Рішення № 101752776, 08.12.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2021Справа № 910/15120/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Курьер-Пак»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-Центр»

про 63 400,00 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Курьер-Пак» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-Центр» про стягнення 63 400,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору №01/11-20 від 02.11.2020 щодо повної та своєчасної оплати вартості поставленої продукції, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 63 400,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 позовну заяву залишено без руху.

30.09.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки у справі № 910/15120/21 ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд доходить висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, враховуючи, що предметом позову у даній справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2021 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.

У встановлений судом строк відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Курьер-Пак» (надалі - «Позивач», «Виконавець») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант-Центр» (надалі - «Відповідач», «Замовник») укладено Договір № 01/11-20 від 02.11.2020 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1. Договору Виконавець зобов`язується виготовити та поставити Замовнику у 2020 році сейф-пакети (код за ДК 021:2015 - 19640000-4: Поліетиленові мішки та пакети для сміття), далі - Продукція, а Замовник сплатити Виконавцю вартість поставленої Продукції.

Згідно п. 3.1. Договору ціна цього Договору становить 578 976,00 грн. (п`ятсот сімдесят вісім тисяч дев`ятсот сімдесят шість грн. 00 коп.), у тому числі ПДВ - 96 496,00 грн.

У пункті 4.1. Договору Сторони визначили, що оплата здійснюється Замовником у національній валюті в безготівковій формі шляхом переказу коштів на рахунок Виконавця протягом 7 (семи) банківських днів з дати фактичної поставки продукції.

Відповідно до п. 5.5. Договору одночасно з передачею Продукції Виконавець надає Замовнику оформлену належним чином видаткову накладну.

Згідно п. 5.6. Договору Замовник протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання видаткової накладної, у випадку відсутності заперечень, підписує та передає видаткову накладну Виконавцю. У випадку наявності зауважень до оформлення чи змісту видаткової накладної Замовник відмовляється від підпису та повертає її Виконавцю разом з вмотивованою відмовою.

У пункті 6.1.1. Договору Сторони визначили, що Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату вартості Продукції згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до Додатку 1 до Договору № 01/11-20 від 02.11.2020 (специфікації) загальна вартість продукції складає 578 976,00 грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що згідно видаткової накладної №924 від 23.11.2020 (на суму 577 577,40 грн.) та видаткової накладної №929 від 24.11.2020 (на суму 2 220,00 грн.) на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 579 797,40 грн.

Разом з тим, Замовник здійснив часткову оплату поставленого товару, що підтверджується платіжними дорученнями №113 від 24.12.2020 (на суму 289 898,70 грн.), №117 від 29.12.2020 (на суму 189 898,70 грн.), №1780 від 04.02.2021 (на суму 12 000,00 грн.), №1786 від 05.02.2021 (на суму 9 600,00 грн.) та №2146 від 08.07.2021 (на суму 15 000,00 грн.) на загальну суму 516 397,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов № 01/11-20 від 02.11.2020, в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 63 400,00 грн заборгованості.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Курьер-Пак» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант-Центр» укладено Договір № 01/11-20 від 02.11.2020, відповідно до п. 1.1. якого Виконавець зобов`язується виготовити та поставити Замовнику у 2020 році сейф-пакети код за ДК 021:2015 - 19640000-4: Поліетиленові мішки та пакети для сміття), далі - Продукція, а Замовник сплатити Виконавцю вартість поставленої Продукції.

Судом було встановлено, що позивач передав, а відповідач прийняв Продукцію на суму 579 797,40 грн., що підтверджується видатковою накладною №924 від 23.11.2020 та видатковою накладною №929 від 24.11.2020.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 4.1. Договору Сторони визначили, що оплата здійснюється Замовником у національній валюті в безготівковій формі шляхом переказу коштів на рахунок Виконавця протягом 7 (семи) банківських днів з дати фактичної поставки продукції.

Судом було встановлено, що оплата поставленої Продукції здійснена відповідачем частково, а саме в розмірі 516 397,40 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №113 від 24.12.2020, №117 від 29.12.2020, №1780 від 04.02.2021, №1786 від 05.02.2021 та №2146 від 08.07.2021.

Таким чином, Відповідачем не виконано перед Позивачем зобов`язання щодо сплати заборгованості у розмірі 63 400,00 грн, строк виконання якого, з огляду на приписи п. 4.1 Договору є таким, що настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд зазначає, що станом на дату розгляду справи, відповідачем не надано доказів сплати заборгованості у розмірі 63 400,00 грн за поставлену за видатковими накладними №924 від 23.11.2020 та №929 від 24.11.2020 продукцію, не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності його обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, у зв`язку з чим суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості у розмірі 63 400,00 грн, а відтак, про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-Центр» (04071, місто Київ, вулиця Оленівська, будинок 16; ідентифікаційний код: 35875383) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Курьер-Пак» (36008, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Комарова, будинок 2 Б, офіс 312; ідентифікаційний код: 38768602) заборгованість у розмірі 63 400 (шістдесят три тисячі чотириста) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Картавцева