
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позову без розгляду
08 грудня 2021 р. № 400/6394/21 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Миколаївської обласної прокуратури, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54030,
про:стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 29.01.2021 року по 18.07.2021 року в розмірі 114 249,05 грн.,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миколаївської обласної прокуратури в якому просить стягнути з Миколаївської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнiй заробiток за час затримки виконання рiшення суду за перiод з 29.01.2021 року по 18.07.2021 року в cyмi 114249 грн. 05 коп. (сто чотирнадцять тисяч двiстi сорок дев`ять гривень 05 коп.).
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що постановою П`ятого апеляцiйного адмiнiстративного суду поновлено ОСОБА_1 на посадi прокурора відділу нагляду за додержанням законiв територiальними органами поліції при провадженнi досудового розслiдування та пiдтриманням державного обвинувачення управлiння нагляду у кримiнальному провадженнi прокуратури Миколаївської областi або на рiвнозначнiй посадi в Миколаївській обласнiй прокуратурі з 01.09.2020 року, а отже винесення рішення про поновлення на роботi орган, який розглядав трудовий спір, одночасно приймає рiшення про виплату працiвниковi середнього заробiтку за час вимушеного прогулу або рiзницi в заробiтку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не бiльш як за один piк. Якщо заява про поновлення на роботi розглядається бiльше одного року, не з вини працiвника, орган, який розглядає трудовий спiр, виносить рiшення про виплату середнього заробiтку за весь час вимушеного прогулу.
Від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем, передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України строку звернення до суду із вказаним позовом.
представником позивача надано заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду, де вказав, що строк звернення не порушив.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правова природа строку звернення до суду дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, обумовлена передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.
Забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а від судів вимагається дотримуватися встановлених законом правил при прийнятті процесульних рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з висновками Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 14.07.2021 у справі 1340/4393/18 провадження К/9901/18688/20, враховуючи те, що середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою, тому строк пред`явлення до суду позовних вимог про стягнення зазначеного заробітку обмежується місячним строком з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, тобто з часу видачі наказу про поновлення на роботі (частина п`ята статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, враховуючи, що середнiй заробiток за час затримки виконання рiшення, суд вважає, що зазначений спір є спором у справі щодо звільнення позивача з публічної служби та для звернення до суду із позовом щодо стягнення середнього заробiтку за час затримки виконання рiшення суду, встановлюється місячний строк з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд встановив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2021, зміненим постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2021 в частині дати поновлення на посаді, у справі № 420/9660/20 задоволено позов ОСОБА_1 , до Миколаївської обласної прокуратури.
Визнано протиправним та скасовано наказ прокуратури Миколаївської області від 19.08.2020 № 794 к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Миколаївської області відповідно до п.9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру».
Поновлено заявника на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури
Миколаївської області або на рівнозначній посаді в Миколаївській обласній прокуратурі з 01.09.2020 року.
Стягнуто з Миколаївської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 31.08.2020 по 28.01.2021 року в сумі 104 314,35 грн.
На виконання судових рішень у справі420/9660/20, наказом Генерального прокурора від 14.07.2021року № 846К ОСОБА_1 поновлено на посаді з 01.09.2020.
Враховуючи, що позивач був достовірно обізнаний про зміст прийнятих судами рішень у справі № 420/9660/20 та про їх невиконання відповідачем, строк на звернення до суду з даним позовом сплинув у червні 2021 року, проте до суду з даним позовом звернувся лише 10.08.2021 року.
Строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов`язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своєчасне здійснення прав і обов`язків, визначають момент настання чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених законом для звернення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Зазначені строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки.
Аналогічний правовий висновок, зроблений в ухвалі Верховного Суду від 13.03.2018 року по справі № 800/474/17.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Інститут строків сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах і стимулює суд та учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року по справі № 1.380.2019.001042 (провадження № К/9901/13509/20).
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.
Керуючись ст. ст. 7, 14, ч.3 ст.123, п.8 ч.1 ст. 240, ст.ст.248, 256, 294 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
1. Задовольнити клопотання представника відповідача.
2. Залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до Миколаївської обласної прокуратури про стягнути середнього заробiтку за час затримки виконання рiшення суду за перiод з 29.01.2021 року по 18.07.2021 року в cyмi 114249,05 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя О.М. Мельник
Судове рішення № 101760519, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 08.12.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 400/6394/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: