Ухвала суду № 101756669, 09.12.2021, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/929/21

Номер провадження 2/948/381/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2021 суддя Машівського районного суду Полтавської області Кравець С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

в с т а н о в и л а :

у грудні 2021 року до суду надійшла вищевказана позовна заява, у якій позивач просить визнати виконавчий напис, вчинений 05.02.2021 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною за №4907 про стягнення з нього на користь ТОВ «ФК «СОНАТІ» заборгованості у загальному розмірі 25933,42 грн, таким, що не підлягає виконанню.

Також, позивач подав заяву про забезпечення позову, у якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №4907 від 05.02.2021 р. винесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною про стягнення з нього, як боржника за кредитним договором №010/0973/82/91882213 від 07.08.2019 р, укладеним ним з АТ «Райффайзен Банк Аваль», право вимоги від якого перейшло до ТОВ «ФК «Ел. Ен. Груп», а в подальшому до ТОВ «ФК «СОНАТІ» заборгованості у загальному розмірі 25933,42 грн.

Разом з цим, позивач направив клопотання про відстрочення сплати судового збору, у якому просить відстрочити сплату судового збору у даній справі до винесення судом відповідного рішення, посилаючись на те, що він звернувся до суду з вищевказаним позовом та заявою про забезпечення цього позову, за подання яких відповідно до Закону України «Про судовий збір» має бути сплачено 908,00 грн – за подання позовної заяви немайнового характеру та 454,00 грн – за подання заяви про забезпечення позову. Вказує на те, що предметом його позову є виконавчий напис №4907 вчинений 05.02.2021 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. про стягнення з нього, заборгованості у загальному розмірі 25933,42 грн., в тому числі і плати за вчинення виконавчого напису. На підставі даного виконавчого напису приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження, в ході якого 15.09.2021 р. винесено постанови про арешт коштів боржника та майна, якими заблоковані всі його рахунки, зокрема: соціальний і заробітний. Крім цього, з його рахунків постійно списуються кошти на погашення заборгованості перед ТОВ «ФК «СОНАТІ». Також звертає увагу на те, що 15.09.2021 р. приватним виконавцем винесено постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, відповідно до якої вирішено звернути стягнення на його доходи, а саме: на заробітну плату та соціальні виплати як учасника АТО. Через це він не може отримати соціальні виплати та заробітну плату, які є єдиним джерелом його існування та не має можливості сплачувати комунальні платежі та взагалі існувати.

Клопотання позивача слід задовольнити, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Як убачається з матеріалів справи, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною видано виконавчий напис №4907 від 05.02.2021 р. за яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «СОНАТІ» заборгованості за кредитним договором та за вчинення виконавчого напису, всього у розмірі 25933,42 грн.

За постановою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. 14.09.2021 р. відкрито виконавче провадження №66801783 на підставі виконавчого напису №4907 від 05.02.2021 р.

Також, у вищевказаному виконавчому провадженні за постановами приватного виконавця від 14.09.2021 р. та 15.09.2021 р. визначено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, що становить 274,84 грн, вирішено стягнути з боржника основну винагороду в розмірі 2593,34 грн, а також накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 , які знаходяться на 5 рахунках відкритих у АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Універсал Банк», накладено арешт на 2 транспортні засоби, що належать боржнику ОСОБА_1 та вирішено звернути стягнення на доходи ОСОБА_1 , які він отримує у ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» та у ВЧ 3052 Національної гвардії України, зокрема вирішено здійснювати відрахування із доходів боржника у розмірі 20 % до виплати загальної суми боргу.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини позивач на даний час не має жодної можливості для зняття будь-яких коштів з своїх рахунків, зокрема і для сплати суми судового збору.

За змістом п.п. 2.2 ст. 4 цього Закону, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється фізичною особою в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 зазначеного Закону установлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 1 січня 2021 року складає 2270 грн.

Виходячи зі вказаних норм закону, розмір судового збору за вимогу немайнового характеру станом на 01.01.2021 року становить 908 грн.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову фізичною особою сплачується судовий збір у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час складає 454 грн.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного суду з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах « від 17.10.2014 р. №10, судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи. У зв`язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України, Закону України від 08 липня 2011 року "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (KreuzV.Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Отже, враховуючи матеріальний стан позивача, суд вважає за можливе відстрочити сплату судового збору у даній справі до ухвалення судового рішення у справі.

України «Про судовий збір», ст. 136 ЦПК України

у х в а л и л а :

клопотання ОСОБА_1 про відстрочку сплати судового збору - задовольнити.

Відстрочити сплату судового збору у розмірі 908,00 грн за подання позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та сплату судового збору у розмірі 454,00 грн за подання заяви про забезпечення позову, в термін до прийняття рішення у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя С.В.Кравець