Ухвала суду № 101752943, 09.12.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.12.2021Справа № 910/16264/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Альфатех"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТО "Укрресурс"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче торгівельне об`єднання "Український національний продукт"

про стягнення 2 394 190, 42 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Без виклику представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Альфатех" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТО "Укрресурс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче торгівельне об`єднання "Український національний продукт" про стягнення 2394190,42 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, про неналежне виконання відповідачем-1 зобов`язань за договорами поставки № 108/1К від 01.03.2019 та № 108К від 01.03.2019 та не належне виконання відповідачем-2 своїх зобов`язань за договорами поруки № 01-03/1 від 01.03.2019, № 01-03 від 01.03.2019, що зумовлює солідарну відповідальність відповідачів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.11.2021.

У засіданні 11.11.2021 судом без виходу до нарадчої кімнати було постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 25.11.2021.

У засіданні 25.11.2021 судом без виходу до нарадчої кімнати було постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 09.12.2021.

08.12.2021 через відділ діловодства суду представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче торгівельне об`єднання "Український національний продукт" подано заяву про відвід судді Усатенко І.В.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче торгівельне об`єднання "Український національний продукт" про відвід судді, суд дійшов висновку про її необґрунтованість з огляду на наступне.

Заява про відвід судді обґрунтована тим, що дії суду, на думку відповідача-2, упереджені та спрямовані на швидкий та поверхневий розгляд справи, а визначення строків між датою винесення ухвали та призначенням чергового засідання, враховуючи карантинні обмеження, суттєво впливає на можливість реалізувати свої процесуальні права.

Слід зазначити, що такі посилання заявника зводяться виключно до оцінки застосування судом норм процесуального законодавства України.

За приписами частини 2 та 3 статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Положеннями статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Водночас, викладені в заяві про відвід судді доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче торгівельне об`єднання "Український національний продукт" щодо необхідності відводу судді Усатенко І.В. від розгляду справи № 910/16264/21 не можуть бути підставою для відводу в розумінні процесуального законодавства згідно з частиною 5 статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Фактично у поданій заяві заявник надає суб`єктивну оцінку процесуальним діям судді.

Суд зазначає, що заперечення заявника щодо обґрунтованості процесуальних дій та процесуальних рішень судді Усатенко І.В. можуть бути включені до апеляційної скарги на відповідне судове рішення у даній справі, однак не можуть бути підставою для відводу.

За таких обставин, доводи заявника щодо наявності підстав для відводу судді Усаиенко І.В. від розгляду справи № 910/16264/21 зводяться лише до незгоди з процесуальними діями цього судді. Наявність інших підстав, які б викликали сумніви у неупередженості даного судді, не встановлено.

Слід також зазначити, що посилання відповідача-2 на неотримання ухвал суду є безпідставними, оскільки поштова кореспонденція, направлена на юридичну адресу останнього, зокрема, ухвали суду від 18.10.2021 та 11.11.2021 повернуті підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення, у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Частиною 4 статті 35 ГПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Слід зазначити, що згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Згідно Європейської Хартії "Про закон "Про статус суддів" судді при виконанні своїх обов`язків повинні бути доступними та виявляти повагу по відношенню до осіб, які до них звертаються; повинні турбуватися про підтримання високого рівні компетентності, необхідного рівня вирішення справ в кожному конкретному випадку, оскільки від рішень судді залежить гарантія прав особи.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці.

Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Одночасно, ст.15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006р. №2006/23 від 19.05.2006р., незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.

Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Згідно п.п.2.1, 2.2 Бангалорських принципів поведінки суддів при виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об`єктивності суддів та судових органів.

Суд зазначає, що при винесенні ухвал про відкладення розгляду справи, суд керується саме нормами чинного господарського процесуального законодавства, засадами здійснення господарського судочинства та дотримується вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого розгляду спору, а отже, у даному випадку дії та процесуальні рішення судді Усатенко І.В. ніяким чином не вказують на наявність підстав для відводу судді від розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного"

Згідно з частиною 3 статті 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Зважаючи на те, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче торгівельне об`єднання "Український національний продукт" про відвід судді від розгляду справи № 910/16264/21 була подана до суду лише 08.12.2021, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді та вирішується судом, що розглядає справу.

Таким чином, розглянувши заяву про відвід судді Усатенко І.В., суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки, наведені заявником доводи у її обґрунтування, спростовані матеріалами справи та крім того, не можуть бути, в розумінні процесуального Закону, підставою для відводу судді Усатенко І.В. від розгляду справи.

Керуючись статтями 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче торгівельне об`єднання "Український національний продукт" про відвід судді Усатенко І.В. у справі № 910/16264/21 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ч. 2 ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.

Суддя Усатенко І.В.