Рішення № 101755950, 09.12.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/6319/21

Провадження № 2-а/415/408/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Калмикової Ю.О.,

за участю секретаря - Кравченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Лисичанська без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луганського прикордонного загону ім. Героя України полковника Є.Пікуса, начальника відділу прикордонної служби «Мілове» ім. В.Банних (в/ч 9938) майора Волобуєва Владислава Володимировича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

встановив:

Описова частина

Зміст позовних вимог

До Лисичанського міського суду Луганської області надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Луганського прикордонного загону ім. Героя України полковника Є.Пікуса, начальника відділу прикордонної служби «Мілове» ім. В.Банних (в/ч 9938) майора Волобуєва Владислава Володимировича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилалася на те, що З 27 липня 2017 року вона взята на облік як внутрішньо переміщена особа та постійно проживаю за адресою: АДРЕСА_1 . 13 січня 2020 року виїхала до м. Єнакієве Донецької обл. (тимчасово окупована територія) через КПВВ «Майорське» з метою відвідування своєї доньки з двома дітьми 25.04.2017 та ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 12 березня 2020 р. на всій території України був встановлений карантин у зв`язку з запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. В свою чергу, карантинні обмеження також були встановлені та тривають до сьогоднішнього дня на тимчасово окупованій території. Для внутрішньо переміщених осіб можливість виїхати з окупованої території через контрольні пункти в`їзду/виїзду переміщення через лінію розмежування під час карантинних обмежень не існувало та не існує з об`єктивних причин. Оскільки, незважаючи на те, що КПВВ України на лінії розмежування відкриті, виїзд з окупованої території, окупаційною адміністрацією, дозволяється за попереднім рішенням тільки через окремий пропускний пункт «Оленівка» - «Новотроїцьке», лише особам які мають реєстрацію (прописку) на території підконтрольній України з особистим підписом про неможливість повернення до поліпшення епідемічної ситуації. Тобто, такій категорії громадян України, як «внутрішньо переміщена особа», з адресою реєстрації (прописки) на тимчасово окупованій території, як у мене, заборонено виїжджати через лінію розмежування на територію підконтрольній України. Блокування окупаційною адміністрацією виїзду громадян України з тимчасово окупованих територій Сходу України через КПВВ з березня 2020 року є загальновідомим фактом.

Підтвердженням такої безвихідної та абсурдної ситуації є офіційна заява Віце-прем`єр - міністра України із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій ОСОБА_2 : «люди не винні - їх змушують їхати через РФ окупаційні адміністрації Донецька та Луганська, які блокують роботу КПВВ. Ми підготуємо пакет документів, які змінять цю ситуацію і спробуємо максимально швидко налагодити це питання на державному рівні».

Таким чином, позивач не мала іншої (альтернативної) можливості повернутися до свого постійного місця проживання на територію України. Для в`їзду на підконтрольну Україні територію Луганської області вимушена була перетнути тимчасово непрацюючий міжнародний пункт пропуску через державний кордон України «Маринівка» на територію РФ 19.07.2021 р. та з наступним в`їздом на підконтрольну Україні територію Луганської області шляхом перетину міждержавного пункту пропуску «Мілове» 21.07.2021 р.

28 липня 2021 року Постановою про накладення адміністративного стягнення № 017734 Начальником відділу прикордонної служби «Мілове» ім. Віктора Банних (в/ч 9938) майором В.В. Волобуєвим визнано позивача винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5100 (п`ять тисяч сто) гривень.

Відповідно до Протоколу про адміністративне правопорушення СхРУ №275785 від 21.07.2021 позивача повідомили, що розгляд про адміністративне правопорушення відбудеться 22 липня 2021 року о 11 год. 00 хв., однак розгляд справи за участі позивача наступного дня так і не відбувся. Разом з тим, про дату наступного засідання щодо розгляду справи відносно неї не було повідомлено взагалі, чим було позбавлено її можливості прийняти участь у розгляді справи, який відбувся без її сповіщення 28.07.2021.

Таким чином, особа підлягає відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП виключно у разі переміщення саме через лінію розмежування поза визначеними контрольними пунктами в`їзду/виїзду.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, на позивача накладено стягнення за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП за перетинання державного кордону через пункт пропуску «Мілове» Луганської області, який межує з кордоном Російської Федерації, а не тимчасово окупованими територіями.

Своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП не визнає.

Сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення адміністративного правопорушення позивачем, саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26 квітня 2018 року (справа №338/1/17).

Відсутність доказів вини позивача свідчить про незаконність постанови та необхідність її скасування.

На підставі викладеного, просила суд скасувати постанову №017734 від 28.07.2021 року, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 1700 грн. за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

Надходження позовної заяви та інших заяв до суду

24.09.2021 року ухвалою суду про відкриття провадження у 415/6319/21 було відкрито провадження у цій адміністративній справі.

Відзив на позов не надійшов.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надсилали.

Дослідивши докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №017734 від 28.07.2021 року особа щодо якої розглядається справа - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 21.07.2021 року о 13 годині 23 хвилин під час прикордонного контролю прикордонним нарядом «Перевірка документів» у міждержавному пункті пропуску через державний кордон України «Мілове» була виявлена, як громадянка України, яка 21.07.2021 о 13.23 перетнула державний кордон України з тимчасово окупованої території України до Російської Федерації через тимчасово непрацюючий пункт пропуску через державний кордон України «Майорське», чим порушила вимоги п. 3 постанови КМУ № 815 від 17.07.2019 року «Про затвердження Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій відповідальність за що передбачене ч. 1 ст. 204-2 КУпАП. Прийнято рішення щодо застосування до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700,00 грн.

Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №017734 від 28.07.2021 року протиправною, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Позивач не погоджуючись з обставинами, викладеними в постанові №017734 від 28.07.2021 року, посилаючись на не порушення нею правил перетину та відсутність складу адміністративного правопорушення, скористалася своїм правом і звернулася до суду за захистом свого порушеного права.

Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідач не надав суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів правомірності свого рішення, окрім того, не надав і відзиву на позовну заяву.

Отже, судом встановлено, що на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, та правомірності свого рішення, відповідачем не надані належні, допустимі та достатні докази.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до Луганського прикордонного загону ім. Героя України полковника Є.Пікуса, начальника відділу прикордонної служби «Мілове» ім. В.Банних (в/ч 9938) майора Волобуєва Владислава Володимировича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 72-90, 99, 139, 241-246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Луганського прикордонного загону ім. Героя України полковника Є.Пікуса, начальника відділу прикордонної служби «Мілове» ім. В.Банних (в/ч 9938) майора Волобуєва Владислава Володимировича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справи про адміністративне правопорушення №017734 від 28.07.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, та накладення стягнення у виді штрафу у сумі 1700 гривень, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луганського прикордонного загону ім. Героя України полковника Є.Пікуса на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники судового розгляду:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідач: Луганський прикордонний загін ім. Героя України полковника Є.Пікуса, місцезнаходження за адресою: буд. 58, пр. Перемоги, м. Лисичанськ, Луганська область, 93120, Україна, код ЄДРПОУ 14321736.

Відповідач: начальник відділу прикордонної служби «Мілове» ім. В.Банних (в/ч 9938) майор Волобуєв Владислав Володимирович, місцезнаходження за адресою: буд. 58, вул. Міловська, смт Мілове, Міловський район, Луганська область, 92500, Україна, код ЄДРПОУ 14321736.

Повний текст судового рішення складено 09.12.2021.

Суддя Ю.О. Калмикова