Ухвала суду № 101755252, 07.12.2021, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

07.12.2021

ЄУН 398/212/17

Провадження №1-кп/389/239/21

У Х В А Л А

07 грудня 2021 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: судді із складу колегії суддів Ябчик Н.М., за участю: секретаря судового засідання Баланюк Т.В., прокурора Клюкіна К.П., обвинуваченого ОСОБА_1 , адвоката Шило А.О.,розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прорурора про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 ,обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.2 п.4, п.6, п.13 ст.115; ч.2 ст.187, ч.3 ст.15, ч.2 п.6, п.13 ст.115; ч.4 ст.187, ч.2 п.2, п.6, п.13 ст.115 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано колегії суддів: головуючий суддя - Богданова О.Е., судді - Савельєва О.В. та Ябчик Н.М.

Відповідно до Закону України №558-ІХ від 13.04.2020 року, згідно з абз.5 пункту 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України даний пункт викладено у новій редакції, тобто: «у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Головуючий суддя із складу колегії суддів - Богданова О.Е. з 29.11.2021 перебуває на лікарняному, що унеможливлює її участь у судовому провадженні й може мати наслідком порушення передбаченого законом строку розгляду питання доцільності продовження запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого у зв`язку з цим, на підставі п.20-5 розділу ХІ «Прикінцеві положення» Кримінального процесуального кодексу України, зазначене питання розглядається суддею зі складу колегії суддів - суддею Ябчик Н.М.

Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів. Клопотання мотивовано тим, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час обрання обвинуваченому запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою через необгрунтованість.Обвинувачений просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на поміщеннядо сиротинцю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , під поруку самого начальника Явору.

Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України визначено: тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Як встановлено ч.3ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених устатті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слід враховувати вимоги статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не повинне перебувати за межами розумних строків, необхідних для вирішення провадження і забезпечення належної поведінки обвинуваченого на цей період, та його продовження, - має бути співрозмірним меті заходу, і має забезпечить виконання засад судочинства і змагального процесу відповідно до процедур гл. 18 КПК України.

Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено, що серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Зважаючи на практику Європейського суду, суд враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Крім цього, судом взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 суд враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, ОСОБА_1 , не має постійного місця проживання, не одружений, утриманці відсутні, тобто не має стійких соціальних зв`язків та офіційних джерел доходу, обвинувачується у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, із застосуванням насильства, одне з яких закон кваліфікує як особливо тяжкий злочин, зокрема карається позбавленням волі до 15 років або довічним позбавленням волі. Крім того, ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків та потерпілих, які на даний час не допитані даним складаом суду, оскільки на даний час проводиться підготовче судове засідання, тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності та покарання, що свідчить про існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Клопотання обвинуваченого щодо поміщення його сиротинця за своєю суттю є зміною запобіжного заходу, тобто останню повинно вирішуватись колегіально. а не суддею одноособово, у разі розгляду справи колегіально.

Вислухавши думку учасників судового засідання, враховуючи вищевикладене, враховуючи наявні ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисних особливо тяжких злочинів, які вчинено із застосуванням насильства, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваному запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Продовжуючи дію такого запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано та продовжено обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали, що також унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

У відповідності з п.1 ч.4 ст.183 КПК України не вбачається підстав для визначення розміру застави у даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст.177, 183, 314, 331 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора задовольнити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, який обчислювати з 14.15 год. 07.12.2021 року по 14.15 год. 04 лютого 2022 року.

Копію ухвали, до відома, направити начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», вручити прокурору та обвинуваченому.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копій судового рішення.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області Н.М. Ябчик