Рішення № 101749785, 04.10.2021, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/8499/20

№ провадження 2/208/653/21

РІШЕННЯ

Іменем України

04 жовтня 2021 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:

головуючого, судді – Івченко Т.П.,

секретаря судового засідання – Задьори В.І.,

за участі:

представника позивача – адвоката Редько С.М.,

представника відповідача № 3 – адвоката Пипа А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Кам`янське Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 «про визнання результатів електронних торгів недійсними», суд –

встановив:

1.Позиція позивача.

В проваджені Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Кам`янське Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 «про визнання результатів електронних торгів недійсними».

09.06.2021 року через канцелярію суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Редько С.М., про зміну підстав позову, згідно до якої позивч просить:

- визнати недійсними електронні торги по лоту № 349822 з примусової реалів нерухомого майна: 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , проведені 31.05.2019 року Державним підприємством «СЕТАМ»;

- визнати недійсним Протокол проведення електронних торгів від 03.06.2019 рою лоту №349822 складений Державним підприємством «СЕТАМ»;

- визнати недійсним Акт про проведення електронних торгів (аукціону) з реалі: арештованого майна від 19.06.2019 року по лоту № 349822 складений Заводським від ДВС м. Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області;

- визнати недійсним Свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронних і (аукціону) за реєстровим № 687 від 21.06.2019 року видане приватним нотар Кам`янського міського нотаріального округу Сухопаровой С.Г. на ім`я ОСОБА_2 ;

- судові витрати покласти на відповідачів.

В обґрунтування позову з урахуванням заяви про зміну підстав позову, зазначив, що 14.12.2006 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська було видано виконавчий лист по справі № 2-2728/2006р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 268 грн. щомісячно, на кожну дитину до досягнення ними повноліття, починаючи з 02.10.2006 року до повноліття дітей.

23.06.2016 року було закінчено виконавче провадження № 15106284 по примусовому виконанню вищезазначеного виконавчого листа, про що старшим державним виконавцем Заводського відділу ДВС м. Дніпродзержинська, Барна О.О. було винесено відповідну постанову. У даній постанові було зазначено, що «борг на момент повноліття дитини становить 22023 грн. 92 коп.».

У січні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. В цій позовній заяві Позивачка використовує суму боргу більшу, ніж та, яка насправді була, а саме: зазначено, що сума боргу по аліментам складає 23733 грн. 03 коп. і саме з цієї суми було здійснено розрахунок неустойки (пені) у розмірі 429211 грн. 54 коп..

07.09.2016 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська було ухвалено заочне рішення по даній справі № 208/265/16-ц, яким було частково задоволено вимоги Позивачки та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості по сплаті аліментів у сумі 22023 грн. 92 коп., неустойку (пеню) в сумі 429211 грн. 43 коп.; витрати на правову допомогу у розмірі 1500 грн., судовий збір – 551 грн. 20 коп.

Заочне рішення по справі № 208/265/16 набрало законної сили 18.09.2016р. та виконавчий документ було пред`явлено до примусового виконання до Заводського відділу ДВС м. Дніпродзержинська.

27.03.2018 року Заводським відділом ДВС м. Кам`янське ГТУЮ у Дніпропетровській області було відкрито виконавче провадження № 56063803 по примусовому виконанню виконавчого листа № 208/265/16-ц. На підставі подання заступника начальника Заводського відділу ДВС м. Кам`янське ГТУЮ у Дніпропетровській області, рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинську від 25.06.2018 року та додатковим рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинську від 10.10.2018 року, було звернено стягнення на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 ), яка належала ОСОБА_1 . Право власності, за результатами проведених прилюдних торгів, було оформлено на ОСОБА_2 на підставі свідоцтва від 21.06.2019 року.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 грудня 2020 року заочне рішення у справі № 208/265/16 було скасовано та винесено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Позивачки відмовлено у повному обсязі.

Враховуючи те, що рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська справі № 208/265/16 від 07.09.2016 року, на підставі якого проводилась примусова процедура продажу рухомого майна на оспорюваних електронних торгах, скасовано судом апеляційної інстанції, що свідчить про недійсність електронних торгів, які були проведені на підставі такого рішення суду, що призвело до порушення майнових прав позивача.

Ураховуючи, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами першою-третьою та частинами п`ятою, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину частині першій статті 215 ЦК України. Підставою визнання прилюдних торгів недійсними є наявність не лише порушень вимог закону при проведенні прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Отже, не лише недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, є способом захисту та підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Тобто для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Враховуючи наведене, посилаючись на приписи ЦК України, Закону України «Про виконавче провадження» та практику Верховного Суду, вважає, що оскільки рішення суду, на підставі якого було проведено електронні торги, було скасовано, електронні торги і видані на їх підставі протокол проведення торгів, акти, свідоцтво про право власності підлягають визнанню недійсними.

2.Позиція відповідача № 1.

Представником Державного підприємства «СЕТАМ» подано відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги не визнані, та заявлено про відмову позивачу у задоволені позовних вимог.

В обґрунтування своєї позиції ДП "СЕТАМ" зазначено, що проведені електронні торги з реалізації частина чотирикімнатної квартири загальною площею 66,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 за номером лоту № 349822 (уцінено лот № 345449), відбулися на підставі заявки державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби м. Кам`янське від 17.04.2019 (копія заявки додана до відзиву Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Кам`янське Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), згідно до Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016№ 2831/5.

Повноваження ДП «СЕТАМ» на здійснення заходів із супроводження програмного забезпечення системи реалізації майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у ній, на організацію та проведення електронних торгів, торгів за фіксованою ціною та на виконання інших функцій, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, підтверджена наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 державне підприємство «СЕТАМ».

22 квітня 2019 року до Системи реалізації арештованого майна було внесено інформацію про реалізацію 1/2 частину чотирикімнатної квартири загальною площею 66,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 та присвоєно майну номер лоту № 345449. Торги з реалізації лоту № 345449 було призначено на 13 травня 2019 року, відповідно до строку, передбаченого абз. 2 пункту 3 розділу III Порядку, а саме 20 календарних днів після внесення лота до Системи.

13 травня 2019 року було складено протокол проведення торгів № 404999 (копія якого додається), відповідно до якого торги з реалізації лоту № 345449 не відбулись у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів, та до Системи реалізації арештованого майна було внесено інформацію про реалізацію 1/2 частина чотирикімнатної квартири загальною площею 66,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням уцінки на 85 відсотків згідно пункту 1 розділу IX Порядку та присвоєно майну номер лоту - 349822.

Торги з реалізації лоту № 349822 було призначено на 03 червня 2019 року, відповідно до строку, передбаченого абз. 2 пункту 3 розділу III Порядку, а саме 20 календарних днів після внесення лота до Системи.

03 червня 2019 року торги з реалізації лоту № 349822 відбулись з визначенням переможця – учасника № 2, про що було складено протокол № 409997. Інформація про хід торгів, інформаційне повідомлення, протоколи проведення торгів є у відкритому доступі на сайті Системи реалізації арештованого майна та розміщені за посиланням: Лот № 349822 - https://setam.net.ua/auction/351360, Лот № 345449 - https://setam.net.ua/auction/346984.

Процедура проведення торгів є автоматизовною та проводиться у порядку, детально регламентованому у Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5. Тому незрозумілим є твердження Позивача про те, що він не може викласти позовну заяву, бо невідома процедура проведення торгів.

А тому враховуючи що позивачем не доведено про порушення вимог Порядку при проведенні електронних торгів; що ці порушення вплинули на результати торгів; а законні інтереси позивача порушенні, як наслідок є підставою для відмови у задоволенні позову.

3.Позиція відповідача № 2.

Заводським відділом державної виконавчої служби у м. Кам`янське Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), подано відзиви на позовну заяву та на заяву про зміну підстав позову, в яких зазначено, що на примусовому виконанні в Заводському відділі державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебувало зведене виконавче провадження № 56086868 по примусовому виконанню виконавчих листів № 208/265/16 від 19.09.2016 року виданих Заводським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за несплату аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 429 211,43 грн. та заборгованість по сплаті аліментів в сумі 22 023,92 грн. Всього: 496 460,88 грн.

27.03.2018 року у відповідності до ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 56063803, ВП № 56054949, копії яких за вихідним № 11625, 11619 надіслані сторонам виконавчого провадження. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення стягував ОСОБА_2 отримано постанови 29.03.2018 року. Згідно довідки «Укрпошти» поштове відправлення боржнику ОСОБА_1 повернулось на адресу Відділу за закінчення встановленого строку зберігання.

Державним виконавцем, виконані приписи ст. 18. Закону України «Про виконавче провадження» і 28.03.2018 року, 05.05.2018 року, 18.07.2018 року надсилалися запити, згідно до яких встановлено що боржник ОСОБА_1 не працює, доходів за трудовими та цивільно-правовими договорами та пенсію не отримує; за боржником не обліковується нерухоме майно та земельні ділянки, ніякого нерухомого майна та земельних ділянок за боржником не зареєстровано; ніякого рухомого майна за боржником ОСОБА_1 також не зареєстровано.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем 03.04.2018 року за вихідним № 12495 надіслано запит ВАДР управління з питань громадянства, реєстрації та роботи з громадянами з тимчасово окупованої території України ГУДМС України в Дніпропетровській області, з метою надання відомостей про реєстрацію місця проживання боржника. Згідно з отриманою відповіддю боржник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

При цьому встановлено, що боржник ОСОБА_1 не перетинав державний кордон, але і за адресою: АДРЕСА_2 не мешкає. Також встановлено що і за можливою адресою мешкання АДРЕСА_3 . Державним виконавцем 23.05.2018 року, він також не мешкає. Таким чином фактичне місце мешкання боржника не було встановлено. 05.06.2018 року винесена ухвала про оголошення в розшук боржника ОСОБА_1 . Ухвала набрала законної сили 21.06.2018 року.

На адресу Відділу 05.06.2018 року за вх. № 4017 надійшла заява стягувача

ОСОБА_2 , про звернення стягнення на майно боржника, яке не зареєстроване в установленому

законом порядку, а саме на - Ѕ частину квартири за адресою:

АДРЕСА_2 .

Згідно до договору купівлі-продажу від 02 липня 2001 року боржник ОСОБА_1 придбав у власність квартиру АДРЕСА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Кир`як С А., зареєстрованого в реєстрі за № 2238. Заводським районним судом м. Дніпродзержинська 03 квітня 2014 року у справі № 208/778/14-ц винесено рішення про визнання часток у праві спільної сумісної власності. Визнано за ОСОБА_2 право власності у спільній частковій власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_4 . Визнано за ОСОБА_1 право власності у спільній частковій власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_4 . Рішення набрало законної сили 14 квітня 2014 року.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 21.09.2016 року проведена державна реєстрація Ѕ частини квартири по АДРЕСА_2 - власником якої є ОСОБА_2 . Державна реєстрація права власності на Ѕ частину квартири по АДРЕСА_2 боржником ОСОБА_1 не була проведена.

10.10.2018 року винесена ухвала про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_1 , яке не зареєстроване в установленому законом порядку, а саме: Ѕ частину квартири АДРЕСА_5 . Ухвала набрала законної сили 26.10.2018 року.

Керуючись вимогами ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 11.03.2019 року винесена постанова про опис та арешт майна боржника ОСОБА_1 , а саме: 1/2 частини житлової квартири АДРЕСА_5 .

Керуючись вимогами ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» 18.03.2019 року державним виконавцем винесена постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_5 для участі у виконавчому провадженні, а саме: визначення вартості арештованого майна. Згідно висновку про вартість майна від 26.03.2019 року - вартість Ѕ частини квартири АДРЕСА_5 складала 89500,00 грн. без ПДВ.

Керуючись вимогами ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», Порядком реалізації арештованого майна 17.04.2019 року Відділом надіслана до ДФ ДП «СЕТАМ» заявка на реалізацію арештованого майна боржника ОСОБА_1 .

На адресу Відділу 03.05.2019 року надійшов лист з ДФ ДП «СЕТАМ» про опублікування 22.04.2019 року інформації про арештоване майно та присвоєння лоту № 345449.

На адресу Відділу 27.05.2019 року надійшов лист з ДФ ДП «СЕТАМ» з повідомленням про те, що 13.05.2019 року електронні торги по лоту № 345449 не відбулись, в зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів. Організатором електронних торгів 13.05.2019 року виставлено майно на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 % його вартості, та присвоєно номер лоту № 349822.

На адресу Відділу 10.06.2019 року надійшов лист з ДП «СЕТАМ» з повідомленням про те, що 03.06.2019 року електронні торги по лоту № 349822 відбулись. Переможцем торгів стала ОСОБА_2 ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 . Ціна продажу склала 76075,00 грн. (з яких 3803,75 грн. сума сплаченого гарантійного внеску на рахунок Організатора торгів).

На депозитний рахунок Відділу надійшли 06.06.2019 року кошти у розмірі 72271,25 грн. сплачені ОСОБА_2 за придбання лоту № 349822.

Грошові кошти були розподілені державним виконавцем та перераховані за призначенням: по ВП № 56054949 - 200,00 грн. п/д № 6399 від 13.06.2019 - витрати виконавчого провадження, 2202,39 грн. п/д № 6398 від 13.06.2019 - виконавчий збір, 22023,92 грн. п/д № 6385 від 13.06.2019 - кошти стягнуті на користь стягувача ОСОБА_2 ; по ВП № 56063803 - 200,00 грн. п/д № 6399 від 13.06.2019 - витрати виконавчого провадження, 4331,36 грн. - п/д № 6398 від 13.06.2019 - виконавчий збір, 43313,58 грн. п/д № 6384 від 13.06.2019 - кошти стягнуті на користь стягувача ОСОБА_2 .

Враховуючи вищевикладене, державним виконавцем 19.06.2019 складено акт про проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна, а саме: Ѕ частини квартири АДРЕСА_5 .

Керуючись вимогами ч. 4 п. 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»

19.06.2019 державним виконавцем винесена постанова про зняття арешту з майна, а саме: 1/2 частини квартири

АДРЕСА_5 .

Боржник ОСОБА_1 особисто з`явився на прийом до державного виконавця

14.06.2019 року, ознайомився з матеріалами виконавчого провадження та повідомив що

протягом останніх двох років мешкає у Вінницькій області, про що складено акт державного

виконавця.

Виконавче провадження № 56054949 по примусовому виконанню виконавчого листа № 208/265/16 від 19.09.2016 року виданого Заводським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості по сплаті аліментів в сумі 22023,92 грн. закінчено 12.06.2019 року, на підставі п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», про що винесено відповідну постанову.

На адресу Відділу 08.01.2020 року за вх. № 750 надійшла письмова заява стягувача ОСОБА_2 про повернення виконавчого документа без подальшого виконання.

Враховуючи вищевикладене, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 15.01.2020 року винесена постанова про повернення виконавчого листа № 208/265/16 від 19.09.2016 року виданого Заводським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойки (пені) за несплату аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 429 211,43 грн. стягувачу.

Всі документи виконавчого провадження надсилались позивачу ОСОБА_1 за адресою зазначеною у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_2 , згідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

ОСОБА_1 особисто та його представники, неодноразово ознайомлювались з матеріалами виконавчого провадження та знімали з нього фотокопії (14.06.2019, 10.10.2019, 30.07.2020).

Посилання представника позивача на «недійсність електронних торгів», в зв`язку з тим, що рішенням Дніпровського апеляційного суду від 30.12.2020 року у справі № 642/265/16-ц у задоволені позивних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 відмовлено є безпідставними, з огляду на наступне.

Електронні торги з примусової реалізації нерухомого майка відбулись 03.06.2019 року. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30.12.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено та відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 . На час проведення реалізації майна рішення суду набрало законної сили та було чинним.

Скасування рішення суду від 07.09.2016 року, не є підставою для визнання електронних торгів недійсними, оскільки електронні торги відбулись з дотриманням вимог Порядку реалізації арештованого майна та на час їх проведення рішення суду було чинним, а отже обов`язковим до виконання.

Тому просить суд Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про зміну підстав позову в повному обсязі та розглянути справу у відсутності представника Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

4.Позиція відповідача № 3.

ОСОБА_2 , представлена адвокатом Пипа А.О., заперечували проти задоволення позовних вимог. Скориставшись своїм правом подано відзив на позов, зазначив, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання результатів електронних торгів по лоту № 349822 з примусової реалізації нерухомого майна: 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , що проведені 31.05.2019 р. Державним підприємством «СЕТАМ», недійсними. Позовна заява обґрунтована тим, що електронні торги були проведені з порушенням Розділу III. «Підготовка до проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною)» Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. № 2831/5, а саме, був порушений 20-денний календарний термін підготовки до торгів. Інших-підстав для визнання торгів недійсними, Позивач не зазначає, а лише вказує у позові, що докази: документи про проведення процедури прилюдних торгів з реалізації арештованого майна боржника, знаходяться у розпорядженні Відповідача № 1 - Державного підприємства «СЕТАМ» та підлягають витребуванню. Вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не доведеними наявними та допустимими доказами, виходячи з таких підстав. Процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Відчуження майна з електронних торгів за своєю правовою природою відноситься до угод купівлі-продажу й така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину. Одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину укладеного з недодержанням вимог, установлених ч. 1-3, 5, 6, ст. 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

Оскільки, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами електронних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами електронних торгів, то підставами для визнання електронних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції № 2831/5 від 29 вересня 2016 року. Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції № 2831/5 від 29 вересня 2016 року, встановлено вимоги щодо проведення електронних торгів, а саме: правил, передачі майна на реалізацію; правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів; правила, які регулюють сам порядок проведення торгів; правила, які стосуються оформлення результатів електронних торгів. Таким чином, підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, а саме: правил, передачі майна на реалізацію; правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів. Таку правову позицію висловив Верховний Суд України у Постанові від 14 лютого 2018 року по справі № 759/2467/15-ц.

Згідно ч. 3 Розділу ІІІ Порядку Організатор вносить до Системи інформацію про майно та формує лот торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною) на підставі отриманої ним заявки не пізніше, ніж на третій робочий день з дати її отримання. Лот вноситься за типом, найменуванням, категорією відповідно до класифікації, яка підтримується Системою, що забезпечує вільний та прямий пошук за відповідними пошуковими критеріями (вид майна, назва, модель, регіон зберігання, стартова ціна, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження тощо). Після внесення лота до Системи автоматично визначається строк для підготовки до проведення торгів, реєстрації учасників, огляду майна, який становить: для торгів за фіксованою ціною - 5 календарних днів; для електронних торгів: для лотів зі стартовою ціною до 5000,00 грн - 10 календарних днів; для лотів зі стартовою ціною від 5000,01 до 1 000 000,00 грн - 20 календарних днів; для лотів зі стартовою ціною від 1 000 000,01 грн - 30 календарних днів.

Так, Організатором електронних торгів 22.04.2019 року у Системі опубліковано інформаційне повідомлення про проведення електронних торгів за лотом № 345449. Після внесення лота до Системи, автоматично визначився строк для підготовки до проведення торгів, який становив 20 календарних днів. Дата початку проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) призначається на наступний після закінчення зазначених строків день та відображається в інформаційному повідомленні, яке розміщується на Веб-сайті автоматично після внесення інформації про лот у Систему. Тобто, дата проведення електронних торгів була автоматично призначена на 13.05.2019 р. Організатор організовує електронні торги (торги за фіксованою ціною), у тому числі повторні, відповідно до строків, визначених пунктом 3 Розділу III Порядку. Так, Організатором електронних торгів 13.05.2019 року у Системі опубліковано інформаційне повідомлення про проведення електронних торгів за лотом № 349822 (уцінено лот № 345449), тобто майно виставлено на повторні електронні торги 13.05.2019 року. Далі Система автоматично визначила строк для підготовки до проведення торгів, який становить 20 календарних днів, та автоматично призначила дату початку проведення електронних торгів на наступний після закінчення зазначених строків день - на 03.06,2019 р.

За загальним правилом обчислення строків, передбаченим Цивільним кодексом України, Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 ЦКУ).

Отже, якщо повідомлення про повторні електронні торги було опубліковано 13.05.2019 року, то період з 14.05.2019 р. по 02.06.2019 р. (20 календарних днів) визначено як строк для підготовки до проведення торгів, та на наступний день, після закінчення зазначеного строку, а саме - 03.06.2019 p., автоматично була призначена дата проведення електронних торгів.

Враховуючи вищевикладене, як перші електронні торги, що проведені 13.05.2019 p., так і повторні - 03.06.2019 p., відбулися з дотриманням строків для підготовки до проведення торгів та відповідно до вимог Порядку, а посилання позивача на порушення строків для підготовки до електронних торгів є безпідставними. Окрім того, Система електронних торгів, що забезпечує здійснення в електронній формі процесів обробки інформації про електронні торги, автоматично визначає строки, що унеможливлює будь-якого їх коригування в бік скорочення чи продовження.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів. Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів. Звертає увагу суду, що обставини, на які Позивач посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, Позивачем не доведені та не підтверджені належними доказами.

Підстави позову якими Позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу становили обставини про те, що торги були проведені з порушенням встановленого Порядку.

Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він обґрунтовував позовні вимоги.

Змінюючи підстави позову Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що цитую: «Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська по справі № 208/265/16-ц від 07.09.2016 р., на підставі якого проводилась примусова процедура продажу рухомого майна на оспорюваних електронних торгах, скасовано судом апеляційної інстанції, що свідчить про недійсність електронних торгів, які були проведені на підставі такого рішення суду, що призвело до порушення майнових прав позивача.» Тобто, Позивач вказав на інші обставини, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими та безпідставними. Для визнання судом електронних торгів недійсними необхідними умовами є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Отже, лише у разі встановлення порушень процедури їх проведення, що впливають на результати торгів і порушуватимуть права та законні інтереси особи, яка оскаржує ці торги, торги можуть бути визнані недійсними.

Як перші електронні торги, що проведені 13.05.2019 p., так і повторні - 03.06.2019 p., відбулися з дотриманням вимог Порядку реалізації арештованого майна.

Виконавче провадження було відкрито на підставі Заочного Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська по справі № 208/265/16-ц від 07.09.2016 p., яке набрало законної сили. Звертаю увагу суду, що на час проведення електронних торгів (13.05.2019 р. та 03.06.2019 p.), вказане Рішення суду по справі № 208/265/16-ц від 07.09.2016 р. ніким не оспорювалось. Рішення Дніпровського апеляційного суду по справі № 208/265/16-ц було ухвалено тільки від 30.12.2020 p., тобто після проведення торгів.

Скасування Рішення суду від 07.09.2016 р, не є підставою для визнання оспорюваних електронних торгів недійсними, оскільки на час їх проведення Рішення суду було чинним, а отже обов`язковим до виконання.

Таким чином, на думку відповідвача, електронні торги відбулися без жодних порушень та з дотриманням встановленого чинним законодавством Порядку, підстави для визнання їх недійсними, відсутні.

Позивач безпідставно вважає, що примусова реалізація майна, а саме Ѕ частина квартири АДРЕСА_5 , порушує його майнові права. Вважає за необхідне зазначити, що Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська по справі № 208/265/16-ц від 07.09.2016 р. стягнуто з ОСОБА_1 , Позивача у даній справі, заборгованість по сплаті аліментів, оскільки він ухилявся від сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей та від належного виконання рішення суду про стягнення аліментів, сплачував аліменти несвоєчасно та не в повному обсязі, що й призвело до утворення заборгованості. У ході здійснення виконавчого провадження було накладено арешт на майно боржника та наступним звернено стягнення на майно Боржника. Отже, саме Позивачем, через ухилення від сплати аліментів у період з 2006 по 2014 роки, порушувалися права та законні інтереси неповнолітніх дітей, що й призвело до ухвалення Рішення суду від 07.09.2016 р.

За таких обставин, права Позивача, ніким не порушені, а навпаки у разі задоволення його позовних вимог будуть порушеними саме права Відповідача – 3, яка діє в інтересах дітей, оскільки призведе до поновлення заборгованості зі сплати аліментів. Вважає, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Згідно з ч. 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Щодо стягнення судового збору, слід зазначити, що зважаючи на те, що позов є необґрунтованим та недоведеним, вказана вимога також не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Зазначає, що Орієнтовний розрахунок витрат Відповідача на правову допомогу складає 11200,00 грн. за надання професійної правової допомоги, що складається з: 4000,00 грн. - за складання Відзиву на позовну заяву; 800,00 грн - за один судовий день.

Просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволені позовних вимог в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати.

5. Процесуальні питання пов`язанні з розглядом справи.

11.12.2020 року до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державного підприємства «СЕТАМ», Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Кам`янське Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 «про визнання результатів електронних торгів недійсними».

15 грудня 2020 року Ухвалою Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області провадження у справі відкрито в загальному порядку та призначено до підготовчого розгляду.

16.12.2020 року через канцелярію суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Редько С.М., про забезпечення позову, згідно до якої просить:

- вжити заходів забезпечення позову, шляхом заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна – Ѕ частини квартири АДРЕСА_5 ) реєстраційний номер об`єкта майна 1037201212104;

- застосовувати даний захід забезпечення позову – до набрання законної сили рішення суду по справі.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 грудня 2020 року, у задоволені заяву позивача ОСОБА_1 адвоката Редько С.М. «про забезпечення позову» - відмовлено повністю.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 березня 2021 року, ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 грудня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення: заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. До набрання законної сили рішення суду у цивільній справі № 208/8499/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства “Сетам”, Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 про визнання результатів електронних торгів недійсними, заборонено будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна: 1/2 частини квартири АДРЕСА_5 ), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1037201212104, який належить ОСОБА_2 .

23.02.2021 року через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача № 3 - ОСОБА_2 .

23.02.2021 року через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача № 2 - Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Кам`янське Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

09.03.2021 року через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача № 1 - Державного підприємства «СЕТАМ».

09.06.2021 року через канцелярію суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Редько С.М., про зміну підстав позову.

28.07.2021 року через канцелярію суду надійшов відзив на заяву про зміну підстав позову від відповідача № 3 - ОСОБА_2 .

28.07.2021 року через канцелярію суду надійшов відзив на заяву про зміну підстав позову від відповідача № 1 - Державного підприємства «СЕТАМ».

02.08.2021 року через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив на заяву про зміну підстав позову від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Редько С.М.

Ухвалою суду від 02.08.2021 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду по суті (а.с.137).

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Редько С.М позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених в позові, у заяві про зміну підстав позову та у відповіді на відзив, просив розглянути справу по суті без його участі та без участі позивача.

Представник відповідача № 3 ОСОБА_2 – адвокат Пипа А.О., будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, клопотання про відкладення судового засідання не надавала, раніше подала відзиви на позовну заяву та на заяву про зміну підстав позову, зі змісту яких вбачається, що

Відповідач № 1 - Державне підприємство «СЕТАМ», в судове засідання свого представника до суду не направило, за змістом відзиву на позов просить розглянути справу у відсутності представника, в задоволенні позову просить відмовити, вказує, що жодним нормативно-правовим актом України не передбачено обов`язку організатора торгів перевіряти законність дій державного чи приватного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеній у заявці на реалізацію арештованого майна. Стверджує, що жодного порушення правил проведення електронних торів, впливу таких порушень на результат торгів, а також порушення законних прав позивача такими порушеннями у позові не наведено та не доведено.

Відповідач № 2 - Заводський відділ державної виконавчої служби у м. Кам`янське Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без участі їхнього представника, за змістом відзиву проти позовних вимог та відзиву на заяву про зміну підстав позову просить відмовити у задоволенні позову у зв`язку з відсутністю будь-яких порушень діючого законодавства та інших нормативно-правових актів при призначенні електронних торгів та складанні спірних документів.

На підставі ст. 223 ЦПК України суд вважає причини неявки відповідача – 3, ОСОБА_2 та її представника неповажними.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.

6. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

07.09.2016 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська було ухвалено заочне рішення по даній справі №208/265/16, яким було частково задоволено вимоги Позивачки та стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості по сплаті аліментів у сумі 22023 грн. 92 коп., неустойку (пеню) в сумі 429211 грн. 43 коп.; витрати на правову допомогу у розмірі 1500 грн., судовий збір – 551 грн. 20 коп., на підставі заочного рішення було видано 19.09.2016 року виконавчі листи (а.с.177,178).

27.03.2018 року Заводським відділом ДВС м. Кам`янське ГТУЮ у Дніпропетровській області було відкрито виконавче провадження № 56063803 по примусовому виконанню виконавчого листа № 208/265/16 (а.с.35).

Виконавчі листи № 208/265/16 від 19.09.2016 року було видано Заводським районним судом м. Дніпродзержинська 19.09.2016 року. Рішення суду набрало законної сили 18.09.2016 року (а.с.177,178).

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська у справі № 208/265/16-ц від 20.10.2017 року ОСОБА_2 поновлено строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа від 07.09.2016 року по цивільній справі № 208/265/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість по сплаті аліментів в сумі 22 023,92 грн. Ухвала набрала законної сили 26.10.2017 року (а.с.179-180).

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська у справі № 208/4503/17 від 08.12.2017 року зобов`язано Заводський відділ державної виконавчої служби м. Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області прийняти до примусового виконання виконавчий лист № 208/265/16 виданий Заводським районним судом м. Дніпродзержинська 07.09.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 неустойки (пені) за несплату аліментів в сумі 429 211,43 грн. Ухвала суду набрала законної сили 14.12.2017 року (а.с.181-182).

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська у справі № 208/4505/17 від 08.12.2017 року зобов`язано Заводський відділ державної виконавчої служби м. Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області прийняти до примусового виконання виконавчий лист № 208/265/16 виданий Заводським районним судом м. Дніпродзержинська 07.09.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по сплаті аліментів в сумі 22 023,92 грн. Ухвала суду набрала законної сили 14.12.2017 року (183-185).

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська у справі № 208/265/16-ц від 26.01.2018 року ОСОБА_2 поновлено строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа від 07.09.2016 року по цивільній справі № 208/265/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за несплату аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 429 211,43 грн. Ухвала набрала законної сили 12.02.2018 року (а.с.186-187).

27.03.2018 року державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 56063803, ВП № 56054949, яке було зведене в одне виконавче провадження № 56086868 (а.с.95,96).

25.06.2018 року Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська звернуто стягнення на майно боржника ОСОБА_1 на Ѕ частини квартири АДРЕСА_5 (а.с.10-11)

17.04.2019 року Заводським відділом ДВС надіслана до ДФ ДП «СЕТАМ» заявка на реалізацію арештованого майна боржника ОСОБА_1 (а.с.97).

03.05.2019 року на адресу Заводського відділу ДВС надійшов лист з ДФ ДП «СЕТАМ» про опублікування 22.04.2019 року інформації про арештоване майно та присвоєння лоту № 345449 (а.с.98).

27.05.2019 року на адресу Заводського відділу ДВС надійшов лист з ДФ ДП «СЕТАМ» з повідомленням про те, що 13.05.2019 року електронні торги по лоту № 345449 не відбулись, в зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів. Організатором електронних торгів 13.05.2019 року виставлено майно на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 % його вартості, та присвоєно номер лоту № 349822 (а.с.99).

13 травня 2019 року було складено протокол проведення торгів № 404999, відповідно до якого торги з реалізації лоту № 345449 не відбулись у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів (а.с.99 зворотна сторона).

03 червня 2019 року торги з реалізації лоту № 349822 відбулись з визначенням переможця — учасника № 2, про що було складено протокол № 409997 (а.с.101).

10.06.2019 року на адресу Заводського відділу ДВС надійшов лист з ДП «СЕТАМ» з повідомленням про те, що 03.06.2019 року електронні торги по лоту № 349822 відбулись (а.с.100).

Згідно Акту від 14.06.2019 року про проведення електронних торгів аукціону з реалізації арештованого майна, переможцем торгів стала ОСОБА_2 ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , ціна продажу склала 76 075,00 грн., з яких 3803,75 грн. сума сплаченого гарантійного внеску на рахунок Організатора торгів (а.с.12).

12.06.2019 року Постановою державного виконавця Виконавче провадження № 56054949 по примусовому виконанню виконавчого листа № 208/265/16 від 19.09.2016 року виданого Заводським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості по сплаті аліментів в сумі 22 023,92 грн. було закінчено (а.с.20).

19.06.2019 року державним виконавцем складено Акт про проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна, а саме: Ѕ частини квартири АДРЕСА_5 (а.с.102).

15.01.2020 року державним виконавцем винесена Постанова про повернення виконавчого листа № 208/265/16 від 19.09.2016 року виданого Заводським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойки (пені) за несплату аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 429 211,43 грн. стягувану (а.с.104).

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 вересня 2016 року.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 грудня 2019 року вищевказану заяву задоволено, а заочне рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 вересня 2016 року скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 липня 2020 року заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 - 22 023 (двадцять дві тисячі двадцять три) гривні 92 копійки, в рахунок заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим листом № 2-2728 виданим 14.12.2006 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (виконавче провадження № 15106284); 29 988 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім) гривень 96 копійок, індексацію несвоєчасно сплачених аліментів, з урахуванням індексу інфляції за період з 01 листопада 2006 року по 31 травня 2019 року включно; 7 607 (сім тисяч шістсот сім) гривень 01 копійку, 3 % річних від несвоєчасно сплачених аліментів за період з 01 листопада 2006 року по 31 травня 2019 року включно. Всього на загальну суму: 59619 (п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот дев`ятнадцять) гривень 89 копійок. Крім того стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 - 1500 (одну тисячу п`ятсот) гривень у відшкодування понесених витрат на правову допомогу та стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави - 1653 (одну тисячу шістсот п`ятдесят три) гривні 60 копійок в оплату судового збору. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.

30 грудня 2020 року Постановою Дніпровського апеляційного суду заочне рішення у справі № 208/265/16 було скасовано та ухвалено нове рішення яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по аліментам, інфляції та 3% відсотків річних було відмовлено у повному обсязі (а.с. 151-153).

7. Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України.

Способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 16 ЦК України, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається та діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Оскільки Конституція України, як зазначено в ст. 8 має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, в такому випадку, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсними електронні торги по лоту № 349822 з примусової реалізації нерухомого майна: Ѕ частину квартири АДРЕСА_5 , проведені 31.05.2019 року Державним підприємством «СЕТАМ», визнати недійсним Протокол проведення електронних торгів від 03.06.2019 року по лоту № 349822 складений Державним підприємством «СЕТАМ», визнати недійсним Акт про проведення електронних торгів (аукціону) з реалізації арештованого майна від 19.06.2019 року по лоту № 349822 складений Заводським відділом ДВС м. Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та визнати недійсним Свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронних торгів (аукціону) за реєстровим № 687 від 21.06.2019 року видане приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Сухопаровой С.Г. на ім`я ОСОБА_2 ..

Судом встановлено, що позивач втратив право власності на належну йому Ѕ частину нерухомого майна внаслідок його продажу на електронних торгах у рамках виконавчого провадження на виконання заочного рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 07 вересня 2016 року, яким з нього стягнуто грошові кошти.

Разом із тим, заочне рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська № 208/265/16 від 07 вересня 2016 року, яким було частково задоволено вимоги ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість по сплаті аліментів у сумі 22023 грн. 92 коп., неустойку (пеню) в сумі 429211 грн. 43 коп.; витрати на правову допомогу у розмірі 1500 грн., судовий збір – 551 грн. 20 коп. було скасовано Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 грудня 2019 року та винесено у цій справі Рішення 02 липня 2020 року, яким було частково задоволені заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 - 22023 гривні 92 копійки, в рахунок заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим листом № 2-2728 виданим 14.12.2006 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (виконавче провадження № 15106284); 29988 гривень 96 копійок, індексацію несвоєчасно сплачених аліментів, з урахуванням індексу інфляції за період з 01 листопада 2006 року по 31 травня 2019 року включно; 7607 гривень 01 копійку, 3 % річних від несвоєчасно сплачених аліментів за період з 01 листопада 2006 року по 31 травня 2019 року включно. Всього на загальну суму: 59619 (п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот дев`ятнадцять) гривень 89 копійок, яке постановою Дніпровського Апеляційного суду від 30 грудня 2020 року було скасоване та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок реалізації арештованого майна), який був чинним на час проведення електронних торгів.

Примусова реалізація заставленого майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин (урегульованих Законом України «Про виконавче провадження», ЦК України та іншими нормативно-правовими актами), що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону.

За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.

Відповідно до ч.1 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, визначено, що електронні торги - це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21.11.2018 у справі № 465/650/16-ц (провадження № 14-356цс18) та від 23.01.2019 у справі № 522/10127/14-ц (провадження № 14-428цс18), правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - свідчить про оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах і є правочином.

Згідно з ч.1 ст.650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України).

За приписами ч.4 ст.656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою та частинами п`ятою, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 цього Кодексу).

Положеннями ч.1 та ч.3 ст.215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу.

Враховуючи, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами першою-третьою та частинами п`ятою, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 ЦК України).

Згідно з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 18.11.2015 у справі № 6-1884цс15 та від 12.10.2016 у справі № 6-1981цс16, - підставою визнання прилюдних торгів недійсними є наявність не лише порушень вимог закону при проведенні прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Отже, не лише недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, є способом захисту та підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Таким чином, для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Наведений висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 23.12.2020 у справі № 639/7253/18 провадження № 61-1287св20, який підлягає застосуванню в даній справі.

Також суд враховує приписи ч.4 ст.82 ЦПК України, за якими обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням встановлених судом обставин у справі, проаналізованих правових норм та практики Верховного Суду суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що заочним рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська № 208/265/16 від 07 вересня 2016 року, було частково задоволено вимоги ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість по сплаті аліментів у сумі 22023 грн. 92 коп., неустойку (пеню) в сумі 429211 грн. 43 коп.; витрати на правову допомогу у розмірі 1500 грн., судовий збір – 551 грн. 20 коп.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 грудня 2019 року заочне рішення № 208/265/16 від 07.09.2016 року було скасовано та винесено у цій справі Рішення 02 липня 2020 року, яким було частково задоволені заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 - 22023 гривні 92 копійки, в рахунок заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим листом № 2-2728 виданим 14.12.2006 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (виконавче провадження № 15106284); 29988 гривень 96 копійок, індексацію несвоєчасно сплачених аліментів, з урахуванням індексу інфляції за період з 01 листопада 2006 року по 31 травня 2019 року включно; 7607 гривень 01 копійку, 3 % річних від несвоєчасно сплачених аліментів за період з 01 листопада 2006 року по 31 травня 2019 року включно. Всього на загальну суму: 59619 (п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот дев`ятнадцять) гривень 89 копійок.

У зв`язку з оскарженням вказаного судового рішення в апеляційному порядку, Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська № 208/265/16 від 02.07.2020 року не набрало законної сили та в подальшому постановою Дніпровського Апеляційного суду від 30 грудня 2020 року було скасоване та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Незважаючи на зазначене, 03 червня 2019 року торги з реалізації лоту № 349822 відбулись та була реалізована Ѕ частка квартири АДРЕСА_5 , за ціною продажу у розмірі 76075,00 грн., на виконання судового рішення, яке в подальшому було скасовано, що свідчить про порушення суб`єктивного цивільного права та законних інтересів ОСОБА_1 , а тому проведення електронних торгів не може вважатися законним, так само як і прийняття рішення про державну реєстрації права власності на спірну частину квартиру на ім`я ОСОБА_2 .

Суд дійшов висновку про недійсність електронних торгів, які були проведені на підставі такого рішення, що призвело до порушення майнових прав позивача.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд і у постановах від 28 липня 2021 року у справі № 522/19112/17 (провадження № 61-112св21), від 07 листопада 2018 року у справі № 712/1317/14-ц (провадження № 61-22566св18), від 12 грудня 2018 року у справі № 759/18852/14-ц (провадження № 61-21320св18), від 07 лютого 2019 року у справі № 522/1516/15-ц (провадження № 61-25870св18), від 03 липня 2019 року у справі № 372/4917/13 (провадження № 61-11606св18), від 19 серпня 2020 року у справі № 202/1698/17 (провадження № 61-6431св20).

Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом принципу верховенства права.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Право на інтерес теж по суті захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Крім того, ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово констатував, що втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом та з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними із цим втручанням, та інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (заява N 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (заява N 43768/07)).

Пошук такого балансу не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості у кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між легітимною метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа внаслідок втручання в її право на повагу до житла несе надмірний тягар. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були би менш обтяжливими для прав і свобод цієї особи, оскільки обмеження її прав не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для досягнення вказаної мети. Відсутність обґрунтування у судовому рішенні фактичних підстав застосування приписів законодавства, навіть якщо формальні вимоги були дотримані, може серед інших чинників братися до уваги при вирішенні питання про те, чи встановлено справедливий баланс заходом, що оскаржується.

Таким чином, під час дослідження доказів та встановлення фактичних обставин у справі про визнання електронних торгів недійсними, в силу статей 203, 215 ЦПК України суд приходить до висновку про те, що є підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними електронних торгів з продажу Ѕ частка квартири АДРЕСА_5 , а також виданих за результатами цих торгів: протоколу проведення електронних торгів, акта приватного виконавця про проведення електронних торгів та свідоцтва про право власності на спірну частку квартири.

8. Розподіл судових витрат між сторонами.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з цього, підлягають солідарному стягненню з Державного підприємства «СЕТАМ», Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Кам`янське Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2600 (дві тисячі шістсот) гривень 20 копійок, понесені позивачем при зверненні до суду.

Керуючись вимогами ст.ст. 10, 76, 141, 259, 260, 263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Кам`янське Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 «про визнання результатів електронних торгів недійсними» - задовольнити.

Визнати недійсними електронні торги по лоту № 349822 з примусової реалізації нерухомого майна: 1/2 частину квартири АДРЕСА_5 , проведені 31.05.2019 року Державним підприємством «СЕТАМ».

Визнати недійсним Протокол проведення електронних торгів від 03.06.2019 року по лоту № 349822 складений Державним підприємством «СЕТАМ».

Визнати недійсним Акт про проведення електронних торгів (аукціону) з реалізації арештованого майна від 19.06.2019 року по лоту № 349822 складений Заводським відділом ДВС м. Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Визнати недійсним Свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронних торгів (аукціону) за реєстровим № 687 від 21.06.2019 року видане приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Сухопаровой С.Г. на ім`я ОСОБА_2 ..

Стягнути солідарно з Державним підприємством «СЕТАМ» (ЄДРПОУ 0015622, юридична адреса: 01001, м. Київ вулиця Стрілецька, будинок № 4-6), Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Кам`янське Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (ЄДРПОУ 34974176, юридична адреса: 51925, Дніпропетровська область, місто Кам`янське, вулиця Васильєвська № 64) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_6 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_7 , судові витрати у розмірі 2600 (дві тисячі шістсот) гривень 20 копійок, понесені позивачем при зверненні до суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції – Дніпровського апеляційного суду.

Згідно до п.п.15.5 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Сторони:

Позивач – ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_7 .

Відповідач - 1 – Державне підприємство «СЕТАМ», ЄДРПОУ 0015622, юридична адреса: 01001, м. Київ вулиця Стрілецька, будинок № 4-6.

Відповідач - 2 – Заводський відділ державної виконавчої служби у м. Кам`янське Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ЄДРПОУ 34974176, юридична адреса: 51925, Дніпропетровська область, місто Кам`янське, вулиця Васильєвська № 64.

Відповідач - 3 – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_6 .

Повний текст рішення складений у строк передбачений ч. 6 ст. 259 ЦПК України.

Суддя Івченко Т. П.