Рішення № 101760018, 09.12.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

09 грудня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5803/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, відповідно до якої позивач з урахуванням уточнення від 05.11.2021, просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не зарахуванні до загального пенсійного стажу періоду навчання позивача на очній формі у Комунарському гірничо-металургійному інституті з 01.09.1983 по 23.10.1984, а також з 10.03.1987 по 25.07.1988 відповідно до заяви, поданої до відповідача 29.09.2021, з урахуванням Архівної довідки від 09.10.2019 № 337-01/64;

зобов`язати відповідача зарахувати до загального пенсійного стажу період навчання на очній формі у Комунарському гірничо-металургійному інституті з 01.09.1983 по 23.10.1984, а також з 10.03.1987 по 25.07.1988 відповідно до заяви, поданої до відповідача 29.09.2021, з урахуванням Архівної довідки від 09.10.2019 № 337-01/64;

зобов`язати відповідача здійснити перерахування пенсії з дати її призначення з 27.09.2021.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29.09.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення в загальний пенсійний стаж років навчання у Комунарському гірничо-металургійному інституті, проте отримав відмову у задоволенні своєї заяви.

Зазначене звернення було обумовлене тим, що при розрахунку розміру пенсії ПФУ не врахував період навчання позивача на очній формі у Комунарському гірничо-металургійному інституті з 01.09.1983 по 23.10.1984, а також з 10.03.1987 по 25.07.1988 (перерва обумовлена службою в армії).

При цьому на підтвердження факту навчання позивачем було надано диплом, військовий квиток та архівну довідку, видану на тимчасово окупованій території. У зв`язку з викладеним, а також із тим, що незарахований період навчання суттєво впливає на розмір пенсії, позивач вимушений звернутися за захистом своїх законних прав та інтересів до суду.

Ухвалою суду від 18.10.2021 позовну заяву ОСОБА_1 , - залишено без руху.

Ухвалою суду від 29.10.2021 продовжено процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 08.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

22.11.2021 від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.69-72), відповідно до якого відповідач позовних вимог не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Позивач з 27.09.2021 перебуває на обліку у відділі обслуговування громадян №4 (м. Лисичанськ) Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію відповідно до абз.6 п.3 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України №1052 (учасник бойових дій).

30.09.2021 позивач звернувся за вх. № 15474/8 із заявою щодо зарахування до стажу для обчислення розміру пенсії періоду навчання в Комунарському гірничому металургійному інституті. Управлінням позивачу роз`яснено порядок зарахування періодів роботи до страхового стажу.

У наданому позивачем дипломі вбачається, що навчання відбувалось в період з 01.09.1983 по 30.06.1992 (майже 9 років) та водночас в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 09.08.1988 є відомості про наявну в період навчання на очній формі роботу з 08.08.1988 по 01.07.1994 на Лисичанському заводі “Строммашина”. Тобто мають місто розбіжності у зазначених документах. В зв`язку з цим, потрібно підтвердити період навчання довідкою з зазначенням періодів та форми навчання.

В наданій до звернення довідці Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля за №1-408155 від 26.07.2021 зазначено, що, Комунарський гірничий металургійний інститут перейменовано в Донбаський гірничо-металургійний інститут та на його базі створений Донбаський державний технічний університет, який був реорганізований шляхом приєднання до Східноукраїнського національного університету ім.В.Даля. Також, повідомлено, що архів Комунарського гірничого металургійного Інституту залщпився у м. Алчевську Луганської області на тимчасово непідконтрольній Україні території.

На підставі вищевикладеного, зарахувати до загального пенсійного стажу період навчання на очній формі у Комунарському гірничо-металургійному інституту з 01.09.1983 по 23.10.1984, а також з 10.03.1987 по 25.07.1988 (відповідно до заяви, поданої до відповідача 29.09.2021, з урахуванням Архівної довідки від 09.10.2019 № 337-01/64) відсутні правові підстави.

Позивач тривалість денної форми навчання в судовому порядку не встановлював.

На підставі вищенаведеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с.30-33).

Позивач з 27.09.2021 перебуває на обліку у відділі обслуговування громадян №4 (м. Лисичанськ) Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію відповідно до абз.6 п.3 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України №1052 (учасник бойових дій), що не заперечують сторони по справі.

30.09.2021 позивач звернувся із заявою за вх. № 15474/8, в якій просив зарахування до пенсійного стажу періоду навчання в Комунарському гірничо- металургійному інституті на підставі архівної довідки, виданої Донбаським державним технічним університетом за №337-01/54 від 09.10.2019 (а.с.37-39).

Листом від 11.10.2021 відповідач повідомив позивача, що згідно наданого позивачем диплому навчання відбувалось в період з 01.09.1983 по 30.06.1992 (майже 9 років) та водночас в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 09.08.1988 є відомості про наявну в період навчання на очній формі роботу з 08.08.1988 по 01.07.1994 на Лисичанському заводі “Строммашина”. Тобто мають місто розбіжності у зазначених документах, у зв`язку з чим зазначено про необхідність підтвердження періоду навчання довідкою з вказівкою періодів та форми навчання. В наданій до звернення довідці Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля за №1-408155 від 26.07.2021 зазначено, що Комунарський гірничий металургійний інститут перейменовано в Донбаський гірничо-металургійний інститут та на його базі створений Донбаський державний технічний університет, який був реорганізований шляхом приєднання до Східноукраїнського національного університету ім.В.Даля. Також, повідомлено, що архів Комунарського гірничого металургійного Інституту залишився у м. Алчевську Луганської області на тимчасово непідконтрольній Україні території. Враховуючи вимоги діючого законодавства не можуть бути розглянуті будь-які документи надані на території непідконтрольній українській владі (а.с.41,42).

Отже, спірним періодом, який відповідач не зараховує позивачу до його загального стажу є період навчання з 01.09.1983 по 23.10.1984 та з 10.03.1987 по 25.07.1988 у Комунарському гірничо – металургійному інституті (в подальшому Донбаський державний технічний університет).

З трудової книжкии позивача серії НОМЕР_3 від 09.08.1988 вбачається, що позивач у період з 25.10.1984 по 01.02.1987 проходив службу в лавах Радянської армії (що також підтверджено військовим квитком серії НОМЕР_4 ), з 08.08.1988 по 01.07.1994 - працював слюсарем на Лисичанському заводі «Строммашина» (а.с.84-89, 89 на звороті, 90).

Відповідно до диплому серії НОМЕР_5 позивач у період з 1983 року по 1992 рік навчався у Комунарському гірничо – металургійному інституті за спеціальністю «Металургійні машини і устаткування» (а.с.57).

Згідно довідки від 26.07.2021 №1-40/155 Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, на звернення позивача, зазначено, що надання архівної довідки про навчання ОСОБА_1 у Комунарському гірничо – металургійному інституті (в подальшому Донбаський державний технічний університет) у період з 1983 по 1992 неможливе, у зв`язку з тим, що архів Донбаського державного технічного університету залишився у м.Алчевську, що є непідконтрольною територією (а.с.58).

За довідкою від 09.10.2019 № б/н, архівною довідкою від 09.10.2019 №337 – 01/64, виданими «Донбасским государственным техническим университетом» (Донбаський державний технічний університет), який розташовано на території непідконтрольній українській владі, вбачається, що ОСОБА_1 зараховано студентом першого курсу Коомунарського горно – металургійного інститута (наказ від 30.08.1983 №131-ст, денна форма навчання). На підставі наказу від 23.10.1984 № 144-ст ОСОБА_1 було надано академічну відпустку на період проходження дійсної військової служби, після закінчення якої зараховано в гр. МЧ-86-1 з виплатою стипендії за рахунок інститута з 10.03.1987 (наказ від 09.03.1987 №47- cт). Переведений на загальнотехнічний факультет за спеціальністю «Механічне обладнання заводів чорної металургії» та зараховано в гр. ОТЗ-86-8 (наказ від 25.07.1988 №145-ст (заочна форма навчання). Згідно з наказом від 30.06.1992 №79-ст ОСОБА_1 відраховано з інститута, у зв`язку з закінченням навчання (а.с.59,60).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що:

- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);

- заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга);

- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з частиною п`ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною четвертою статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно з пунктом 1.1 розділу I “Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії” Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Підпунктами 1,2,4,5 пункту 2.1 розділу II “Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший” Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема: документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення; документи про місце проживання (реєстрації) особи; документи, які засвідчують особливий статус особи.

Згідно з пунктом 4.1 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Пунктом 4.2 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку №22-1 встановлено, що при прийманні документів працівник сервісного центру:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з пунктом 4.3 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1) вбачається, що створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно з пунктом 4.7 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Частиною другою статті 82 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Тобто, відмовляючи особі в призначенні/перерахунку пенсії, орган, що призначає/перераховує пенсію, має зазначити причини такої відмови, у тому числі обґрунтувати мотиви не зарахування до страхового стажу окремих періодів роботи та/або навчання.

Відповідно до п. «д» ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вбачається, що до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 8 Порядку №637 передбачено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Спірний період навчання позивача з 01.09.1983 по 23.10.1984 та з 10.03.1987 по 25.07.1988 у Комунарському гірничо – металургійному інституті (в подальшому Донбаський державний технічний університет) на очній формі навчання підтверджено інформацією, яка міститься в довідках від 09.10.2019 № б/н, від 09.10.2019 №337 – 01/64, виданих «Донбасским государственным техническим университетом» (Донбаський державний технічний університет), тобто установою, що знаходиться на тимчасово окупованій території, на підставі чого не були прийняті відповідачем до уваги. З приводу цього суд зазначає таке.

Положенням частини 3 статті 44 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено право відповідача на проведення перевірки. Разом з цим, за вимогами законодавства, неможливість проведення перевірки не ставить в залежність особу, щодо якої розглядається питання про призначення пенсії, оскільки це не є підставою для відмови у зарахуванні стажу і призначення пенсії.

Крім того, суд вважає зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Крім того, відповідач має враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв`язку з тимчасовою окупацією певних територій Луганської області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на отримання пенсії з підстави видачі довідки про підтвердження періодів навчання позивача установою, що розташоване на тимчасово непідконтрольній українській владі території, порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.

Посилання відповідача на те, що підприємства, які видали позивачу довідки про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії позивачу, розміщені на тимчасово окупованій території України, суд не приймає, оскільки відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей в установі, яка знаходиться на непідконтрольній українській владі території не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного права на пенсійне забезпечення.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного суду по справі № 175/4336/16-а від 28 серпня 2018 року та по справі № 172/718/17 від 27 лютого 2018 року.

В даному випадку відомості, що містяться у довідках, в повній мірі узгоджуються з записами у трудовій книжці позивача, зокрема, щодо періоду проходження служби в лавах Радянської армії, а тому суд не приймає до уваги посилання відповідача на неможливість врахування наданих позивачем довідок, виданих установою, яка розташована на тимчасово окупованій території України, та неможливість здійснити перевірку диплому позивача.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до абз.1 п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

При цьому, дослідженням трудової книжки позивача, диплома та інформації, наведеної у довідках, наданих позивачем на підтвердження стажу, з урахуванням вищенаведених висновків суду, загальний стаж позивача за період навчання з 01.09.1983 по 23.10.1984 та з 10.03.1987 по 25.07.1988 підтверджено, а отже відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не зарухування при призначенні пенсії вказаного періоду навчання до загального стажу позивача.

Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправної бездіяльності відповідача щодо не зарухування при призначенні пенсії спірного періоду навчання до загального стажу позивача, тому позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незарахування до загального пенсійного стажу періоду навчання на очній формі у Комунарському гірничо-металургійному інституті з 01.09.1983 по 23.10.1984 та з 10.03.1987 по 25.07.1988, а також зобов`язання відповідача зарахувати до загального пенсійного стажу період навчання на очній формі у Комунарському гірничо-металургійному інституті з 01.09.1983 по 23.10.1984 та з 10.03.1987 по 25.07.1988, та відповідно зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з дня її призначення, з 27.09.2021, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, позовні вимоги належить задовольнити.

Питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільний від сплати судового збору.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не зарахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 до загального стажу періоду його навчання у Комунарському гірничо – металургійному інституті (в подальшому Донбаський державний технічний університет) з 01.09.1983 по 23.10.1984 та з 10.03.1987 по 25.07.1988.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до загального стажу ОСОБА_1 період його навчання у Комунарському гірничо – металургійному інституті (в подальшому Донбаський державний технічний університет) з 01.09.1983 по 23.10.1984 та з 10.03.1987 по 25.07.1988.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дня її призначення, з 27.09.2021, із зрахуванням до загального стажу періоду його навчання у Комунарському гірничо – металургійному інституті (в подальшому Донбаський державний технічний університет) з 01.09.1983 по 23.10.1984 та з 10.03.1987 по 25.07.1988.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.Є. Петросян