Ухвала суду № 101749385, 08.12.2021, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа №175/4916/21-ц

Провадження №2/175/1425/21

У Х В А Л А

08 грудня 2021 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.,

за участі секретаря Сайгак А.О.,

розглянувши у судовому засіданні в смт. Слобожанське заяву адвоката Окорського Віталія Васильовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Державний реєстратор Виконавчого комітету Солонянської селищної ради Дніпропетровської області Андрейченко Ольга Павлівна, Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Рохман Людмила Анатоліївна про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Державний реєстратор Виконавчого комітету Солонянської селищної ради Дніпропетровської області Андрейченко Ольга Павлівна, Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Рохман Людмила Анатоліївна про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку недійсним.

06 грудня 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову в якій ОСОБА_1 просив суд винести ухвалу, якою вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо нерухомого майна, а саме житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання законної сили рішення по даній справі.

Ознайомившись з матеріалами заяви про забезпечення позову, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною третьою ст. 150 ЦПК України, передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; ціну позву, про забезпечення якого просить заявник та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Як роз`яснено п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З аналізу вказаних норм можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, до суду звернувся ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 з позовною заявою до ОСОБА_3 , треті особи: Державний реєстратор Виконавчого комітету Солонянської селищної ради Дніпропетровської області Андрейченко Ольга Павлівна, Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Рохман Людмила Анатоліївна про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку недійсним. Представником позивача зазначено, що позивачем не здійснювалося відчуження домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , та позивачем не надавалося довіреностей на здійснення відчуження домоволодіння.

На теперішній час було опубліковане оголошення щодо продажу домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , з метою запобігання ситуації при якій може бути утруднено виконання рішення суду при можливому задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 , представник вимушений звернутись до суду з вказаною заявою.

Цивільній процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

Пунктом п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, передбачено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги, що між сторонами дійсно виник спір з приводу вказаного нерухомого майна, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, суд, враховуючи розумність, співмірність, обґрунтованість і обсяг вимог позивача , з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, вважає що найбільш доцільним буде забезпечення позовних вимог шляхом заборони вчинення будь-яких дій щодо нерухомого майна, а саме житлового будинку адресою: АДРЕСА_1 , яке є предметом спору.

Таким чином, суд вважає за необхідне застосувати такий вид забезпечення позову як заборону вчиняти дії щодо вищевказаного нерухомого майна. Саме такий вид забезпечення позову є співмірним заявленим позовним вимогам, забезпечить запобігання ухиленню від виконання рішення, у випадку задоволення позовних вимог і, в той же час, відповідач не позбавляється можливості володіти та користуватися спірним майном.

Керуючись ст.ст. 149-154, 260, 353 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Накласти заборону на вчинення будь-якими особами реєстраційних дій щодо будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання законної сили рішення суду.

Виконання ухвали про забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень, а згідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України, оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя : Озерянська Ж.М.