Рішення № 101759351, 08.12.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 грудня 2021 року Справа № 280/8012/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

02.09.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача на користь бюджету податковий борг у сумі 46124,15 грн. (сорок шість тисяч сто двадцять чотири гривні 15 копійок) з орендної плати фізичних осіб (код платежу 18010900 на р/р UA988999980334199815000008393), отримувач: ГУК у Зап. обл./ТГ м. Гуляйполе, код отримувача- 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відповідачем обліковується заборгованість, яка виникла в результаті несплати зобов`язань за самостійно поданими деклараціями та донарахованих контролюючим органом штрафних санкцій. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг відповідачем не сплачено, а тому він підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить стягнути з відповідача податковий борг в загальній сумі 46124,15 грн.

Судом, на виконання вимог частини третьої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), було здійснено запит до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради щодо місця проживання ОСОБА_1

30.09.2021 до суду надійшов лист (вх.№56360), в якому зазначено, що за відомостями Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , з 31.08.1999 по теперішній час.

Ухвалою суду від 04.10.2021 відкрито провадження в адміністративній справі №280/8012/21; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач позовні вимоги не визнав, 04.11.2021 надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№63699), в якому зазначає, що відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.01.2020 по справі №280/5833/19 ухвалено стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у сумі 36090,52 грн. В свою чергу, ухвалою суду від 27.02.2020 виконання вищевказаного рішення суду було розстрочено строком на 12 місяців. Стверджує, що нею повність виконано ухвалу суду у строки погоджені рішенням суду. Також підтверджує, що нею було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №1244 від 20.02.2020 згідно якої була розрахована сума податкового зобов`язання у сумі 19643,43 грн., з якої було сплачено 2020,52 грн. Залишок нарахованого податкового зобов`язання у сумі 17622,91 грн. не сплачено та визнається відповідачем. Вказує на те, що з позовної заяви не вбачається та не є доведеним на підставі яких нормативно-правових актів нараховані платежі на загальну суму 26274,48 грн. Стверджує, що жодної податкової вимоги щодо нарахування та сплати цих сум позивач на її адресу не надсилав. Крім того, відповідачем не визнається і сума нарахованої пені у розмірі 206,24 грн., оскільки відсутнє будь-яке нормативно-правове обґрунтування цієї пені. З наведених підстав, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

17.11.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№67221), в якій зазначає, що розстрочені платежі сплачувались відповідачем не в повному обсязі, оскільки крім розстрочених платежів виникла заборгованість згідно поданих декларацій ОСОБА_1 , які вона не сплачувала. Вказує на те, що відповідно до положень статті 87 Податкового кодексу України контролюючі органи зобов`язані зарахувати кощти, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Також, позивачем у зв`язку із несвоєчасною сплатою боргу відповідачу нарахована пеня. Звертає увагу на те, що відповідачем визнано суму заборгованості за подану нею податкову декларацію з плати за землю №1244 від 20.02.2020, згідно якої була розрахована сума податкового зобов`язання у сумі 19643,43 грн. з якої нею сплачено 2020,52 грн. і на її думку, що залишок податкового зобов`язання становить 17622,91 грн.(тобто сума яка ще не сплачена) , але на сплачену суму 2052,52 грн. (якщо вона зарахується в погашення боргу за рішенням суду, а не за черговістю виникнення боргу) буде також нарахована пеня, яку також необхідно сплачувати і при сплаті остатку боргу також буде нарахована пеня.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 29.11.2012 була зареєстрована як фізична особа-підприємець, перебувала на обліку в Головному управлінні ДПС у Запорізькій області. 24.07.2020 відповідачем припинено підприємницьку діяльність, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Станом на 29.08.2021 за ОСОБА_1 рахується заборгованість перед бюджетом з орендної плати фізичних осіб у розмірі 46124,15 грн., яка виникла на підставі податкової до контролюючого органу декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №1244 від 20.02.2020 ОСОБА_1 нарахована сума податкового зобов`язання у сумі 19643,43 грн., із яких:

- за травень 2020 (термін сплати до 30.06.2020) у сумі 2707,99 грн., із даної суми сплачено 2020,52 грн. і до стягнення підлягає 687,47 грн.;

-за червень 2020 (термін сплати до 30.07.2020) у сумі 2707,99 грн.;

- за липень 2020 (термін сплати до 30.08.2020) у сумі 2707,99 грн.;

- за серпень 2020 (термін сплати до 30.09.2020) у сумі 2707,99 грн.;

-за вересень 2020 (термін сплати до 30.10.2020) у сумі 2707,99 грн.;

-за жовтень 2020 (термін сплати до 30. 11.2020) у сумі 2707,99 грн.;

-за листопад 2020 (термін сплати до 30.12.2020) у сумі 2707,99 грн.;

- за грудень 2020 (термін сплати до 01.02.2020) у сумі 2708,02 грн.

Крім того, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.01.2020 у справі №280/5833/19 позов Головного управління ДПС у Запорізькій області задоволено в повному обсязі та ухвалено стягнути з ФОП ОСОБА_1 податковий борг з орендної плати за землю 36090,52 грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2020 у даній справі задоволено заяву ФОП ОСОБА_1 та розстрочено виконання вищезазначеного рішення від 02.01.2020р; шляхом розстрочення сплати суми заборгованості 36090,52 грн. строком на 12 місяців.

Погашення податкового боргу по розстроченню платежу почалося з березня 2020 року. Проте, оскільки розстрочені платежі сплачувались Відповідачем не в повному обсязі, оскільки крім розстрочених платежів виникала заборгованість згідно поданих декларацій ОСОБА_1 , які вона не сплачувала.

Дані платежі не сплачувались відповідачем, про що зазначено в інтегрованій картці платника. Не сплачені суми становлять: 2108,48 грн.(термін сплати до 30.06.2020); 810,91 грн.(термін сплати до 30.06.2020); 2209,84 грн. (термін сплати до 30.07.2020); 709,55 грн. (термін сплати до 30.07.2020); 2311,20 грн. (термін сплати до 28.08.2020); 608,19 грн. (термін сплати до 28.08.2020); 2412,56 грн. (термін сплати до 30.09.2020); 506,83 грн. (термін сплати до 30.09.2020); 2513,92грн. (термін сплати до 30.10.2020); 405,47 грн. (термін сплати до 30.10.2020); 2615,28 грн. (термін сплати до 30.11.2020); 304,11 грн.(термін сплати до 30.11.2020); 2716,64 грн. (термін сплати до 30.12.2020); 202,75 грн. (термін сплати до 30.12.2020); 2818,00 грн. (термін сплати до 29.01.2021); 101,39 грн. (термін сплати до 29.01.2021); 2919,36 грн. (термін сплати до 26.02.2021).

Крім того, відповідачу нарахована пеня за несвоєчасну сплату у сумі 206,24 грн., що підтверджується інтегрованою карткою платника.

Платнику податків 05.07.2018 р. рекомендованим листом з повідомленням була направлена податкова вимога форми «Ф» №42199-53 від 05.07.2018 на суму 2921,42 грн., яка була направлена відповідачу на адресу реєстрації та отримана, про що свідчить відмітка на повідомлені про вручення поштового відправлення.

У зв`язку з несплатою платником податків винесених та узгоджених сум податкових зобов`язань, Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та нормами Податкового кодексу України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Податковий період, порядок обчислення плати за землю, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 Податкового кодексу України.

Статтею 285 Податкового кодексу України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 49 Податкового кодексу України визначено порядок подання податкової декларації до податкового органу.

Так, пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

У відповідності до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що самостійно визначене платником податків податкове зобов`язання оскарженню не підлягає.

Судом встановлено, що в провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала справа №280/5833/19 за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.01.2020 по справі №280/5833/19 позов задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь бюджету податковий борг у сумі 36090 грн. 52 коп. з орендної плати за землю (код платежу 18010900, р/рUA558999980000033212815008393, отримувач: УК у Гуляйпільському районі/ОТГ м.Гуляйполе, код отримувача - 37963916, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)).

У стягненні з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору за подання адміністративного позову до суду – відмовлено.

Вказане рішення 04.02.2020 набрало законної сили, а 20.03.2020 на його виконання видано позивачу виконавчий лист.

Крім того, ухвалою суду від 27.02.2020 задоволено заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.01.2020 по справі №280/5833/19.

Розстрочено виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.01.2020 по справі №280/5833/19 шляхом розстрочення сплати суми заборгованості 36090 грн. 52 коп. строком на 12 місяців (з березня 2020 року по лютий 2021 року) зі сплатою заборгованості протягом березня 2020 року – січня 2021 року по 3007 грн. 54 коп. щомісяця, та у лютому 2021 року – 3007 грн. 58 коп., починаючи з дня набрання ухвалою законної сили.

Таким чином, податкове зобов`язання, визначене відповідачем у податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2018-2020 роки вважається узгодженим та оскарженню не підлягає.

Суд не погоджується з доводами відповідача про відсутність заборгованості по сплаті податкових зобов`язань за податковими деклараціями з плати за землю за 2018-2019 роки з огляду на те, що у нього станом на 04 липня 2018 року був наявний податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 2921,42,19 грн., а тому сплачені відповідачем кошти за квитанціями, доданими до відзиву, зарахування яких відображенні також й у документах, наданих позивачем суду, зараховані контролюючим органом в порядку пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з пунктами 59.1, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Положеннями статті 60 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

05.07.2018 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, у зв`язку з тим, що відповідач у добровільному порядку узгоджені податкові зобов`язання у повному обсязі не виконував, було прийнято податкову вимогу №42199-53, яку направлено відповідачу засобами поштового зв`язку.

Посилання відповідача на те, що жодні вимоги щодо нарахування та сплати сум за 2020 рік позивач на його адресу не направляв суд сприймає критично, оскільки податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому, грошові зобов`язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатись відкликаною в розумінні підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, а у разі виникнення в майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі №818/1117/16.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було погашено у повній мірі суми податкового боргу за податковою вимогою від 05.07.2018 №42199-53, а тому вона є діючою.

Окрім того, суд зазначає, що факт того, що податкова вимога від 05.07.2018 №42199-53 є діючою встановлено в судовому порядку в межах розгляду справи №280/5833/19 (рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.01.2020, в якому ухвалено стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий боргу у розмірі 36090,52 грн.).

Положеннями Податкового кодексу України не передбачено направлення податкової вимоги на кожну нову суму податкового боргу. Виставлення нової податкової вимоги на нову суму податкового боргу можливе лише після відкликання попередньої податкової вимоги за наявності підстав, передбачених статтею 60 Податкового кодексу України.

Щодо нарахування пені за користування режимом розстрочки суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пеня сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Приписами пункту 32.1 статті 32 Податкового кодексу України визначено, що зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

Пунктом 32.2 статті 32 Податкового кодексу України передбачено, що зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки, розстрочки.

Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов`язку (пункт 32.3 статті 32 Податкового кодексу України).

У відповідності до пункту 100.1 статті 100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Отже, при розстроченні (відстроченні) грошових зобов`язань (податкового боргу) відповідно до статті 100 Кодексу нараховуються проценти за користування таким розстроченням (відстроченням), тобто розстрочення (відстрочення) податкового боргу здійснюється виключно на платній основі, а плата (проценти) дорівнює саме розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

З аналізу вказаних правових норм суд приходить до висновку, що, оскільки розстрочення сплати податкового боргу є платним, то за розстрочення, що передбачено статтею 100 Податкового кодексу України, платою є проценти, що дорівнюють розміру пені, розмір якої визначено пунктом 129.4 статті 129 Податкового кодексу України, а за розстрочення сплати податкового боргу за судовим рішенням пеня, розмір якої визначено пунктом 129.4 статті 129 Податкового кодексу України.

Судове рішення про розстрочення сплати податкового боргу не звільняє платника податків від відповідальності у вигляді пені, а така пеня фактично і є платою за таке розстрочення, а тому контролюючий орган має право нараховувати пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань по графіку розстрочки згідно ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2020 по справі №280/5833/19.

Висновок суду узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №805/4622/16-а.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Під час розгляду справи судом встановлено наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 46124,15 грн., у той час як доказів сплати у добровільному порядку сум узгоджених грошових зобов`язань відповідачем суду не надано.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків у банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Аналізуючи у сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 250, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь бюджету податковий борг у сумі 46124,15 грн. (сорок шість тисяч сто двадцять чотири гривні 15 копійок) з орендної плати фізичних осіб (код платежу 18010900 на р/р UA988999980334199815000008393), отримувач: ГУК у Зап. обл./ТГ м. Гуляйполе, код отримувача- 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду в повному обсязі складено та підписане суддею 08.12.2021.

Суддя М.С. Лазаренко