Рішення № 101758480, 09.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2021 р. Справа№234/10558/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку письмового провадження у підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача 1: Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області

до відповідача 2: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про: визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 053130007032 від 26.06.2021 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 23.02.1991 року по 06.06.1994 року на Шахті “Красний Октябрь”, з 12.12.1994 року по 12.10.1999 року на шахті “Червоний Профінтерн”, з 12.05.2010 року по 22.11.2016 року на шахті “Булавинська”, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити пенсію з дати настання обставин, що дають право на отримання пенсійного забезпечення (досягнення пенсійного віку 50 років) відповідно до вимог п. 1 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, а саме з 02.10.2020 року, зобов`язання Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області нарахувати суми пенсії належні до сплати ОСОБА_1 суми пенсійного забезпечення з 02.10.2020 року, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити належні до сплати ОСОБА_1 суми пенсійного забезпечення з 02.10.2020 року по дату винесення судом рішення.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 053130007032 від 26.06.2021 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , зобов`язання Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 23.02.1991 року по 06.06.1994 року на Шахті “Красний Октябрь”, з 12.12.1994 року по 12.10.1999 року на шахті “Червоний Профінтерн”, з 12.05.2010 року по 22.11.2016 року на шахті “Булавинська”, зобов`язання Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області призначити пенсію з дати настання обставин, що дають право на отримання пенсійного забезпечення (досягнення пенсійного віку 50 років) відповідно до вимог п. 1 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, а саме з 02.10.2020 року, зобов`язання Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області нарахувати суми пенсії належні до сплати ОСОБА_1 суми пенсійного забезпечення з 02.10.2020 року, зобов`язання Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області виплатити належні до сплати ОСОБА_1 суми пенсійного забезпечення з 02.10.2020 року по дату винесення судом рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у січні 2021 року він звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, в порядку визначеному п. 1 частини 2 статті 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач зазначає, що відповідача 2 повідомив про те, що, відповідно до п. 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно надати уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637. Позивач наголошує, що його було повідомлено про те, що документи будуть прийняті до розгляду лише після надання вищезазначеної уточнюючої довідки, та виключно за умови подання заяви та доданих до неї документів шляхом оформлення з застосуванням особистого кабінету на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Позивач вказує на те, що 15.06.2021 року він звернувся із заявою про призначення пенсії, однак з невідомих йому причин заява разом з доданими до неї документами потрапила на розгляду до Головного управлінні ПФУ у Житомирській області. За результатом розгляду зазначеної заяви, за допомогою електронного кабінет позивач отримано відповідь: «Архівні довідки за період роботи в шахті «Красний Жовтень» не прийняті до уваги, оскільки видані на непідконтрольній території. Зарахувати пільговий стаж за даними ОК-5 неможливо в зв`язку з їх відсутністю.

Позивач зазначає, що 29.06.2021 року він звернувся до відповідача 2, та отримав рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 053130007032 від 26.06.2021 року. Згідно зазначеного рішення пільговий стаж позивача становив 0 років, чим й мотивована відмова у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Позивач вважає рішення про відмову в призначенні пенсії незаконним, необґрунтованим, безпідставним, та таким, що порушує його законні права та інтереси та підлягає скасуванню у судовому порядку.

Позивач вказує на те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, отже, вважає, що спірні періоди повинні бути зараховані на підставі записів у трудовій книжці. Крім того, позивач зазначає, що відповідачами безпідставно не були враховані довідки уточнюючи пільговий характер робіт, які видані на непідконтрольній території. З огляду на зазначені обставини позивач просив суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Відповідач зазначає, що розглянувши заяву позивача від 14.06.2021 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 згідно статті 114 Закону № 1058 в призначенні пенсії було відмовлено через відсутність необхідного пільгового стажу, про що було прийнято рішення № 053130007032 від 22.06.2021 року.

Відповідач вказує, що до пільгового стажу позивача не зараховано період в шахті «Красний Окгябрь» (мовою оригіналу), оскільки, архівні довідки видані на непідконтрольній території Відповідач зазначає, що будь який акт (рішення окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування), документ, виданий органами та/або особами є недійсним і не створює правових наслідків. Враховуючи наведене, будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи, підготовлені або видані органами фонду з території, які непідконтрольні українській владі не підлягають реєстрації та виконанню. Також зазначеним Порядком № 637 визначено, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Зарахувати пільговий стаж за даними ОК-5 неможливо, оскільки відсутня сканкопія індивідуальних відомостей про застраховану особу в електронній пенсійній справі. Страховий стаж позивача становить 22 роки, пільговий стаж — відсутній. Оскільки у позивача відсутній, передбачений законодавством, пільговий стаж, позивач не має права виходу на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що дії управління є правомірними та повністю відповідають вимогам чинного законодавства України, отже, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідач 2 через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якої заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

ОСОБА_1 звернувся із заявою від 14.06.2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України №1058. Позивачем були надані скановані документи через вебпортал: заява про призначення пенсії від 14.06.2021 року, копія паспорту серії НОМЕР_1 від 17.05.1997 року, копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, копія трудової книжки НОМЕР_2 від 05.09.1988 року, копія військового квитка НОМЕР_3 від 16.11.1988 року, копії довідок про заробітну плату № 322/03-1 від 26.03.2021 року, № 340/03-1, № 340/03-2 від 30.03.2021 року, № 353/03-1, № 353/03-2 від 02.04.2021 року, копія особових карток № 1653, № НОМЕР_4 , копії довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 322/03-2 від 26.03.2021 року, № 340/03-3 від 30.03.2021 року, № 353/03-3 від 02.04.2021 року, довідка про реорганізацію № 29/1 від 19.03.2018 та б/н від 15.02.2018 року.

Відповідач вказує, що позивач надав скановані копії довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, які були видані на непідконтрольній українській владі території, а саме у місті Єнакієво. Відповідно до частин 2, 3 статті 9 Закону України від 15.04.2014 №1207 "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р м. Єнакієво належить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, у зв`язку з чим провести перевірку первинних документів щодо підтвердження пільгового характеру роботи немає можливості. Тому вищевказані довідки, які надані позивачем для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не підлягають розгляду.

Зарахувати пільговий стаж за даними ОК-5 неможливо, оскільки була відсутня сканкопія індивідуальних відомостей про застраховану особу в електронній пенсійній справі на дату прийняття рішення. Відповідно до наданих документів та індивідуальних відомостей страховий стаж роботи ОСОБА_1 складає 22 роки 25 днів, пільговий стаж відсутній. За таких обставин прийнято рішення відмовити позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку у зв`язку з відсутністю страхового та пільгового стажу, згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058. Право на пенсію за віком ОСОБА_1 набуде після досягнення 65 років.

Враховуючи вищевикладене, відповідач 2 вважає, що управління діяло у межах та у спосіб визначений чинним законодавством, у зв`язку з чим просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року залишено без задоволення заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року суд витребував докази у справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року замінено відповідача у справі Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області на правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

З огляду на вищевикладене справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 (а.с. 9-11).

ОСОБА_1 був взятий на облік як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, а саме: з м. Єнакієве Донецької області до АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідною довідкою управління соціального захисту населення від 11.05.2018 року № 1426-92786 (а.с. 11).

Місто Єнакієве Донецької області включено до Переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р.

З матеріалів справи встановлено, що 14.06.2021 року ОСОБА_1 через вебпортал Пенсійного фонду України звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 109).

До зазначеної заяви позивачем були надані наступні копії сканованих документів: копія паспорту серії НОМЕР_1 від 17.05.1997 року, копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; копія трудової книжки НОМЕР_2 від 05.091988 року; копія військового квитка НОМЕР_3 від 16.11.1988 року; копії довідок про заробітну плату № 322/03-1 від 26.03.2021 року, № 340/03-1, № 340/03-2 від 30.03.2021 року, № 353/03-1, № 353/03-2 від 02.04.2021року; копія особових карток № 1653, № 1303; копії довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 322/03-2 від 26.03.2021 року, № 340/03-3 від 30.03.2021 року, № 353/03-3 від 02.04.2021 року; довідка про реорганізацію № 29/1 від 19.03.2018 року та б/н від 15.02.2018 року.

22 червня 2021 року Головне правління Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення про відмову в призначення пенсії № 053130007032 (а.с. 108).

Згідно рішення встановлено, що до пільгового стажу не зараховано період в шахті «Красный Октябрь» (мовою оригіналу), оскільки архівні довідки на непідконтрольній території. Зарахувати пільговий стаж за даними ОК-5 неможливо, оскільки відсутня скан копія індивідуальних відомостей про застраховану особу в електронній пенсійній справі.

Позивач не погодившись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову в призначенні пенсії, звернувся до суду з даним адміністративним позовом, та просив суд задовольнити його позов.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов`язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення».

Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”).

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1.8, 1.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення; 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення); 4) документи про місце проживання (реєстрації) особи; 5) документи, які засвідчують особливий статус особи; 6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій особам, зазначеним у пункті 1.3 розділу І цього Порядку).

Згідно п. 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Відповідно до п. 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; з`ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків (п. 2 Порядку № 383).

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.

Згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 встановлено, що позивач 23.02.1991 року прийнятий на Шахту «Червоний Жовтень» на посаду учня гірника підземного; 02.04.1991 року переведений гірником підземним 2 розряду; 20.11.1992 року переведений учнем гірника підземного; 27.01.1993 року переведений прохідником 5 розряду підземним; 06.06.1994 року звільнений за власним бажанням; 12.12.1994 року прийнятий на шахту «Червоний ПРОФІНТЕРН» ВО «Орджонікідзевугілля» на посаду гірничого по ремонту гірничих виробіток 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті; 21.09.1998 року переведений учнем гірничим очисного забою підземним; 16.11.1998 року переведений гірничим очисного забою підземним; 12.10.1999 року звільнений у зв`язку з ліквідацією підприємства; 12.05.2010 року прийнятий до Структурного підрозділу «Булавинська» ДП «Орджонікідзевугілля» на посаду гірничого майстру підземного з проходу дільниці вентиляції та технічної безпеки; 22.11.2016 року звільнений у зв`язку з скороченням штату робітників (а.с. 12-15).

Судом встановлено, що відповідачем 1 до пільгового стажу позивача не зараховані періоди роботи з 23.02.1991 року по 06.06.1994 року на Шахті “Красний Октябрь”, з 12.12.1994 року по 12.10.1999 року на шахті “Червоний Профінтерн”, з 12.05.2010 року по 22.11.2016 року на шахті “Булавинська”, оскільки, надані позивачем довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 322/03-2 від 26.03.2021 року, №340/03-3 від 30.03.2021 року, № 353/03-3 від 02.04.2021 року, видані на непідконтрольній українській владі території.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядок № 383 застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Як встановлено з трудової книжки позивач у спірні періоди працював на посаді «учнем гірника підземного», «гірником підземним», «прохідником підземним», «гірничим по ремонту гірничих виробіток підземним», «гірничого майстра підземного», «гірником очисного забою».

Суд зазначає, що професії «учнем гірника підземного», «гірником підземним», «прохідником підземним», «гірничим по ремонту гірничих виробіток підземним», «гірничого майстра підземного», «гірником очисного забою», за якими позивач працював у спірний період віднесені до Списків № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, які затверджені Постановою СРСР від 22.08.1956 року № 1173, Постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 24.03.1994 року, Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 року, Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36, від 24 червня 2016 р. № 461, отже, позивач у спірний період виконував роботи, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Враховуючи те, що основним документом, що підтверджує трудовий стаж відповідно до вимог чинного законодавства є трудова книжка, суд приходить висновку, що пільговий характер роботи позивача підтверджується наявними записами у копії трудової книжки серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що звертаючись із заявою про призначення пенсії від 14.06.2021 року позивач надав до управління копії довідок про заробітну плату № 322/03-1 від 26.03.2021 року, № 340/03-1, № 340/03-2 від 30.03.2021 року, № 353/03-1, № 353/03-2 від 02.04.2021 року, копія особових карток № 1653, № 1303, копії довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 322/03-2 від 26.03.2021 року, № 340/03-3 від 30.03.2021 року, № 353/03-3 від 02.04.2021 року, копії довідок про реорганізацію № 29/1 від 19.03.2018 та б/н від 15.02.2018 року, які не були враховані, оскільки були видані на непідконтрольній українській владі території.

Суд вказує на те, що стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» від 23.02.2016 року ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами».

Отже, державні органи повинні приймати документи, видані окупаційною владою, у тих випадках, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

Також, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п. 53 рішення у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року, п. 59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Суд зазначає, що законодавством на сьогоднішній день не врегульовано порядок надання та використання інформації, яка необхідна для підтвердження позивачем права на призначення пенсії коли доступ у позивача до такої інформації відсутній з причин, що не залежать від його волі.

Тобто через законодавчу прогалину не забезпечується захист прав громадян, які, незважаючи на втрату житла та інших соціальних благ, разом з членами своєї родини переїхали на іншу територію України з метою продовжити працювати на благо України.

З огляду на зазначене, суд вважає, що відповідач 1 протиправно при розгляді заяви позивача про призначення пенсії від 14.06.2021 року не прийняв до уваги копії довідок про заробітну плату № 322/03-1 від 26.03.2021 року, № 340/03-1, № 340/03-2 від 30.03.2021 року, № 353/03-1, № 353/03-2 від 02.04.2021 року, копія особових карток № 1653, № 1303, копії довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 322/03-2 від 26.03.2021 року, № 340/03-3 від 30.03.2021 року, № 353/03-3 від 02.04.2021 року, копії довідок про реорганізацію № 29/1 від 19.03.2018 та б/н від 15.02.2018 року.

З огляду на викладене, суд вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у призначенні пенсії № 053130007032 від 22.06.2021 року, прийнято без повного з`ясування усіх обставин справи та дослідження не в повному обсязі документів наданих позивачем при зверненні з заявою про призначення пенсії, у зв`язку з чим рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно вимог позивача про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити пенсію з дати настання обставин, що дають право на отримання пенсійного забезпечення (досягнення пенсійного віку 50 років) відповідно до вимог п. 1 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, а саме з 02.10.2020 року, зобов`язання Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області нарахувати суми пенсії належні до сплати ОСОБА_1 суми пенсійного забезпечення з 02.10.2020 року, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити належні до сплати ОСОБА_1 суми пенсійного забезпечення з 02.10.2020 року по дату винесення судом рішення, суд зазначає наступне.

Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Обмежуючим фактором для рішень представників влади згідно з визначенням владних дискреційних повноважень є закон і справедливість.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Ради 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідно до статті 13 “Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод” кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 “Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод” та враховує положення “Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень”, прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980 року, а саме суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Разом з тим, пунктом 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Згідно позиції Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справа № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року у справі № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві з застосуванням слова “може”.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що правовідносини щодо призначення пенсії та здійснення нарахування та виплати пенсії позивачу відносяться до виключної компетенції працівників Пенсійного фонду України, та є їх дискреційними повноваженнями і суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів державної влади, та втручатися в делеговані повноваження.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Фактично суд зв`язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Таким чином, позовна вимога у цій частині підлягає задоволенню у спосіб зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 14.06.2021 року з урахуванням записів трудової книжки серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 , довідок про заробітну плату № 322/03-1 від 26.03.2021 року, № 340/03-1, № 340/03-2 від 30.03.2021 року, № 353/03-1, № 353/03-2 від 02.04.2021 року, особових карток № 1653, № 1303, довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 322/03-2 від 26.03.2021 року, № 340/03-3 від 30.03.2021 року, № 353/03-3 від 02.04.2021 року, довідок про реорганізацію № 29/1 від 19.03.2018 та б/н від 15.02.2018 року.

Стосовно вимоги позивача про призначення пенсії саме з 02.10.2020 року, тобто з дня досягнення позивачем необхідного віку для призначення пенсії за списком № 1, суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач досяг 50- річного віку необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах 02.10.2021 року, тобто з наступного дня у позивача виникло право на звернення до органів Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.

Позивач у позовній заяві наголошує, що у січні 2021 року він звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, в порядку визначеному п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, однак за отриманою інформацією від УПФУ у м. Краматорську Донецької області, що документи будуть прийняті до розгляду після надання уточнюючих довідок про періоди роботи.

Суд зобов`язував учасників справи надати до суду заяву про призначення пенсії, яка була надано позивачем до управління Пенсійного фонду у січні 2021 року, однак зазначена заява не була надана до суду.

Крім того, відповідач 1 та відповідач 2 повідомили суд, що позивач звертався із заявою про призначення пенсії лише 14.06.2021 року.

З огляду на те, що матеріалами справи не підтверджено, що позивач протягом трьох місяців з дня досягнення віку необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах, звертався до органів Пенсійного фонду України із відповідною заявою за призначенням пенсії, суд вважає безпідставним вимогу позивача про призначення пенсії з 02.10.2021 року.

Також, суд вважає передчасною вимогу щодо виплати позивачу пенсії за період з 02.10.2020 року по дату винесення судом рішення, оскільки, пенсія позивачу не призначена.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про часткове задоволення позовних вимог про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 053130007032 від 22.06.2021 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 14.06.2021 року з урахуванням записів трудової книжки серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 , довідок про заробітну плату № 322/03-1 від 26.03.2021 року, № 340/03-1, № 340/03-2 від 30.03.2021 року, № 353/03-1, № 353/03-2 від 02.04.2021 року, особових карток № 1653, № 1303, довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 322/03-2 від 26.03.2021 року, № 340/03-3 від 30.03.2021 року, № 353/03-3 від 02.04.2021 року, довідок про реорганізацію № 29/1 від 19.03.2018 та б/н від 15.02.2018 року.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на те, що підставою звернення до суду стали протиправне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, та позовні вимоги підлягають частковому задоволенню суд приходить висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 судового збору в розмірі 363,20 грн.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 053130007032 від 26.06.2021 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 23.02.1991 року по 06.06.1994 року на Шахті “Красний Октябрь”, з 12.12.1994 року по 12.10.1999 року на шахті “Червоний Профінтерн”, з 12.05.2010 року по 22.11.2016 року на шахті “Булавинська”, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити пенсію з дати настання обставин, що дають право на отримання пенсійного забезпечення (досягнення пенсійного віку 50 років) відповідно до вимог п. 1 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, а саме з 02.10.2020 року, зобов`язання Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області нарахувати суми пенсії належні до сплати ОСОБА_1 суми пенсійного забезпечення з 02.10.2020 року, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити належні до сплати ОСОБА_1 суми пенсійного забезпечення з 02.10.2020 року по дату винесення судом рішення – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасуватия рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 053130007032 від 22.06.2021 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії від 14.06.2021 року з урахуванням записів трудової книжки серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 , довідок про заробітну плату № 322/03-1 від 26.03.2021 року, № 340/03-1, № 340/03-2 від 30.03.2021 року, № 353/03-1, № 353/03-2 від 02.04.2021 року, особових карток № 1653, № 1303, довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 322/03-2 від 26.03.2021 року, № 340/03-3 від 30.03.2021 року, № 353/03-3 від 02.04.2021 року, довідок про реорганізацію № 29/1 від 19.03.2018 та б/н від 15.02.2018 року.

В частині позовних вимог про зарахування до пільгового стажу періоди роботи з 23.02.1991 року по 06.06.1994 року на Шахті “Красний Октябрь”, з 12.12.1994 року по 12.10.1999 року на шахті “Червоний Профінтерн”, з 12.05.2010 року по 22.11.2016 року на шахті “Булавинська”, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити пенсію з дати настання обставин, що дають право на отримання пенсійного забезпечення (досягнення пенсійного віку 50 років) відповідно до вимог п. 1 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, а саме з 02.10.2020 року, зобов`язання Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області нарахувати суми пенсії належні до сплати ОСОБА_1 суми пенсійного забезпечення з 02.10.2020 року, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити належні до сплати ОСОБА_1 суми пенсійного забезпечення з 02.10.2020 року по дату винесення судом рішення відмовити.

Стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 363 (триста шістдесят три) гривні 20 копійок.

Повний текст рішення складено та підписано 09 грудня 2021 року.

Рішення може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Олішевська