Рішення № 101744918, 23.11.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/53202/20-ц

Категорія 42

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Вовк С. В.,

при секретарі судових засідань Брачуні О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання привести у первинний стан приміщення,

ВСТАНОВИВ:

Позиція сторін у справі

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про зобов`язання привести у первинний стан приміщення.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що ОСОБА_2 здає в найм (оренду) житлове приміщення для здійснення господарської діяльності ТОВ «Нова Пошта» (ЄДРПОУ 31316718 ) (відділення 127) та суб`єкт господарювання без пізнавальної назви реконструювали перший поверх та підвальне приміщення житлового багатоквартирного будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1602666980000, зареєстровано в реєстрі приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Белугіною В.Н. де наразі провадять господарську діяльність з низкою грубих порушень чинного законодавства. Переобладнання та реконструкція квартири та будівництво нової вхідної групи на першому поверсі проводилось без погодження мешканців, що призвело до надзвичайних наслідків.

Позивач в судове засідання не з`явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву суду не надала.

Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, зазначених у рішенні у справі «Вячеслав Корчагін проти Росії» № 12307 - учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Відповідно до статті 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилася у судове засідання, про причини неявки не повідомила, не подала відзив і сторона позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Процесуальні дії

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07 грудня 2020 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05 серпня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Фактичні обставини справи

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18 жовтня 2018 року № 141835866 ОСОБА_2 є власником групи нежитлових приміщень загальною площею 47 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

До матеріалів справи долучено фотокопії погіршення стану квартири позивача та будинку, які як зазначає останній настали внаслідок самовільної реконструкції приміщення ОСОБА_2 .

Позиція суду та оцінка аргументів сторін

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Частиною першою статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною першою статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядженням своїм майном.

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.

Частиною першою статті 320 ЦК України передбачено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 391 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

При застосуванні положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень прав, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Згідно до статті 8 Житлового кодексу Української РСР, переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається.

Статтею 7 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що виключення з житлового фонду жилих будинків і жилих приміщень може бути у непридатних для проживання жилих будинках і жилих приміщеннях, що переобладнуються для використання в інших цілях або такі будинки зносяться за рішенням виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів.

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій Затверджено наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 25 серпня 2005 р. № 927/11207, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.

Переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається.

Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

Для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи:

- копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення;

- копія поповерхових планів, завірених в установленому порядку;

- проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку;

- згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.

Судом встановлено, що власником квартири АДРЕСА_2 порушено встановлений порядок проведення будівельних робіт з реконструкції й перепланування житлового приміщення, створення вхідної групи не дотримано порядок отримання дозвільної документації, не було повідомлено про несанкціоноване втручання у внутрішньо будинкові інженерні системи опалення, холодного й гарячого водопостачання й водовідведення, електропостачання, що є спільною власністю усіх співвласників будинку, а відтак позов підлягає задоволенню.

За правилами статті 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у розмірі 2 840, 00 грн, які складаються з: витрат зі сплати судового збору в розмірі 840, 00 грн, а також витрат на правничу допомогу у розмірі 2 000, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 280-282, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) про зобов`язання привести у первинний стан приміщення задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 привести в первинний стан приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2 840, 00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С. В. Вовк