Рішення № 101750034, 18.11.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/4187/21

Провадження № 2/204/1583/21

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Дубіжанської Т.О.

за участю секретаря Єфімової А.О.

розглянувши у порядку спрощеного провадження справу за позовною заявою позовної заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РОБОЧА 71» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку, -

В С Т А Н О В И В :

В червні 2021 року до суду надійшла позовна заява ОСББ «Робоча 71» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку у розмірі 6934 грн. 15 коп., що складається з 5990 грн. основного боргу, 285 грн. 17 коп. – 3 % річних, 658 грн. 98 коп. – інфляційних втрат та судові витрати по справі.

В обґрунтування позову, позивач зазначав, що ОСББ «Робоча 71», створене співвласниками багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 , для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна, у відповідності до Закону. Відповідно до завдання та мети створення ОСББ, компетенції загальних зборів ОБСС, визначених у статуті, загальними зборами об`єднання були затверджені Протоколи, згідно яких встановлені розміри внесків на утримання будинку та прибудинкової території. Власником квартири АДРЕСА_2 , є Відповідач, яка у період з 13.01.2016 по 31.12.2020 pp. сплачувала внески на утримання будинку не в повному об`ємі, в результаті чого, у відповідача утворилася заборгованість, яка на час звернення до суду складає 6934 грн. 15 коп.. Враховуючи наведене, позивач був вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 16.07.2021 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, справа розглянута без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 16.07.2021 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.

Відповідач у встановлений судом строк не надав суду відзив на позовну заяву, у зв`язку з чим суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у зв`язку з наступним.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проживає у квартирі АДРЕСА_2 .

Як вбачається з розрахунку заборгованості ОСББ «Робоча 71», заборгованість за адресою: АДРЕСА_3 по членським внескам з за період з 13.01.2016 року по 31.12.2020 року складає 5 990 грн.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 4 Закону України «Про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Як вбачається з виписки з ЄДРПОУ, 12.11.2015 року проведена державна реєстрація юридичної особи – ОСББ «Робоча 71» (ідентифікаційний код юридичної особи - 40118209).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» статут об`єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.

2 серпня 2017 року загальними зборами ОСББ «Робоча 71» (протокол № 2 від 02.08.2017 року) було затверджено Статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 71» у новій редакції, який був засвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко С.В. 04.10.2017 року, зареєстровано в реєстрі за № 926.

Згідно п. 1 розділу І вказаного Статуту, ОСББ «Робоча 71» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно п. 1 розділу ІІ даного Статуту метою створення Об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених Законодавством та цим Статутом.

Пунктом 3 розділу ІІ Статуту визначено, що завданням та предметом діяльності Об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном.

Положеннями ч. 9 ст. 10 Закону України «Про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема: затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Частиною 20 вказаної статті визначено, що до компетенції правління відноситься, серед іншого, здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством; укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

Утримання будинку та прибудинкової території ОСББ забезпечується як самим ОСББ, так і відповідними підприємствами - виконавцями послуг з утримання будинку на підставі договорів з ОСББ, тому свої послуги об`єднанню такі підприємства надають за тарифами, встановленими органами місцевого самоврядування.

Протоколом загальних зборів ОСББ «Робоча 71» № 2 від 05.12.2015 року було, серед іншого, затверджено розмір щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі від загальної площі квартири або нежитлового приміщення, відповідно з 01.01.2016 по 01.03.2016 - 1,50 грн./м2, з 01.03.2016 по 01.09.2016 – 1,70 грн/м2 та з 01.09.2016 по 31.03.2017 – 2,00 грн./м2.

Протоколом загальних зборів ОСББ «Робоча 71» № 1 від 25.02.2017 року було, серед іншого, затверджено розмір щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 2,50 грн./м2 загальної площі квартири або нежитлового приміщення.

Протоколом загальних зборів ОСББ «Робоча 71» № 1 від 06.06.2018 року було, серед іншого, затверджено розмір щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 5 грн./м2 загальної площі квартири або нежитлового приміщення.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані: виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням.

Статтею 13 Закону України «Про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що оскільки відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 та відповідно співвласником вказаного багатоквартирного будинку, вона зобов`язана виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати, здійснювати витрати на управління багатоквартирним будинком, сплачувати кошти на утримання будинку та прибудинкової території у розмірах, визначених загальними зборами ОСББ «Робоча 71».

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник, відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) та № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 22.02.2018 №910/13182/17 та від 22.02.2018 № 910/11312/17, при розгляді справ за позовами ОСББ про стягнення заборгованості по сплаті внесків, Верховний Суд зазначив, що «Обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку, витрати на оплату комунальних послуг (централізованого опалення) щодо нього входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку».

Окрім того, відповідно до п.2 згаданої ст.7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Таким чином, за умови встановлення факту надання відповідними організаціями житлово-комунальних послуг по утриманню будинку і прибудинкової території, відсутність договору з обслуговування, що має бути укладено між власником квартири і відповідним об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку не звільняє таку від несення витрат на утримання спільного майна. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Окрім цього, згідно правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-2951цс15 від 20 квітня 2016 року, факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

За період з 13.01.2016 року по 31.12.2020 року включно, відповідач має заборгованість по внескам та платежам співвласників об`єднання у розмірі 6934 грн. 15 коп., яка складається з боргу по внескам за квартиру з 5990 грн., 285 грн. 17 коп. – 3 % річних, 658 грн. 98 коп. – інфляційних втрат, що підтверджується відповідними актами звірки та розрахунком заборгованості.

З огляду на наведене суд вважає, що відповідачем було порушено права позивача щодо своєчасного та у повному обсязі отримання щомісячних внесків, які підлягають судовому захисту шляхом задоволення позову та стягнення заявлених сум.

Вирішуючи питання розподілу понесених витрат на правову допомогу заявлених позивачем в сумі 6000 грн., суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Верховний Суд у постанові Великої Палати від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та постанові від 10 червня 2021 року по справі №820/479/18 зазначив, що необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Підсумовуючи можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Верховний Суд у своїй Постанові від 3 травня 2018 року в справі № 372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до правової позиції висловленої Верховним Судом у постанові від 06 березня 2019 року по справі №922/1163/18, відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності ввід конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Надання АО «Імператив» позивачу адвокатських послуг у суді при розгляді справи підтверджується, зокрема, Договором від 19.02.2021 року між ОСББ «Робоча 71» та АО «Імператив», актами приймання-передачі виконаних робіт, платіжними дорученнями № 62 від 13.05.2021 та № 67 від 18.05.2021, що підтверджує оплату наданих послуг у розмірі 12 000,00 грн..

Водночас, у самому тексті договору відсутні умови (пункти) щодо розрахунку адвокатського гонорару та лише зазначається про розмір оплати такої професійної правової допомоги, що має погоджуватися сумісно. Будь-яких додаткових договорів, щодо узгодження сторонами вартості наданих послуг – матеріали справи не містять.

Враховуючи вищенаведене, суд констатує, що оскільки відсутня об`єктивна можливість пересвідчитись щодо домовленості між АО «Імператив» та його клієнтом ОСББ «Робоча 71» щодо розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару, суд вважає за необхідне відмовити у стягненні заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Окрім того, інформація, яка міститься в актах прийому-передачі виконаних робіт, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, відповідно до висновків викладених у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2020 року у справі № 638/7748/18, неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

Внаслідок чого, суд позбавлений можливості перевірити та встановити дійсність (вартість) та необхідність таких витрат, а також співмірність та розумність їхнього розміру, у зв`язку з чим наявні підстави для відмови в задоволенні зазначеного клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 360, 526, 610, 612, 625 ЦК України, Законом України «Про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ст. ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РОБОЧА 71» (адреса місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 71, ЄДРПОУ 40118209) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РОБОЧА 71» заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 5 990 грн., 3 % річних у розмірі 285 грн. 17 коп., інфляційні втрати у розмірі 658 грн. 98 коп., судові витрати у розмірі 2 270 грн., а всього суму у розмірі 9 204 грн. 15 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Дубіжанська