Вирок № 101761256, 08.12.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/130/21

Провадження № 1-кп/234/535/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

в складі: головуючого судді Романенко К.С.

секретар судового засідання Коваленко Н.Є.

з участю: прокурора Сумського Р.В.

потерпілого –цивільного позивача ОСОБА_1

представника потерпілого Глущенка І.В.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника обвинуваченого Снєжко А.Г.

цивільного відповідача ОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Краматорську Донецької області кримінальне провадження № 12020050390002072 від 24.07.2020 про обвинувачення :

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ, Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні має неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого водієм тролейбусу КП «КТТУ», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою : АДРЕСА_2 , раніше не судимого;

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України,

ВСТАНОВИВ:

24.07.2020 приблизно о 12 год. 40 хв. ОСОБА_2 , керуючи технічно справним маршрутним тролейбусом пасажирським «ДНІПРО-Т203» р.н. НОМЕР_1 по маршруту № 2, рухався по проїзній частині вул. Василя Стуса зі сторони вул. Дружби в сторону вул. Двірцева м. Краматорськ та зупинився на зупинці громадського транспорту «Поліклініка № 3» для висадки та посадки пасажирів.

Під час проведення висадки і посадки пасажирів з вказаного тролейбусу через передні відкриті двері вийшли двоє пасажирів, після чого з вулиці до салону тролейбусу зайшли інші двоє пасажирів, за якими почав заходити потерпілий ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який тільки поставив праву ногу на першу сходинку тролейбусу, як водій ОСОБА_2 проявив неуважність, натиснув на кнопку зачинення дверей, внаслідок чого передніми дверима притиснуло ногу ОСОБА_1 , в результаті чого він впав на проїзну частину та отримав тілесне ушкодження.

Внаслідок проявленої водієм ОСОБА_2 злочинної необережності у формі злочинної недбалості, ОСОБА_1 отримав наступне тілесне ушкодження: закритий перелом правого ліктьового відростку зі зміщенням уламків, що відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як потребує для свого загоєння тривалий строк лікування більше 21-го дня (3-х тижнів).

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив необережне заподіяння середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст. 128 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні винним себе у інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся, пояснив, що працює водієм-кондуктором тролейбуса у КП «Краматорське трамвайно-тролейбусне управління» більше 12 років, загальний стаж керування транспортними засобами більше 19 років. 24.07.2020 року він працював на маршруті № 2. У зв`язку із карантином у нього був наказ керівництва у салон більше ніж посадочних місць( 31 місце) пасажирів не брати. Приблизно о 12 год., під`їхавши до зупинки «поліклініка» на вул. В.Стуса м. Краматорська внапрямку вул. Двірцева він зупинив тролейбус та відкрив двері, після чого він подивився у салон та побачив, що виходять дві жінки, він сказав, що 2 пасажири виходять , тому на їх місця 2 пасажирі заходять. Одна жінка зайшла у салон, друга заходила, першій жінці він видав талон на проїзд, а друга показала йому посвідчення на безкоштовний проїзд та сказала людям на зупинці, що вона остання заходить до тролейбуса. Після цього він подивився, що ніхто не заходить до салону та натиснув кнопку «обережно двері зачиняються» та кнопку закриття дверей та став сідати на місце водія. Боковим зором він побачив зажату ногу потерпілого, одразу відчинив двері, чоловік упав, при цьому тролейбус не рухався, а стояв. Він побачив, як потерпілого підняли та відвели до лавки, рухався потерпілий сам. Потім він поїхав далі по маршруту. Після того, як він від`їхав, він попросив водія наступного тролейбусу вияснити, як там потерпілий, йому відповіли, що потерпілий доїхав до зупинки «Критий ринок» та пішов. Про інцидент він розповів диспетчеру. Пізніше він надавав матеріальну допомогу для лікування потерпілого у сумі 8200 грн., а потім гроші забрав назад. Визнає, що проявив необережність, просив звільнити від покарання, запевнив, що буде дуже обережний, щоб уникати таких ситуацій. Цивільний позов потерпілого у частині стягнення матеріальної шкоди визнав, що стосується моральної шкоди вважає позовні вимоги завищеними та такими , що задоволенню не підлягають.

Крім показань обвинуваченого його винність у вчиненні кримінального правопорушення повністю доведена сукупністю доказів, безпосередньо досліджених судом при розгляді справи.

Так, потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що 24 липня 2020 року приблизно о 12.40 він знаходився на зупинці громадського транспорту «Поліклініка№3». До зупинці під`їхав тролейбус та зупинився, з нього вийшли дві жінки, та дві жінки зайшли у тролейбус. Він став заходити на передні двері за жінками, у правій руці він тримав посвідчення, ліва рука була у гіпсу. Як тільки він поставив на платформу тролейбуса ліву ногу, двері зачинилися та нога залишилася зажатою. При цьому зазначив, що гучномовник, який попереджає про закриття дверей та початок руху транспортного засобу він не чув, правил користування тролейбусами на час карантинних обмежень не читав та не вивчав. Після цього двері салону тролейбусу відчинилися і він упав назад на проїзну частину, вдарився спиною та правою рукою. Після того, як він піднявся, він показав водію тролейбуса свою руку , водій поїхав. Він дождався другий тролейбус на поїхав до сина, який відвіз його до травмпункту. Після зробили операцію. Внаслідок травмування тривалий час лікувався стаціонарно в лікарні міста Краматорська. Підтримав позицію прокурора щодо призначення обвинуваченому покарання.

Представник потерпілого - адвокат Глущенко І.В. - у судовому засіданні підтримав позицію прокурора щодо призначення обвинуваченому міри покарання. Також просив суд повністю задовольнити заявлений потерпілим цивільний позов та стягнути з цивільного відповідача КП «Краматорське трамвайно-тролейбусне управління» 8071,70 грн на користь потерпілого на відшкодування матеріальної шкоди, 50 000 грн на відшкодування завданої потерпілому моральної шкоди.

Крім показань потерпілого, вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується письмовими доказами, повно і всебічно перевіреними судом під час судового засідання, зокрема:

- витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12020050390002072 від 24.07.2020 року , з якого вбачається, що 24.07.2020 року о 13.55 до ЧЧ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення про те, що 24.07.2020 року приблизно о 12.40 на зупинці громадського транспорту при посадці пасажиру в тролейбус Дніпро-Т203 р.н.9215 по маршруту № 2 під керуванням ОСОБА_2 автоматичними дверцятами тролейбуса було зажато ногу пасажиру ОСОБА_1 в наслідок чого останній впав на асфальтне покриття та отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правого лоткового відростку зі зміщенням;

- протоколом огляду місця події від 24.07.2020, та доданими до нього фототаблицями, згідно якого під час огляду території розташованої в районі заводу ЄМСС (кільцева тролейбусу маршруту № 2) виявлено тролейбус № 0215 без видимих пошкоджень;

- технічним паспортом тролейбусу пасажирського тип Дніпро-Т203, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власник Комунальне підприємство «Краматорське трамвайно-тролейбусе управління», прийнято на облік 08.12.2012 року;

- технічним журналом трамвайного вагона інвентарний № 0215 тип вагона Дніпро Т-203, якій закріплений за водієм ОСОБА_5 ;

- ухвалою слідчого судді від 10.11.2020 про тимчасовий доступ до документів- медичної картки стаціонарно хворого ОСОБА_1 , що знаходиться у володінні КНП «Міська лікарня № 3» ;

- висновками експерта №674 почата 19.11.2020 року закінчена 01.12.2020 , згідно якого по представленим медичним документам стаціонарного хворого ОСОБА_1 було виявлено закритий перелом правого ліктьового відростку зі зміщенням уламків, що утворився від дії тупого предмету або удару о такий, можливо в вказаний строк при вказаних у постанові слідчого обставинах. Такі ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості , як потребує для свого загоєння тривалий строк лікування свище 21 дня ( 3 тижнів)

- протоколом слідчого експерименту з участю потерпілого ОСОБА_1 від 11.12.2020 та доданими до нього фототаблицями, з якого вбачається, що ОСОБА_1 показав обставини події, які відбулися 24.07.2020 року

- протоколом слідчого експерименту з участю свідка ОСОБА_6 від 11.12.2020 та доданими до нього фототаблицями, з якого вбачаєтьсясвідок ОСОБА_6 підійшла до передньої двері та вказала, що саме цими дверями потерпілому , 24.07.2020 року приблизно 12.30 на зупинці громадського транспорту напроти міської лікарні № 3 по вул. В.Стуса м. Краматорська , затисло праву ногу, від переданого зусилля дверей він втратив рівновагу , впав та травмувався;

- висновком експерта №2/19-561 від 22.12.2020, згідно якого подія травмування ОСОБА_1 не є дорожньо-транспортною пригодою, оскільки тролейбус марки Дніпро Г-203 № 0215 під керуванням ОСОБА_2 на момент травмування потерпілого знаходився у статичному положенні, тобто не рухався;

- відповідно до висновку додаткової судово-медичної експертизи №706 яка почата 23.12.2020 року та завершена 24.12.2020 року, яка не виключає можливості виникнення тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_1 при механізмі, вказаному у ході проведення слідчого експерименту як з його участю та і з участю громадянки ОСОБА_6 .

При цьому, з приводу доводів захисника Снєжко А.Г. що висновки експертиз є нечіткими, оскільки експертом не вказані причини від чого ж впав потерпілий, суд зазначає, що надання експертом відповіді на певні питання із зазначенням імовірності причин виникнення певних обставин (імовірнісний висновок) само по собі не робить такий висновок експерта неналежним чи не допустимим доказом. Такий висновок експерта оцінюється судом у сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, зокрема показами обвинуваченого, потерпілого, а також іншими доказами, що і буде судом зроблено.

Оцінюючи докази, безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Статтею 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Згідно зі ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинено і обвинувачений є винним у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.

Повертаючись до обставин даної справи, суд вважає доведеним той факт, що падіння ОСОБА_1 на проїзну частину дороги, в результаті чого він отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, сталося саме внаслідок натискання на кнопку зачинення дверей водієм тролейбуса ОСОБА_2 . Отримані ОСОБА_1 тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості у вигляді закритого перелома правого ліктьового відростку зі зміщенням уламків знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку із діями водія тролейбуса ОСОБА_2 – натискання на кнопку зачинення дверей. Тобто у діях ОСОБА_2 має місце необережна форма вини у вигляді протиправної недбалості. А тому вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 128 КК України є доведеною поза розумнім сумнівом.

Отже, пред`явлене ОСОБА_2 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, суд визнає доведеним та визнає його винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальний правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Отже, обираючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує всі обставини по справі в їх сукупності, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого.

Вiдповiдно до ст.12 КК Укpаїни, вчинене ОСОБА_2 кримінальне правопорушення відноситься до категорії необережних і нетяжких.

Суд враховує данні щодо особи ОСОБА_2 , який характеризується задовільно, у колективі підприємства має довіру та пошану, посадові обов`язки виконує чітко та бездоганно, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, працевлаштований, раніше не судимий, на обліках в лікаря нарколога і психіатра не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покаpання згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Згідно досудової доповіді складеної Краматорським МВ філії ДУ "Центр пробації" в Донецької області беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, а також низьку ймовірного вчинення повторного правопорушення та низький рівень ризику небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_2 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства в тому числі для окремих осіб.

З урахуванням зазначених обставин, матеріалів досудової доповіді щодо обвинуваченого, суд дiйшов висновку про необхідність призначення покарання згідно вимог ст.50 КК України з метою виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним і іншими особами інших правопорушень в межах санкції ст.128 КК України у виді виправних робіт.

Згідно з ч.1 статті 57 КК України покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків.

Речові докази відсутні.

Під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_1 подав цивільний позов до цивільного відповідача – Комунального підприємства «Краматорське трамвайно-тролейбусне управління» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок скоєння кримінального правопорушення, який обґрунтовує тим, що 24.07.2020 року після заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень позивачу, останнього було госпіталізовано в травматологічне відділення Місткої лікарні № 3 м. Краматорська та 30.07.2020 року прооперовано , заключний діагноз закритий перелом правого ліктьового відростка зі зміщенням уламків і в подальшому він знаходився на стаціонарному лікуванні. За весь період перебування на стаціонарному лікуванні на придбання необхідних медикаментів та інших засобів, пов`язаних з лікуванням, було витрачено 8071,70 гривень, але відшкодування з боку обвинуваченого не було, просить стягнути матеріальну шкоду в розмірі 8071,70 гривень. Також посилається, що у зв`язку з тим, що він є людиною похилого віку травмуванням, лікуванням, зміною способу життя завдано моральну шкоду, яку оцінює в сумі 50 000 гривень. Крім цього зазначив, що він змушений постійно приймати ліки та препарати для покращення здоров`я.

У судовому засіданні представник потерпілого заявлений до КП «КТТУ» цивільний позов потерпілого підтримав. На його обґрунтування пояснив, що позовні вимоги пред`явлені до КП «КТТУ» в силу ст. 1172 ЦК України , під час події ОСОБА_2 знаходився у трудових відносинах з цивільним відповідачем КП «КТТУ» і транспортний засіб тролейбус пасажирський «Дніпро-Т203» р.н. НОМЕР_1 належить КП «КТТУ». Кримінальне правопорушення обвинувачений вчинив в робочий час на службовому транспорті, отже відповідальність за завдану ним шкоду має нести роботодавець.

Представник цивільного відповідача КП «КТТУ» в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав частково у розмірі відшкодування матеріальної шкоди , моральну шкоду не визнав, вважає позовні вимоги завищеними, такими, що не відповідають критеріям розумності та виваженості.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно до положень ст.ст.1166, 1167, 1195 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати потерпілого на придбання ліків, втрачений заробіток, додатковий догляд, майнову та моральну шкоду завдану винними, незаконними діями.

Так, необхідні витрати потерпілого на стаціонарне лікування в сумі 8071,70 грн., підтверджуються виписками з історії хвороби стаціонарного хворого, висновками експерта, товарними чеками, квитанціями, т.1 а.с.15-17. Враховуючи вищенаведене, суд вважає необхідним стягнути на користь потерпілого з КП «КТТУ» майнову шкоду в сумі 8071,70 грн.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 23, 1167 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Конструкція зазначеної статті передбачає, що з урахуванням підстав позову розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз`яснено, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд також враховує, що моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного страждання. Діюче законодавство не містить визначення способів обчислення її розміру. Зважаючи на це будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Водночас, суд вважає, що визначений потерпілим ОСОБА_1 розмір відшкодування є надмірним і не відповідає характеру вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, глибині фізичних та душевних страждань потерпілого та іншим негативним для нього наслідкам. З урахуванням викладених обставин, зважаючи на вимоги розумності і справедливості, та враховуючи, що метою відшкодування моральної шкоди є не спосіб збагачення особи, а відшкодування завданої шкоди, суд вважає за необхідне, частково задовольнити позовні вимоги в цій частині та стягнути з КП «Краматорське трамвайно-тролейбусне управління» на користь потерпілого ОСОБА_1 15 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, вважаючи такий розмір достатнім для відновлення порушеного права потерпілого.

Судові витрати в сумі 163,45 грн. за проведення судової експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 .

Зважаючи на те, що запобіжний захід стосовно обвинуваченого судом не обирався і клопотання щодо обрання такого обвинуваченому стороною кримінального провадження не заявлялось, тому суд доходить переконання про відсутність підстав для вирішення цього питання.

Керуючись ст.ст.373-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, призначивши покарання у виді виправних робіт на строк 6 (шість)місяців з відрахуванням щомісячно із суми заробітку в доход держави десяти відсотків.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Краматорське трамвайно-тролейбусне управління» (код ЄДРПОУ 32576420) на користь потерпілого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - 8071 грн.70 коп. майнової шкоди, 15 000 грн. моральної шкоди, в іншій частині позову відмовити.

Речові докази відсутні.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати в сумі 163,45 грн. на залучення експерта.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Головуючий суддя К. С. Романенко