Вирок № 101750133, 09.12.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

09.12.2021 Єдиний унікальний номер 205/6509/20

Єдиний унікальний №205/6509/20

Провадження №1-кп/205/189/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 року Ленінський районний суд

м.Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Нощенка І.С.

суддів – Остапенко Н.Г., Скрипник К.О.

при секретарі – Безгіновій І.А.

за участю прокурора – Д`яковського Г.Л.

захисника – адвоката Чорнат Д.Г.

потерпілих – ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Дніпро, кримінальне провадження, внесене у Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020040690001342 від 03 червня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, раніше не засудженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст.15 ч.2-115 ч.2 п.п.1, 4, 194 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

У невстановлений час та місці, на ґрунті особистих неприязних стосунків, у обвинуваченого ОСОБА_3 виник злочинний умисел на умисне знищення майна, а також на умисне вбивство потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з особливою жорстокістю, шляхом підпалу приміщення приватного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який знаходиться на загальному подвір`ї, навпроти приватного будинку, в якому він сам зареєстрований та проживав. 02 червня 2020 року, близько 22 години, обвинувачений ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел на умисне знищення майна, а також умисне вбивство потерпілих з особливою жорстокістю шляхом підпалу будинку, пішов до автомобільної заправки, де придбав легкозаймистий нафтопродукт в кількості 10 л., який помістив у каністру та направився за місцем свого проживання, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Перебуваючи за місцем свого проживання, обвинувачений ОСОБА_3 , перелив придбаний легкозаймистий нафтопродукт, який має вуглеводний склад, характерний для автомобільного бензину, у скляні та пластикові пляшки в кількості 10 шт., об`ємом 1 л. кожна, після чого виготовив предмет для розповсюдження вогню по території приватного будинку, а саме: дерев`яну палицю, один кінець якої обмотав фрагментом тканини, яку також облив зазначеним легкозаймистим нафтопродуктом. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_3 , скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб на подвір`ї домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 та достовірно знаючи про те, що потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у приміщенні будинку, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, діючи умисно, з особливою жорстокістю та прямим умислом на заподіяння смерті потерпілим, облив легкозаймистим нафтопродуктом стіни приватного будинку з зовнішньої сторони по всьому периметру та за допомогою запальнички здійснив підпал. Після цього, обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи у дворі вказаного будинку, маючи таку можливість, до медичного закладу або пожежної служби не зателефонував, першої медичної допомоги не надав та на допомогу не покликав, при цьому, доводячи свій злочинний умисел на умисне вбивство потерпілих з особливою жорстокістю до кінця, взяв у руки дерев`яну палицю та почав замахуватись нею, демонструючи потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 намір на спричинення їм тілесних ушкоджень, а також реальну загрозу їх життю та здоров`ю, тим самим не дав змоги останнім покинути приміщення палаючого будинку через вікна, розраховуючи та бажаючи настання смерті потерпілих, які перебували у життєво-небезпечному становищі. Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 виконав всі дії, які він вважав необхідними для настання смерті потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , однак не зміг довести свій злочинний умисел на вбивство останніх до кінця, оскільки був зупинений особами, які прибігли на крики про допомогу до подвір`я буд. АДРЕСА_1 . Крім того, в результаті злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді синця лівої кисті, саден обох нижніх кінцівок (як кожне окремо), гострого отруєння оксидом вуглецю (чадним газом) та продуктами горіння, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 діб, але не більше як три тижні (21 день), а в результаті підпалу завдано майнову шкоду потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на суму 297 209 грн.16 коп., знищені домашні та побутові речі, а також документи на загальній площі 25 кв.м. та пошкоджено дерев`яні конструкції приватного будинку загальною площею 35 кв.м.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав частково та пояснив суду, що у зв`язку з триваючим конфліктом з потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через земельну ділянку, він вирішив знищити будинок останніх. 02 червня 2020 року, у вечірній час, взявши каністру він пішов на заправку, де придбав 10 літрів пального, після чого прийшов до себе додому, де розлив пальне у пляшки, об`ємом 1 л. та зробив факел, який також облив пальним. Знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_1 , яке належить потерпілим та знаючи, що останні перебувають у будинку, він облив придбаним на заправці пальним стіни будинку з зовнішньої сторони та підпалив вказаний будинок, внаслідок чого він був знищений разом з речами, які в ньому перебували, а потерпілим завдана майнова шкода. При цьому, обвинувачений ОСОБА_3 пояснив суду, що умислу на умисне вбивство потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у нього не було, вибиратися з палаючого будинку він їм не заважав, ударів палицею нікому не наносив та палицею не погрожував.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав частково, його винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів, повністю доведена сукупністю досліджених під час судового розгляду доказів.

Так, потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суду пояснили, що 02 червня 2020 року, близько 22 години, коли вони перебували у приміщенні буд. АДРЕСА_1 , на другому поверсі та готувались до сну, обвинувачений ОСОБА_3 підпалив їх будинок, в результаті чого почалась пожежа, у зв`язку з чим вони стали кликати на допомогу сусідів. Крім того, коли вони намагались залишити палаючий будинок через вікна, обвинувачений ОСОБА_3 , який перебував біля будинку, заважав їм це зробити, замахуючись та наносячи удари предметом, схожим на палку або трубу. Після того, як прибігла ОСОБА_4 , а після неї сусіди – ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_3 вдалося відтіснити від будинку, завдяки чому вони вибралися. При цьому, потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пояснили суду, що в результаті підпалу та пожежі, сам будинок та речі, які в ньому перебували, були знищені та пошкоджені, у зв`язку з чим їм була завдана майнова шкода. Крім того, потерпіла ОСОБА_2 підтвердила суду, що в результаті злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_3 , їй були спричинені легкі тілесні ушкодження.

Як пояснила в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , 02 червня 2020 року, близько 21 години 30 хвилин, вона перебувала у буд. АДРЕСА_1 та побачила, що горить буд. АДРЕСА_2 , де проживали потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , після чого побігла до сусідів за допомогою. Повернувшись до буд. АДРЕСА_2 , вона, а також сусіди – ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , допомогли потерпілим вибратися з будинку, після чого, до приїзду МНС, намагались загасити пожежу. Крім того, свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що в той момент, коли вона прибігла до палаючого будинку, біля нього знаходився обвинувачений ОСОБА_3 , який щось кричав на адресу потерпілих.

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пояснили суду, що 02 червня 2020 року, близько 22 години, вони перебували за місцем свого проживання, коли почули крики про пожежу, після чого побігли до буд. АДРЕСА_2 , де проживали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Знаходячись біля вказаного будинку, який горів, вони побачили у вікні першого поверху потерпілого ОСОБА_1 , який намагався вибратися з палаючого будинку та просив притримати обвинуваченого ОСОБА_3 , який також перебував біля вказаного будинку. Крім того, зазначені свідки пояснили суду, що під час перебування біля будинку потерпілих, обвинувачений ОСОБА_3 , на питання присутніх підтвердив, що будинок підпалив саме він.

Зазначені обставини також повністю підтверджуються письмовими доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Так, згідно з протоколом огляду місця події від 02 червня 2020 року та фото таблиці до нього (а.с.19, 20-24), під час огляду території домоволодіння будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено пластикову пляшку з целофановою емблемою «Pepsi», об`ємом 1,0 л., заповнену рідиною розово-прозорою на 1\4 від основного об`єму пляшки; зразок горіння; дерев`яну палку розміром приблизно 1,2 м., на одному з кінців намотаний тканевий фрагмент білого кольору, який має обпалені кінці та різкий запах схожий на бензин; а також зафіксовані пошкодження, які має будинок АДРЕСА_2 в результаті пожежі.

Відповідно до акту про пожежу від 02 червня 2020 року (а.с.29), в результаті пожежі будинку, який належить потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка виникла ззовні будинку, були знищені домашні та побутові речі, документи та дерев`яні конструкції будинку.

Відповідно до висновку судової експертизи нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів №19\104-8\2894 від 07 серпня 2020 року (а.с.151-156), на кофті, яка була вилучена у обвинуваченого ОСОБА_3 , виявлені сліди зміненого світлого нафтопродукту.

Відповідно до висновку судової експертизи нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів №19\104-8\2896 від 31 липня 2020 року (а.с.160-165), рідина в пляшці з полімерного матеріалу, об`ємом 1 літр, з наліпкою «Pepsi», вилучені під час огляду місця події, є нафтопродуктом, який має вуглеводний склад характерний для автомобільного бензину; на поверхні фрагмента деревини на один кінець якої намотаний фрагмент вати та марлі, виявлені сліди нафтової олії.

Згідно з висновком судової пожежно-технічної експертизи №19\104-11\2\72 від 18 серпня 2020 року (а.с.177-186), осередок пожежі, яка сталася 02 червня 2020 року, знаходився із зовнішньої сторони буд. АДРЕСА_2 , в місцях розливу інтенсифікатора горіння. Причиною виникнення пожежі є займання горючої рідини на зовнішній поверхні стін будинку внаслідок дії на вказану горючу рідину стороннього джерела запалювання.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №2766-20 від 07 серпня 2020 року (а.с.190-210), розмір майнової шкоди, завданої внаслідок пожежі будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , складає 297 209 грн.16 коп.

Під час проведення слідчого експерименту від 04 червня 2020 року (а.с.130-135), обвинувачений ОСОБА_3 вказав на обставини, за яких він підпалив будинок, який належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також намагався спричинити смерть останніх, не даючи їм можливості залишити палаючий будинок.

Під час проведення слідчих експериментів від 28 липня 2020 року (а.с.53-56, 91-94), потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказали на обставини, при яких обвинувачений ОСОБА_3 підпалив будинок, в якому вони знаходились, після чого не давав їм можливості вибратися із вказаного будинку, намагаючись їх вбити.

Під час проведення слідчого експерименту від 28 липня 2020 року (а.с.61-65), свідок ОСОБА_8 вказав на обставини, за яких він, почувши крики про допомогу ОСОБА_1 , прибіг на територію їх домоволодіння, де побачив, що будинок горить, а всередині будинку перебувають ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які намагаються залишити будинок через вікно, однак не можуть цього зробити, оскільки поруч знаходиться обвинувачений ОСОБА_3 з предметом, схожим на дерев`яну палицю, який поводився агресивно та висловлювався на адресу потерпілих нецензурною лайкою, у зв`язку з чим він відвів обвинуваченого від будинку та залишив зі своїм сином, щоб потерпілі змогли вибратися з будинку.

Під час проведення слідчого експерименту від 23 черпня 2020 року (а.с.98-100), свідок ОСОБА_10 вказала на обставини, за яких вона опинилась біля будинку потерпілого ОСОБА_1 , який підпалив її брат – обвинувачений ОСОБА_3 , а також на поведінку обвинуваченого під час пожежі.

Згідно з висновком судово-медичної експеризи №2042е від 28 липня 2020 року (а.с.84-87), у потерпілої ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця лівої кисті, саден обох нижніх кінцівок (як кожне окремо), гострого отруєння оксидом вуглецю (чадним газом) та продуктами горіння, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як таких, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 діб, але не більше як три тижні (21 день).

Зазначені обставини також повністю підтверджуються: протоколом огляду та вилучення речей, які були одягнені на обвинуваченому ОСОБА_3 в момент вчиненні кримінальних правопорушень (а.с.47), протоколом огляду інформаційного носія CD-R з відеозаписом пожежі від 02 червня 2020 року (а.с.88); а також долученими до справи речовими доказами, якими визнані: продукти горіння, пластикова пляшка, об`ємом 1,0 л., дерев`яна палиця на одному кінці якої намотаний фрагмент тканини зі слідами горіння, чоловічі штани, черевики та кофта темно-коричневого кольору, інформаційного носія CD-R з відеозаписом (а.с.30, 32, 48, 89).

Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи №323 від 03 липня 2020 року (а.с.144-147), обвинувачений ОСОБА_3 , у період інкримінованого йому діяння на хронічне психічне захворювання, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності, недоумство або інший хворобливий стан психіки не страждав і в даний час не страждає; міг і в даний час може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

На думку колегії суддів, зазначені вище докази є належними та допустимими, оскільки вони узгоджуються між собою та в повній мірі доводять вину ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Вирішуючи питання про спрямованість умислу обвинуваченого ОСОБА_3 саме на вбивство потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 року "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи" - закінчений замах на умисне вбивство особи вчиняється з прямим умислом, коли винна особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно-небезпечні наслідки і бажала їх настання.

У ч.2 ст.15 КК України вказано, що закінченим замахом на вчинення злочину вважаються дії, направлені на його досягнення, при якому винний зробив усе, що вважав за необхідне, однак злочин не було доведено до кінця з причин, які не залежали від його волі.

Згідно з п.22 вказаної Постанови, вирішуючи питання про наявність у діях особи умислу на вбивство, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, треба враховувати спосіб, знаряддя злочину, локалізацію поранень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного, що передували події, їх стосунки. Вказана правова позиція відображена також у постанові від 31 січня 2013 року Верховного Суду України по справі № 5-32кс12.

За змістом ст.24 КК України, наявність вини у формі умислу передбачає, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.

Крім того, у п.4 Постанови № 2 від 07.02.2003 року "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи" Пленум Верховного Суду України зазначив, що умисне вбивство визнається вчиненим з особливою жорстокістю, якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, в тому числі з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо), психічних чи моральних страждань, а також якщо воно було поєднане із глумлінням над трупом або вчинювалося в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань.

Про наявність умислу на умисне вбивство з особливою жорстокістю, в даному кримінальному провадженні, може свідчити спосіб вчинення злочину (умисний підпал будинку, в якому перебували потерпілі), засіб його вчинення (бензин), взаємовідносини між обвинуваченим та потерпілими.

Під час судового розгляду судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 , будучи обізнаним про те, що потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у приміщенні будинку, про що він сам не заперечував під час судового розгляду, облив стіни будинку придбаним легкозаймистим нафтопродуктом (бензином) та підпалив його. Після чого, усвідомлюючи протиправність своїх дій та наслідків, які можуть настати у вигляді смерті потерпілих та бажаючи їх настання, обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи біля палаючого будинку, не тільки не вчиняв будь-яких дій, спрямованих на ліквідацію пожежі, або надання допомоги потерпілим, а навпаки, перешкоджав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вибратися з палаючого будинку, замахуючись та наносячи удари потерпілим предметом, схожим на палицю. Зазначені обставини повністю підтверджуються відеозаписом, наданим потерпілою ОСОБА_2 та переглянутим під час судового розгляду.

Крім того, під час судового розгляду було підтверджено, що між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілими триває конфлікт з приводу земельної ділянки, на якому знаходиться будинок потерпілих, у зв`язку з чим обвинувачений ОСОБА_3 поводився раніше та продовжує виявляти агресію відносно потерпілих, про що свідчать його поведінка під час досудового слідства та в судовому засіданні. При цьому, колегія суддів акцентує увагу на тому, що навіть через деякий проміжок часу після вчинення злочинів, під час проведення слідчого експерименту обвинувачений ОСОБА_3 не відмовився від своїх намірів позбавити життя потерпілих, погрожуючи завершити розпочате, що підтверджується переглянутим під час судового розгляду відеозаписом вказаної слідчої дії.

Таким чином, проаналізувавши досліджені докази, колегія суддів приходить до переконання, що обвинувачений ОСОБА_3 виконав всі дії, які він вважав необхідними для заподіяння смерті потерпілим, однак саме втручання сторонніх осіб не дало можливості обвинуваченому довести свій умисел до кінця.

Оцінюючи зазначені вище докази в сукупності та взаємозв`язку, а також спосіб вчинення злочину та засіб його вчинення, взаємовідносини між обвинуваченим та потерпілими, поведінку ОСОБА_3 після підпалу будинку, колегія суддів беззаперечно вважає доведеним спрямованість умислу ОСОБА_3 саме на заподіяння смерті потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з особливою жорстокістю, яка, однак, не настала з причин, що не залежали від його волі.

З урахуванням викладеного, оцінивши вищенаведені докази та встановлені на їх підставі фактичні обставини в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку що вони поза всяким розумним сумнівом доводять в повному обсязі винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень в обсязі обвинувачення, яке було підтримане прокурором і кваліфікує дії обвинуваченого за ст.15 ч.2-115 ч.1, 4 КК України, як замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті двом або більше особам, вчинений з особливою жорстокістю, а також за ч.2 ст.194 КК України, як умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст.12 КК України, належать до категорії тяжких та особливо тяжких, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, характеризується посередньо, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставин, які б пом`якшували або обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_3 передбачених ст.66, 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання суд також враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 , а також попередження нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки підстави для призначення покарання більш м`якого, ніж передбачене законом, судом не встановлені, виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції останнього від суспільства і саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Під час судового розгляду потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 майнової шкоди, яка складається з суми 167 702 грн. - витрат на відшкодування знищених в результаті пожежі будівельних матеріалів, меблів, електроприладів та побутової техніки, одягу, взуття, білизни, документів та готівкових коштів, а також майнової шкоди, завданої будинку в результаті пожежі на суму 297 209 грн.16 коп.

При вирішенні заявленого цивільного позову суд виходить з наступного.

Згідно із положеннями ст.12 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову.

Стаття 128 КПК України передбачає, що особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України, суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст.ст.22, 1166 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Шкода завдана неправомірними діями майну фізичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

Під час розгляду кримінального провадження встановлено, що в результаті дій обвинуваченого ОСОБА_3 був знищений будинок, який належить потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у зв`язку з чим була завдана майнова шкода, розмір якої, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №2766-20 від 07 серпня 2020 року складає 297 209 грн.16 коп., у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

В той же час, потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завдана їм майнова шкода на суму 167 702 грн. не підтверджена належними доказами, у зв`язку з чим позовні вимоги потерпілих в цій частині задоволенню не підлягають.

На підставі ст.122 ч.2, 124 ч.2 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експертів у розмірі 1307,60 грн., 1307,60 грн., 1307,60 грн., 1634,50 грн. та 16344,44 грн.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.194 ч.2, 15 ч.2-115 ч.2 п.п.1, 4 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.194 КК України у виді позбавлення волі строком на сім років;

- за ст.15 ч.2-115 ч.2, п.1, 4 КК України у виді позбавлення волі строком на десять років.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на десять років.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з 03 червня 2020 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний ОСОБА_3 – залишити без змін, до набрання вироком законної сили.

Позовні позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди – задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_3 , в рахунок відшкодування майнової шкоди суму 297 209 гривень 16 копійок на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в солідарному порядку.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_3 в дохід держави витрати на залучення експерта при проведенні:

- судової експертизи нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів №19\104-8\2894 від 07 серпня 2020 року у сумі 1307 гривень 60 копійок;

- судової експертизи нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів №19\104-8\2896 від 31 липня 2020 року у сумі 1307 гривень 60 копійок;

- судової експертизи нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів №19\104-8\2895 від 30 липня 2020 року у сумі 1307 гривень 60 копійок;

- судової пожежно-технічної експертизи №19\104-11\2\72 від 18 серпня 2020 року у сумі 1634 гривні 50 копійок;

- судової будівельно-технічної експертизи №2766-20 від 07 серпня 2020 року у сумі 16 344 гривні.

Речові докази по справі:

- продукти горіння, пластикову пляшку, об`ємом 1,0 л., дерев`яну палицю на одному кінці якої намотаний фрагмент тканини зі слідами горіння, чоловічі штани, черевики та кофту темно-коричневого кольору, які зберігаються в камері схову ВП №3 ДРУП (Новокодацького ВП ДВП) ГУНП в Дніпропетровській області – знищити;

- інформаційний носій CD-R з відеозаписом – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий: Судді:

Нощенко І.С. Скрипник К.О. Остапенко Н.Г.