Вирок № 101757275, 09.12.2021, Вовчанський районний суд Харківської області

Справа № 617/77/20

Провадження № 1-кп/617/46/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 року Вовчанський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Глоби М.М.,

за участю секретаря судового засідання – Борщ Л.В.,

прокурора – Гусєйнова А.П.,

захисника – Лазебного Ю.О.,

потерпілої – ОСОБА_1 ,

представника потерпілої Вовчанської міської ради Харківської області – Хайло Н.А.,

та обвинуваченого – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Вовчанську Харківської області об`єднане кримінальне провадження відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Печеніги Чугуївського району Харківської області, громадянина України, неодруженого, освіта професійно-технічна, працюючого вантажником ТОВ «Хлібна мрія», судимого 28.10.2019 року Чугуївським міським судом Харківської області за ч. 4 ст. 407 КК України до трьох років позбавлення волі із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України – іспитовий строк один рік, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ,

за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 близько 21 год. 30 хв. 02.01.2020 року проходив біля домоволодіння АДРЕСА_2 , належного ОСОБА_1 . Усвідомлюючи протиправність своїх дій, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливого мотиву, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_2 підійшов до металевої хвіртки воріт вказаного домоволодіння, шириною 93 см., висотою 2 м., діагоналлю 2,2 м., загальною вагою 52 кг., вартістю 1177 грн. 00 коп. та знявши її з петель, поклав на візок, який був із ним, чим спричинив ОСОБА_1 матеріальну шкоду на вказану суму. Після чого, ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_2 близько 21 год. 00 хв. в середині січня 2020 року, більш точної дати не встановлено, діючи повторно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливого мотиву, таємно, підійшов до металевого паркану, яким був огороджений будинок АДРЕСА_2 та скоїв крадіжку однієї секції вказаного паркану, вартістю 390 грн. 00 коп., належного Білоколодязькій селищній раді Вовчанського району Харківської області, чим спричинив останній матеріальну шкоду на вказану суму. Після чого, ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 185 КК України визнав частково, в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 185 КК України не визнав, пояснивши, що увечері 02.01.2020 року, близько 21 год. 30 хв. він проходив по АДРЕСА_2 він помітив металевий паркан із хвірткою, яку вирішив вкрасти. Пересвідчившись, що його ніхто не бачить, він зняв вказану металеву хвіртку та відніс її на металобрухт, отримавши за неї гроші. Вказав, що при вчиненні крадіжки вказаної хвіртки, візком не користувався, при цьому вага її складала близько 30 кг. Вважає, що вартість хвіртки, визначена експертом, значно завищена.

Крім того зазначив, що в середині січні 2020 року крадіжку секції металевого паркану, яким був огороджений будинок АДРЕСА_3 , не вчиняв, оскільки в той час перебував по власних справах у іншому місці. В той час ніяку металеву огорожу на металобрухт не здавав.

Разом з тим, вина ОСОБА_2 у фактично скоєному підтверджується наступними зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

По епізоду заволодіння майном ОСОБА_1 :

Показами потерпілої ОСОБА_1 , яка під час судового розгляду пояснила, що вона є власником домоволодіння АДРЕСА_2 . Після того, як вона вийшла заміж, то переїхала до чоловіка, однак продовжувала доглядати за вказаним будинком, обробляла город. Вдень 02.01.2021 року вона йшла на роботу повз свого домоволодіння та бачила, що металева хвіртка на воротах була на місці. Натомість, коли вона 03.01.2020 року йшла на роботу, то побачила, що хвіртка була відсутня. З приводу викрадення хвіртки вона звернулась до працівників поліції, які згодом з`ясували, що хвіртка знаходиться у місцевого мешканця ОСОБА_3 . Через деякий час викрадену хвіртку їй повернули та її чоловік вставив її на місце.

Даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 03.01.2020 року, згідно якого ОСОБА_1 звернулася до правоохоронного органу із заявою щодо викрадення в період з 14 год. 00 хв. 02.01.2020 року по 08 год. 00 хв. 03.01.2020 року, шляхом зняття з петель металевої хвіртки з воріт по АДРЕСА_2 .

Даними протоколу огляду місця події від 03.01.2020 року та фототаблиці до нього, під час проведення якого була оглянута територія домоволодіння АДРЕСА_2 . Була встановлена відсутність металевої хвіртки воріт.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений зазначив, що саме за вказаною адресою він вчинив крадіжку металевої хвіртки, шляхом зняття з петель.

Даними будинкової книги та технічного паспорту на житловий будинок, згідно яких власником домоволодіння АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 . Домоволодіння огороджене парканом.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений вказав, що домоволодіння, на території якого він вчинив крадіжку металевої хвіртки, було огороджене парканом.

Даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.01.2020 року, під час проведення якого ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_2 за рисами обличчя та зачіскою як особу, яка 02.01.2020 року близько 22 год. 00 хв. пропонував йому придбати металеву хвіртку воріт.

Даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.01.2020 року, під час проведення якого ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_2 за рисами обличчя та зачіскою як особу, яка 02.01.2020 року близько 22 год. 00 хв. пропонувала ОСОБА_3 придбати металеву хвіртку воріт.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений підтвердив, що металеву хвіртку, яку він викрав по АДРЕСА_2 , він здав на металобрухт ОСОБА_3 .

Даними заяви від 10.01.2020 року, згідно якої ОСОБА_3 добровільно видав працівнику поліції металеву хвіртку воріт, яку він 02.01.2020 року придбав у ОСОБА_2 ..

Даними протоколу огляду предметів від 11.01.2020 року та фототаблиці до нього, під час проведення якого була оглянута хвіртка воріт. Встановлено, що остання виготовлена з металу, окрашена в зелений колір. Загальна вага металевої хвіртки воріт становить 52 кг., ширина 93 см., висота 2 м., діагональ 2,2 м.

Під час судового розгляду обвинувачений відомості, викладені у вказаному протоколі огляду не оспорював.

Даними речового доказу – хвірткою воріт, яка виготовлена з металу, окрашена в зелений коліт, має сліди корозії. Загальна вага хвіртки – 52 кг., ширина – 93 см., висота – 2 м., діагональ – 2,2 м. Речовий доказ переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_1 .

Даними протоколу огляду предметів від 12.01.2020 року та фототаблиці до нього, під час проведення якого була оглянута алюмінієва тачка, радянського виробництва, без механічних пошкоджень, придатна для використання за цільовим призначенням.

Даними речового доказу – алюмінієвою тачкою, радянського виробництва. Речовий доказ переданий на зберігання ОСОБА_5 .

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений пояснив, що вказана тачка належить його матері ОСОБА_5 , він використовує її по господарству.

Даними судової товарознавчої експертизи № 2 від 14.01.2020 року, згідно висновку якої ринкова вартість хвіртки воріт, виготовленої з металу, пофарбованої у зелений колір, має сліди корозії зі слідами іржі, загальною вагою 52 кг., розміром 0,93 м. х 2 м. (1.86 м.кв.), діагональ – 2,2 м., станом на 02.01.2020 року складає 1177 грн. 00 коп.

Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 17.01.2020 року та відеозйомки до нього, під час проведення якого ОСОБА_2 розказав та показав обставини вчинення ним крадіжки металевої хвіртки з паркану по АДРЕСА_2 02.01.2020 року. Окрім іншого, ОСОБА_2 зазначив, що зняту з петель металеву хвіртку він поклав на візок (тачку), який був у нього із собою, та відвіз на продаж.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений підтвердив відомості, викладені ним під час проведення слідчого експерименту, вказав, що про обставини вчинення ним крадіжки він показував та розказував добровільно без будь-якого примусу.

По епізоду заволодіння майном Білоколодязької селищної ради Вовчанського району Харківської області:

Показами представника потерпілої ОСОБА_6 , яка під час судового розгляду пояснила, що станом на січень 2020 року домоволодіння АДРЕСА_3 перебувало на обліку у Білоколодязької селищної ради Вовчанського району Харківської області. Згодом, в зв`язку з фактичною реорганізацією, вказане майно передано у власність територіальної громади – Вовчанської міської ради Чугуївського району Харківської області. У січні 2020 року було встановлено зникнення однієї секції металевого паркану, яким було огороджене вказане домоволодіння. Згодом працівники поліції знайшли вказану секцію та вона була повернута на місце. Зазначила, що вказаний паркан, як і саме домоволодіння за вказаною адресою, на теперішній час перебуває на обліку у територіальній громаді.

Допитаний під час судового розгляду в якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що з 2002 року по грудень 2020 року він був головою Білоколодязької селищної ради Вовчанського району Харківської області. На обліку у територіальної громади перебувало домоволодіння АДРЕСА_3 . Вказане домоволодіння було огороджене металевим парканом. В середині січня 2020 року йому повідомили, що була вкрадена одна секція вказаного металевого паркану. Згодом працівники поліції повернули вказане майно громаді. Згодом вказане майно повинно бути передано або вже передано Вовчанській міській раді, в зв`язку з припиненням існування Білокодязької селищної ради.

Допитаний під час судового розгляду в якості свідка ОСОБА_8 повідомив, що він є місцевим мешканцем смт. Білий ОСОБА_9 . В середині січня 2020 року, близько 21 год. 00 хв. він бачив, як місцевий мешканець ОСОБА_2 тягнув по вулиці секцію з металевого паркану, який огороджував домоволодіння АДРЕСА_3 .

Даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 05.02.2020 року, згідно якого була прийнята заява про вчинення крадіжки однієї секції паркану, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .

Даними протоколу огляду місця події від 05.02.2020 року та фототаблиці до нього, під час проведення якого була оглянута територія домоволодіння АДРЕСА_3 , встановлена відсутність однієї секції металевого паркану.

Даними повідомлення сільського голови Білоколодязької селищної ради Вовчанського району Харківської області, згідно якого металевий паркан, яким огороджений житловий будинок АДРЕСА_3 , перебуває на балансі територіальної громади. Був встановлений у 1997 році.

Даними судової товарознавчої експертизи № 8 від 13.02.2020 року, згідно висновку якої ринкова вартість секції огородження паркану, виготовленого з металу, пофарбованого у зелений колір, висотою 110 см., довжиною 200 см., радянського виробництва, складає 390 грн. 00 коп.

Даними повідомлення голови Вовчанської міської ради Харківської області від 10.08.2021 року, згідно якого житловий будинок АДРЕСА_3 разом з металевим парканом, який є його огорожею, входить до переліку комунального майна та перебував на балансі Білоколодязької селищної ради, а після реорганізації селищної ради – на балансі Вовчанської міської ради, як правонаступника.

Даними заяви ОСОБА_3 від 12.02.2020 року та фототаблиці до неї, згідно якої він добровільно передав працівникам поліції одну секцію паркана, виготовленого з паркану, зеленого кольору, висотою 110 см., довжиною 200 см., яку він придбав в середині січня 2020 року у ОСОБА_2 .

Допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_3 фактично підтвердив обставини, викладені у вказаній заяві.

Даними протоколу огляду предметів від 12.02.2020 року та фототаблиці до нього, під час проведення якого була оглянута секція металевого паркану, пофарбована в зелений колір, зі слідами іржі, довжиною 200 см., висотою 110 см., бувша у використанні, радянського виробництва.

Даними речового доказу – однією секцією паркана, виготовленого з металу, зеленого кольору, висотою 110 см., довжиною 200 см., радянського виробництва, переданої на відповідальне зберігання представнику територіальної громади.

Крім того, щодо заволодіння майном ОСОБА_1 та Білоколодязької селищної ради Вовчанського району Харківської області – показами свідка ОСОБА_3 , який під час судового розгляду пояснив, що він проживає у смт. Білий Колодязь Чугуївського району Харківської області. У січні 2020 року до нього додому декілька разів приходив ОСОБА_2 . Перший раз ОСОБА_2 приніс та продав йому металеву хвіртку від воріт. Коли ОСОБА_2 прийшов до нього другого разу близько 22 год. 00 хв., то продав йому секцію від металевого паркану. ОСОБА_2 казав йому, що вказані речі належали йому. Через деякий час до нього приїздили працівники поліції із власниками вказаних металевої хвіртки та секції металевого паркану, оглянули вказане майно, сфотографували та забрали із собою.

Суд звертає увагу на послідовні та узгоджені між собою пояснення потерпілої ОСОБА_1 , представника потерпілої Хайло Н.А., свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , матеріали провадження.

Так, згідно протоколу огляду предметів від 11.01.2020 року та фототаблиці до нього, зміст якого ОСОБА_2 не оспорював, були встановлені розміри та вага хвіртки воріт, викраденої у потерпілої ОСОБА_1 .

Представник потерпілої Хайло Н.А. та свідок ОСОБА_7 зазначили, що металевий паркан, секція з якого була викрадена в середині січня 2020 року перебувала на балансі та фактично належала Білоколодязькій селищній раді Вовчанського району Харківської області.

Свідок ОСОБА_8 зазначив, що бачив в середині січня 2020 року ОСОБА_2 який тягнув увечері по вулиці секцію з металевого паркану, розташованого по АДРЕСА_3 .

Свідок ОСОБА_3 вказав, що металеву хвіртку та секцію з металевого паркану, яку згодом вилучили у нього працівники поліції, він придбав у ОСОБА_2 .

Щодо посилання сторони захисту на відсутність підстав для визнання допустимими доказами висновків товарознавчих експертиз № 2 від 14.01.2020 року та № 8 від 13.02.2020 року щодо визначення вартості викрадених металевої хвіртки та секції паркану, оскільки останні не були надані на дослідження, суд зазначає наступне.

У відповідності ст. 101 КПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність.

У відповідності до ч. 1 ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених ст. 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

У відповідності до ч. 2 ст. 102 КПК України у висновку експерта обов`язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Згідно п. 2.2 розділу III Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року за № 53/5 на експерта покладається обов`язок повідомити в письмовій формі органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), про неможливість її проведення та повернути надані матеріали справи та інші документи, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були надані;

Згідно п. 3.5 розділу III Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року за № 53/5, коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Встановлено, що під час досудового розслідування слідчими були складені протоколи огляду предметів від 11.01.2020 року та від 12.02.2020 року, під час яких були оглянуті металева хвіртка та секція паркану, встановлені їх розміри, вага, відповідно. Вказані протоколи було долучено до матеріалів кримінального провадження. Дані надавались експерту для дослідження. На підставі наданих документів експертом були проведені товарознавчі експертизи.

При цьому, клопотання про неможливість проведення експертиз у зв`язку з відсутністю необхідних для дослідження речей та документів не надходили. Експерт повідомлений про кримінальну відповідальність про складення ним завідомо неправдивого висновку.

Як вважає суд, зазначені експертні дослідження проведені у спосіб та порядку визначеними чинним КПК України уповноваженою особою – експертом, який несе кримінальну відповідальність.

Висновки експерта № 2 від 14.01.2020 року та № 8 від 13.02.2020 року щодо ринкової вартості викраденого майна, будь-яких сумнів не викликають, є належними та допустимими доказами в справі, наведені з цього приводу твердження сторони захисту є необґрунтованими.

Таким чином, показання обвинуваченого ОСОБА_2 , в частині того, що вага та вартість викраденої ним металевої хвіртки не відповідає дійсності та він не здійснював крадіжку секції металевого паркану, суд сприймає критично, як такі, що надані ним з метою уникнення відповідальності за фактичне скоєне.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів, суд як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Таким чином, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, суд приходить до висновку про те, що були вчинені кримінальні правопорушення, кримінальні правопорушення були вчинені обвинуваченим, в діяннях обвинуваченого є склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 185 КК України, а тому винуватість ОСОБА_2 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він судимий 28.10.2019 року Чугуївським міським судом Харківської області за ч. 4 ст. 407 КК України до трьох років позбавлення волі із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України – іспитовий строк один рік, неодружений, освіта професійно-технічна, працює вантажником ТОВ «Хлібна мрія», на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Згідно досудової доповіді про обвинуваченого ОСОБА_2 , складеної фахівцем Вовчанського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області 06.08.2020 року, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, а ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній. Виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства (в тому числі для окремих осіб) .

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого суд, відповідно до ст. 67 КК України, визнає рецидив злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується ст. 65 КК України та практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо призначення покарання, принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, відсутність пом`якшуючих та наявність обтяжуючої покарання обставин, дані про особу обвинуваченого, думку прокурора, який вважав за доцільне призначення покарання у виді позбавлення волі, суд приходить до висновку, що виправлення, перевиховання ОСОБА_2 та попередження нових кримінальних правопорушень можливо лише при призначенні покарання у виді обмеження та позбавлення волі відповідно.

При сукупності кримінальних правопорушень, суд, призначивши покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 70 КК України.

При цьому суд враховує, що попередній вирок Чугуївського міського суду Харківської області від 28.10.2019 року набрав законної сили та відповідно до вимог ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 2 ст. 21 КПК України є обов`язковими до виконання на всій території України.

В силу ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання суд частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 28.10.2019 року.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року).

Цивільний позов не заявлявся, судові витрати відсутні.

Ухвала Вовчанського районного суду Харківської області від 16.03.2020 року про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_2 припинила свою дію, запобіжний захід на теперішній час скасований, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 181 КПК України.

Разом з тим, приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та оцінюючи сукупність обставин, встановлених ст. 178 КПК України, враховуючи вид та міру покарання, яке призначається судом ОСОБА_2 , той факт, що останній працює вантажником ТОВ «Хлібна мрія», суд застосовує відносно останнього запобіжний захід у виді домашнього арешту, із забороною ОСОБА_2 в період доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. залишати житло – будинок АДРЕСА_1 . Також на ОСОБА_2 суд вважає необхідним покласти наступні обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися з місця проживання та повідомляти суд про зміну свого місця проживання; не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 - в період доби з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв.

Доля речових доказів вирішується у відповідності до положень ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 185 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;

за ч. 2 ст. 185 КК України – у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

В силу ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати покарання за попереднім вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 28.10.2019 року та остаточно до відбуття призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

До набрання вироком законної сили застосувати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_2 в період доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. залишати житло – будинок АДРЕСА_1 без дозволу суду.

Покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з місця проживання та повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 3) не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 - в період доби з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв.

Після набрання вироком суду законної сили ОСОБА_2 затримати та через Державну установу «Харківський слідчий ізолятор» направити до установи відбування покарання.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 відраховувати з моменту фактичного затримання та приведення вироку до виконання.

Речовий доказ – одна секція паркана, виготовленого з металу, зеленого кольору, висотою 110 см., довжиною 200 см., радянського виробництва - передана на відповідальне зберігання представнику територіальної громади, вважати повернутим законному володільцю.

Речовий доказ - хвіртка воріт, яка виготовлена з металу, окрашена в зелений коліт, має сліди корозії. Загальна вага хвіртки – 52 кг., ширина – 93 см., висота – 2 м., діагональ – 2,2 м. - передана на відповідальне зберігання ОСОБА_1 , вважати повернутим законному володільцю.

Речовий доказ – алюмінієву тачку - передану на відповідальне зберігання ОСОБА_5 , вважати повернутим законному володільцю.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду через Вовчанський районний суд Харківської області, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий -