Рішення № 101753587, 23.11.2021, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.11.2021м. СумиСправа № 920/1015/21

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін розглянувши матеріали справи №920/1015/21

за позовом Комунального підприємства “Міськводоканал” Сумської міської ради (вул. Білопільський шлях, 9, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 03352455),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурс ЛТД-1” (вул. Кооперативна, 5, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 14013621),

про стягнення 27451,96 грн.

Встановив:

16.09.2021 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить стягнути з відповідача заборгованість за безоблікове використання води на загальну суму 27451,96 грн, у тому числі основний борг в розмірі 24831,88 грн, пеня – 1745,70 грн, 3% річних – 350,22 грн, інфляційні втрати – 524,16 грн, а також суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2270,00 грн. Також в пунктах 2 та 3 прохальної частини позову позивачем заявлене клопотання про визнання справи малозначною та про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою від 21.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/1015/21; задоволено частково клопотання позивача, заявлене в п. 2 та 3 прохальної частини позову про визнання справи малозначною та про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; справу постановлено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; встановлено сторонам строки для подання до суду заяв по суті справи.

Копії ухвали надіслано на адресу учасників справи, відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення учасники справи були належним чином повідомленні про розгляд справи судом.

21.10.2021 відповідачем подані наступні документи:

1)клопотання від 18.10.2021 №б/н про поновлення строку для надання відзиву (вх№3803/21 від 21.10.2021), в якому відповідач просить поновити пропущений строк для надання відзиву на позов;

2)відзив на позовну заяву від 18.10.2021 № б/н, відповідно до якого відповідач заперечує щодо заявлених позовних вимог, зазначаючи, що акт розрахунок боргу за безоблікове використання води позивач провів на підставі Акту обстеження централізованої системи водопостачання від 17.02.2021. Зазначений акт підписаний адміністратором ТОВ «Ресурс ЛТД-1» ОСОБА_1 , яка, як наголошує відповідач, не була уповноважена підписувати даний акт. Проти задоволення позову відповідач заперечує.

29.10.2021 позивачем подані наступні документи:

1)клопотання від 27.10.2021 №6849/22 про поновлення строків надання відповіді на відзив (вх№3890 від 29.10.2021), в якому позивач просить поновити строк для подання відповіді на відзив;

2)відповідь на відзив від 27.10.2021 №6850/22 (вх №9118/21 від 29.10.2021), в якій позивач зазначив, що акт обстеження централізованої системи водопостачання від 17.02.2021 складений відповідно до діючого законодавства та договору, укладеного між сторонами спору, а тому позовні вимоги вважає обґрунтованими та просить позов задовольнити.

Розглянувши клопотання відповідача (вх№3803/21 від 21.10.2021) та клопотання позивача (вх №3890 від 29.10.2021) про поновлення строку для надання заяв по суті справи, суд, відповідно до ст. 42 та ч. 1 ст. 119 ГПК України, визнає причини пропуску строку поважними та задовольняє зазначені клопотання, поновлює відповідачу строк для надання відзиву, а позивачу - для надання відповіді на відзив. Зазначені заяви по суті справи, подані відповідачем та позивачем, залучаються судом до матеріалів справи.

Згідно із статтею 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання заяв по суті справи, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Судовий процес на виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини:

08.12.20206 між КП “Міськводоканал” Сумської міської ради (далі позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ресурс ЛТД-1» (далі, відповідач, ТОВ «Ресурс ЛТД-1», споживач), (при спільному згадуванні - сторони) укладено договір про надання послуг з центрального постачання холодної води і водовідведення № 1974 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Згідно з п. 1.3 договору об`єктами надання послуг визначено нежитлові приміщення, у тому числі за адресою: вул. Кооперативна, 5, м. Суми.

Відповідно до п. 2.5 договору плата за надані послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення за наявності засобів обліку води справляється за їх показаннями згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07.2015 (далі - Правила 630). Облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виконавцем і споживачем засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію згідно з п. 5.1 Правил користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 №190 (далі - Правила 190).

Пунктом 2.9 договору визначено, що у разі безоблікового водокористування виконавець виконує розрахунок витрат води за пропускною спроміжністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 години на добу. Водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць (п.п. 3.2, 3.3, 3.4 Правил 190).

Відповідно до п. 2.10 договору у разі самовільних дій щодо демонтажу засобів обліку води, здійснення будь-якої заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, зняття пломб, накладених органами Держспоживстандарту, або виконавцем, споживач сплачує витрату води згідно з п.п. 3.3, 3.4 Правил 190, що передбачено п. 5.18 Правил 190.

Відповідно до п. 3.1 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Між сторонами застосовується щомісячна система оплати послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, платежі вносять не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим. Платіжні документи за розрахунковий період споживач забирає нарочним з 1 по 5 число, щоб уникнути конфліктів з питань оплати рахунків.

Пунктом 4.2.6 пункту 4.2 договору встановлено, що споживач зобов`язаний забезпечувати цілісність засобів обліку води та не втручатись в їх роботу.

Згідно з п.п. 4.3.4 п. 4.3 договору виконавець має право доступу до приміщення споживача для проведення технічного та профілактичного огляду і перевірки показань засобів обліку води відповідно до законодавства, про що складається акт.

Відповідно до п.п. 5.1.13 п. 5.1 договору споживач несе відповідальність за втручання в роботу засобів обліку та дистанційного датчика передачі даних води, цілісність та збереження засобів обліку, пломб, деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспожистандарту та виконавцем і місцях з`єднань засобів обліку запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку, незалежно від місця його розташування.

Згідно з п. 9.1 договору договір укладається на строк з 29.10.2020 та діє до 31.12.2020 і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії не надійде заява однієї із сторін про розірвання договору, а в частині фінансових зобов`язань до їх повного виконання. Сторонами погоджено, що умови Договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання (ч. 3 ст. 631 ЦК України).

17.02.2021 представником КП “Міськводоканал” СМР у присутності представника споживача проведено обстеження централізованої системи водопостачання та водовідведення в приміщенні магазину ТОВ «Ресурс ЛТД - 1» по вул. Кооперативна, 5, м.Суми, в ході якого встановлено порушення цілісності деталей опломбування лічильника холодної води, а саме: пошкодження дроту опломбування на пломбі, якою було опломбовано лічильник холодної води. Діаметр вводу води 15 мм. В ході обстеження складено відповідний акт від 17.02.2021, який підписаний представником Споживача без зауважень.

На підставі виявленого факту безоблікового використання води споживачем, КП “Міськводоканал” СМР здійснено розрахунок витрат води у відповідності до п. п. 2.9, 2.10 договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 08.12.2020 р. № 1974 згідно п. 3.3 та 3.4 Правил користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 р. № 190 в редакції на момент нарахування.

Розрахунок витрат води проведений за пропускною спроможністю труби вводу діаметром 15 мм при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек. та дією її повним перерізом протягом 24 години за добу із застосуванням формули: Q = (v х П х d2) / 4 ,

де:

Q - об`єм води за пропускною спроможністю труби в м3;

v - швидкість руху води в м/сек.;

П - число Пі = 3,14;

d - діаметр труби вводу.

Таким чином, Q= (2 х 3,14 х 0,0152)/4 х 3600 х 24 = 30,521 м3/доб.

Кількість діб - 30, вартість послуги водопостачання - 11,46 грн. за 1 м3 без ПДВ, або з ПДВ - 13,752 грн. за 1 м3, вартість послуги водовідведення - 11,14 грн. за 1 м3 без ПДВ, або з ПДВ - 13,368 грн. за 1 м3.

Максимальна витрата води водопровідної труби D 15 мм - 1,2717 м3/год., 30,521 м3/добу, 915,63 м3/30 діб.

Вартість водопостачання:

-349,7706 грн./добу, 10493,12 грн./30 діб (без ПДВ)

Вартість водовідведення:

-340,00 грн. /добу, 10200,12 грн./30 діб (без ПДВ)

З урахуванням вище зазначених даних загальна вартість водопостачання та водовідведення за 30 діб з урахуванням ПДВ склала 24831,88 грн.

04.03.2021 позивач листом № 24/1545 надав відповідачу рахунок на оплату № 1974 від 19.02.2021 на суму 24831,88 грн та копію акту обстеження від 17.02.2021. В листі зазначено про необхідність сплати заборгованості в термін 7-ти робочих днів з дати отримання рахунку.

11.03.2021 зазначений лист з доданими документами отримано представником відповідача – директором Буркотенко О.В. особисто, про що свідчить відповідна відмітка на примірнику листа позивача.

З урахуванням часу отримання рахунку відповідачем 11.03.2021, беручи до уваги вимоги позивача про сплату заборгованості в термін 7 робочих днів з дати отримання рахунку, з урахуванням п. 3.1 договору, зобов`язання у відповідача щодо сплати заборгованості в сумі 24831,88 грн. виникло з 23.03.2021.

Одна, як зазначає позивач, відповідачем заборгованість не сплачена, про причині відмови від сплати позивача не повідомлено, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина перша статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами першою, другою статті 19 Закону України “Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення” встановлено, що послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання” на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення. Договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності позивача є забір, очищення та постачання води; каналізація, відведення й очищення стічних вод, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 18.06.2019 № 322 “Про визначення виробників та виконавців послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в місті Суми” КП “Міськводоканал” Сумської міської ради визначено виробником та виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в місті Суми.

Сторони у своїх взаємовідносинах керуються, окрім інших нормативно-правових актів, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07.2015 (Правила 630) та Правилами користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 №190 (Правила 190).

Відповідно до статті 22 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" споживачі питної води зобов`язані, зокрема: раціонально використовувати питну воду, не допускати її витоків із внутрішньобудинкових мереж та обладнання; вчасно повідомляти підприємства питного водопостачання про виявлені пошкодження на об`єктах централізованого питного водопостачання і водовідведення, які їм належать або якими вони користуються; утримувати в належному технічному і санітарному стані водопровідні мережі та обладнання.

Згідно з пунктом 3.1 Правил 190 розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

Водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними (пункт 3.2 Правил 190).

У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу (пункт 3.3 Правил 190).

Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць (пункт 3.4 Правил 190).

За умовами п. 5.18 Правил споживач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях з`єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування.

Знімати засоби обліку, здійснювати будь-які заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має право лише виробник або споживач за дозволом виробника.

У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з пунктами 3.3, 3.4 цих Правил.

Судом встановлено, що розрахунок боргу за безоблікове використання води позивач провів на підставі Акту обстеження централізованої системи водопостачання від 17.02.2021. Зазначений акт підписаний адміністратором ТОВ «Ресурс ЛТД-1» ОСОБА_1 . Водначас, заперечення відповідача, що зазначений працівник не був уповноважений підписувати такий акт не приймається судом до уваги, оскільки зазначена обставина не впливає на встановлення факту порушення та його кваліфікацію, яке було виявлене представником КП “Міськводоканал” СМР у присутності працівника магазину ТОВ «Ресурс ЛТД - 1» по вул. Кооперативна, 5, м. Суми під час обстеження централізованої системи водопостачання та водовідведення в приміщенні за даною адресою та зафіксоване у акті обстеження централізованої системи водопостачання від 17.02.2021.

Таким чином, суд, перевіривши здійснені позивачем розрахунки вартості безоблікового водокористування у розмірі 24831,88 грн та встановив, що останній є арифметично правильним, відповідає вимогам Правил 190 та підтверджений доказами.

Враховуючи, що позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факт відсутності виявленого позивачем порушення, що зафіксоване в акті обстеження централізованої системи водопостачання від 17.02.2021, відтак суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача 24831,88 грн боргу за безоблікове використання води, розрахованого позивачем відповідно до зазначеного акту.

Щодо стягнення з відповідача 1745,70 грн пені, 350,22 грн 3% річних, 524,16 грн інфляційних втрат суд зазначає наступне:

Відповідно до п. 5.1.2 договору та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання” за неналежне виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 1745,70 грн та відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України 350,22 грн 3 % річних та 524,16 грн інфляційних нарахувань.

Згідно з вимогами частини другої статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 216 ГК України за правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського пов`язання (частина перша статті 230 ГК України).

Згідно з частинами першою, третьою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 3 Закону розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.1.2. договору визначено, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу; сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та весь час прострочення, а також 3%

річних від суми заборгованості.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до доданого позивачем до позовної заяви розрахунку, та встановлений судом факт прострочення сплати заборгованості відповідачем з 23.03.2021, сума нарахованої пені за період з 23.03.2021 по 09.09.021 склала 1745,70 грн., сума нарахованих 3% річних за період з 23.03.2021 по 10.09.2021 - 350,22 грн та сума інфляційних втрат за період з 23.03.2021 по 10.09.2021 – 524,16 грн.

З огляду на вищенаведене, перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку 3% річних, інфляційних нарахувань та пені, враховуючи встановлений судом факт несплати відповідачем вартості за безоблікове використання води за договором, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 745,70 грн пені, 350,22 грн 3% річних, 524,16 грн інфляційних втрат.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач проти заявленого позову в частині основного боргу не заперечив, доказів належного виконання зобов`язань перед позивачем за договором не надав.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв`язку з чим суд задовольняє позов.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2270,00 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 231-233, 236-238, 240, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурс ЛТД-1” (вул. Кооперативна, 5, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 14013621) на користь Комунального підприємства “Міськводоканал” Сумської міської ради (вул. Білопільський шлях, буд. 9, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 03352455) 24831,88 грн (двадцять чотири тисячі вісімсот тридцять одну грн 88 коп.) заборгованості за безоблікове використання води, 1745,70 грн (одна тисяча сімсот сорок п`ять грн 70 коп.) пені, 350,22 грн (триста п`ятдесят грн 22 коп.) 3% річних, 524,16 грн (п`ятсот двадцять чотири грн 16 коп.) інфляційних втрат, а також 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп.) судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано 03.12.2021.

,

Суддя В.Л. Котельницька