Вирок № 101762319, 09.12.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження №629/6084/21

Номер провадження 1-кп/629/431/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді – Цендра Н.В., за участю секретаря – Капустян М.Є., прокурора Петренка Ю.І.., захисника Бугар О.О. провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова, судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, розлученого, не працюючого, не військовозобов`язаного, із середньою освітою, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимий:

10.11.2020 року Лозівським міськрайонним судом Харківській області за ст. 286 ч. 1 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України звільнено від кримінальної відповідальності з іспитовим строком 2 роки.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 01.09.2021, близько 22:00, більш точний час, як в ході досудового розслідування, так і судового розгляду встановити не виявилося за можливе, проходив повз домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить: ОСОБА_2 , де у нього виник умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна.

ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливого мотиву, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, через відчинену хвіртку, проник на території вищевказаного домоволодіння. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на викрадення майна ОСОБА_2 , зняв відчинений навісний замок з вхідних дверей та проник в приміщенні будинку, звідки таємно викрав плиту чавунну двоконфорочну з кільцями в кількості 7 шт. вартістю 836 грн. 00 коп., чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на вищевказану суму.

Після цього, утримуючи при собі викрадене майно ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиросердно розкаявся, підтвердив факт і обставини вчинення правопорушення, викладені в обвинувальному акті, не заперечував визнати недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин які ніким не оспорюються, пояснив, що 01.09.2021 р. у вечері йшов випивши, вирішив зайти до знайомого. Через не зачинену хвіртку, зайшов у двір, знайомого не було вдома, він зняв відчинений, навісний замок, зайшов в будинок, де з печі викрав чавунну плиту, яку здав на металолом, за що отримав 100 грн.

Враховуючи те, що обвинувачений визнав свою вину в повному обсязі, а також те, що ним не оскаржуються фактичні обставини кримінального провадження, які зазначені в обвинувальному акті, обвинувачений вірно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів по кримінальному провадженню, у суду відсутні сумніви в добровільності та істинності позиції обвинуваченого, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд обмежив дослідження доказів по кримінальному провадженню, обмежившись допитом обвинуваченого, та вивченням особистості обвинуваченого, та визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин які ніким не оскаржуються.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні доведена.

Таким чином дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, поєднана з проникненням до житла.

При вивченні особи обвинуваченого встановлено, що він є громадянином України, українець, з середньою освітою, розлучений, за місцем мешкання характеризується негативно, раніше судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Згідно висновку органу пробації виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства, (у т.ч. окремих осіб). Застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, можливо лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду.

При призначенні та визначенні виду покарання для обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує те, що він вчинив тяжке кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 12 КК України.

Згідно ст. 66 КК України, обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_1 суд вважає його щире каяття в скоєному.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням викладеного, тяжкості скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, який вчинив злочин в іспитовий строк, з урахуванням обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, беручи до уваги висновок органу пробації, згідно якої аналіз інформації свідчить про високий рівень вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, додержуючись принципу законності, індивідуалізації,справедливості та обґрунтованості покарання, а також враховуючи, що згідно ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, суд приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 , можливо тільки в реальній ізоляції від суспільства, із застосуванням до нього покарання у вигляді позбавлення волі.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 ст.ст. 69, 75, 76 КК України суд не вбачає.

Враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення в іспитовий строк, до призначеного покарання на підставі ст. 71 ч.1 КК України слід частково приєднати покарання за попереднім вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10.11.2020 р., згідно якого обвинувачений ОСОБА_1 засуджений за ст. 286 ч. 1 КК України, до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, з іспитовим строком 2 роки.

Відповідно до вимог ст.124 КПК України із обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно стягнути процесуальні витрати, які пов`язані з проведенням у справі експертизи в сумі 858,10 грн.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позови заявлений не був.

Керуючись ст.ст. 368-370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до зазначеного покарання за вироком суду частково приєднати не відбуте ним покарання за попереднім вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10.11.2020 р. і остаточно визначити до відбуття обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді 3 (трьох) років 3 місяців позбавлення волі.

Обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його негайно під варту із зали суду, та залишивши його до набрання вироком законної сили.

Термін відбуття покарання для обвинуваченого ОСОБА_1 обчислювати з фактичного затримання його працівниками поліції.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта по кримінальному провадженню № 12021221110000436 за проведення судово - товарознавчої експертизи № СЕ19/121-21/19880-ТВ від 10.09.2021 року у розмірі 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) грн. 10 коп., на: п/р UА 048999990313050115000020649, код доходів 24060300, код отримувача(ЄДРПОУ) - 37874947, УК Слобідськ/м.Харків/,банк Казначейство України. Стягувач платежу : Держава.

Арешт на вилучене майно, який був накладений згідно ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07.09.2021– скасувати.

Речовий доказ по кримінальному провадженню: чавунне покриття плити двоконфорочної з кільцями в кількості 7 шт., яке передане на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2 – залишити в розпорядженні останнього.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.

Суддя Наталія ЦЕНДРА