Рішення № 101760576, 09.12.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2021 р. Справа № 400/5267/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідача:Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, про:визнання протиправною та скасування постанови від 03.06.2021 р. № 281604,ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі – відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанови Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 03.06.2021 року № 281604 про застосування адміністративно-господарського штрафу на суму 1700,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

03.06.2021 року відповідачем було прийнято постанову від 03.06.2021 року № 281604 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу на суму 1700,00 грн.

Позивач вважає, що в спірних правовідносинах він не є автомобільним перевізником у розумінні положень Закону України «Про автомобільний транспорт» і не може нести відповідальність, передбачену ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», внаслідок чого оскаржувана постанова складена відносно неналежного суб`єкта правопорушення.

Враховуючи, що позивач є фізичною особою-підприємцем, про що свідчить державна реєстрація у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та здійснює основний вид діяльності (по КВЕД) – 77.12 «надання в оренду вантажних автомобілів», між позивачем та ТОВ «Гранкор Інвест» було укладено договір оренди транспортного засобу від 19.01.2021 року № 1901-Т. Відповідно до вказаного договору та акту приймання-передачі до договору оренди транспортних засобів від 19.01.2021 року позивачем передані ТОВ «Гранкор Інвест» в тимчасове оплатне володіння і користування вантажні транспортні засоби та причіпи, серед яких є транспортний засіб марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та причіп, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Отже, оскаржувана постанова на думку позивача є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, так як останній не є автомобільним перевізником.

Ухвалою від 13.08.2021 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін у судове засідання).

05.10.2021 року до суду надійшов відзив Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та який обґрунтовано наступним.

Відповідачем зазначено, що 28.04.2021 року посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Тернопільска область) було проведено ваговий контроль транспортного засобу DAF XF 105.460, д/н НОМЕР_3 , причіп д/н НОМЕР_4 . Під час проведення рейдової перевірки було виявлено надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких міститься в ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутній протокол повірки та адаптації тахографа, чим порушено вимоги ч. 1 абз. 3 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». За результатами перевірки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 278009 від 28.04.2021 року, що в подальшому став підставою для винесення постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу від 03.06.2021 року № 281604.

Відповідач зазначає, що наявність вказаних документів передбачена також Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, яке затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010 року (надалі Положення) та Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010 року (надалі Інструкція). Відповідно до п. 1.3., 6.1. Положення його вимоги розповсюджуються на автомобільних перевізників та водіїв, що здійснюють внутрішні перевезення та вантажні автомобілі з масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Відповідач також посилається на п. 3.3., 3.5., 3.6 Інструкції.

Таким чином, посадовими особами правомірно було складено акт про виявлене порушення. Після розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт було прийнято оскаржувану постанову.

Також Відповідачем стверджується щодо правильності визначення автомобільного перевізника та звертає увагу, що під час проведення рейдової перевірки водієм не було надано тимчасового реєстраційного талону.

Стосовно розгляду справи без участі позивача відповідач зазначає, що запрошення на розгляд справи позивачу було вчасно направлено рекомендованим листом.

Таким чином, посадові особи Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, при розгляді справи, за наявними матеріалами, виявили підстави для винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

28.04.2021 року на а/д М-12 191 км+380 м (Тернопільська область) уповноваженими особами Придністровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки було проведено рейдову перевірку (направлення на перевірку від 26.04.2021 року № 012765/012755) транспортного засобу марки DAF XF 105.460, реєстраційний номер д/н НОМЕР_3 , що належить позивачу.

За результатами перевірки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 28.04.2021 року №278009. У вказаному акті зазначено про відмову водія від підпису акту та надання пояснень.

Із аналізу вказаного акту вбачається виявлення порушення вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», наказу № 340 від 07.06.2010 року та наказу № 385 від 24.06.2010 року Мінтрансзвязку, а саме при наданні послуг з перевезення вантажу ТТН б/н від 28.04.2021 року у водія відсутні протокол перевірки та адаптації тахографа о транспортного засобу, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз. 3 ч. 1 надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, передбачених ст. 48 цього Закону.

Також судом досліджено запрошення відповідача від 25.05.2021 року № 38559/20.3/24-21 адресоване позивачу про розгляд справи за актом 278009, з проханням прибути 03.06.2021 року для участі у розгляді справи, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 5405610151238.

На розгляд справи позивач не з`явився, але надав пояснення від 31.05.2021 року по суті виявленого правопорушення, що направлене відповідачу рекомендованим листом № 5520201312479 від 02.06.2021 року.

За результатами розгляду справи відповідачем винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу 281604 від 03.06.2021 року, якою стягнуто з позивача адміністративно-господарський штраф в сумі 1700,00 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачене абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Постанова направлена позивачу із листом відповідача від 04.06.2021 року № 43148/20.3/24-21 рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 5405610164003.

Не погоджуючись із правомірністю вказаної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Відповідно до абз. 4. п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року № 422 «Про оптимізацію систем центральних органів виконавчої влади», утворено Державну службу України з безпеки на транспорті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103 (зі змінами) затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі – Положення).

Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

У відповідності до абз. 1 п. 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи. У відповідності до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 року № 196-р «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті»; утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком, зокрема, Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, Придністровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.

Стаття 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає, що Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України; державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі); рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів.

Враховуючи зазначене висновується, що Придністровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки та відповідач наділені повноваженнями стосовно здійснення рейдових перевірок дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно з пунктом 14 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі – Порядок № 1567), рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону.

Відповідно до п. 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Згідно з п. 20, 21 Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

На підставі п. 25 – 26 Порядку 1567 передбачено: що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час та місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Суд бере до уваги ті обставини, що позивача належним чином було запрошено до розгляду адміністративної справи, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 5405610151238, що було направлене відповідачем на адресу позивача. Позивач скористався своїм правом на участь у розгляді справи, надав пояснення від 31.05.2021 року, що направлене відповідачу 02.06.2021 року рекомендованим листом № 5520201312479. У поясненні позивач повідомив про передачу ТОВ «Гранкор Інвест» у тимчасове оплатне володіння і користування транспортного засобу марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та причіпу, реєстраційний номер НОМЕР_2 , відповідно до укладеного між ним та ТОВ «Гранкор Інвест» договору оренди транспортного засобу від 19.01.2021 року № 1901-Т.

На підставі пункту 27 Порядку № 1567 за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів.

Згідно приписів статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника – документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія – посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно приписів абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Із аналізу статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» висновується, що за відсутність документів при перевезенні вантажу відповідальність покладається на перевізника.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник – фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Водночас, у матеріалах справи наявний договір оренди транспортного засобу від 19.01.2021 року № 1901-Т, відповідно до п.1.1. якого, орендодавець – позивач зобов`язується передати орендарю – ТОВ «Гранкор Інвест» в тимчасове оплатне користування вантажні автомобілі та причепи, визначені у цьому договорі, а орендар зобов`язується прийняти в тимчасове володіння та користування автомобілі та причепи, а також зобов`язується забезпечити своїми силами його керування та технічну експлуатацію. П. 1.2.1 договору зазначені, зокрема, вантажний автомобіль марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_3 , та причіп, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Згідно з пунктами 2.1, 3.3, 4.1 цього договору автомобіль використовуватиметься орендарем для ведення господарської діяльності. Передача автомобіля в оренду здійснюється за актом приймання-передачі. Строк оренди складає один календарний рік з моменту укладання договору. Відповідно до додатку №1 від 19.01.2021 року – акту прийому-передачі майна до договору оренди транспортного засобу № 1901-Т від 19.01.2021 року, вантажний автомобіль марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_3 , та причіп, реєстраційний номер НОМЕР_2 , було передано позивачем ТОВ «Гранкор Інвест» без зауважень о 08 год. 20 хвилин 19.01.2021 року.

Пунктами 5.2, 5.3 договору оренди транспортного засобу від 19.01.2021 року № 1901-Т визначено, що орендна плата за згодою сторін складає 200,00 грн. за одну одиницю транспорту; на підставі виставленого рахунку орендна плата сплачується на протязі 10 днів з дня отримання рахунку.

Згідно ст. 800 ЦК України, наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності і має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу.

Відповідно до абз. 4 п. 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388 (далі – Порядок № 1388) за бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

За правилами п.6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 року « 379 (далі – Інструкція № 379), якщо власник ТЗ передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження ТЗ іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додатки 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження ТЗ.

Із наведених норм законодавства висновується, що у разі передачі права користування транспортним засобом фізичній або юридичній особі, позивач або користувач мали у встановленому законодавством порядку забезпечити оформлення і видачу тимчасового реєстраційного документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Схожа позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.12.2018 року у справі № 804/8740/16.

Однак, тимчасовий реєстраційний документ, що підтверджує право користування транспортним засобом, про який йдеться у цьому спорі, у матеріалах справи відсутній.

Із аналізу вищевказаних норм законодавства, зазначених договору оренди транспортного засобу від 19.01.2021 року № 1901-Т та додатку №1 від 19.01.2021 року – акту прийому-передачі майна до договору оренди транспортного засобу № 1901-Т від 19.01.2021 року вбачається, що позивач у встановленому законодавством порядку передав право користування автомобілем марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_3 , та причепом, реєстраційний номер НОМЕР_2 , оформивши відповідний договір, а відтак не може виступати автомобільним перевізником у спірних правовідносинах.

На підставі п.6.3 Інструкції № 379 користувач транспортного засобу мав самостійно у встановленому законодавством порядку забезпечити оформлення тимчасового реєстраційного документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом. Тому суд приходить до висновку, що позивач, передавши належним чином ТОВ «Гранкор Інвест» право користування транспортними засобами, не зобов`язаний бути обізнаний про оформлення чи не оформлення усіх необхідних документів користувачем.

За такого суд приходить до висновку, що оскаржувану постанову відповідачем складено відносно неналежного автомобільного перевізника.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за звернення до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 2270,00 грн.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до положень ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою-підприємцем адміністративного позову майнового характеру встановлено судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року становить 2270,00 грн.

Ціна даного позову становить 1700,00 грн.

Отже, судовий збір у даному випадку дорівнює 908,00 грн.

За таких обставин позивачем надміру сплачено 1362,00 грн. судового збору.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

За таких обставин, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 908,00 грн. А надміру сплачені кошти у сумі 1362,00 грн. будуть повернуті позивачу як надміру сплачені, після звернення з відповідним клопотанням.

При цьому, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті як розпорядника бюджетних коштів

Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 – 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 39816845) – задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (від 03.06.2021 року № 281604 про застосування адміністративно-господарського штрафу на суму 1700,00 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) судові витрати у сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09.12.2021 року.

Суддя О.В. Малих