Рішення № 101759570, 09.12.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2021 р. справа № 300/3901/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кафарського В.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області про визнання протиправними та скасування рішень від 16.02.2021 та від 10.03.2021, -

В С Т А Н О В И В :

Представник ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області (далі – відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень від 16.02.2021 за №68-4/2021 в частині затвердження в структурі апарату селищної ради патронатної служби та від 10.03.2021 за №99-5/2021 в частині внесення змін до структури апарату селищної ради, шляхом затвердження в структурі апарату селищної ради патронатної служби.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

27.08.2021 від представника позивача на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання від 27.08.2021 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, мотивуючи його тим, що при перегляді долученого відеозапису п`ятої сесії восьмого демократичного скликання Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області можна почути різні репліки та твердження відповідача, які потребують надання усних пояснень та уточнень. Будь-яких інших обґрунтувань щодо необхідності розгляду даної адміністративної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, представником позивача не зазначено.

17.09.2021 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що оскаржувані рішення не стосуються позивача й відповідно не порушують його прав, свобод та інтересів, у зв`язку з чим відсутні підстави для їх оскарження. Просили в задоволенні позовних вимог відмовити (а. с. 31-38).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи №300/3901/21 за позовом ОСОБА_1 до Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області про визнання протиправними та скасування рішень від 16.02.2021 та від 10.03.2021 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, розглянувши адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.

На четвертій сесії восьмого демократичного скликання Брошнів-Осадською селищною радою Калуського району Івано-Франківської області 16.02.2021 було прийнято Рішення № 68-4/2021 «Про затвердження структури та загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів» (надалі – Рішення № 68-4/2021), яким вирішено: затвердити структуру апарату ради та її виконавчих органів згідно з додатком; затвердити загальну чисельність апарату ради та її виконавчих органів в кількості 68 осіб; визнати таким що втратило чинність рішення Брошнів-Осадської селищної ради від 24.12.2020 №46-2/2020 «Про затвердження структури та загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів»; контроль за виконанням цього рішення покласти на заступників селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради В. Степаненка.

Згідно Додатку до Рішення № 68-4/2021, до апарату селищної ради, зокрема Центру надання адміністративних послуг було включено Патронатну службу, у кількості 2 штатні одиниці.

10.03.2021 на п`ятій сесії восьмого демократичного скликання Брошнів-Осадською селищною радою Калуського району Івано-Франківської області було прийнято Рішення №99-5/2021 «Про внесення змін до структури, штатного розпису та загальній чисельності Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області», (надалі – Рішення №99-5/2021) яким вирішено внести з 15.03.2021 зміни в структуру Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області, затверджену Рішенням №68-4/2021 згідно Додатку та ввести в дію з 15.05.2021 структуру Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області та загальну чисельність апарату ради, її виконавчих органів та відокремлених структурних підрозділів у кількості 73 штатні одиниці згідно Додатку.

Згідно Додатку до Рішення №99-5/2021, до апарату селищної ради було включено патронатну службу у кількості 3 штатні одиниці.

Згідно п. 1та п. 2 ст. 61 Регламенту Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області (додаток до рішення Брошнів-Осадської селищної ради від 16.02.2021 №62-4/2021) (надалі – Регламент), для прийняття рішень, з`ясування волевиявлення депутатів Ради на пленарних засіданнях Ради проводиться відкрите поіменне голосування. Відкрите голосування за допомогою електронної системи підрахунку голосів здійснюється у режимі фіксації волевиявлення депутатів. Якщо електронна система голосування відсутня у місці голосування або не працює, підрахунок голосів здійснюється Лічильною комісією, утвореною у порядку, передбаченому цим Регламентом.

Дані про результати поіменного голосування роздруковуються відразу після закриття пленарного засідання і надаються виконавчим апаратом Ради депутатам Ради, за їх письмовим зверненням.

Відповідно до результатів поіменованого голосування з питання прийняття Рішення №68-4/2021, Позивач – УТРИМАЛАСЬ.

Беручи до уваги результати поіменованого голосування з питання прийняття Рішення №99-5/2021, вбачається, що Позивач голосувала – ЗА. Однак, як стверджує Позивач, вона голосувала – ПРОТИ.

Вважаючи, що Відповідач, приймаючи Рішення №68-4/2021 та Рішення №99-5/2021, діяв всупереч нормам ч. 2 ст. 19 Конституції України та абз. 8 ст. 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», що має наслідком визнання таких рішень в частині затвердження в структурі апарату селищної ради патронатної служби, протиправними та відповідно їх скасування, позивач звернулася із зазначеним позовом до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд врахував, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Конституції України систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР ( далі – Закон України №280/97-ВР, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 5 Закону України №280/97-ВР передбачено, що система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно зі ст.11 Закону України №280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади – також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Частиною 1 та 3 ст.12 Закону України №280/97-ВР визначено, що сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

В свою чергу, ч.3 ст.24 Закону України №280/97-ВР передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим – також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до ст.25 Закону України №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з пунктом 3 частини 1 ст.26 Закону України №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, такі питання, як утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск.

Повноваження голови селищної ради визначено статтею 42 Закону України №280/97-ВР. Так, сільський, селищний, міський голова, зокрема: організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Правовий статус сесії рад визначено статтею 46 Закону України № 280/97-ВР.

Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Перша сесія новообраної сільської, селищної, міської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів відповідно сільського, селищного, міського голови. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного сільського, селищного, міського голови відповідно до статті 42 цього Закону головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний голова.

Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Частинами 1 та 2 ст. 51 Закону України №280/97-ВР визначено, що виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

Кількісний склад виконавчого комітету визначається відповідною радою. Персональний склад виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради затверджується радою за пропозицією сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради – за пропозицією голови відповідної ради.

Згідно з частини 1-2, 10 статті 59 Закону України №280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до вищевказаних приписів Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання щодо визначення чисельності виконавчого комітету та затвердження його персонального складу вирішується виключно на пленарних засіданнях відповідної ради.

При цьому, Конституційний Суд України в п.2.2 рішення від 09.02.2000 р. № 1-рп/2000 у справі про місцеве самоврядування зазначив, що "утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу, внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск, утворення інших виконавчих органів ради та затвердження їх структури в цілому, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, витрат на їх утримання, обрання секретаря ради віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Отже, питання про внесення визначення кількісного та персонального складу виконавчого комітету Брошнів-Осадської селищної ради належить до виключної компетенції безпосередньо Брошнів-Осадської селищної ради, а доцільність прийняття рішення при формуванні кількісного та персонального складу виконавчого комітету не може бути предметом судового розгляду, в свою чергу предмет судового розгляду є лише процедурні питання при прийнятті вказаного рішення відповідачем, як суб`єктом владних повноважень.

Порядок роботи селищної ради восьмого скликання, забезпечення виконання функцій, передбачених чинним законодавством визначені Регламентом Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області, затвердженого рішенням Брошнів-Осадської селищної ради від 16.02.2021 № 62-4/2021 (далі – Регламент Брошнів-Осадської селищної ради).

Відповідно до частини 2 статті 1 Регламенту Брошнів-Осадської селищної ради, порядок діяльності ради, її органів та посадових осіб визначається Конституцією України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», іншими законодавчими актами України, цим регламентом та іншими рішеннями ради.

Внутрішньоорганізаційними є акти, які приймаються з метою організації та впорядкування роботи суб`єктів владних повноважень, тобто це акти, які стосуються кадрових питань, а також інші акти у тому разі, якщо вони обмежуються внутрішньою організацією роботи суб`єкта владних повноважень та відповідних посадових осіб.

Спірні рішення стосуються внутрішньоорганізаційного (кадрового) питання щодо персонального складу виконавчого комітету ради, тому вирішуються виключно депутатами селищної ради.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.09.2019 р. № 804/16610/15, від 20.06.2018 р. у справі № 804/16525/15, від 20.09.2018 р. у справі № 804/16557/15.

Щодо вказаних обґрунтувань суд зазначає наступне. Саме по собі порушення процедури прийняття відповідного акта може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення. Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Отже, порушення процедури зарахування голосу ОСОБА_1 , на яку посилається позивач, не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Аналогічна правова позиція неодноразово викладена Верховним Судом у постановах від 10.07.2019 (справа №804/639/18), від 24.10.2019 р. ( справа а №806/1243/17), від 11.02.2020 р. ( справа №210/3268/15-а).

З огляду на досліджені судом матеріали справи та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач Брошнів-Осадська селищна рада Калуського району Івано-Франківської області діяла в межах повноважень та у спосіб, що визначений Конституцією та законами України.

Однак, у свою чергу позивач звернувся до суду з позовом про скасування рішення Брошнів-Осадської селищної ради, з підстав протиправності його прийняття.

В матеріалах справи міститься результати поіменного голосування депутатів Брошнів-Осадської селищної ради V сесії VІІІ скликання від 10.03.2021, згідно яких вбачається, що за дане рішення голосувало 21 депутат, з них: «ЗА» - 17, «ПРОТИ» - 1, «УТРИМАЛОСЬ» – 3, «НЕ ГОЛОСУВАЛО» – 0. На підставі даного голосування було прийнято за основу рішення «Про внесення змін до структури, штатного розпису та загальної чисельності Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області» простою більшістю голосів.

Суд акцентує увагу на тому, що правовий статус депутата селищної ради як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого органу та рівноправного члена селищної ради, а також гарантії депутатської діяльності визначені та встановлені Конституцією України, Законом України №280 та Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» №93-IV від 11 липня 2002 року (далі – Закон №93-IV).

Відповідно до статті 2 Закону №93-IV депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі – депутат селищної ради) є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України.

Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 3 Закону №93-IV депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради – представницького органу місцевого самоврядування.

Депутат місцевої ради відповідно до цього Закону наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів.

У статті 10 Закону №93-IV визначено, що у виборчому окрузі депутат місцевої ради зобов`язаний, зокрема, підтримувати зв`язок з виборцями, відповідною територіальною громадою, трудовими колективами і громадськими організаціями, які висунули його кандидатом у депутати місцевої ради, а також колективами інших підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності, органами місцевого самоврядування, місцевими органами виконавчої влади, розташованими на відповідній території.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини першої статті 11 Закону №93-IV у виборчому окрузі депутат місцевої ради має право офіційно представляти виборців свого виборчого округу та інтереси територіальної громади в місцевих органах виконавчої влади, відповідних органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності з питань, що належать до відання органів місцевого самоврядування відповідного рівня; порушувати перед органами і організаціями, передбаченими пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадовими особами, а також керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону №93-IV депутат місцевої ради розглядає пропозиції, заяви і скарги громадян, які надійшли до нього, вживає заходів до їх своєчасного, обґрунтованого вирішення; вивчає причини, які породжують скарги громадян, і вносить свої пропозиції щодо їх усунення до органів місцевого самоврядування, до місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, об`єднань громадян; систематично веде прийом громадян.

Частиною четвертою статті 12 Закону №93-IV встановлено, що місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації державної і комунальної форм власності, їх посадові особи зобов`язані сприяти депутатові місцевої ради в організації прийому громадян, розгляді їх пропозицій, заяв, скарг, у створенні інших необхідних для його депутатської діяльності умов.

Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону №93-IV депутат місцевої ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить. Депутат місцевої ради набуває права ухвального голосу з моменту визнання його повноважень.

Кожний депутат місцевої ради у раді та її органах, до складу яких він входить, має один голос. Депутат місцевої ради, який не входить до складу відповідного органу ради, може брати участь у його роботі з правом дорадчого голосу.

Депутат місцевої ради має право: 1)обирати і бути обраним до органів відповідної ради; 2)офіційно представляти виборців у відповідній раді та її органах; 3)пропонувати питання для розгляду їх радою та її органами; 4)вносити пропозиції і зауваження до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті; 5)вносити на розгляд ради та її органів пропозиції з питань, пов`язаних з його депутатською діяльністю; 6)вносити на розгляд ради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх відання, поправки до них; 7) висловлюватися щодо персонального складу утворюваних радою органів і кандидатур посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються радою; 8) порушувати питання про недовіру сільському, селищному, міському голові, розпуск органів, утворених радою, та звільнення посадових осіб місцевого самоврядування; 9)брати участь у дебатах, звертатися із запитами, ставити запитання доповідачам, співдоповідачам, головуючому на засіданні; 10) вносити пропозиції про заслуховування на пленарному засіданні ради звіту чи інформації будь-якого органу або посадової особи, підзвітних чи підконтрольних раді, а також з питань, що віднесені до компетенції ради, інших органів і посадових осіб, які діють на її території; 11) порушувати в раді та її органах питання про необхідність перевірки роботи підзвітних та підконтрольних раді органів, підприємств, установ, організацій; 12) виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій та з мотивів голосування, давати довідки; 13)ознайомлюватися з текстами виступів у стенограмах чи протоколах засідань ради та її органів до їх опублікування; 14) оголошувати на засіданнях ради та її органів тексти звернень, заяв, пропозицій громадян або їх об`єднань, якщо вони мають суспільне значення; 15) об`єднуватися з іншими депутатами місцевої ради в депутатські групи, фракції, які діють відповідно до регламенту ради.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 30 Закону №93-IV депутат місцевої ради наділений усією повнотою повноважень, передбачених цим та іншими законами України. Ніхто не може обмежити повноваження депутата місцевої ради інакше як у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

З аналізу положень вказаних Законів випливає, що депутат селищної ради має право реалізувати свої права щодо внесення пропозицій для розгляду їх радою та її органами, пропозицій і зауважень до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті, на розгляд ради та її органів пропозицій з питань, пов`язаних з його депутатською діяльністю.

Саме у такий спосіб депутат місцевої ради реалізує своє право на участь у діяльності ради та у прийнятті радою відповідних рішень.

Водночас депутат місцевої ради законодавчо не наділений правом здійснювати представництво інтересів територіальної громади в судах. Нормами чинного законодавства для депутата встановлений особливий спосіб впливу як на прийняття рішень органом місцевого самоврядування, так і на життя мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Саме відповідні ради, а не окремі депутати, згідно із статтею 10 Закону №280/97-ВР, є тими представницькими органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їхнього імені та в їхніх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом №280/97-ВР та іншими законами, а отже, й наділені в силу закону на звернення до суду з метою захисту порушених прав територіальної громади.

Право захищати інтереси територіальної громади (або її окремих представників) у суді може бути реалізоване шляхом представництва. Водночас депутат місцевої ради не уповноважений представляти в судах інтереси такої ради або інтереси утворених нею комісій, або інтереси виборців інакше, ніж поза відносинами представництва.

Отже, депутат ради законодавчо не наділений правом здійснювати представництво інтересів територіальної громади в судах. Водночас Конституцією України, Законом №280-97/ВР, Законом №93-IV та КАС України не встановлено обмежень для депутатів місцевих рад на звернення до суду за захистом їхніх індивідуальних прав, у тому числі тих, які випливають зі статусу депутата місцевої ради.

Суд вказує, що депутат місцевої ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить, і користується цим правом на власний розсуд.

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що позивач звернувся з цим позовом, як депутат Брошнів-Осадської селищної ради, і як на підставу позову посилався на те, що оскаржуване рішення є неправомірним в частині створення патронатної служби.

Проте щодо його особистих інтересів, як особи, яка має правовий статус депутата селищної ради, суд вказує, що з урахуванням відсутності будь-яких доказів, щодо обмеження діяльності позивача чи тиску на нього при здійсненні його депутатської діяльності, зокрема при волевиявленні під час голосування при прийнятті оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку про відсутність порушеного права позивача, як законодавчо встановлених гарантій депутатської діяльності.

Крім того, порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем.

Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006 року, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Верховний Суд України у постанові від 16.09.2015 року у справі за позовом ТОВ «Аскоп-Україна» до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів зазначив, що «спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення».

Відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Засіб захисту, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, суду слід зазначити, що результативним обраний спосіб захисту порушеного права буде тоді, коли існуватиме взаємозв`язок між порушенням (суб`єктивного права особи) та (дозволеним, прийнятним) способом його захисту, водночас останній сприятиме вичерпному його поновленню.

З огляду на наведені міркування, на підставі дослідження доказів (а. с. 22), для правильного вирішення справи і застосування ефективного способу захисту порушеного права вимагає зміну вибору ОСОБА_1 при голосуванні в результатах поіменованого голосування з питання прийняття Рішення №99-5/2021, з «ЗА» на «ПРОТИ».

Відповідно до ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача внести зміни в поіменне голосування за основу «Про внесення змін до структури, штатного розпису та загальної чисельності Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області» від 10.03.2021 №99-5/2021, змінивши вибір ОСОБА_1 з «ЗА» на «ПРОТИ».

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 частину сплаченого нею судового збору в розмірі 454,00 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код – НОМЕР_1 ) до Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області (вул. 22 Січня, 85, смт. Брошнів-Осада, Калуський район, Івано-Франківська область, 77611, код ЄДРПОУ – 04355102) про визнання протиправними та скасування рішень від 16.02.2021 та від 10.03.2021– задовольнити частково.

Зобов`язати Брошнів-Осадську селищну раду Калуського району Івано-Франківської області (вул. 22 Січня, 85, смт. Брошнів-Осада, Калуський район, Івано-Франківська область, 77611, код ЄДРПОУ – 04355102) внести зміни в поіменне голосування за основу «Про внесення змін до структури, штатного розпису та загальної чисельності Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області» від 10.03.2021 №99-5/2021, змінивши вибір ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код – НОМЕР_1 ) з «ЗА» на «ПРОТИ».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області (вул. 22 Січня, 85, смт. Брошнів-Осада, Калуський район, Івано-Франківська область, 77611, код ЄДРПОУ – 04355102) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код – НОМЕР_1 ) частину сплаченого нею судового збору в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Враховуючи вимоги статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення складено в повному обсязі 09.12.2021, у зв`язку з отриманням ухвали про відкриття провадження від 09.08.2021 та копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачем 06.09.2021 та у зв`язку з перебуванням головуючого судді у щорічній основній оплачуваній відпустці, на підставі наказу голови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 №339-В.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Кафарський В.В.

Рішення складене в повному обсязі 09 грудня 2021 р.