищезазначених обставинах, у вчиненому щиро розкаявся та в судовому засіданні дав показання, що дійсно 30.09.2021 з 12-00 год., із своїм знайомим ОСОБА_2 вживав алкогольні напої в магазині «Виноград» на ринку «Янтар» м.Лозова, коли потерпілий був на підпитку він повів його додому, в під`їзді будинку ОСОБА_2 впав, після чого він піднімаючи його помітив телефон який викрав, після чого пішов до своєї дівчини ОСОБА_3 і на її паспорт заклали в ломбард викрадений ним мобільний телефон марки Хіаомі Rеdmі 9с, за що отримали 1000 грн., які витратили на власні потреби.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України.

Враховуючи зізнавальні показання обвинуваченого ОСОБА_1 , а також те, що іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, учасники судового провадження розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого матеріалів, що підтверджують судові витрати по справі та місцезнаходження речових доказів.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведена, його дії суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Суд вважає, що спосіб вчинення кримінального правопорушення, ступінь здійснення злочинного наміру та послідовність дій обвинуваченого ОСОБА_1 свідчать про спрямованість умислу на незаконне та безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника, вчинене повторно. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, що відповідно до ч.4 ст.12 КК України він вчинив злочин, що відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, вчинив новий злочин проти власності в період іспитового строку за попереднім вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01.12.2020, що свідчить про відсутність позитивних змін в його особистості і не готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, на момент вчинення злочину не займався суспільно-корисною працею, а отже вчинив умисний корисливий злочин з метою власного збагачення, не працює, на обліку в центрі зайнятості як безробітний не перебуває, не одружений, за місцем проживання характеризується формально незадовільно, зловживає алкогольними напоями, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, згідно висновку, викладеного в досудовій доповіді про обвинуваченого ОСОБА_1 , ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як дуже високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній, виконання покарання у громаді можливе лише у винятковому випадку за умов здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає щире каяття та сприяння в розкритті злочину.

Відповідно до ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого і його відношення до вчиненого, обставин вчинення злочину, з врахуванням принципу справедливості, суд приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе тільки в місцях обмеження волі, тобто в кримінально-виконавчій установі відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним нагляду з обов`язковим залученням до праці, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 в період іспитового строку вчинив новий злочин, суд призначає покарання за даним вироком відповідно до ст.71 КК України, за сукупністю вироків, приєднавши частково невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01.12.2020.

Підстав для застосування до обвинуваченого ст.69,69-1,75 КК України, суд не вбачає.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому рахувати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру для проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-21/24468-ТВ від 08.11.2021 в сумі 686,48 грн.

Цивільний позов та речові докази у справі відсутні.

Керуючись ст.100,124,370,373,374 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.71 КК України, до новопризначеного покарання, суд частково приєднує невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01.12.2020 у виді 1 (одного) місяця обмеження волі і остаточно визначає ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки 1 (один) місяць.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з дня прибуття і постановки засудженого ОСОБА_1 на облік у виправному центрі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий Лозівським МРВ ГУМВС України в Харківській області 19.10.2006, на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-21/24468-ТВ від 08.11.2021 в сумі 686,48 грн., перерахувавши їх на р/рUA048999980313050115000020649, код класифікації доходів бюджету 24060300, код ЄДРПОУ 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), отримувач платежу ГУК Харків обл/МТГ Харкiв/24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя О.А.Ткаченко