Рішення № 101748880, 18.11.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12898/21

Провадження № 2/161/3443/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

18 листопада 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого – судді Кирилюк В.Ф.

при секретарі – Шолом С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПрАТ «СК «АРКС» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 23.03.2019 року 0 17.00 год. на а/д М-19, Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече 131 км, 700 м сталася ДТП за участю автомобіля марки «Mercedes-Benz Vito», д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , автомобіля марки «RENAULT», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , втомобіля марки «Toyota Camry», днз НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль марки «Mercedes-Benz Vito», д.н.з НОМЕР_1 , який був застрахований позивачем за договором добровільного страхування наземного транспорту №186271а8б від 26.06.2018 року.

Постановою Луцького міськрайонного суду від 28.05.2019 року винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнано відповідача.

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту №АХА 2462650 від 24.04.2019 року розмір страхового відшкодування склав 288 703,38 грн.

22.01.2021 року АТ «СК «Мега-гарант» було здійснено на користь позивача виплату страхового відшкодування в розмірі 99 000 грн.

Покликаючись на те, що ОСОБА_1 спричинив ДТП в стані алкогольного сп`яніння, керуючи транспортним засобом, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача виплачену суму страхового відшкодування в розмірі 189703,38 грн. та судові витрати по справі.

Представник позивача подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Просить позов задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився будучин належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності осіб, які беруть участь у справі не здійснюється.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З матеріалів справи судом встановлено, що 23.03.2019 року ОСОБА_1 о 17 год. 00хв. керував транспортним засобом марки «Toyota Camry», днз НОМЕР_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у Рожищенській центральній районній лікарні, чим порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 23.03.2019 року о 17 год. 00 год., керуючи автомобілем марки «Toyota Camry», днз НОМЕР_3 ,, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв наїзд на транспортний засіб, що стоїть марки «Mercedes-Benz Vito», д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , чим порушив вимоги п.п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Згідно постанови Луцького міськрайонного суду від 28.05.2019 року винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_1 (а.с.12).

Крім того, відповідно до постанови Луцького міськрайонного суду від 28.05.2019 року ОСОБА_1 визнано виним у вчиненні адміністратвиного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 12).

Зазначена обставина, згідно вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України, доказуваню не підлягає.

Цивільна відповідальність власника транспортного засобу винної сторони «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_3 застраховано у ПрАТ СК «Мега-Гарант», за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/0423469, яким встановлено ліміт в розмірі 100 000 грн.

26.06.2018 року між ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ АРКС» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту за №186271а8б, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб марки «Mercedes-Benz Vito», д.н.з НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту №АХА 2462650 від 24.04.2019 року та умов договору добровільного страхування №186271а8б від 26.06.2018 року, розмір страхового відшкодування склав 288703,38 грн.

Згідно платіжного доручення №556251 від 21.04.2019 року ПрАТ «СК АРКС» виплатило страхове відшкодування СТО.

23.07.2019 року ПрАТ «СК АРКС» звернувся до ПрАТ СК «Мега-Гарант» із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу №СУ/006819/3.

22.01.2021 року ПрАТ СК «Мега-Гарант» було здійснено на користь ПрАТ «СК АРКС» виплату страхового відшкодування в розмірі 99 000 грн.

Згідно ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно до вимог частини 4 статті 988 ЦК України, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття "регрес" та "суброгація". Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим.

Таким чином, відповідно до вказаних норм закону від дня страхового випадку внаслідок заміни кредитора у зобов`язанні з відшкодування шкоди до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року № 6-112-цс/13, у постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 755/9320/15-ц.

З огляду на положення ст. 1192 ЦК України, розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Також у порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатив страхувальнику. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов`язанні, тому, з урахуванням положення статті 515 ЦК України, суброгація застосовується лише до майнового страхування.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України та п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" передбачено, що страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у строк, встановлений договором.

Таким чином, до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Позивач виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування потерпілій особі завданих збитків у повному обсязі. У зв`язку з виплатою страхового відшкодування до позивача, як до страховика потерпілої особи, перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні в межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди відповідачем, у порядку суброгації.

Враховуючи вищевикладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілого страхового відшкодування, засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні.

Отже, позивач набув права суброгації до ОСОБА_1 у відповідності до вищезазначених вимог закону, а саме страхового відшкодування в сумі 189703,38 грн. (288703,38-99000).

Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, а тому слід стягнути з відповідача в користь позивача 189703,38 грн. відшкодованої матеріальної шкоди та 2845,55 грн. судового збору.

На підставі ст.ст. 515, 993, 998, 1191, 1192 ЦК України, ст. 22, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 263-265, 280-282 ЦПК України ЦПК України, с у д, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо в користь Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ АРКС» 189 703,38 грн. (сто вісімдесят дев`ять тисяч сімсот три грн.. 38 коп..) страхового відшкодування.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо в користь Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ АРКС» 2845,55 грн. (дві тисячі вісімсот сорок п`ять грн.. 55 коп.) судового збору.

Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачем у справі є Приватне акціонерне товариство «СТРАХОВА КОМПАНІЯ АРКС», адреса місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912.

Відповідачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено та підписано 27 листопада 2021 року.

Cуддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Ф.Кирилюк