Ухвала суду № 101753019, 08.12.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

08.12.2021Справа № 910/19908/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши матеріали

за позовом Київського національного лінгвістичного університету

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.С.Ц.»

про витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Київський національний лінгвістичний університет звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.С.Ц.» про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Положеннями статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року встановлено в розмірі 2270 грн.

Підпунктом 2 пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як слідує з пред`явлених позовних вимог, позивач просить витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.С.Ц.» гуртожиток (секція 4, літ. А), реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 897320480000, загальною площею 722,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до розшифрування активів, зобов`язань і капіталу, які передаються ТОВ "Л.С.Ц." станом на 31.10.2020, вартість гуртожитку (секція 4, літ. А), загальна площа 722,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , становить 9162848,04 грн.

Таким чином, за подання позовної заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 137442,72 грн.

У той же час, позивач разом із позовом подав клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому просив відстрочити сплату судового збору до ухвалення судом рішення в даній справі, оскільки фінансування позивача здійснюється з державного бюджету та сума судового збору є надмірною.

Положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Судом враховано, що в постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2020 у справі № 160/8324/19, Касаційного адміністративного суду у складі ВС від 15.08.2019 у справі № 440/4696/18, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі ВС від 04.08.2020 у справі № 826/13247/18 та від 31.07.2020 у справі № 826/11947/18.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного вбачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи в тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

У той же час, позивачем до матеріалів позовної заяви не надано відповідних доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору, а лише зазначено про фінансування позивача з державного бюджету та надмірність суми судового збору.

Таким чином, суд позбавлений можливості здійснити перевірку обставини щодо перевищення 1,5 відсотка ціни даного позову 5 відсотків розміру річного доходу позивача, внаслідок чого відповідне клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі „Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Оскільки вказана позовна заява не відповідає вищезазначеним вимогам Господарського процесуального кодексу України, вона підлягає залишенню без руху.

Керуючись статтями 174, 233, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Київського національного лінгвістичного університету про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Залишити позовну заяву Київського національного лінгвістичного університету без руху.

Київському національному лінгвістичному університету подати до Господарського суду міста Києва протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали докази сплати судового збору в розмірі 137442,72 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Дата підписання: 08.12.2021 року.

Суддя К.В. Полякова