Ухвала суду № 101749919, 08.12.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/328/21

Провадження № 3/0203/640/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року м. Дніпро

Суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Вусик Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представника Полтавської митниці Ковальова О.М., справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лубни, Полтавської обл., який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 470 МК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0413/11000/20 від 12 листопада 2020 року вбачається, що в Дніпровській митниці Держмитслужби проводились перевірочні заходи з приводу перебування на митній території України транспортного засобу - JEEP CHEROKEE», р/н НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , за результатами яких з`ясовано, що відповідно до бази даних АСМО «Інспектор» зазначений вище автомобіль 31.07.2018 року в зоні діяльності Чернігівської митниці ДФС на митну територію України в режимі «транзит» ввіз ОСОБА_1 . Станом на 12.11.2020 року вищезазначений автомобіль, вартістю наявною в мережі Інтернет 2000 Євро (66 288,20 грн.), до митного органу призначення не доставлений.

Таким чином, ОСОБА_1 перевищив встановлений ч. 1 ст. 95 МК України строк доставки вказаного транспортного засобу особистого користування JEEP CHEROKEE», р/н НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , що перебуває під митним контролем до митного органу призначення, більше ніж на тридцять діб.

Розглядаючи справу без участі ОСОБА_1 , суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 4 ст. 526 МК України, справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату та час слухання справи був повідомлений, шляхом відправлення поштою судової повістки.

Отже, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та з урахуванням вищенаведеного, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі ОСОБА_1 .

В судовому засіданні представник митного органу зазначив, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративній відповідальності за ч. 6 ст. 470 МК України, оскільки ним було порушено митні правила. Також, додав, що датою виявлення правопорушення слід вважати дату складання протоколу, а саме 12 листопада 2020 року.

Суд, вислухавши представник митного органу, дослідивши матеріали справи про порушення митних правил, приходить до наступного висновку.

Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до вимог ст. 489 МК України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в тому числі, про порушення митних правил, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Відповідно до ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 95 МК України встановлено строки транзитних перевезень для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Так, з протоколу про порушення митних правил 0413/11000/20 від 12 листопада 2020 року вбачається, що в Дніпровській митниці Держмитслужби проводились перевірочні заходи з приводу перебування на митній території України транспортного засобу JEEP CHEROKEE», р/н НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , за результатами яких встановлено, що відповідно до бази даних АСМО «Інспектор», зазначений вище автомобіль 31.07.2018 року в зоні діяльності Чернігівської митниці ДФС на митну територію України в режимі «транзит» ввезла ОСОБА_1 . Станом на 12.11.2020 року вищезазначений автомобіль, вартістю наявною в мережі Інтернет 2000 Євро (66 288,20 грн.), до митного органу призначення не доставлений.

Проте, ані протокол про порушення митних правил, ані матеріали справи не містять посилання на підстави для порушення справи про порушення митних правил, перелік яких визначений ст. 491 МК України, а саме, це: безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил; офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю ; офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

Також, не можна вважати датою виявлення правопорушення, дату складання протоколу про порушення митних правил.

Згідно ст. 488 МК України, момент складення протоколу про порушення митних правил є початком провадження у справі.

Норми ст. 494 МК України, передбачають, що протокол про порушення митних правил складається у випадку виявлення такого порушення.

Тобто, підстави для порушення провадження у справі, передбачені ст. 491 МК України, беззаперечно мають існувати та передувати його початку.

Отже, протокол є процесуальною дією (ст. 508 МК України) та слугує доказом у справі про порушення митних правил (ст. 495 МК України), а дата його складання не може вважатися датою виявлення правопорушення та підставою для порушення справи, перелік яких, передбачений ст. 491 МК України, і є вичерпним.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне зазначити, що станом на 31.07.2018 року, тобто на момент ввезення транспортного засобу, стаття 470 МК України не містила частину шосту, а складалася лише з трьох частин.

При цьому санкція будь-якої із трьох частин цієї статті в тій редакції була більш м`якою, ніж санкція ч. 6 ст. 470 МК України у діючій редакції.

Законом України № 2612-VIII від 08 листопада 2018 року внесено зміни до ст. 470 МК України, яка наразі містить 6 частин.

Відповідно до Закону України № 2725-VIII від 16 травня 2019 року, редакція ч. 6 ст. 470 МК України набула чинності 22 серпня 2019 року.

Згідно диспозиції ч. 6 ст. 470 МК України встановлена відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.

За такі порушення передбачено накладення стягнення у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскації таких транспортних засобів.

За вимогами ст. 3 МК України визначено, що норми законів України, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Єдиний виняток з даного правила, закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Тож, суд звертає увагу, що на час ввезення вказаного транспортного засобу такі дії, які на даний момент інкримінуються ОСОБА_1 (за ч. 6 ст. 470 МК України), як окремий склад правопорушення, законом не були передбачені.

Згідно ч. 2 ст. 528 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 527 цього Кодексу.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 527 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя), що розглядає справу, виносить, зокрема, постанову про закриття провадження у справі.

Провадження у справах про порушення митних правил, згідно ст. 487 МК України, здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю: за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, розглянувши справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх належними та допустимими доказами, суд дійшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 9-11, 221, 247, 252, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 527, 528, 529 МК України, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 Митного Кодексу України - закрити, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Є.О. Вусик