Рішення № 101759425, 30.11.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 листопада 2021 року о/об 11 год. 20 хв.Справа № 280/5441/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовський світанок” (проспект Східний, будинок 102 м. Бердянськ, Запорізька область, 71108 код ЄДРПОУ:43052570)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (Україна, 69107, Запорізька обл., місто Запоріжжя, пр.Соборний, будинок 166, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44118663), як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (Україна, 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи 43005393)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

за участі представникові сторін:

від позивача - Пшенична І.С.

відвідповідача - Міщенко О.В.

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовський світанок” (надалі – позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2021 року № 00030270719.

Ухвалою суду від 05 липня 2021 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначено на 02 серпня 2021 року.

02 серпня 2021 року провадження у справі зупинено до 04 жовтня 2021 року, про що судом постановлено відповідну ухвалу.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2021 року провадження у справі поновлено.

04 жовтня 2021 року провадження у справі зупинено до 02 листопада 2021 року, про що судом постановлено відповідну ухвалу.

Ухвалою суду від 02 листопада 2021 року провадження у справі поновлено.

02 листопада 2021 року провадження у справі зупинено до 30 листопада 2021 року, про що судом постановлено відповідну ухвалу.

Ухвалою суду від 30 листопада 2021 року провадження у справі поновлено.

30 листопада 2021 року протокольною ухвалою суду за згодою сторін підготовче провадження у справі закрито, а справу призначено до розгляду на 30 листопада 2021 року.

Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 30 листопада 2021 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відсутність продажу (реалізації) Товариством товарів, послуг контролюючий орган послався на відсутність оборотів по бухгалтерським рахункам 70 «Доходи від реалізації». 36 «Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками», 681 «Розрахунки за авансами отриманими», на відсутність відображення операцій з виробництва (виготовлення) Товариством готової продукції, виконання Товариством робіт, надання послуг, реалізації товарів, у відсутності задекларованих будь-яких податкових зобов`язань з податку на додану вартість. Товариство не заперечує факт відсутності в перевіреному періоді продажу (реалізації) товарів та надання послуг, проте не погоджується з висновками контролюючого органу, що у витратах Товариства на придбання і використання придбаних товарів, робіт, послуг для бази відпочинку відсутня розумна економічна причина (ділова мета) з наміром одержати економічний ефект в результаті діяльності. Судження контролюючого органу про негосподарський характер витрат Товариства не засновані на змісті приписів підпунктів 14.1.36, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України та висновках Верховного Суду. Вказує, що з акту перевірки слідує, що контролюючий орган фактично не заперечує, що технічний та санітарний стан бази відпочинку - незадовільний та непридатний для експлуатації та встановив, що придбані будматеріали, будівельно-монтажі роботи Товариством використані для ремонту приміщень бази відпочинку. Суперечливість полягає в тому, що контролюючий орган зазначає про незадовільний для експлуатації технічний та санітарний стан бази відпочинку (тобто що об`єктивно виключає експлуатацію бази відпочинку), але водночас заперечує розумну економічну причину у витратах Товариства на її ремонт.

В судовому засіданні представник позивача просила суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник Головного управління ДПС у Запорізькій області проти позову заперечила з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вх.№41842 від 23 липня 2021 року), відповідно до якого зазначає, що за результатами перевірки встановлено порушення ТОВ «АЗОВСЬКИЙ СВІТАНОК» підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, абзацу «г» пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ за листопад 2020 року, що зараховується до складу наступного звітного періоду (р. 21), на суму 86 388 грн. Перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення суми податкових зобов`язань та врахування при розрахунку показників рядка 19 Декларації (рядок 9 (колонка Б) Декларацій за період з 01 листопада 2020 року по 30 листопада 2020 року встановлено її заниження на загальну суму 86 388 грн., в тому числі у розрізі періодів: за листопад 2020 року на суму 86 388 грн., що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларації, оскільки було занижено показник у рядку 4.1 (колонка Б) Декларації на 86388 грн. внаслідок не нарахування всупереч підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Кодексу податкових зобов`язань. Згідно наданих до перевірки первинних бухгалтерських документів, банківських виписок, регістрів бухгалтерського обліку у період з 01 листопада 2020 року по 30 листопада 2020 року ТОВ "Азовський світанок" не проводило діяльності, пов`язаної з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, спрямованої на отримання доходів. Згідно наданої головної книги та зворотно - сальдової відомості ТОВ "АЗОВСЬКИЙ СВІТАНОК" за період з 01 листопада 2020 року по 30 листопада 2020 року відсутні обороти по бухгалтерським рахункам 70 «Доходи від реалізації», 36 «Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками», 681 «Розрахунки за авансами отриманими». Про відсутність здійснення господарської діяльності свідчить відсутність відображення операцій з виробництва (виготовлення) готової продукції, виконанням робіт, наданням послуг, реалізації ТМЦ та інше. До перевірки не надано договорів укладених з покупцями готової продукції, товарів, робіт, послуг.

У судовому засіданні представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Розглядаючи справу по суті, судом встановлено наступне.

На підставі направлень від 19 січня 2021 року №284, №283 виданих Головним управлінням ДПС у Запорізькій області головному державному ревізору - інспектору Бердянського відділ} перевірок платників юридичних осіб управління податкового аудиту ГУ ДПС у Запорізькій області Татькову Сергію Олександровичу, головному державному ревізору - інспектору Бердянського відділу і перевірок платників юридичних осіб управління податкового аудиту ГУ ДПС у Запорізькій області Михайловій Тетяні Вікторівні та наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 18 січня 2021 року №211-п «Про проведення відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 та пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Азовський світанок", виданого на підставі підпункту 191.1.6 пункту 191 статті 19 підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 та пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовський світанок” щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами перевірки складено Акт №924/08-01-07-19/43052570 від 08 лютого 2021 року.

У Акті перевірки зазначено наступні висновки:

- підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, абзацу «г» пункту 198.5 статті 198 пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 ПК України, завищено від`ємне значення з ПДВ за листопад 2020 року, що зараховується до складу наступного звітного періоду (р.21), на суму 86 388 грн.;

- пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого підприємством не зареєстровано податкові накладні за листопад 2020 на суму ПДВ 86 388 грн.

Позивачем до податково органу подано заперечення на Акт перевірки.

За результатами розгляду заперечень Головним управлінням ДПС у Запорізькій області надана відповідь від 05 березня 2021 року № 13614/6/08-01-07-19 про те, що висновки акту перевірки відповідають чинному законодавству та залишені без змін.

На підставі акту перевірки Головним управління ДПС у Запорізькій області прийняте податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2021 року № 00030270719.

Податковим повідомленням-рішенням від 12 березня 2021 року № 00030270719 Товариству зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на 86 388 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленнями-рішеннями, Товариство оскаржило його в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

Рішенням ДПС від 19 травня 2021 року №11094/6/99-00-06-01-01-06 скарга позивача на податкове повідомлення-рішення залишена без задоволення.

Позивач не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і в подальшому в редакції, станом на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

ПК України надає визначення розумної економічної причини (ділової мети), як причини, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому (підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі Закон №996-XIV):

- господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;

- первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію;

- економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 198.2 пункту 198 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.5 статті 198 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі фактичного вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. При цьому, у випадку отримання товарів/послуг, які використовуються в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків, такий платник податків зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну.

Суд зазначає, що аналіз господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що документи, на підставі яких платник податків сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини 1 статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Вищезазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постановах від 29 березня 2019 року у справі № 808/3412/16, від 03 червня 2021 року у справі № 640/7244/19, від 21 липня 2021 року у справі № 820/6663/17 тощо.

Розглядаючи матеріали справи, судом встановлено, що 16 грудня 2020 року позивачем подано до Головного управління ДПС у Запорізькій області декларацію з податку на додану вартість за листопад 2020 року, уточнену шляхом подання 20 січня 2021 року уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок та уточнену шляхом подання 25 січня 2021 року у уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, із зазначенням суми податку на додану вартість: у рядку 9 «Усього податкових зобов`язань»: 0 грн; у рядку 17 «Усього податкового кредиту»: 493 602 грн; у рядку 19 «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточно звітного (податкового) періоду»: 493 602 грн; у рядку 20 «Сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.З статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, яка:»: 493 602 грн: зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду: 493 602 грн (рядок 20.3); у рядку 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду»: 493 602 грн.

Показник рядка 17 декларації з податку на додану вартість за листопад 2020 року у сумі 493 602 грн сформований позивачем із урахуванням: суми від`ємного значення з ПДВ, задекларованого Товариством з обмеженою відповідальністю “Азовський світанок” у попередніх звітних періодах, а саме задекларованого у жовтні 2020 року у сумі 164 067 грн; суми ПДВ з операцій з придбання Товариством з обмеженою відповідальністю “Азовський світанок” товарів, послуг, необоротних активів на митній території України у листопаді 2020 року у сумі 329 535 грн.

Так, обґрунтовуючи правову позицію податковий орган зазначає, що згідно наданих до перевірки первинних бухгалтерських документів, банківських виписок, регістрів бухгалтерського обліку у період з 01 листопада 2020 року по 30 листопада 2020 року ТОВ "Азовський світанок" не проводило діяльності, пов`язаної з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, спрямованої на отримання доходів. Згідно наданої головної книги та зворотно - сальдової відомості ТОВ "АЗОВСЬКИЙ СВІТАНОК" за період з 01 листопада 2020 року по 30 листопада 2020 року відсутні обороти по бухгалтерським рахункам 70 «Доходи від реалізації», 36 «Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками», 681 «Розрахунки за авансами отриманими». Про відсутність здійснення господарської діяльності свідчить відсутність відображення операцій з виробництва (виготовлення) готової продукції, виконанням робіт, наданням послуг, реалізації ТМЦ та інше. До перевірки не надано договорів укладених з покупцями готової продукції, товарів, робіт, послуг.

Розглядаючи справу, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Азовський світанок” на підставі договору № 06-1401 від 01 жовтня 2019 року, укладеного з АТ «Укрпошта», орендувало цілісний майновий комплекс навчально-розважального комплексу «Зв`язківець», розташований за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Макарова, 83, загальною площею 2231, 8 кв.м, для розміщення бази відпочинку.

Технічний та санітарний стан бази відпочинку - незадовільний та не придатний до експлуатації, про що контролюючим органом зазначено в акті перевірки.

Товариство є переможцем електронного аукціону з продажу бази відпочинку «Зв`язківець», оголошеного АТ «Укрпошта», що відбувся 16 червня 2020 року.

Згідно з договором купівлі-продажу від 04 березня 2021 року, укладеним із АТ «Укрпошта», база відпочинку перейшла у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовський світанок».

Однак, будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних, як і первинних бухгалтерських документів, складених за результатом здійснених операцій, контролюючим органом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні, що не заперечується відповідачем і в акті перевірки.

Представником позивача повідомлено суду та й не заперечується Актом перевірки те, що база відпочинку придбана не для власних потреб, а для введення господарської діяльності та отримання прибутку. Однак оскільки будівельно-майновий комплекс придбаний у стані непридатному для проживання за призначенням, то позивачем вчинено дії щодо його відновлення та ремонтних робіт.

Суд наголошує на тому, що основним критерієм для віднесення діяльності до господарської у розумінні підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України є зв`язок з виробництвом, спрямованим на отримання доходу.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Наведене узгоджується із змістом підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України, відповідно до якого розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

В той же час, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі, оскільки підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Позивачем до матеріалів справи надано видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, податкові накладні, за якими сформований податковий кредиту перевіреному періоді.

Всі витрати ТОВ "АЗОВСЬКИЙ СВІТАНОК" підтверджуються документально, Акти перевірки не містить посилань на відсутність необхідних первинних документів.

Правильність складання первинних документів, реальність здійснених операцій, що оформлені цими первинними документами, наявність та правильність відображення операцій в бухгалтерському обліку, правильність декларування ПДВ у складі податкового кредиту – контролюючим органом у Акті перевірки не ставиться, відповідні посилання відсутні.

Таким чином, на переконання суду податковий орган дійшов хибного висновку про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Азовський світанок” порушено вимоги підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, абзацу «г» пункту 198.5 статті 198 пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 ПК України, завищено від`ємне значення з ПДВ за листопад 2020 року, що зараховується до складу наступного звітного періоду (р.21), на суму 86 388 грн.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано суду належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів, які б свідчили про правомірність оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2021 року № 00030270719 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовський світанок” (проспект Східний, будинок 102 м. Бердянськ, Запорізька область, 71108 код ЄДРПОУ:43052570) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (Україна, 69107, Запорізька обл., місто Запоріжжя, пр.Соборний, будинок 166, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44118663), як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (Україна, 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2021 року № 00030270719.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовський світанок” (проспект Східний, будинок 102 м. Бердянськ, Запорізька область, 71108 код ЄДРПОУ:43052570) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (Україна, 69107, Запорізька обл., місто Запоріжжя, пр.Соборний, будинок 166, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44118663), як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (Україна, 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 2270,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення виготовлено та підписано 09 грудня 2021 року

Суддя Д.В. Татаринов