Рішення № 101758533, 01.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2021 р. Справа№200/9876/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О. розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” в особі Лиманського виробничого управління водопровідно – каналізаційного господарства до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 17.03.2021 року № 003264-04-11 про сплату штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 3060,00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” в особі Лиманського виробничого управління водопровідно – каналізаційного господарства, звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення – рішення від 17.03.2021 року № 003264-04-11 про сплату штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 3060,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 23.03.2021 року на адресу Лиманського виробничого управління водопровідно – каналізаційного господарства

від Головного управління ДПС у Донецькій області надійшло податкове повідомлення – рішення від 17 березня 2021 року № 003264-04-11 про сплату штрафу у сумі 3060 грн. за несвоєчасне подання контролюючому органу податкових декларацій рентної плати за період з IV кварталу 2018 року по ІV квартал 2020 року з розрахунком фінансової санкції (штрафу).

Позивач вважає зазначене рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідно до Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” у разі настання форс – мажорних обставин підприємству не нараховуються штрафні санкції та пеня. Позивач вказує на те, що сертифікатом Торгово – промислової палати України № 1735, 1736 про настання обставин непереборної сили, яким засвідчена настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 року при здійсненні КП “Компанія “Вода Донбасу” господарської діяльності на території Донецької області та дотримання норм законодавчих актів України, які стосуються подачі податкової декларації, справлення та сплати податків та обов`язкових платежів.

Крім цього позивач наголошує на тому, що податкове повідомлення-рішення за порушення граничних строків реєстрації податкових декларацій з рентної плати (юридичних осіб) за спеціальне користування води (на підставі якого було прийнято спірний ППР) є скасованими в судовому порядку, а тому спірний ППР є також безпідставним.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.10.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Лиманське виробниче управління водопровідно – каналізаційного господарства КП “Компанія “Вода Донбасу”, код за ЄДРПОУ 35580890 є постачальником води у м. Лиман відповідно до Дозволу на спеціальне водокористування, виданого 25.01.2010 року № УКР-ДОН 4074 Донецькою облдержадміністрацією. За період з 4 кварталу 2018 року по 4 квартал 2020 року податкові декларації з рентної плати (за спеціальне використання води) Лиманським виробничим управлінням водопровідно – каналізаційного господарства КП “Компанія “Вода Донбасу”, код за ЄДРПОУ 35580890 не надавались, у зв`язку з чим на підставі п. 75.1 ст. 75, ст. 76 ПК України по платнику Лиманським виробничим управлінням водопровідно – каналізаційного господарства КП “Компанія “Вода Донбасу” була проведена камеральна перевірка щодо своєчасності подання податкової декларації з рентної плати (юридичних осіб) за період з 4 кварталу 2018 року по 4 квартал 2020 року, за результатами якої складено акт № 11/05-99-04-11 від 01.03.2021 року, який направлено платнику засобами поштового зв`язку 09.03.2021. Лиманським виробничим управлінням водопровідно – каналізаційного господарства КП “Компанія “Вода Донбасу” 09.03.2021 року отримано акт камеральної перевірки, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

23.03.2021 року, засобами поштового зв`язку, Лиманському виробничому управлінню водопровідно – каналізаційного господарства КП “Компанія “Вода Донбасу” надіслано податкове повідомлення - рішення № 003264-04-11 від 17.03.2021 та розрахунок фінансової санкції до податкового повідомлення - рішення на суму 3060 грн.Відповідач зазначає, що спірне податкове повідомлення – рішення прийнято у межах та у спосіб визначений чинним законодавством.

Крім того, відповідач вказує на те, що сертифікати про настання обставин непереборної сили, видані Торгово – Промисловою палатою України позивачу, не є належними доказами, які посвідчують обставини непереборної сили відносно спірного податкового повідомлення – рішення, оскільки вони видані до виникнення спірних правовідносин, і фактично засвідчують обставини непереборної сили у період з 10.06.2014 року до моменту їх видачі – 25.11.2014 року. Відповідач зазначає, що наявні у позивача сертифікати ТПП № 5270/05-4 від 25.11.2014 року (№ 1735), № 5268/05-4 від 25.11.2014 року (№ 1736) “Про настання обставин не переборної сили” не можуть звільняти останнього від відповідальності встановленої Податковим кодексом України. Крім того, сертифікатами від 25.11.2014 року № 1735 засвідчено наявність обставин непереборної сили у відповідності до пунктів 100.4 і 100.5 статті 100 ПК України, при здійснення господарської діяльності на території Донецької області та дотримання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів. На думку відповідача вказані сертифікати не стосуються засвідчення обставин неможливості своєчасного подання податкової декларації.

З огляду на вказані обставини просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Лиманське виробниче управління водопровідно – каналізаційного господарства КП “Компанія “Вода Донбасу”, код за ЄДРПОУ 35580890, є відокремленим підрозділом, що входить до складу Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, перебуває на обліку як платник єдиного внеску у Головному управлінні ДФС у Донецькій області.

Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” зареєстровано в якості юридичної особи 23.11.2007 року за № 12661030005026990, включено до ЄДРПОУ за № 00191678.

01.03.2021 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області проведено камеральну перевірку щодо своєчасного подання податкової декларації з рентної плати (розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води) з IV кварталу 2018 року по IV квартал 2020 року Лиманського виробничого управління водопровідно – каналізаційного господарства КП “Компанія “Вода Донбасу”, за результатами якої складено акт від 01.03.2021 року № 110/05-99-04-11.

Перевіркою встановлено не подання Лиманським виробничим управлінням водопровідно – каналізаційного господарства КП “Компанія “Вода Донбасу” податкових декларацій з рентної плати (розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води) з IV кварталу 2018 року по IV квартал 2020 року є порушенням вимог, визначених у пп. 49.18.2, п. 49.18 ст. 49 ПК України.

Вищезазначений акт направлений на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням, та отриманий уповноваженою особою позивача 09.03.2021 року.

На підставі акту перевірки, Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення - рішення від 17 березня 2021 № 003264-04-11, яким до Лиманського виробничого управління водопровідно – каналізаційного господарства КП “Компанія “Вода Донбасу” застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 3060 грн.

Вказане податкове повідомлення – рішення направлено на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням, та отримано уповноваженою особою 23 березня 2021 року.

Рішенням ДФС України № 13408/6/99-00-06-03-02-06 від 15.06.2021 року скаргу позивача на спірний ППР було залишено без задоволення.

Позивач вважає, що прийняте Головним управління ДФС у Донецькій області податкове повідомлення – рішення є протиправними, в зв`язку з чим останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України, надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 47.1 ст. 47 ПК України, відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить.

За приписами п. 49.1 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з вимогами п. 49.2 цієї статті, платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України передбачено,що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до пп. 251.1.4. п. 251.1 ст. 251 ПК України рентна плата складається, зокрема, з рентної плати за спеціальне використання води.

Відповідно до ст. 252 п. 252.1 ПК України платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб`єкти господарювання, які набули право користування об`єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об`єктах (ділянках) надр.

Статтею 255 п. 255.1 ПК України визначено, що платниками рентної плати за спеціальне використання води є: первинні водокористувачі - суб`єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів.

Пунктом 255.3. ст. 255 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Відповідно до п. 257.1. ст. 257 ПК України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.

Згідно п. 257.2. ст. 257 ПК України платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов`язань з рентної плати.

Відповідно до п. 257.3. ст. 257 ПК України платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений цією статтею, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкову декларацію, якамістить додатки, зокрема, з рентної плати за спеціальне використання води - за місцем податкової реєстрації.

Пунктом 257.5. ст. 257 ПК України передбачено, що сума податкових зобов`язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

Відповідно до п. 258.1.1 ст. 258 ПК України, на платника рентної плати покладається відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних податкових декларацій згідно із нормами цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Статтею 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно статтею 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п. 86.2 ст. 86 ПК України).

Згідно п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки) (п. 86.7 ст. 86 ПК України).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.

Під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень: встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини); досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом`якшують або звільняють від відповідальності; досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; визначає розмір грошових зобов`язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.

При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.

За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

У разі встановлення необхідності проведення позапланової документальної перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, висновок за результатами розгляду матеріалів перевірки приймається комісією з питань розгляду заперечень після проведення такої перевірки з урахуванням її результатів.

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, проведеної на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу у зв`язку з розглядом наданих у порядку, визначеному цим пунктом, заперечень до акта (довідки) перевірки, або розглядом скарги на прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу, який проводив таку перевірку, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Розгляд таких заперечень окремо не здійснюється. Такі заперечення долучаються до матеріалів перевірки або матеріалів щодо розгляду скарги, а наведені в них факти та дані враховуються контролюючим органом при формуванні у передбаченому цим підпунктом порядку висновку за результатами розгляду матеріалів перевірки або під час розгляду скарги на прийняте податкове повідомлення-рішення у порядку, встановленому статтею 56 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складання акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до підпунктів 60.1.2 та 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.8 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається впорядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

З аналізу вищезазначених положень Податкового кодексу України випливає, що податкове повідомлення – рішення приймається податковим органом протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки, а у разі подання заперечень на акт перевірки протягом п`яти днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надіслання) письмової відповіді платнику податків. У порядку визначеному пп. 86.7.1 п. 86.7 ст. 86 ПК України.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем 01.03.2021 року проведено камеральну перевірку своєчасного подання податкової декларації з рентної плати (розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води) з IV кварталу 2018 року по IV квартал 2020 року, за результатами якої складено акт від 01.03.2021 року № 11/05-99-04-11.

Вищезазначений акт направлений на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням, та отриманий уповноваженою особою позивача 09.03.2021 року.

Відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України позивач мав право протягом 10 робочих днів за днем, отримання акту перевірки надати до Головного управління ДПС заперечення на акт перевірки. Такий строк закінчувався 19 березня 2021 року.

Проте, суд звертає увагу на те, що відповідач у порушення вимог п. 86.7 ст. 86 ПК України, а саме до закінчення строку для подання заперечень на акт перевірки було прийнято податкове повідомлення - рішення 17 березня 2021 № 003264-04-11 , яким до Лиманського виробничого управління водопровідно – каналізаційного господарства КП “Компанія “Вода Донбасу” застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 3060 грн.

В даному випадку, як встановлено під час розгляду справи, оскаржувані рішення прийняті без дотримання вимог п. 86.7. та п. 86.8. ПК України, а саме: позивач був позбавлений можливості подати заперечення проти висновків актів перевірок, спірні рішення прийняті до спливу строку подачі позивачем заперечень проти висновків актів перевірок, а відтак прийняті з порушенням встановлених правил та процедур, прийняті передчасно - без дотримання права позивача на подачу та розгляд його заперечень, що є передумовою прийняття спірних рішень, у зв`язку з чим є такими, що прийняті з порушенням закону, а відтак є протиправними та підлягають скасуванню, як передчасно прийняті.

Верховний Суд вже робив висновок щодо такого застосування норм пунктів 86.7 та 86.8 статті 86 ПК України у подібних правовідносинах, зокрема, у постановах від 15 січня 2019 року у справі №826/3576/15, від 09 квітня 2019 року у справі №826/19830/16, від 17 лютого 2020 року у справі №808/7101/15, від 28 вересня 2020 року у справі №520/2305/19.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до вимог ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Крім цього, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини по справі “Серявін та інші проти України”, заява № 4909/04, рішення від 10 лютого 2010 року, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

У відповідності до вимог ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” в особі Лиманського виробничого управління водопровідно – каналізаційного господарства до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 17.03.2021 року № 003264-04-11 про сплату штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 3060,00 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, суд приходить висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору в розмірі 2270 грн.

Керуючись Конституцією України та Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” в особі Лиманського виробничого управління водопровідно – каналізаційного господарства до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 17.03.2021 року № 003264-04-11 про сплату штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 3060,00 грн. – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 17 березня 2021 року № 003264-04-11 про сплату штрафу у сумі 3060 грн. за несвоєчасне подання контролюючому органу податкових декларацій з рентної плати за період з IV кварталу 2018 року по IV квартал 2020 року з розрахунком фінансової санкції (штрафу).

Стягнути на користь Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (код ЄДРПОУ 00191678, місцезнаходження: К. Лібкнехта, 177а, м. Маріуполь, Донецька область, 87547) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (відокремлений підрозділ ДПС: 44070187, місцезнаходження: вул. Італійська, 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515) судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Галатіна