Ухвала суду № 101751085, 09.12.2021, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/3021/21

Провадження №1-кп/283/275/2021

У Х В А Л А

09 грудня 2021 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Хомич В.М., секретар судового засідання Ільніцька С.В., за участю прокурора Закірова Р.К., обвинуваченого ОСОБА_1 (в режимі ВКЗ), захисника обвинуваченого – адвоката Міхненка С.С., потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката Івашкевич О.Г., провівши у режимі відеоконференції підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР 27.09.2021 за №12021065510000129, про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, ч.1 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

30.11.2021 року до Малинського районного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021065510000129 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, ч.1 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України. Обвинуваченому ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці до 11 грудня 2021 року.

Ухвалою від 03.12.2021 призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.

Прокурором Закіровим Р.К. 09.12.2021 подано клопотання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені п.п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, ухилення обвинуваченого від суду; знищення, приховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілих та свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення. Прокурор зауважує, що запобігти вказаним ризикам застосуванням більш м`якого запобіжного заходу не можливо.

Потерпілі, а також представник потерпілого Хуторного В.В. підтримали клопотання, просили продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк тримання під вартою. Зокрема, представник потерпілого ОСОБА_3 – адвокат Івашкевич О.Г. зауважила, що з огляду на доводи прокурора, обвинувачений ОСОБА_1 становить підвищену суспільну небезпеку, а тому з метою забезпечення безпеки потерпілим та запобіганню вчиненню обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, слід продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою.

Захисник обвинуваченого – адвокат Міхненко С.С. заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, вважає його необґрунтованим, з тих підстав, що доводи прокурора про вчинення ОСОБА_1 інших правопорушень нічим не підтверджені, вироків, які б набрали законної сили про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності нема, а тому ОСОБА_1 є не судимим, обвинувачений має постійне місце проживання, тобто є соціально сталим громадянином, а тому застосовувати до ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні проступку, нетяжкого та тяжкого злочинів, виняткового запобіжного заходу немає підстав. Захисник просив застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід – цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника.

Розглянувши клопотання, яке прокурором в судовому засіданні підтримане, заслухавши думку обвинуваченого, його захисника, суд дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання прокурора, виходячи з наступного.

Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України виключно (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При обранні запобіжного заходу повинні враховуватись одночасно його мета (ч.1 ст.177 КПК), підстави (ч.2 ст.177 КПК) та інші передбачені законом обставини (ст.178 КПК). Згідно з ч.2 ст.177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Відповідно до статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, а також нетяжкого та тяжкого злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до чотирьох років та до восьми років відповідно, він не допитаний з приводу обвинувачення.

ОСОБА_1 не працевлаштований, обвинувачується у вчиненні трьох кримінальних правопорушень за короткий проміжок часу, зокрема, й відносно своїх батьків, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку та підтверджує наявність ризику продовження злочинної діяльності.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, незаконний вплив на свідків та потерпілих, які ще не були допитані у даному кримінальному провадженні, а також вчинення інших кримінальних правопорушень.

При цьому, обвинуваченому може бути змінений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в разі внесення застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість правопорушення та розмір майнової шкоди, завданої правопорушенням у вчиненні якого він обвинувачується, та те, що він не працює, однак обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 183 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури Закірова Р.К. задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у кримінальному провадженні № 12021065510000129 строк запобіжного заходу - тримання під вартою на шістдесят днів, до 06 лютого 2022 року включно.

На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави – 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 71370 (сімдесят одна тисяча триста сімдесят) гривень.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок (одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області код за ЄДРПОУ 26278626 МФО 820172 в ДКС України м. Київ р/р UA678201720355249002000000277 ) коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення та обвинувачений підлягає звільненню з-під варти негайно та на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України під зобов`язання ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду, а також повідомляти суд про зміну місця свого проживання.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим – в той же строк з моменту її вручення.

Суддя В. М. Хомич