Ухвала суду № 101756828, 09.12.2021, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/3944/21

Провадження № 2/545/1629/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.12.2021 року суддя Полтавського районного суду Полтавської області Шелудяков Л.В., розглянувши справу за позовомОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

встановив:

Позивач звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що по відношенню до нього було відкрите виконавче провадження №60668972 на підставі виконавчого напису (реєстраційний номер 7393) від 04.11.2019 року, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової А.А.про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у сумі 87 399,27 грн.

Вважає, що під час вчинення виконавчого напису приватним нотаріусом не було дотримано вимог законодавства України, що регулює вчинення нотаріальних написів, не було з`ясовано питання щодо безспірності заборгованості, нотаріус не переконався у належному повідомленні боржника про суму заборгованості.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, приходжу до наступного висновку.

Змістом позовних вимог є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової А.А.від 04.11.2019 року за реєстраційним №7393 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у сумі 87 399,27 грн.

Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.

Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається на особу, яка зверталася за виконавчим написом.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14 серпня 2019 року винесеній за результатами розгляду справи № 519/77/18.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Позивачем позов пред`явлено до ТОВ «Вердикт Капітал», яке являється стягувачем у виконавчому провадженні №60668972 з виконання спірного виконавчого напису та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд.5, що територіально відноситься до Шевченківського районного суду міста Києва.

Частиною 12 ст. 28 ЦПК України передбачено, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

З матеріалів позову вбачається, що на думку позивача, оскільки його місцем реєстрації є Полтавський район Полтавської області (вул. Першотравнева, 18, с. Пасківка), то справа підсудна Полтавському районному суду Полтавської області.

Однак, з таким тлумаченням позивачем норми частини 12 ст. 28 ЦПК України погодитися не можна, враховуючи положення чинного законодавства, справа не підсудна Полтавському районному суду Полтавської області, виходячи з наступного.

Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів - виконавчих написів нотаріусів.

За змістом ч.1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Отже, законодавець пов`язує місце виконання рішення з місцем вчинення виконавчих дій.

Зі змісту доданих до позовної заяви документів вбачається, що позивач ОСОБА_1 , яка являється боржником у виконавчому провадженні №60668972, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за адресою якої виконується виконавче провадження, що територіально відноситься до Ленінського районного суду м. Полтавита є місцем виконання спірного виконавчого документу.

Отже, в даному випадку виконавчі дії з виконання спірного виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової А.А.вчиняються за місцем проживання боржника ОСОБА_1 що відповідно до положень ст. ст. 24, 68 Закону України «Про виконавче провадження» є місцем проведення виконавчих дій, та як наслідок являється місцем виконання виконавчого напису.

Вирішуючи питання про передачу справи за підсудністю суд враховує, що при поданні позовної заяви позивач обрав альтернативну підсудність справи за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса, відповідно положень ч. 12 ст. 28 ЦПК України, та приходить до висновку, що справу слід передати на розгляд Ленінської районному суду м. Полтави, оскільки на території Подільського району м. Полтави, що територіально відноситься до Ленінського районного суду м. Полтави проводяться виконавчі дії з примусового виконання виконавчого напису №7393, виданого 04.11.2019 року приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової А.А.

Відповідно до матеріалів позову жодних виконавчих дій в межах виконавчого провадження №60668972 на території Полтавського району Полтавської області приватним виконавцем не здійснювалось.

Згідно з нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини» інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

З урахуванням викладеного позовна заява не підсудна Полтавському районному суду Полтавської області, у зв`язку із чим підлягає передачі за належною підсудністю до Ленінського районного суду м. Полтави, як суду на території юрисдикції якого виконується спірний виконавчий напис нотаріуса.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Оскільки справа передається на розгляд до іншого суду питання про забезпечення позову судом не вирішується.

За викладених обставин, керуючись ст. ст. 19, 27, 28, 31, 260, 353 ЦПК України,

ухвалив:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню до Ленінського районного суду м. Полтави (адреса: 36034 м.Полтава, вул. Анатолія Кукоби, 37) за підсудністю.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Л. В. Шелудяков