Рішення № 101760750, 07.12.2021, Волноваський районний суд Донецької області

221/6897/21

2-о/221/896/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року м. Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області, в складі:

головуючого судді Чальцевої Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Черткова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Волноваха, цивільну справу №221/6897/21 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Волноваська міська військово–цивільна адміністрація Волноваського району Донецької області про встановлення факту постійного спільного проживання та визнання права власності на 3/4 частки квартири, -

встановив:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до Волноваського районного суду Донецької області з заявою про встановлення факту постійного спільного проживання та визнання права власності на 3/4 частки квартири в порядку спадкування.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що вона, ОСОБА_1 є власником 1/4 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яку вона отримала у спадок від свого батька ОСОБА_2 , 1927р.н., померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі Свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 02.08.2021р., спадкова справа №17/2013 зареєстровано в реєстрі №672. Інша частина квартири належить дружині її батька, ОСОБА_3 . 1/2 частина на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 04.09.2001р. видане згідно з рішенням Ясинуватського регіонального представництва Донецької залізниці від 04.09.2001р. №13.

Після смерті її батька, ОСОБА_2 в квартирі залишилась проживати його дружина, ОСОБА_3 , яка у віці 83 роки не могла залишатись одна, була не здатна вести господарство, потребувала сторонньої допомоги. З листопада 2012 року заявник фактично проживала в квартирі разом з ОСОБА_3 з якою вели спільне господарство, мали спільні права та обов`язки, був спільний бюджет, спільні витрати, разом приймали участь у витратах на утримання житла, надавали допомогу один одному.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. Після її смерті залишилося спадкове майно, що складається з 1/2 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 04.09.2001р. видане згідно з рішенням Ясинуватського регіонального представництва Донецької залізниці від 04.09.2001р. №13 та 1/4 частка квартири, яку вона прийняла фактично як спадкоємець першої черги після смерті свого чоловіка, але Свідоцтво про прийняття спадщини вона не оформила нотаріально. За життя ОСОБА_3 близьких родичів не мала, заповіт не залишила.

Для отримання свідоцтва про право на спадщину, заявнику необхідно в судовому порядку встановити факт проживання із спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Також відсутність оригіналу правовстановлюючого документу Свідоцтва про право власності на житло від 04.09.2001р. перешкоджає отриманню спадщини у нотаріуса.

Просить суд встановити факт постійного спільного проживання не менше як 5 років з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та визнати за нею право власності в порядку спадкування на 3/4 частину квартири яка залишилась після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заявник в судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи у суді повідомлялась належним чином, у заяві зазначила про розгляд справи без її участі.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд за його відсутності.

22.11.2021 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у спарві.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 268 ч.5 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно до свідоцтва про укладання шлюбу (серія НОМЕР_1 ) від 29 квітня 1974 року ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_4 , актовий запис №67.

Згідно до свідоцтва про смерть (серія НОМЕР_2 ) від ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 помер у м. Волноваха Донецької області.

Згідно до свідоцтва про смерть (серія НОМЕР_3 ) від ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла у м. Волноваха Донецької області.

У відповідності до свідоцтва про право власності на житло від 04.09.2001 року ОСОБА_3 на праві приватної власності належить 1/2 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.08.2021 року ОСОБА_1 належить 1/2 частина від 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 як спадок після померлого ОСОБА_2 . Згідно Витягу з ДРРП на нерухоме майно від 02.08.2021р. 1/4 частка кватири зареєстровано за ОСОБА_1 .

Згідно інформації Волноваської державної нотаріальної контори від 11.10.2021р. на підставі заяви ОСОБА_1 відкрита спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 спадкова справа №482/2021.

Відповідно до частини третьої статті 1268 та частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно до статей 1261, 1268 ЦК України, спадкуванням с перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Отже, враховуючи, що в силу ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті

Згідно із п.4.15 гл.10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом Мінюсту України від 22.02.2012 року №296/5 встановлено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонті тощо.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 331, 392, 1268, 1296-1299 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Волноваська міська військово–цивільна адміністрація Волноваського району Донецької області про встановлення факту постійного спільного проживання та визнання права власності на 3/4 частки квартири - задовольнити.

Встановити факт постійного спільного проживання не менше як 5 років ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 право власності в порядку спадкування на 3/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка залишилась після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Т.В.Чальцева