Рішення № 101752933, 09.12.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.12.2021Справа № 910/11142/21Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін господарську справу

за позовом Маслянчук Ніни Дмитрівни

до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд.1 Д, код 14360570)

про стягнення коштів

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В липні 2021 року Маслянчук Ніна Дмитрівна звернулась до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами про стягнення з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" безпідставно списані кошти в розмірі 15050,00 грн та 2085,00 грн, а також стягнення з відповідача безпідставно набуті та збережені без достатньої правової підстави кошти у розмірі 14798,64 грн, стягнути на користь позивача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зверненню до господарського суду з даним позовом передувала позовна заява позивача до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області до АТ КБ «Приватбанк» щодо надання розрахунків боргу та надання виписки про рух коштів по розрахунковому рахунку 26…2949. Провадження у справі № 686/22557/19 було закрите за заявою представника банку, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та судом рекомендовано звернутись до господарського суду згідно ст. 4 ГПК Украіни. Ухвала суду першої інстанції залишена без змін Хмельницьким апеляційним судом та Верховним Судом.

Як зазначила позивач у позові, вона безліч разів зверталась до відповідача, Національного банку, поліції з заявами, однак відповідач ігнорує всі звернення , рахунки заблоковано Приватбанком та накладено арешт Державною виконавчою службою, тому вона змушена звернутись до суду за захистом порушеного права.

До позовної заяви додано заяву про звільнення від сплати судового збору.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 16.07.2021 відмовив у задоволенні заяви Маслянчук Ніни Дмитрівни про звільнення від сплати судового збору.

Оскільки в позовній заяві позивач посилалась на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 09.12.2019 у справі № 686/22557/19, а до Господарського суду міста Києва Маслянчук Н.Д. звернулась як фізична особа, а не фізична особа-підприємець, суд зазначив, що заявнику належить вказати своє вірне найменування та правовий статус (фізична особа чи фізична особа - підприємець) у даній справі, цією ж ухвалою суд позовну заяву залишив без руху та встановив спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви, до якої додати письмові пояснення щодо найменування, правового статусу позивача у справі, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги, суть заявлених вимог, спірних правовідносин у справі, обставин отримання/списання банком коштів у заявлених до стягнення сумах банком; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи доказів у справі, пояснення щодо неможливості їх самостійного отримання для подачі до суду; докази сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн, пояснення щодо правового статусу третіх осіб, вказаних у позовній заяві.

30.07.2021 Маслянчук Н.Д. засобами поштового зв`язку (відправлено 27.07.2021) подала до суду заяву про усунення недоліків позову, до якої додала позовну заяву, виконану з урахуванням зауважень суду з додатками та заяву про звільнення від сплати судового збору (для суду).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2021, розглянувши матеріали позову, зміст уточненої позовної заяви та заяви про усунення недоліків позову, господарський суд визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин, предмет доказування, суд дійшов висновку, що справа є малозначною та вважав за необхідне здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши заяву позивача про звільнення від сплати судового збору, положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору, водночас, враховуючи право особи на доступ до правосуддя, сплату судового збору позивачу у даній справі відстрочив на 30 днів, тобто до початку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження по суті заявлених вимог.

Розглянувши викладене у позові клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, суд залишив його без задоволення за недоведеністю підстав відповідно до ст. 50 ГПК України.

Також судом було задоволене клопотання позивачки, викладене у позовній заяві, про витребування доказів у відповідача, на підставі даної ухвали, відповідно до ст. 81 ГПК України, суд витребував у відповідача: виписку про рух коштів по розрахунковому рахунку 26…2949 з 01.01.2014 по теперішній час та правила кредитування; виписку про рух коштів по картковому рахунку 26…2949 з 01.07.2011 по теперішній час, термін дії карток, правила кредитування.

27.08.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що вважає позов безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, зокрема, позовна заява не містить обґрунтування та підстав позовних вимог, підтверджених належними доказами, з позовної заяви та додатків до неї неможливо встановити, які саме списання, за якими рахунками/картками, на які суми та від яких дат позивач вважає неправомірними. З виписки за поточним рахунком № НОМЕР_1 , відкритим ФОП Маслянчук Н.М. в АТ КБ «Приватбанк», також не вбачається жодної операції на суму 14798,44 грн або 15050,00 грн або 2085,00 грн. Посилання позивача на платіжне доручення № Р20.981.73672.13 від 10.02.2014 як доказ зарахування коштів на поточний рахунок та їх утримання вважає абсурдним, цивільні правовідносини між фізичною та юридичною особою за кредитним договором не можуть бути предметом спору в господарському суді. Щодо коштів в сумі 15050,00 грн позивач зазначає, що відповідач не стягував цю суму з позивача, але водночас просить суд стягнути вказану суму з АТ КБ «Приватбанк» як безпідставно набуту.

10.09.2021 позивачем засобами поштового зв`язку (відправлено 06.09.2021) подано до суду заяву про долучення документів до матеріалів справи, до якої додано: клопотання про витребування додаткових доказів, копії фіскальних чеків та описів вкладення до цінного листа про надсилання ухвали про відкриття провадження від 05.08.2021, заяву про звільнення від сплати судового збору, нотаріально засвідчені відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за період з 01.01.2020 по 30.06.21 (відсутній дохід), копія квитанції про сплату судового збору (часткова оплата), докази надсилання заяви відповідачу, які позивач просить врахувати при прийнятті рішення.

Ухвалою суду від 27.09.2021, суд, розглянувши заяву позивача про звільнення від сплати судового збору, положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір", дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору, водночас, враховуючи право особи на доступ до правосуддя, суд ухвалив відстрочити позивачу сплату судового збору у сумі 2270,00 грн до винесення рішення у даній справі. При цьому, суд в ухвалі зазначив, що долучена до клопотання квитанція № 3 від 08.09.2021 на суму 500,00 грн судового збору не є належним доказом сплати судового збору за подання позову до Господарського суду міста Києва, оскільки кошти сплачені на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва UA908999980313111256000026001, у той час як рахунок Господарського суду міста Києва має реквізити: НОМЕР_2 .

Суд розглянув клопотання про витребування доказів, в якому позивач просила розглянути справу за правилами загального позовного провадження, а також витребувати у відповідача договори про надання кредитних коштів від 19.05.2014 № SAMDNXРС00006141641 на суму 15050 гривень та від 01.02.2012 № 5457092301134999.

Розглянувши заявлене клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, суд прийшов до висновку, що позивачем у поданому клопотанні про розгляд справи за правилами загального позовного провадження не наведено жодних обставин дійсної складності справи, неможливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на підставі поданих доказів та письмових заяв по суті спору, та відмовив у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження ухвалою від 27.09.2021.

Суд також відмовив у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів у відповідача з підстав зазначених у частині 2 статті 80 та частині 1 статті 81 ГПК України.

30.09.2021 від позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

Господарський суд міста Києва від 09.12.2021 звільнив позивача від сплати судового збору.

Враховуючи строк розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, ненадання позивачем відповіді на відзив, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності пояснення учасників справи та докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Маслянчук Ніна Дмитрівна звернулась до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами про стягнення з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" безпідставно списані кошти в розмірі 15050,00 грн та 2085,00 грн, а також стягнення з відповідача безпідставно набуті та збережені без достатньої правової підстави кошти у розмірі 14798,64 грн, стягнути на користь позивача судові витрати.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 09.12.2019 , яка залишена без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 13.02.2020 та постановою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 02.03.2021, закрите провадження у справі за позовом Маслянчук Ніни Дмитрівни до акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання до вчинення дій та встановлено, що позивач у справі Маслянчук Н.Д. є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та не заперечується самою Маслянчук Н.Д. Рахунок позичальнику відкривався АТ КБ «Приватбанк» як фізичній особі-підприємцю, що підтверджується заявою про відкриття поточного рахунку.

В постанові Верховного Суду від 02.03.2021 у цій же справі № 686/22557/19-ц , яка є в загальному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, встановлено, що між позивачем та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір банківського обслуговування з метою фінансового забезпечення підприємницької діяльності позивача, при цьому остання діяла як суб`єкт господарювання.

Отже, встановивши, що між сторонами виник спір щодо виконання договору банківського обслуговування, що було укладено між ними з метою фінансового забезпечення підприємницької діяльності позивача, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшли правильного висновку про те, що цей спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, у зв`язку із чим не може розглядатися у порядку цивільного судочинства та відкрите провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України підлягає закриттю.

Враховуючи посилання позивача у даній справі на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 09.12.2019 у справі № 686/22557/19-ц ,залишену без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 13.02.2020 та постановою Верховного Суду від 02.03.2021, якими встановлено, що спір між сторонами виник щодо договору банківського обслуговування, який було укладено між ними, з метою фінансового забезпечення підприємницької діяльності Маслянчук Н.Д. та вказано, що цей спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, Господарським судом міста Києва прийнято позов до розгляду.

Судом встановлено, що 30 травня 2000 року Маслянчук Ніна Дмитрівна зареєстрована як фізична особа - підприємець, вказані відомості підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і на час розгляду даної справи відомостей про припинення її підприємницької діяльності не внесено.

Відповідно до ч. 9 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Як зазначила позивач у позові, вона безліч разів зверталась до відповідача, Національного банку, поліції з заявами, однак відповідач ігнорує всі звернення , рахунки заблоковано Приватбанком та накладено арешт Державною виконавчою службою, тому вона змушена звернутись до суду за захистом порушеного права.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із частиною другою статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на ст. 1212 ЦК України, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

На виконання вимог ухвали суду АТ КБ «Приватбанк» надав виписку за рахунком № НОМЕР_1 , відкритим ФОП Маслянчук Н.М. в АТ КБ «Приватбанк», за період з 01.01.2014 по 05.08.2021. З вказаної виписки не вбачається жодної операції на заявлені суми: 14798,44 грн, або 15050,00 грн, або 2085,00 грн.

В якості доказів набуття відповідачем коштів без достатньої правової підстави позивач надала до матеріалів справи платіжне доручення № Р20.981.73672.13 від 10.02.2014 на суму 14798,64 грн., копії квитанцій від 26 серпня 2010 року на суму 2085 грн, при цьому сум квитанцій на вказаних копіях не можливо ідентифікувати (нечитабельний вигляд), лист про розшук боржника, який позивач називає повідомленням про списання 15050 грн.

Вказані документи не є належними доказами набуття та утримання відповідачем коштів позивача.

Посилання позивача на платіжне доручення № Р20.981.73672.13 від 10.02.2014 на суму 14798,64 грн, як на доказ зарахування коштів на поточний рахунок відповідача є безпідставним, оскільки як вбачається зі змісту вказаного платіжного доручення, воно свідчить про перерахування коштів Маслянчук Н.Д. як фізичною особою з власного волевиявлення зі свого рахунку в іншому банку (ПАТ «Ідея Банк») на рахунок в АТ «Приватбанк» в погашення кредитного договору, докази пов`язаності вказаного платіжного доручення з підприємницькою діяльністю Маслянчук Н.Д. як ФОП в матеріалах справи відсутні.

Також не є належними доказами у справі копії квитанцій від 26 серпня 2010 року,як вказує позивач, про списання 2085 грн, вказані документи імовірно можуть свідчити про отримання готівки, але з них не вбачається сум списання, а повідомлення про списання 15050 грн. є листом про розшук боржника за кредитними зобов`язаннями і не є документами списання коштів з рахунку ФОП Маслянчук Н.Д.

Надані до матеріалів позову листи Національного банку України, та звернення позивача до Хмельницького відділення «Приватбанку», як і жоден з наданих позивачем документів не підтверджують набуття відповідачем майна позивача без законної правової підстави у заявлених сумах.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження викладених у позові обставин.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки встановлені статтями 256-258 ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак