Ухвала суду № 101761974, 09.12.2021, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/937/21

провадження № 2/624/388/21

У Х В А Л А

09 грудня 2021 року суддя Кегичівського районного суду Харківської області Крапівка Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Красноградського районного нотаріального округу, Кегичівської селищної ради Харківської області, Головного управління держгеокадастру у Харківській області про визнання права власності на спадкове нерухоме майно в порядку спадкування

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Красноградського районного нотаріального округу, Кегичівської селищної ради Харківської області, Головного управління держгеокадастру у Харківській області про визнання права власності на спадкове нерухоме майно в порядку спадкування, в якому просив визнати за ним право власності на земельні ділянки (паї) та виділити в натурі, в порядку спадкування за законом, право власності на 5/6 частки в розмірі 7,50 га земельної ділянки (паю) та 5/6 частки, в розмірі 7,50 га земельної ділянки (паю), яка знаходиться в адміністративних межах села Нова Парафіївка Красноградського району Харківської області в адміністративних межах Кегичівської селищної ради Красноградського району Харківської області.

Позовна заява обгрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача ОСОБА_2 . До складу його спадщини входять 2 земельні ділянки, в розмірі 7,50 га земельна ділянка (пай) та в розмірі 7,50 га, що розташовані за межами села Новопарафїївка. Спадкодавець заповів позивачу зазначені земельні ділянки в загальному розмірі 15,00 га позивачу. Позивач є спадкоємцем за заповітом на 5/6 частки (паю) земельної ділянки в розмірі 7,50 га. Неповнолітня донька померлого ОСОБА_3 є спадкоємцем обов`язкової частки в спадщині (1/6 частина). Позивач звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, проте отримав відмову, оскільки оригінали сертифікатів, що посвідчують право на зазначені земельні частки втрачені.

Встановлено, що подана позовна заява не відповідає встановленим законом вимогам.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2270 гривень.

При ознайомленні з матеріалами позовної заяви встановлено, що заявлені позивачем позовні вимоги, а саме: 1) визнання права власності на земельні частки (пай) та 2) виділення їх в натурі є вимогами немайнового характеру.

Позивачем додано до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору в сумі 634 грн, що не відповідає вище викладеним вимогам закону.

Так, враховуючи немайновий характер пред`явлених позовних вимог, їх кількості, позивачем мав бути сплачений судовий збір в розмірі 1816 грн (2270*0,4*2).

На виконаня вимог даної ухвали суду позивачем має бути доплачений судовий збір в розмірі 1182 грн та надано суду документ про його сплату.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК Харків обл/СТГ Кегичiвка/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA118999980313161206000020609, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом _____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кегичівський районний суд Харківської області (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до норм чинного ЦПК України, у позовній заяві почергово повинно бути викладено по кожній позовній вимозі: зміст позовної вимоги, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує цю позовну вимогу та зазначення доказів, що її підтверджує, наявність підстав для звільнення від доказування.

Згідно ст.175 ЦПК України позовна заява, крім іншого, повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги

Так позивач зазначаючи в позовній заяві, що підставою звернення до суду з позовом є втрата оригіналу документу – сертифікатів на право на земельну частку (пай), не зазначив та не надав відповідні докази на підтвердження цього факту.

На підтвердження обставин, викладених позивачем у змісті позовної заяви, останнім на виконання вимог даної ухвали суду мають бути надані докази того, що сертифікати дійсно втрачені, про, що може свідчити, як приклад відомості про звернення до поліції чи поміщення оголошення в газеті, тощо.

За правилами ч. 1 ст. 187 ЦПК України суд має відкрити провадження у справі в разі відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Додержання процесуальної форми, змісту та порядку подання позовної заяви є однією з обов`язкових вимог законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Враховуючи виявлені недоліки при оформленні позовної заяви, на виконання вимог національного законодавства, а саме - частини першої ст. 185 ЦПК України, суддею постановляється ухвала про залишення позовної заяви без руху та позивачу встановлюється строк для усунення недоліків.

Позивачу слід взяти до уваги, що якісна підготовка до судового розгляду спрямована в першу чергу на захист прав самого позивача та забезпечення розгляду справи у порядку, про який просить позивач, без зволікань, з додержанням розумних строків, наслідком чого стане економія не тільки процесуального часу сторін і суду, а й зменшення судових витрат, пов`язаних із безпосереднім розглядом справи.

Суд надає позивачу максимальний з передбачених ЦПК України строк на усунення недоліків десять днів з дня вручення копії даної ухвали.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на визначений ним суб`єктний склад спірних правовідносин. На позивачеві лежить обов`язок довести, що вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок. Законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, а є підставою для відмови у позові.

Згідно п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі. Нотаріуси не є особами, прав і обов`язків яких стосується спір сторін, оскільки відсутня їх юридична заінтересованість в результатах розгляду справи судом і реалізації прийнятого по ньому рішення (постанова ВСУ від 05.12.2007 у справі № 6- 16344св07). Відповідачами у справі щодо визнання права на спадщину є спадкоємці, які прийняли спадщину, тобто своєчасно звернулись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини є відповідачами у цій категорії справ при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття (постанова ВСУ від 10.02.2021 у справі № 619/2796/19-ц).

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суддя

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Красноградського районного нотаріального округу, Кегичівської селищної ради Харківської області, Головного управління держгеокадастру у Харківській області про визнання права власності на спадкове нерухоме майно в порядку спадкування - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення заяви без руху, заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В. Крапівка