Рішення № 101757993, 05.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2021 року Справа № 160/15028/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СІРІУС-СЕРВІС" до Київської митниці філія (відокремлений підрозділ) Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування карток відмови та рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІРІУС-СЕРВІС" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Київської митниці, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів:

- №UA100330/2021/000021/2 від 26.07.2021р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2021/10025;

- №UA100330/2021/000024/2 від 26.07.2021р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2021/10028;

- №UA100330/2021/000026/2 від 26.07.2021р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2021/10031;

- №UA100330/2021/000030/2 від 28.07.2021р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2021/10036;

- №UA100330/2021/000031/2 від 29.07.2021р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2021/10037;

- №UA100330/2021/000032/2 від 29.07.2021р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2021/10039.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач без відповідних правових підстав відмовив у визначенні митної вартості товарів за основним методом – за ціною договору, оскільки надані позивачем документи не містили розбіжностей та ознак підробки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Згідно умов Інкотермс 2010 умови поставки CPT означає, що продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці і продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце. Таким чином, митна вартість товару вже включає у себе вартість транспортування товару. Крім того, позивач у декларації митної вартості не визначив окремо витрати на транспортування товару до місця доставки. Відповідач не надав доказів понесення витрат на транспортування товару позивачем. Висновки Дніпропетровської Торгово-промислової палати є достовірними та достатніми доказами. Інформація, яка міститься у комерційних пропозиціях, є вірною, а чинним законодавством України не встановлено жодних обов`язкових умов для даного документу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 року відкрито провадження у справі №160/15028/21 та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від відповідача 12.10.2021 року до суду за допомогою засобів поштового зв`язку надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог. Зазначено, що при проведенні митного оформлення митних декларацій позивача автоматизованою системою аналізу та управління ризиками сформовано декілька критеріїв ризику по даних митних деклараціях, а саме: необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості, витребування документів, які підтверджують митну вартість. Відповідач вказує на те, що оскаржувані позивачем рішення прийнято у зв`язку з наступним: не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CPT витрат, пов`язаних із транспортуванням товару, завантаженням, розвантаженням товарів до місця призначення; коносамент не містить відмітки про оплату перевезення вантажу, відсутня адреса відправника; комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозиції для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, а тому не відображає дійсну вартість товару; висновок Дніпропетровської ТПП містить джерела з мережі Інтернет без врахування технічних характеристик товару; в окремих джерелах вартість продукції вища ніж вартість оцінюваного товару; позивачем не надано митному органу витребуваних документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошене повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СІРІУС-СЕРВІС» зареєстроване в якості юридичної особи 24.07.1995 року та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 23.02.2006 року. Основним видом діяльності за КВЕД є: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

26.12.2020 року між позивачем та іноземною компанією VEGA TRADE COMPANY LIMITED, LTD (Китай) укладено зовнішньоекономічний Контракт №2612/20.

За умовами контракту: продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар, на умовах та у строки, визначені контрактом. Найменування (асортимент), кількість і ціна товару визначається у рахунках-фактурах (інвойсах) на кожну окрему партію товару, який є невід`ємною частиною даного Контракту. Ціна Контракту встановлюється в доларах США.

Покупець купує товар у кількості та за ціною, вказаною в рахунку-фактурі (інвойсі). Якщо інше не передбачено Інвойсом, ціна Товару за цим Контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати, оплата передбачена яких за умовами поставки СРТ (м.Одеса, Україна) в редакції Інкотермс-2010.

Ціна Контракту визначається загальною вартістю товару відповідно до рахунків-фактур (інвойсів), що є невід`ємною частиною цього Контракту. Валютою платежу за цим контрактом є долар США. Сторони домовились, що страхування вантажу за цим контрактом не здійснюється. Якщо інше окремо не погоджено Сторонами, поставка Товару здійснюється партіями, які узгоджуються з Покупцем у рахунку-проформі та/або у рахунку-фактурі (інвойсі) на кожну окрему партію товару.

Умовами поставки є: СРТ-Одеса (Інкотермс 2010). Умови поставки можуть бути змінені, та вказані в рахунку-проформі та/або у рахунку-фактурі (інвойсі).

Датою відвантаження товару вважається дата транспортного документа (CMR, TIR та інші).

Датою поставки товару вважається дата оформлення митної декларації.

Продавець має право поставляти товар особисто або доручати відвантаження третім особам. Покупець зобов`язаний прийняти поставку від будь-якого з вантажовідправників, запропонованих Продавцем.

Оплата повинна здійснюватися безготівковим розрахунком на валютний рахунок Продавця, шляхом оплати з розрахункового рахунку Покупця з відстрочкою платежу 90 днів з дати поставки.

Умови оплати Товару можуть бути змінені за згодою Сторін та вказуються у рахунку-проформі та/або у рахунку-фактурі (інвойсі) на кожну окрему партію Товару відповідно.

Якість Товару має повністю відповідати чинним стандартам країни-імпортера і засвідчуватися документами, виданими компетентними організаціями країни походження. Товар повинен бути належним чином упакований, запечатаний і промаркований з метою його ідентифікації та безпеки в процесі транспортування, навантаження і / або зберігання. Упаковка повинна забезпечувати повне збереження Товару і охороняти його від псування при транспортуванні усіма видами транспорту. Маркування товарів здійснюється його виробником. Тара є безповоротною.

Контракт набуває чинності після його підписання та вважається дійсним до 31.12.2021 року.

26.07.2021 року для митного оформлення товару на загальну суму 25 132,64 доларів США, що надійшов в Україну, Київській митниці позивачем подана митна декларація №UA100330/2021/327369, у якій митна вартість товару визначена за основним методом - за ціною договору у відповідності до ст.ст. 57, 58 МК України.

Для підтвердження заявленої митної вартості, на підставі положень ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, були подані наступні документи:

- декларацію митної вартості №4184, номер якої наведено у гр.7 ЕМД;

- пакувальний лист PACKING LIST №VT160847433/21-cor від 31.05.2021 р. (код документу 0271);

- ракунок-фактуру ІNVOICE №VT160847433/21 від 31.05.2021р. (код документу 0380);

- коносамент BILL OF LADING №МЕ0821053111 від 31.05.2021 р. (код документу 0705);

- міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) №408207 від 24.07.2021 р. (код документу 0730) та №408208 від 24.07.2021 р. (код документу 0730);

- документ про походження товару INVOICE №VT160847433/21 від 31.05.2021 (код документу 0862);

- висновок експерта №ГО-1184 від 26.07.2021 р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016);

- комерційну пропозицію OFFER б/н від 31.05.2021 р. (код документу 3022);

- контракт №2612/20 р. від 26.12.2020 (код документу m 4100);

- даткову угоду №1 до контракту №2612/20 (код документу 4103);

- лист від 31.05.2021 р. (код документу 9000).

В ході контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено розбіжності та не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджують числової значення складових митної вартості. Керуючись вимогами статті 53 Митного кодексу України митницею були додатково витребувані у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із використанням умов договору (угоди, контракту); 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст.254 МКУ; 6) якщо здійснено страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст.254 МКУ; 7) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 8) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 11) за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Листом №2607/1 від 26.07.2021 р. декларант повідомив про неможливість надання інших додаткових документів до ЕМД №UA100330/2021/327369 від 26.07.2021р.

26.07.2021 р. митницею сформовано картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2021/10025.

26.07.2021 р. митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості №UA100330/2021/000021/2, яким була визначена митна вартість на товар за резервним методом 2r.

Товари випущені у вільний обіг за умов, визначених пунктом 7 статті 55 МК України, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України за МД від 26.07.2021 р. №UA100330/2021/327415.

Різниця митних платежів від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 151 110,53 грн.

26.07.2021 року для митного оформлення товару на загальну суму 23 717,60 доларів США, що надійшов в Україну, Київській митниці позивачем подана митна декларація №UA100330/2021/327400, у якій митна вартість товару визначена за основним методом - за ціною договору у відповідності до ст.ст. 57, 58 МК України.

Для підтвердження заявленої митної вартості, на підставі положень ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, були подані наступні документи:

- декларацію митної вартості за №4186, номер якої наведено у гр.7 ЕМД;

- пакувальний лист PACKING LIST №VT175110016/21 від 10.06.2021 р. (код документу 0271);

- ркунок-фактуру INVOICE №VT175110016/21 від 10.06.2021 р. (код документу 0380);

- коносамент BILL OF LADING №MRFB21060874 від 10.06.2021 р. (код документу 0705);

- міжнароджу товарно-транспортну накладну (CMR) №17563 від 19.07.2021 р. (код документу 0730);

- документ про походження товару INVOICE №VT175110016/21 від 10.06.2021 р. (код документу 0862);

- акт про проведення огляду (переогляду) транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500040/2021/3321 від 24.07.2021 р. (код документу 1701);

- висновок експерта №ГО-1189 від 26.07.2021р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код іс кументу 3016);

- комерційну пропозицію OFFER б/н від 10.06.2021 р. (код документу 3022);

- контракт №2612/20 від 26.12.2020 р. (код документу m4100);

- даткову угоду №1 до контракту №2612/20 (код документу 4103).

В ході контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено розбіжності та не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджують числової значення складових митної вартості. Керуючись вимогами статті 53 Митного кодексу України митницею були додатково витребувані у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із використанням умов договору (угоди, контракту); 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст.254 МКУ; 6) якщо здійснено страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст.254 МКУ; 7) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 8) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 11) за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Листом №2607/4 від 26.07.2021 р. декларант повідомив про неможливість надання інших додаткових документів до ЕМД №UA100330/2021/327400 від 26.07.2021 р.

26.07.2021 р. митницею сформовано картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2021/10028.

26.07.2021 р. митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості №UA100330/2021/000024/2, яким була визначена митна вартість на товар за резервним методом 2r.

Товари випущені у вільний обіг за умов, визначених пунктом 7 статті 55 МК України, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України за МД від 26.07.2021 р. №UA100330/2021/327437.

Різниця митних платежів від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 95 593,27 грн.

26.07.2021 року для митного оформлення товару на загальну суму 23 140,83 доларів США, що надійшов в Україну, Київській митниці позивачем подана митна декларація №UA100330/2021/327337, у якій митна вартість товару визначена за основним методом - за ціною договору у відповідності до ст.ст. 57, 58 МК України.

Для підтвердження заявленої митної вартості, на підставі положень ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, були подані наступні документи:

- декларацію митної вартості за №4181, номер якої наведено у гр.7 ЕМД;

- пакувальний лист PACKING LIST №VT160511754/21 від 09.06.2021 (код документу 0271);

- рахунок-фактуру INVOICE №VT160511754/21 від 09.06.2021 (код документу 0380);

- коносамент BILL OF LADING №GO12106732 від 09.06.2021 (код документу 0705);

- міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №17529 від 23.07.2021 (код документу 0730);

- документ про походження товару INVOICE №VT 160511754/21 від 09.06.2021 (код документу 0862);

- висновок експерта №ГО-1183 від 26.07.2021р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код -ументу 3016);

- комерційну пропозицію OFFER б/н від 09.06.2021 (код документу 3022);

- контракт №2612/20 від 26.12.2020 (код документу m 4100);

- додаткову угоду №1 до контракту №2612/20 (код документу 4103).

В ході контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено розбіжності та не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджують числової значення складових митної вартості. Керуючись вимогами статті 53 Митного кодексу України митницею були додатково витребувані у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із використанням умов договору (угоди, контракту); 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст.254 МКУ; 6) якщо здійснено страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст.254 МКУ; 7) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 8) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 11) за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Листом №2607/3 від 26.07.2021 р. декларант повідомив про неможливість надання інших додаткових документів до ЕМД №UA100330/2021/327337 від 26.07.2021 р.

26.07.2021 р. митницею сформовано картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2021/10031.

26.07.2021 р. митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості №UA100330/2021/000026/2, яким була визначена митна вартість на товар за резервним методом 2r.

Товари випущені у вільний обіг за умов, визначених пунктом 7 статті 55 МК України, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України за МД від 26.07.2021 р. №UA100330/2021/327440.

Різниця митних платежів від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 247 415,49 грн.

28.07.2021 року для митного оформлення товару на загальну суму 27 836,72 доларів США, що надійшов в Україну, Київській митниці позивачем подана митна декларація №UA100330/2021/327645, у якій митна вартість товару визначена за основним методом - за ціною договору у відповідності до ст.ст. 57, 58 МК України.

Для підтвердження заявленої митної вартості, на підставі положень ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, були подані наступні документи:

- декларацію митної вартості №4203, номер якої наведено у гр.7 ЕМД;

- пакувальний лист PACKING LIST №VT 175110019/21 від 18.06.2021 (код документу 0271);

- рахунок-фактуру INVOICE №VT175110019/21 від 18.06.2021 (код документу 0380);

- коносамент BILL OF LADING №MRFB21061549 від 18.06.2021 (код документу 0705);

- міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №17643 від 26.07.2021 (код документу 0730);

- документ про походження товару INVOICE №VT175110019/21 від 18.06.2021 (код документу 0862);

- висновок експерта №ГО-1192 від 26.07.2021 р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016);

- комерційну пропозицію OFFER б/н від 18.06.2021 (код документу 3022);

- контракт №2612/20 від 26.12.2020 р. (код документу m4100);

- додаткову угоду № 1 до контракту №2612/20 (код документу 4103).

В ході контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено розбіжності та не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджують числової значення складових митної вартості. Керуючись вимогами статті 53 Митного кодексу України митницею були додатково витребувані у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із використанням умов договору (угоди, контракту); 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст.254 МКУ; 6) якщо здійснено страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст.254 МКУ; 7) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 8) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 11) за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Листом №2807/2 від 28.07.2021 р. декларант повідомив про неможливість надання інших додаткових документів до ЕМД №UA100330/2021/327645 від 28.07.2021 р.

28.07.2021 р. митницею сформовано картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2021/10036.

28.07.2021 р. митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості №UA100330/2021/000030/2, яким була визначена митна вартість на товар за резервним методом 2r.

Товари випущені у вільний обіг за умов, визначених пунктом 7 статті 55 МК України, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України за МД від 28.07.2021 р. №UA100330/2021/327694.

Різниця митних платежів від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 164 403,85 грн.

29.07.2021 року для митного оформлення товару на загальну суму 44 867,31 доларів США, що надійшов в Україну, Київській митниці позивачем подана митна декларація №UA100330/2021/327754, у якій митна вартість товару визначена за основним методом - за ціною договору у відповідності до ст.ст. 57, 58 МК України.

Для підтвердження заявленої митної вартості, на підставі положень ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, були подані наступні документи:

- декларацію митної вартості №4206, номер якої наведено у гр.7 ЕМД;

- пакувальний лист PACKING LIST №VT160511757/21 від 28.05.2021 (код документу 0271);

- рахунок-фактуру INVOICE №VT160511757/21 від 28.05.2021 (код документу 0380);

- коносамент BILL OF LADING №NUWODE2106052 від 10.06.2021 (код документу 0705);

- міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №17687 від 26.07.2021 (код документу 0730);

- документ про походження товару INVOICE №VT160511757/21 від 28.05.2021 (код документу 0862);

- висновок експерта №ГО-1191 від 26.07.2021 р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016);

- комерційну пропозицію OFFER б/н від 28.05.2021 (код документу 3022);

- контракт №2612/20 від 26.12.2020 (код документу m4104);

- додаткову угоду №1 до контракту №2612/20 (код документу 4103).

В ході контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено розбіжності та не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджують числової значення складових митної вартості. Керуючись вимогами статті 53 Митного кодексу України митницею були додатково витребувані у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із використанням умов договору (угоди, контракту); 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст.254 МКУ; 6) якщо здійснено страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст.254 МКУ; 7) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 8) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 11) за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Листом №2907/1 від 29.07.2021 р. декларант повідомив про неможливість надання інших додаткових документів до ЕМД №UA100330/2021/327756 від 29.07.2021 р.

29.07.2021 р. митницею сформовано картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2021/10037.

29.07.2021 р. митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості №UA100330/2021/000031/2, яким була визначена митна вартість на товар за резервним методом 2r.

Товари випущені у вільний обіг за умов, визначених пунктом 7 статті 55 МК України, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України за МД від 29.07.2021 р. №UA100330/2021/327802.

Різниця митних платежів від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 298 084,69 грн.

29.07.2021 року для митного оформлення товару на загальну суму 16 085,80 доларів США, що надійшов в Україну, Київській митниці позивачем подана митна декларація №UA100330/2021/327756, у якій митна вартість товару визначена за основним методом - за ціною договору у відповідності до ст.ст. 57, 58 МК України.

Для підтвердження заявленої митної вартості, на підставі положень ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, були подані наступні документи:

- декларацію митної вартості за №4208, номер якої наведено у гр.7 ЕМД;

- пакувальний лист PACKING LIST №VT175110018/21 від 07.06.2021 (код документу 0271);

- рахунок-фактуру INVOICE №VT175110018/21 від 07.06.2021 (код документу 0380);

- коносамент BILL OF LADING №MRFB21060839 від 07.06.2021 (код документу 0705);

- міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №17560 від 27.07.2021 (код документу 0730);

- документ про походження товару INVOICE №VT175110018/21 від 07.06.2021 (код документу 0862);

- висновок експерта №ГО-1189 від 26.07.2021 р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016);

- комерційну пропозицію OFFER б/н від 07.06.2021 (код документу 3022);

- контракт №2612/20 від 26.12.2020 (код документу m4100);

- додаткову угоду №1 до контракту №2612/20 (код документу 4103).

В ході контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено розбіжності та не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджують числової значення складових митної вартості. Керуючись вимогами статті 53 Митного кодексу України митницею були додатково витребувані у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із використанням умов договору (угоди, контракту); 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст.254 МКУ; 6) якщо здійснено страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст.254 МКУ; 7) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 8) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 11) за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Листом №2907/2 від 29.07.2021 р. декларант повідомив про неможливість надання інших додаткових документів до ЕМД №UA100330/2021/327756 від 29.07.2021 р.

29.07.2021 р. митницею сформовано картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2021/10039.

29.07.2021 р. митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості №UA100330/2021/000032/2, яким була визначена митна вартість на товар за резервним методом 2r.

Товари випущені у вільний обіг за умов, визначених пунктом 7 статті 55 МК України, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України за МД від 29.07.2021 р. №UA100330/2021/327808.

Різниця митних платежів від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 77 279,74 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).

Відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 5 вказаної статті також передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Приписами ч.1 ст.337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 МК України визначено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Передбачене частиною п`ятою статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваними рішеннями, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, які надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст.337 МК України.

Так, відносно спірних ЕМД митницею встановлені наступні розбіжності, що стали підставами для коригування митної вартості товару, а саме:

1) не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов`язаних з транспортуванням, завантаженням, вивантаженням товарів до названого місця призначення.

2) надана комерційна пропозиція уявляє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Так, згідно норм зазначеної статті, під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Тобто, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості.

3) висновок Дніпропетровської ТПП прийнято до уваги митницею, але він не може бути підставою для підтвердження митної вартості. В наведених експертом джерелах з мережі Інтернет, зазначена продукція без врахування технічних характеристик товару. Крім того, зазначена в окремих джерелах вартість продукції вища ніж вартість оцінюваного товару.

Як зазначалося вище, для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємство надало митниці документи, передбачені частинами 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України.

26.07.2021 р. разом з митною декларацією №UA100330/2021/327369: декларацію митної вартості №4184, номер якої наведено у гр.7 ЕМД; пакувальний лист PACKING LIST №VT160847433/21-cor від 31.05.2021 р. (код документу 0271); ракунок-фактуру ІNVOICE №VT160847433/21 від 31.05.2021р. (код документу 0380); коносамент BILL OF LADING №МЕ0821053111 від 31.05.2021 р. (код документу 0705); міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) №408207 від 24.07.2021 р. (код документу 0730) та №408208 від 24.07.2021 р. (код документу 0730); документ про походження товару INVOICE №VT160847433/21 від 31.05.2021 (код документу 0862); висновок експерта №ГО-1184 від 26.07.2021 р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016); комерційну пропозицію OFFER б/н від 31.05.2021 р. (код документу 3022); контракт №2612/20 р. від 26.12.2020 (код документу m 4100); даткову угоду №1 до контракту №2612/20 (код документу 4103); лист від 31.05.2021 р. (код документу 9000).

26.07.2021 р. разом з митною декларацією №UA100330/2021/327400: декларацію митної вартості за №4186, номер якої наведено у гр.7 ЕМД; пакувальний лист PACKING LIST №VT175110016/21 від 10.06.2021 р. (код документу 0271); ркунок-фактуру INVOICE №VT175110016/21 від 10.06.2021 р. (код документу 0380); коносамент BILL OF LADING №MRFB21060874 від 10.06.2021 р. (код документу 0705); міжнароджу товарно-транспортну накладну (CMR) №17563 від 19.07.2021 р. (код документу 0730); документ про походження товару INVOICE №VT175110016/21 від 10.06.2021 р. (код документу 0862); акт про проведення огляду (переогляду) транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500040/2021/3321 від 24.07.2021 р. (код документу 1701); висновок експерта №ГО-1189 від 26.07.2021 р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код іс кументу 3016); комерційну пропозицію OFFER б/н від 10.06.2021 р. (код документу 3022); контракт №2612/20 від 26.12.2020 р. (код документу m4100); даткову угоду №1 до контракту №2612/20 (код документу 4103).

26.07.2021 р. разом з митною декларацією №UA100330/2021/327337: декларацію митної вартості за №4181, номер якої наведено у гр.7 ЕМД; пакувальний лист PACKING LIST №VT160511754/21 від 09.06.2021 (код документу 0271); рахунок-фактуру INVOICE №VT160511754/21 від 09.06.2021 (код документу 0380); коносамент BILL OF LADING №GO12106732 від 09.06.2021 (код документу 0705); міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №17529 від 23.07.2021 (код документу 0730); документ про походження товару INVOICE №VT 160511754/21 від 09.06.2021 (код документу 0862); висновок експерта №ГО-1183 від 26.07.2021р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код -ументу 3016); комерційну пропозицію OFFER б/н від 09.06.2021 (код документу 3022); контракт №2612/20 від 26.12.2020 (код документу m 4100); додаткову угоду №1 до контракту №2612/20 (код документу 4103).

28.07.2021 р. разом з митною декларацією №UA100330/2021/327645: декларацію митної вартості №4203, номер якої наведено у гр.7 ЕМД; пакувальний лист PACKING LIST №VT 175110019/21 від 18.06.2021 (код документу 0271); рахунок-фактуру INVOICE №VT175110019/21 від 18.06.2021 (код документу 0380); коносамент BILL OF LADING №MRFB21061549 від 18.06.2021 (код документу 0705); міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №17643 від 26.07.2021 (код документу 0730); документ про походження товару INVOICE №VT175110019/21 від 18.06.2021 (код документу 0862); висновок експерта №ГО-1192 від 26.07.2021 р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016); комерційну пропозицію OFFER б/н від 18.06.2021 (код документу 3022); контракт №2612/20 від 26.12.2020 р. (код документу m4100); додаткову угоду № 1 до контракту №2612/20 (код документу 4103).

29.07.2021 р. разом з митною декларацією №UA100330/2021/327754: декларацію митної вартості №4206, номер якої наведено у гр.7 ЕМД; пакувальний лист PACKING LIST №VT160511757/21 від 28.05.2021 (код документу 0271); рахунок-фактуру INVOICE №VT160511757/21 від 28.05.2021 (код документу 0380); коносамент BILL OF LADING №NUWODE2106052 від 10.06.2021 (код документу 0705); міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №17687 від 26.07.2021 (код документу 0730); документ про походження товару INVOICE №VT160511757/21 від 28.05.2021 (код документу 0862); висновок експерта №ГО-1191 від 26.07.2021 р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016); комерційну пропозицію OFFER б/н від 28.05.2021 (код документу 3022); контракт №2612/20 від 26.12.2020 (код документу m4104); додаткову угоду №1 до контракту №2612/20 (код документу 4103).

29.07.2021 р. разом з митною декларацією №UA100330/2021/327756: декларацію митної вартості за №4208, номер якої наведено у гр.7 ЕМД; пакувальний лист PACKING LIST №VT175110018/21 від 07.06.2021 (код документу 0271); рахунок-фактуру INVOICE №VT175110018/21 від 07.06.2021 (код документу 0380); коносамент BILL OF LADING №MRFB21060839 від 07.06.2021 (код документу 0705); міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №17560 від 27.07.2021 (код документу 0730); документ про походження товару INVOICE №VT175110018/21 від 07.06.2021 (код документу 0862); висновок експерта №ГО-1189 від 26.07.2021 р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016); комерційну пропозицію OFFER б/н від 07.06.2021 (код документу 3022); контракт №2612/20 від 26.12.2020 (код документу m4100); додаткову угоду №1 до контракту №2612/20 (код документу 4103).

Дослідження наданих документів у своїй сукупності, на думку суду, підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Так, відповідно до контракту ціна товару визначена у валюті - доларах США. Кількість товару, вага, загальна вартість підтверджується рахунками-фактурами (інвойсами) ІNVOICE №VT160847433/21 від 31.05.2021р., INVOICE №VT175110016/21 від 10.06.2021р., INVOICE №VT160511754/21 від 09.06.2021р., ІNVOICE №VT175110019/21 від 18.06.2021р., ІNVOICE №VT160511757/21 від 28.05.2021р., ІNVOICE №VT175110018/21 від 07.06.2021р. та пакувальними листами PACKING LIST №VT160847433/21-cor від 31.05.2021 р., PACKING LIST №VT175110016/21 від 10.06.2021 р., PACKING LIST №VT160511754/21 від 09.06.2021 р., PACKING LIST №VT 175110019/21 від 18.06.2021 р., PACKING LIST №VT160511757/21 від 28.05.2021 р., PACKING LIST №VT175110018/21 від 07.06.2021 р.

Щодо зауважень митниці про те, що декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов`язаних з транспортуванням, завантаженням, вивантаженням товарів до названого місця призначення, суд зазначає, що партії товарів поставлялись на умовах СРТ-Одеса, згідно правил ІНКОТЕРМС 2010.

Відповідно до Інкотермс-2010 СРТ ("Фрахт/перевезення оплачене до") означає, що Продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами) і що продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення.

Таким чином, поставка товару на умовах СРТ зобов`язує продавця укласти договір та сплатити фрахт/перевезення, необхідний для доставки товару до названого місця призначення, витрати на забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.

Отже, наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки СРТ, Сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару та транспортні витрати.

З урахуванням вказаного, поставка товару на умовах СРТ передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені вартість товару та фрахт або транспортні витрати.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у справах №160/1329/19, №813/1229/16, №814/4204/15 та №1.380.2019.001344.

Крім цього, відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості (ДМВ), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.06.2012р. за №984/21296, у гр.20 підлягають відображенню витрати на транспортування до місця доставки, у гр.21 підлягають відображенню витрати навантаження, вивантаження та обробку товарів - тільки якщо всі ці витрати (транспортування, навантаження, вивантаження) відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(a) ДМВ).

Відповідно до даних гр.20 кожної з поданих Декларацій митної вартості до ЕМД, які містяться в матеріалах справи, “витрати на транспортування до місця доставки по товару №№”, як і дані гр.21 “витрати на навантаження, вивантаження та обробку №№” дорівнюють 0,00 грн.

Отже, відсутність даних у гр.20 та гр.21 додатково свідчить про те, що відповідні витрати були враховані постачальником саме у ціні товару.

На думку суду, відповідачем також не враховано норми Митного кодексу України, якими визначена необхідність надання транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, для підтвердження витрат на транспортування, які повинні надаватись за певних умов, зокрема якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Пунктом 2 контракту №2612/20 від 26.12.2020 року визначено, що ціна товару за цим контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати, оплата передбачена яких за умовами поставки СРТ (м. Одеса, Україна) в редакції Інкотермс-2010.

Відтак, додаткові витрати на транспортування товару ТОВ “СІРІУС-СЕРВІС” не понесло.

Зауваження відповідача на той факт, що надана комерційна пропозиція уявляє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі, суд ставиться критично, оскільки комерційна пропозиція не є документом, на підставі якого визначаються складові митної вартості, до уваги може прийматись лише прейскурант (прайс-лист) продавця за контрактом, відомості з якого можуть лише бути додатковими, надто у разі, коли між відомостями контракту, додатку про ціни, рахунків, платіжних документів немає суперечностей чи ознак підробки.

Верховний Суд в постановах від 16.04.2019р. №810/4440/16, від 07.08.18р. №804/14558/15 зазначає, що, законодавство не містить вимог, яким повинен відповідати зміст, форма прайс-листа, зазначення в ньому певної інформації, зокрема і щодо країн на які такий прайс-лист поширюється, крім того, прайс-лист, як правило, не має суб`єктивної спрямованості, та містить інформацію, яка доводитись до відома всіх потенціальних споживачів в незалежності від приналежності до країн, регіонів тощо.

Щодо зауважень митниці про те, що висновки Дніпропетровської ТПП прийнято до уваги митницею, але вони не можуть бути підставою для підтвердження митної вартості. В наведених експертом джерелах з мережі Інтернет, зазначена продукція без врахування технічних характеристик товару, суд зазначає, що відповідачем безпідставно не взято до уваги експертні висновки Дніпропетровської торгово-промислової палати України №ГО-1184 від 26.07.2021 р., №ГО-1189 від 26.07.2021 р., №ГО-1183 від 26.07.2021р., №ГО-1192 від 26.07.2021 р., №ГО-1191 від 26.07.2021 р., №ГО-1189 від 26.07.2021 р. про те, що дійсна ринкова вартість отриманого товару може дорівнювати контрактній і вказана на умовах поставки СРТ-Одеса.

Щодо висловлення сумніву відповідача відносно достовірності висновків Дніпропетровської торгово-промислової палати України №ГО-1184 від 26.07.2021 р., №ГО-1189 від 26.07.2021 р., №ГО-1183 від 26.07.2021р., №ГО-1192 від 26.07.2021 р., №ГО-1191 від 26.07.2021 р., №ГО-1189 від 26.07.2021 р. про якісні та вартісні характеристики товарів, суд з цього приводу зазначає, що згідно з частино 1 статті 11 Закону України “Про торгово-промислові палати України” саме торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних осіб експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Відповідно до частини 2 статті 11 вказаного Закону методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постанові від 06.11.2018 року по справі №810/2593/15.

Слід вказати, що діюча на території України редакція Митного кодексу України не містить наведених вище повноважень у представників митного органу під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, передбаченого статтею 54 МК України.

Водночас, відповідно до норм ст.19 основного Закону України, яким є Конституція України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, висловлений як у рішеннях про коригування митної вартості товарів, так і у відзиві висновок відповідача відносно сумнівів у правомірності висновків Дніпропетровської торгово-промислової палати України №ГО-1184 від 26.07.2021 р., №ГО-1189 від 26.07.2021 р., №ГО-1183 від 26.07.2021р., №ГО-1192 від 26.07.2021 р., №ГО-1191 від 26.07.2021 р., №ГО-1189 від 26.07.2021 р. виходить за межі правового поля як такий, який здійснений з перевищенням повноважень особи, яка його висловила як представник відповідача.

Таким чином, зауваження митниці про відсутність ряду необхідних документів суперечать положенням Митного кодексу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар, його ціну, транспортні витрати, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що у спірних рішеннях митним органом вказано, що джерелом інформації, яким користувався митний орган при здійснені контролю за правильністю визначення митної вартості товару слугувала митна вартість, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Рішення №UA100330/2021/000021/2: митні декларації від 15.06.2021 №UA500020/2021/021634 (з розрахунку 4,02 дол. США за кг) - тов. №1; від 11.06.2021 №UA500150/2021/006717 (з розрахунку 4,02 США за кг) - тов. №2; від 19.05.2021 №UA500050/2021/006269 (з розрахунку 4,02 дол. США за кг) - тов. №3.

Рішення №UA100330/2021/000024/2: митна декларація від 23.06.2021 №UA500500/2021/29081 (з розрахунку 1,91 дол. США за кг) товар №1.

Рішення №UA100330/2021/000026/2: митна декларація від 20.05.2021 №UA500020/2021/017760 (з розрахунку 2,28 дол. США за кг) товар №1.

Рішення №UA100330/2021/000030/2: митні декларації від 04.05.2021 №UA100430/2021/006327 (з розрахунку 2,44 дол США за кг) - тов. №1; від 04.05.2021 №UA100430/2021/006327 (з розрахунку 2,45 дол. США за кг) - тов. №2; від 04.05.2021 №UA100430/2021/006327 (з розрахунку 2,44 дол. США за кг) - тов. №3; від 04.05.2021 №UA100430/2021/006327 (з розрахунку 2,44 дол. США за кг) - тов. №4.

Рішення №UA100330/2021/000031/2: митні декларації від 23.06.2021 №UA500110/2021/014728 (з розрахунку 4,02 дол. США за кг) - тов. №1; від 18.06.2021 №UA500080/2021/008146 (з розрахунку 2,43 дол. США за кг) - тов. №2; від 23.04.2021 №UA500020/2021/014052 (з розрахунку 2,01 дол. США за кг) - тов. № 3; від 09.07.2021 №UA500490/2021/200598 (з розрахунку 2,18 дол. США за кг) - тов. №4; від 25.06.2021 №UA807180/2021/003934 (з розрахунку 2,18 дол. США за кг) - тов. №5; від 30.06.2021 №UA500490/2021/009439 (з розрахунку 4,08 дол. США за кг) - тов. №6; від 24.07.2021 №UA500020/2021/203710 (з розрахунку 4,07 дол. США за кг) - тов. №7; від 22.07.2021 №UA500020/2021/203297 (з розрахунку 4,07 дол. США за кг) - тов. №8; від 22.06.2021 №UA500020/2021/022099 (з розрахунку 4,07 дол. США за кг) - тов. №9; від 24.07.2021 №UA500020/2021/203710 (з розрахунку 4,07 дол. США за кг) - тов. №10; від 24.07.2021 №UA500020/2021/203710 (з розрахунку 4,07 дол. США за кг) - тов. №11; від 30.06.2021 №UA500490/2021/009439 (з розрахунку 3,52 дол. США за кг) - тов. №12; від 14.05.2021 №UA500020/2021/016821 (з розрахунку 4,07 дол. США за кг) - тов. №13; від 30.06.2021 №UA500490/2021/009439 (з розрахунку 4,08 дол. США за кг) - тов. №14; від 28.05.2021 №UA500020/2021/019097 (з розрахунку 1,52 дол. США за кг) - тов. №15; від 22.05.2021 №UA500020/2021/018006 (зрозрахунку 6,00 дол. США за кг) - тов. №16.

Рішення №UA100330/2021/000032/2: митні декларації від 22.06.2021 №UA500500/2021/028907 (з розркахунку 2,82 дол. США за кг) - тов. №1; від 23.06.2021 №UA500500/2021/029081 (з розрахунку 1,91 дол. США за кг) - тов. №2.

Рішення №UA100330/2021/000043/2: митна декларація від 07.06.2021 №UA500020/2021/020501 (з розрахунку 4,34 дол.США за кг) товар №1.

Рішення №UA100330/2021/000046/2: митна декларація від 07.06.2021 №UA500020/2021/020501 (з розрахунку 4,34 дол.США за кг) товар №1.

Рішення №UA100330/2021/000047/2: митна декларація від 07.06.2021 №UA500020/2021/020501 (з розрахунку 4,34 дол.США за кг) товар №1.

Рішення №UA100330/2021/000048/2: митні декларації від 04.08.2021 №UA500020/2021/205472 (з розрахунку 2,82 дол.США за кг) - тов. №1; від 06.08.2021 №UA500150/2021/201909 (з розрахунку 1,91 дол.США за кг) - тов. №2.

Рішення №UA100330/2021/000049/2: митні декларації від 20.05.2021 №UA500490/2021/007006 (з розрахунку 2,43 дол.США за кг) - тов. №1; від 20.05.2021 №UA500490/2021/007006 (з розрахунку 2,01 дол.США за кг) - тов. №2.

Рішення №UA100330/2021/000050/2: митна декларація від 03.06.2021 №UA100300/2021/013902 (з розрахунку 4,02 дол.США за кг) - тов. №1.

Рішення №UA100330/2021/000051/2: митні декларації від 04.08.2021 №UA500490/2021/201794 (з розрахунку 2,43 дол.США за кг) тов.№1; від 04.08.2021 №UA500020/2021/205454 (з розрахунку 2,43 дол.США за кг) тов. №2; від 04.08.2021 №UA500490/2021/201893 (з розрахунку 1,33 дол.США за кг) тов.№3; від 04.08.2021 №UA500490/2021/201794 (з розрахунку 2,01 дол.США за кг) тов.№4.

При цьому митниця зазначає лише номер, дату та митну вартість товару за зазначеною митною декларацією і не дає ніяких пояснень та обґрунтувань чому за основу була взята саме ця ЕМД, за яким методом визначення митної вартості оформлена ЕМД, не надані характеристики порівнювальної товарної партії.

Таких пояснень не було надано і у відзиві на позовну заяву.

Суд зазначає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, спірне Рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Крім того, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії валі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019р. справа №815/6827/17, від 22.04.2019р. справа № 815/6242/17, від 07.08.2018р. справа №815/3400/17.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

В свою чергу, відповідачем не надано обґрунтованих пояснень відносно безпосереднього впливу вказаних ним зауважень на числові значення митної вартості товару та її розрахунок.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

Відповідно до п.4 ст.57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 МК України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 та 60 МК України. Під час консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно ч.8 ст.57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень ч.3 ст.53, ч.1, 2 та 5 ст.54, ст.58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст.58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності мають стосуватися лише числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Як вбачається з оскаржуваних Карток відмови в прийнятті митної декларації та Рішень про коригування митної вартості товарів підставою для їх прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідно до ч.3, 4 ст.53 МК України, право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч.2 ст.53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

З доказів, наявних в матеріалах справи вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Такий висновок, зокрема, узгоджується з правовою позицією, викладеній Верховним Судом України в постанові від 31.03.2015 у справі № 21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною 2 статті 53 МК України, та відповідно до статті 49 МК України визначена митна вартість базується на ціні, що фактично підлягає сплаті за ці товари.

Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.4 статті 58 МК України.

З урахуванням викладеного, з наданих документів вбачається, що підприємство для митного оформлення і підтвердження митної вартості надало усі документи для застосування основного методу визначення митної вартості. Надані документи підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей дозволяють провести обчислення митної вартості.

Згідно з положеннями ст. 6 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб`єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв`язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Згідно з положеннями ст. ст. 179, 189, 190 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення; суб`єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни; ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін; вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Отже, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Так, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI “Про внесення змін до Закону України “Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур”, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст. 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

З урахуванням зазначеного, суд робить висновок, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Суд бере до уваги те, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів жодним чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не є достатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.

За таких обставин, рішення про коригування митної вартості товарів №UA100330/2021/000021/2 від 26.07.2021р., №UA100330/2021/000024/2 від 26.07.2021р., №UA100330/2021/000026/2 від 26.07.2021р., №UA100330/2021/000030/2 від 28.07.2021р., №UA100330/2021/000031/2 від 29.07.2021р., №UA100330/2021/000032/2 від 29.07.2021р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2021/10025, №UA100330/2021/10028, №UA100330/2021/10031, №UA100330/2021/10036, №UA100330/2021/10037, №UA100330/2021/10039 є протиправними та підлягають скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах “Беєлер проти Італії” [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п.120, ECHR 2000, “Онер`їлдіз проти Туреччини” [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, “Megadat.com S.r.l. проти Молдови” (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року, і “Москаль проти Польщі” (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах “Лелас проти Хорватії” (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і “Тошкуце та інші проти Румунії” (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що “принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії”. З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Серявін та інші проти України” від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відтак, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СІРІУС-СЕРВІС" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування карток відмови та рішень підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 15 508,32 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням АТ «Банк Січ» № 506 від 18.08.2021 року.

Відтак, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 15 508,32 грн. грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби.

Керуючись ст. ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СІРІУС-СЕРВІС" (пр-т. Героїв Майдану, б. 1, оф. 239, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 23368101) до Київської митниці філія (відокремлений підрозділ) Державної митної служби України (бульвар Гавела Вацлава, 8-А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправними та скасування карток відмови та рішень – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA100330/2021/000021/2 від 26.07.2021р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2021/10025.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA100330/2021/000024/2 від 26.07.2021р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2021/10028.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA100330/2021/000026/2 від 26.07.2021р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2021/10031.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA100330/2021/000030/2 від 28.07.2021р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2021/10036.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA100330/2021/000031/2 від 29.07.2021р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2021/10037.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA100330/2021/000032/2 від 29.07.2021р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2021/10039.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці філія (відокремлений підрозділ) Державної митної служби України (бульвар Гавела Вацлава, 8-А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІРІУС-СЕРВІС" (пр-т. Героїв Майдану, б. 1, оф. 239, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 23368101) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 15 508,32 грн. грн (п`ятнадцять тисяч п`ятсот вісім грн. 32 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова