Рішення № 101751329, 01.12.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/19555/18

Провадження № 2/344/425/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої – судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ “Прикарпаттяобленерго” про поновлення на роботі на посаді інспектора групи контролю технологічних втрат електроенергії (ТВЕ) в філію АТ “Західна” ПАТ “Прикарпаттяобленерго”; стягнення 19 597,68 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 05.09.2018 року до дня поновлення на роботі, стягнення 378 152,31 грн. моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з наведеним позовом до відповідача мотивуючи тим, що з 07.09.2004 - 09.01.2007 рр. працював на підприємстві ВАТ «Прикарпаттяобленерго» яке перейменовано в 12.04.2011 р. у ПАТ «Прикарпаттяобленерго» на посаді інспектора енергонагляду філії Івано-Франківського району Електричних Мереж. З 10.01.2007р. був переведений інспектором відділення енергонагляду до філії ВАТ «Калуський РЕМ», де працював до моменту незаконного звільнення, а саме до 05.09.2018р. 05 вересня 2018р.,(в останній день дії догани) президія профспілки, не враховуючи його доводи сама ініціювала та погодила звільнення за п.3 ст.40КЗпП України (систематичне невиконання працівником без поважних причин трудових обов`язків). Відповідно до наказу №561 «Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з роботи» та на підставі «Акту перевірки від 17.08.2018 року - його було звільнено. З даним наказом не погоджується, виходячи з наступного. Відповідач в Наказі №561 від 05.09.2018 року посилається на те, що ним були виконані контрольні огляди за №5974,5975,5976 від 27.07.2017р. Проте, він не проводив реєстрацію вказаних контрольних оглядів. Також Відповідач в Наказі №561 від 05.09.2018 року посилається на те, що ним не вжито заходів щодо заміни приладу обліку на об`єкті КП «ЖЕО №1» що за адресою :м. Калуш, вул. Українська, 10А після Акту про порушення за №083725 від 03 квітня 2018р., а саме,що “...станом на 15.08.2018р спожита електроенергія не обліковується (прилад обліку не замінено), що є порушенням п.4.2.19 та 4.2.20 І-ОП 3.2.7.1. Згідно інструкції І-ОП 3.2.7.1 заміна приладу обліку інспектором не проводиться. Відповідач цим порушенням посилається саме на ці пункти, хоча ними (п.4.2.19 та 4.2.20 І-ОП 3.2. 7.1) такі дії не передбачені, а тому не можуть трактуватись як порушення з боку інспектора, тобто ним. Також Відповідач в Наказі №561 від 05.09.2018 року посилається на пп. 4.9.1, 4.9.4 інструкції І-ОП 3.2.7.1. Однак, даний факт не відповідає дійсності так, як вказані пункти не містять інформації щодо 5%-ої похибки невиконання доведених планових показників, а в Наказі це зазначено як “грубе порушення”. При складанні Відповідачем Акту перевірки затвердженому 17.08.2018р. йому не надано можливості і часу для письмового пояснення щодо виявлених порушень та їх спростування, чим у свою чергу Відповідачем було порушено його право на захист. Також не визнає, що згідно наказу №561 від 05 вересня 2018р «Про застосування дисциплінарного стягнення» вчинив порушення за пп.2.1.17, 2.1.19 та 2.1.25 посадової інструкції інспектора групи контролю ТВЕ філії ПАТ «Калуський РЕМ», оскільки з ним не ознайомлений. Таким чином, вважає,що його звільнення 05 вересня 2018р. за наказом № 340-п від 05.09.2018 р. за п.3 cт.40 КЗПП України було незаконним. Вважає своє звільнення незаконним,ще й тому що у відповідності до ч. 3 ст. 149 КЗпП України при обранні виду стягнення відповідач повинен був врахувати те, що до 2018 р., він працював бездоганно, не маючи жодного дисциплінарного стягнення і його діями не завдано будь-якої шкоди інтересам Відповідача, тому суд має всі підстави поновити його на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. Крім цього, вважає, що відповідач повинен відшкодувати йому моральну шкоду, завдану незаконним звільненням. Весь час, що минув після звільнення, він і його сім`я перебувають в стресовому стані, без засобів до існування: йому було дуже боляче не тільки фізично, а й через те, що після багатьох років бездоганної роботи його звільнили за неналежне виконання службових обов`язків. Тому вважає, що у відповідності до ст. 237-1 КЗпП України відповідач повинен відшкодувати йому моральну шкоду в сумі 378152,31грн.

27.12.2018 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що ОСОБА_1 працював у товаристві на посаді інспектора енергонагляду філії Івано- Франківського РЕМ з 09.09.2004 по 09.01.2007 та на посаді інспектора відділення енергонагляду філії «Калуський РЕМ» з 10.01.2007 по 05.09.2018. AT «Прикарпаттяобленерго» здійснило реорганізаційні зміни в компанії на вимогу Закону України «Про ринок електричної енергії». На підставі рішення Наглядової ради створено філію AT «Прикарпаттяобленерго» «Західна», яка здійснює господарську діяльність Рожнятівського районів, тобто філії «Калуський РЕМ», «Долинський РЕМ» та «Рожнятівський РЕМ» об`єднано в філію AT «Західна» та проведено у зв`язку з цим відповідні скорочення чисельності та штату працівників. 06.08.2018 ОСОБА_1 ознайомлено з наказом № 505 від 03.08.2018 «Про персональне попередження працівників про звільнення з роботи», але оскільки він відмовився засвідчити факт ознайомлення з наказом особистим підписом, то комісією у складі: директора філії AT «Західна» Комісарук В.А., начальника відділу обліку електричної енергії ОСОБА_2 та начальника служби формування обсягів ОСОБА_3 складено Акт № 5 від 06.08.2018 про відмову від підпису. Як вбачається з даного наказу не один ОСОБА_1 отримав попередження про майбутнє звільнення і жодного морального тиску та упередженого ставлення по відношенню до нього не здійснювалось. Того ж дня йому було вручено попередження про майбутнє звільнення з роботи № 051/5027 від 03.08.2018, але він і цього разу відмовився засвідчити факт ознайомлення з наказом особистим підписом, про що комісією у тому ж складі складено Акт № 6 від 06.08.2018 про відмову від підпису. Трудова діяльність ОСОБА_1 на посаді інспектора групи контролю технологічних втрат електроенергії (ТВЕ) відділення енергонагляду філії «Калуський РЕМ» здійснювалася із порушенням вимог внутрішніх та зовнішніх нормативних документів та із систематичним допущенням помилок в роботі. 05.09.2018 на засіданні президії профкому AT «Прикарпаттяобленерго» згідно Протоколу № 46 від 05.09.2018 ухвалено рішення дати згоду на звільнення ОСОБА_1 інспектора групи контролю ТВЕ філії «Калуський РЕМ». Згідно наказу № 561 від 05.09.2018 «Про застосування дисциплінарного стягнення» за систематичне невиконання трудових обов`язків до ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з роботи. Поряд з цим видано наказ № 340-п від 05.09.2018 про припинення трудового договору з ОСОБА_1 на підставі п. З ст. 40 Кодексу законів про працю України. Згідно позовної заяви про відшкодування моральної шкоди в розмірі 378 152,31 грн. ОСОБА_1 жодним чином не обгрунтовані та не доведені, які ж нормальні життєві зв`язки він втратив, які додаткові зусилля необхідні були йому для організації свого життя через порушення законних прав. Просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (а.с.99-104, .т1).

22.01.2019 року позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що жодний аргумент позовної заяви відповідачем не спростований. Позовні вимоги підтримав. (а.с.147, т.1).

17.03.2020 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.09.2018 року до дня поновлення на роботі , який на день пред`явлення становить 212 557,14 коп (а.с.58, т.2).

11.06.2020 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.09.2018 року до дня поновлення на роботі , який на день пред`явлення становить 252 294,14 коп. та моральну шкоду у розмірі 378 151,31 грн. (а.с.78, т.2).

16.02.2021 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.09.2018 року до дня поновлення на роботі , який на день пред`явлення становить 233 664,78 коп. та моральну шкоду у розмірі 380 000,00 грн. (а.с.92, т.2).

11.05.2021 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив поновити його на роботі на посаді інспектора групи контролю технологічних втрат електроенергії (ТВЕ) в філію АТ “Західна” ПАТ “Прикарпаттяобленерго”, стягути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.09.2018 року до дня поновлення на роботі , який на день пред`явлення становить 255 122,49 коп. та моральну шкоду у розмірі 380 000,00 грн. (а.с.127, т.2).

09.09.2021 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив поновити його на роботі на посаді інспектора групи контролю технологічних втрат електроенергії (ТВЕ) в філію АТ “Західна” ПАТ “Прикарпаттяобленерго”, стягути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.09.2018 року до дня поновлення на роботі , який на день подання 09.09.2021 року становить 287 181,42 коп. та моральну шкоду у розмірі 380 000,00 грн. (а.с.137, т.2).

Позивач, представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали, просили задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні, щодо позовних вимог заперечила, просила відмовити у їх задоволенні.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст. 4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст. 13 ЦПК України).

За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за її ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист свого права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Позивач дізнався про своє звільнення 05.09.2018 року, що вбачається з наказу про припинення трудового договору, а з позовом звернувся до суду 26.11.2018 року. Таким чином місячний строк звернення до суду з заявою про порушення свого права, а у справах про звільнення сплинув 05.10.2019 року.

Позивач при зверненні до суду просить поновити йому строк для звернення до суду, оскільки його звільнення негативно вплинуло на його маму - ОСОБА_4 , яка є онкохворою. Вона потрапила до лікарні, внаслідок загострення хвороби, перебувала декілька днів в реанімаційному відділенні з 05.09,2018 по 28.09.2018 року і потребувала його догляду. Крім того, в період з 27.09.2018 року по 05.10.2018 року його 1-річний син ОСОБА_5 також потрапив до лікарні, де він періодично, змінюючи дружину змушений був його доглядати. Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи (а.с.24-25,26-27, т.1).

Згідно висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі №664/2838/17, норми трудового права не містять переліку обставин, які суд може вважати поважними причинами пропуску строку звернення до суду за вирішенням трудового спору, тому вирішення даного питання віднесено до дискреційних повноважень суду.

Отже, на підставі викладеного, а також, що пропуск строку є незначним, суд вважає, що передбачений ст. 233 КЗпП України строк на звернення до суду із позовом про поновлення на роботі пропущений позивачем з поважних причин та підлягає поновленню.

Судом встановлено, що відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 було прийнято на посаду інспектором електронагляду до Івано-Франківського РЕМ, відповідно до наказу від 07.09.2004 року, та 10.01.2007 року переведено інспектором відділення енергонагляду до філії ВАТ «Калуський 7 РЕМ» відповідно до наказу 11п від 09.01.2007 року (а.с.44, т.1).

Відповідно до копії свідоцтва про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_6 (донька позивача) (а.с.9, т.1).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_7 (син позивача) (а.с.50, т.1).

Відповідно до виписки з наказу №255 від 28.04.2017 року про зменшення (ненарахування) надбавок до посадового окладу правцівникам АТ “Прикарпаттяобленерго” за квітень 2017 року, за незабезпечений достатній захист ПО від несанкціонованого впливу на їх роботу та порушення інструкції “Про проведення четвертого етапу технічних перевірок РТО юридичних споживачів та виконання контрольних оглядів засобів обліку” зменшити на 25 % надбавку до посадового окладу ОСОБА_1 , інспектору філії АТ “Калуський РЕМ” (а.с.91, т.1).

Відповідно до виписки з наказу №378 від 30.06.2017 року про зменшення (ненарахування) надбавок до посадового окладу правцівникам АТ “Прикарпаттяобленерго” за червень 2017 року, за неналежне виконання посадових обов`язків, а саме — неприведення розрахункової точки обліку юридичного споживача до вимог ПУЕ, ПКЕЕ, ПБЕЕ зменшити на 50 % щомісячну надбавку до посадового окладу ОСОБА_1 , інспектору філії АТ “Калуський РЕМ” (а.с.90, т.1).

Відповідно до виписки з наказу №516 від 31.08.2017 року про зменшення (ненарахування) надбавок до посадового окладу правцівникам АТ “Прикарпаттяобленерго” за серпень 2017 року, за неякісне виконання робіт в частині обмеження доступу до дооблікових кіл та приладів обліку і недопущення несанкціонованого втручання в облік електричної енергії та схему його підключення, чим порушено інструкції ІОП 3.2.7 “Про проведення IV етапу технічних перевірок РТО Юс та виконання КО засобів обліку”, не нарахувати надбавку до посадового окладу ОСОБА_1 , інспектору філії АТ “Калуський РЕМ” (а.с.89, т.1).

З 04.10.2017 по 17.10.2017 працівниками СЕН здійснювалась комплексна перевірка організації роботи відділення технічного забезпечення продажу електричної енергії філії «Калуський РЕМ». В ході перевірки виявлено ряд недоліків в роботі інспекторів групи контролю ТВЕ філії, в тому числі і ОСОБА_1 (а.с.61-66, т.1). З даного приводу ОСОБА_1 надав пояснення (а.с.57-60, т.1).

Відповідно до виписки з наказу №622 від 30.10.2017 року про зменшення (ненарахування) надбавок до посадового окладу правцівникам АТ “Прикарпаттяобленерго” за жовтень 2017 року, за невиконання доведених планових показників по проведенню контрольних оглядів та технічних перевірок РТО юридичних споживачів не нарахувати надбавку до посадового окладу ОСОБА_1 , інспектору філії АТ “Калуський РЕМ” (а.с.88, т.1).

Відповідно до виписки з наказу №46 від 29.01.2018 року про зменшення (ненарахування) надбавок до посадового окладу (тарифної ставки) правцівникам АТ “Прикарпаттяобленерго” за січень 2018 року, за порушення інспекторами групи контролю ТВЕ вимог п.4 посадової інструкції за 1305/2015 від 23.09.2015 року в частині перевищення наданих прав і повноважень (оформлення актів та виконання пломбувань електроустановок юридичних споживачів без відповідних звернень та оплат) не нарахувати щомісячну надбавку до посадового окладу ОСОБА_1 , інспектору групи контролю ТВЕ філії АТ “Калуський РЕМ” (а.с.87, т.1).

З 29.01.2018 по 31.01.2018 працівниками СЕН проводилась перевірка якості оформлення Актів контрольного огляду складених у грудні 2017 року інспекторами ГКТВЕ філії AT «Калуський РЕМ» з виїздом на місце 05.02.2018, за результатом якої виявлено недоліки актів контрольного огляду, які оформлені ОСОБА_1 (а.с.52-56, т.1).

З 22.02.2018 по 23.02.2018 та 26.02.2018 року службою енергонагляду АТ “Прикарпаттяобленерго” проводилась цільова перевірка роботи інспектора ГК ТВЕ філії АТ “Калуський РЕМ” Мороза Р.Р., якою встановлено, що станом на 28.02.2018 року за інспектором ГК ТВЕ філії АТ “Калуський РЕМ” Морозом Р.Р. числиться 34 не встановлені пломби енергонагляду та 3 індикатори магнітного поля видані протягом 2014-2018 років, про що складено акт цільової перевірки роботи нспектора ГК ТВЕ філії АТ “Калуський РЕМ” Мороза Р.Р. (а.с.82-84, т.1).

06.03.2018 року ОСОБА_1 на ім`я директора філії АТ “Калуський РЕМ” та на ім`я заступника технічного директора подав пояснювальну записку щодо акту цільової перевірки роботи нспектора ГК ТВЕ філії АТ “Калуський РЕМ” Мороза Р.Р. (а.с.76-81, т.1).

Згідно службової записки «Про дисциплінарне стягнення” від 21.02.2018 за систематичне неналежне виконання своїх посадових обов`язків, чим порушено вимоги пп. 2.1.17, 2.1.19 та 2.1.25 посадової інструкції № 1305/2015 від 23.09.2015, неякісне проведення технічних перевірок та контрольних оглядів юридичних споживачів та неналежне оформлення документів, порушення вимог розділу 4.9 Інструкції І-ОП 3.2.7. «Про проведення четвертого етапу технічних перевірок розрахункових точок обліку юридичних споживачів та виконання контрольних оглядів засобів обліку» ОСОБА_1 оголошено догану (а.с.131, т.1).

Відповідно до наказу №155 від 06.03.2018 року про застосування дисциплінарного стягнення, оголошено догану ОСОБА_1 , інспектору групи контролю ТВЕ філії АТ “Калуський РЕМ” за неналежне виконання своїх обов`язків (а.с.85-86, т.1).

Відповідно до витягу з наказу №426 від 03.07.2018 року про зміни у штатному розписі та скорочення чисельності і штату працівників, наказано ввести в штатний розпис підприємства наступні зміни: Ліквідувати філію АТ “Калуський РЕМ”; ліквідувати відділення з технічного забезпечення продажу енергії; ліквідувати групу контролю ТВЕ: вивести посаду “інспектор” - 7 шт. од; вивести посаду “інженер з пофідерного аналізу” - 1 шт. од.(а.с.70, т.1).

Відповідно до витягу з наказу №505 від 03.08.2018 року про персональне попередження працівників про заплановане звільнення з роботи, попереджено про майбутнє вивільнення за п.1 ст.40 КЗпП України (скорочення штату працівників) ОСОБА_1 інспектору групи контролю ТВЕ філії АТ “Калуський РЕМ” (а.с.69).

Як вбачається з матеріалів справи, 06.08.2018 ОСОБА_1 ознайомлено з наказом № 505 від 03.08.2018 «Про персональне попередження працівників про звільнення з роботи», але оскільки він відмовився засвідчити факт ознайомлення з наказом особистим підписом, то комісією у складі: директора філії AT «Західна» Комісарук В.А., начальника відділу обліку електричної енергії ОСОБА_2 та начальника служби формування обсягів ОСОБА_3 складено Акт № 5 від 06.08.2018 про відмову від підпису (а.с.114, т.1)

Крім того, 06.08.2018 року ОСОБА_1 було вручено попередження про майбутнє звільнення з роботи № 051/5027 від 03.08.2018, та запропоновано перелік наявних вакансій, які є на підприємстві, однак він відмовився засвідчити факт ознайомлення з наказом особистим підписом, про що комісією у тому ж складі складено Акт № 6 від 06.08.2018 про відмову від підпису (а.с.115-116, т.1).

Згідно службової записки «Про дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із займаної посади» від 21.08.2018 за систематичне неналежне виконання своїх посадових обов`язків, чим порушено вимоги пп.2.1.17, 2.1.19 та 2.1.25 посадової інструкції № 1305/2015 від 23.09.2015, неякісне проведення технічних перевірок та контрольних оглядів юридичних споживачів, а також неналежне оформлення документів, порушення вимог пунктів 4.2.12, 4.9.4 4.9.6, 4.9.11, 4.9 ЛЗ Інструкції І-ОП 3.2.7 «Про проведення четвертого етапу технічних перевірок розрахункових точок обліку юридичних споживачів та виконання контрольних оглядів засобів обліку», в частині не проведення у визначений термін контрольних оглядів засобів обліку юридичних споживачів, відсутності підписів уповноважених представників споживача в оформлених Актах контрольного огляду, неналежного оформлення контрольних оглядів, не проведення аналізу достовірності звітних обсягів споживання електричної енергії споживачів, невиконання доведених планових показників запропоновано застосувати до інспектора філії товариства «Калуський РЕМ» ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із займаної посади (а.с.132, т.1)

З Посадовими інструкціями №1305/2015 року інсектора групи контролю ТВЕ філії ПАТ «Калуський РЕМ» та № І-ОП 3.2.7 про проведення четвертого етапу технічних перевірок розрахункових точок обліку юридичних споживачів та виконання контрольних оглядів засобів обліку, позивач був ознайомлений, що підтверджується особистим підписом позивача (а.с.130, т.1, а.с.172, т.2).

Згідно Протоколу № 46 від 05.09.2018 ухвалено рішення дати згоду на звільнення за п.3 ст.40 КЗпП України ОСОБА_1 інспектора групи контролю ТВЕ філії «Калуський РЕМ» (а.с.38, т.1).

Згідно наказу № 561 від 05.09.2018 «Про застосування дисциплінарного стягнення» за систематичне невиконання трудових обов`язків до ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з роботи (а.с.35-36, т.1)

Відповідно до наказу №340-п про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_8 05.08.2018 року звільнено з посади інспектор Філії АТ “Кульський РЕМ”, Група контролю ТВЕ на підставі п.3 ст.40 КЗпП України (систематичне невиконання трудових відносин) (а.с.32, т.1).

Що стосується доводів позивача, що він був включений у кадровий резерв працівників підприємства, то як вбачається з списків кадрового резерву філії AT «Прикарпаттяобленерго» Калуський РЕМ з 2012 по 2017р.р. ОСОБА_1 не був включений у кадровий резерв підприємства, тобто такі доводи не відповідають дійсності (а.с.105-109, т.1).

Частиною першою статті 147-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Згідно зі статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Під порушенням трудової дисципліни слід розуміти винне протиправне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків. Вина, як одна з ознак порушення трудової дисципліни, є цілком необхідною для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. Протиправність поведінки працівника полягає у порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, а саме КЗпП України, правилами внутрішнього трудового розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Відповідно до роз`яснень, наданих у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (з наступними змінами), за передбаченими п.3 ст. 40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст.151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.

Суд виходить із того, що накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани є різновидом відповідальності у сфері трудових правовідносин, адже тягне для працівника певні негативні наслідки, в тому числі позбавлення премії, звільнення та інше. Тому в таких правовідносинах застосовуються загальні положення для притягнення винуватої особи до відповідальності, які передбачають необхідність вини працівника у формі умислу або необережності за порушення чітких положень правил внутрішнього трудового розпорядку (трудової дисципліни) або виробничої дисципліни, а також формування у наказі об`єктивної сторони - суті правопорушення.

В цьому випадку застосовується презумпція правомірної поведінки працівника, що полягає в обов`язку працедавця довести в судовому засіданні належними та достатніми доказами законність звинувачення працівника в порушенні тих чи інших правил та накладення на нього стягнення.

Отже, тягар доведеності правомірності накладення стягнення на працівника та виконання при цьому працедавцем передбачених КЗпП України трудових обов`язків під час судового розгляду спору покладається саме на власника або на уповноважений ним орган.

Крім того, застосування догани вимагає від роботодавця чіткого дотримання загального порядку застосування дисциплінарних стягнень, встановленого законодавством, та забезпечення себе достатніми доказами для переконання стороннього наглядача, в тому числі суду, у законності та неупередженості накладеного стягнення.

Так, згідно зі ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

До того ж, стаття 149 КЗпП України передбачає, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Отже, позивачем неодноразово допущені порушення трудової дисципліни, що підтверджується встановленими у судовому засіданні обставинами та доказами наявними у справі, тобто суд вважає, що звільнення позивача з роботи на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України було здійснено обґрунтовано.

Отже, доводи позивача щодо незаконності його звільнення необґрунтовані та спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Таким чином, підстав для поновлення позивача на роботі судом не встановлено.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Порушення прав позивача з боку відповідача судом не встановлено, а тому підстави для стягнення з відповідача моральної шкоди відсутні.

Вимога про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дати звільнення по день ухвалення рішення є похідною від основних, у задоволенні яких суд вважає за необхідне відмовити, тому також задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно до ч.1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За змістом ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищивикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не представлено належних, допустимих і достовірних доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись та на підставі ст.ст. 40, 147, 148 КЗпП України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ “Прикарпаттяобленерго” про поновлення на роботі на посаді інспектора групи контролю технологічних втрат електроенергії (ТВЕ) в філію АТ “Західна” ПАТ “Прикарпаттяобленерго”; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 05.09.2018 року до дня поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди — відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: Повний текст рішення виготовлено 09.12.2021 року.

Суддя Пастернак І.А.