Ухвала суду № 101744214, 09.12.2021, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/555/21

номер провадження 2/546/406/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2021 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

представника позивача адвоката Бойченка В.П.,

представника 3-ї особи ОСОБА_1 адвоката Чуя А.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу 546/555/21 за позовом ОСОБА_2 до Решетилівської міської ради Полтавської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Державний реєстратор Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Крамар Вікторія Вікторівна, ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку, зобов`язання винити певні дії, –

в с т а н о в и в :

17.06.2021 позивачка ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Бойченко В.П., звернулася до суду з із вищевказаним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати п.11 рішення шостої позачергової сесії восьмого скликання Решетилівської міської ради Полтавської області від 16.04.2021 № 394-6-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства», яким ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства та передано земельну ділянку у приватну власність (кадастровий номер 5324281900:00:001:0076) за адресою: с. Лобачі Полтавського району Полтавської області; зобов`язати державного реєстратора скасувати право власності на державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5324281900:00:001:0076 власника ОСОБА_1 ; зобов`язати Решетилівську міську раду Полтавської області затвердити ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства та передати у приватну власність, кадастровий номер 5324281900:00:001:0076, за адресою: с. Лобачі Полтавського району Полтавської області.

Разом із позовною заявою позивачкою подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 та державному реєстраторі вчиняти певні дії.

Ухвалою суду від 18.06.2021 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України позивачці відмовлено у відкритті провадження у справі, оскільки позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, в зв`язку із чим відмовлено і у заяві про забезпечення позову.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 28.07.2021 задоволено апеляційні скарги представника ОСОБА_2 – адвоката Бойченка В.П., ухвали Решетилівського районного суду Полтавської області від 18.06.2021 про відмову у відкритті провадження та повернення заяви про забезпечення позову заявнику скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Матеріали справи з апеляційного суду надійшли до Решетилівського районного суду Полтавської області 06.08.2021 та відповідно до протоколів передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.08.2021, справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.

Ухвалами суду від 09.08.2021 задоволено заяву про забезпечення позову, відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

24.09.2021 представником позивача – адвокатом Бойченко В.П. подана до суду заява про збільшення позовних вимог, у якій просить суд скасувати пункт 2 рішення сорок п`ятої сесії сьомого скликання Лобачівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області від 07.04.2020 року «Про затвердження Генерального плану села Лобачі Решетилівського району Полтавської області затверджено містобудівну документацію «Генеральний план села Лобачі Решетилівського району Полтавської області» розроблений ФОП ОСОБА_3 .

У підготовче судове засідання, яке призначено на 09.12.2021 з`явилися представник позивачка – адвокат Бойченко В.П., представник третьої особи ОСОБА_1 – адвокат Чуй А.І.

Представник відповідача Решетилівської міської ради Полтавської області та третя особа державний реєстратор Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Крамар Вікторія Вікторівна у підготовче засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи.

Представник відповідача не повідомив суд про причини своєї неявки, тому його неявка розцінюється судом як неявка з неповажних причин.

Від третьої особи державного реєстратора Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Крамар В.В. надійшла заява про розгляд справи у її відсутності.

Представник позивача в підготовчому судовому засіданні підтримав подану заяву про збільшення позовних вимог та просив суд прийняти їх до розгляду. Пояснив, що на його думку даний нормативно-правовий акт органу місцевого самоврядування носить індивідуальний характер та порушує інтереси ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Представник третьої особи ОСОБА_1 – адвокат Чуй А.І., покладався на розслуд суду у вирішенні даного питання.

Вирішуючи питання прийняття до розгляду збільшених позовних вимог, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Згідно зі статтею 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших відносин, крім справ, розгляд яких здійснюється за правилами іншого судочинства.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Подана заява про збільшення позовних вимог від 24.09.2021 містить вимогу про скасування пункт 2 рішення сорок п`ятої сесії сьомого скликання Лобачівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області від 07.04.2020 року «Про затвердження Генерального плану села Лобачі Решетилівського району Полтавської області» затверджено містобудівну документацію «Генеральний план села Лобачі Решетилівського району Полтавської області» розроблений ФОП ОСОБА_3 . Однак, затвердження сесії Лобачівської сільської ради Решетилівського району містобудівної документації «Генеральний план села Лобачі Решетилівського району Полтавської області» є фактичною зміною меж населеного пункту з подальшою передачею у власність земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 , кадастровий номер 5324281900:00:001:0076, яка згідно повідомлення ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 24.06.2021 № 29-16-0.3-4604/2-21 перебувала у державній власності і до комунальної власності не передавалася.

Позивач вважає, що при прийнятті рішення 07.04.2020 Лобачівською сільською радою Решетилівського району Полтавської області неправомірно було прийнято рішення щодо затвердження містобудівної документації генерального плану села Лобачі Решетилівського району, оскільки земельні ділянки, які увійшли до території села, перебували у державній власності та до комунальної власності не передавалися.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальної громади; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності (пункти а,б,в), тощо.

При вирішенні вказаних вище питань ради діють як суб`єкти владних повноважень. До публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб`єктом владних повноважень, пов`язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності (Рішення Конституційного Суду України від 01.04.2010р. №10- рп/2010 у справі № 1-6/2010).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень – це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що до адміністративної юрисдикції відносяться справи, які виникають зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції у цьому процесі або результати прийнятого ним рішення впливають на фізичну чи юридичну особу та порушують їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 року у справі № 810/2938/17 зроблено висновок про те, що згідно із частиною першою статті 2 КАС України (у редакції, чинній на час перегляду справи в касаційному порядку) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад.

Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Водночас визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права в подібних відносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 826/14015/17.

Зі змісту заяви про збільшення позовних вимоги від 24.09.2021, вбачається, що заявлені стороною позивача вимоги стосуються нормативно–правовий акту органу місцевого самоврядування, дія якого поширюється на необмежене коло осіб, тобто поширюється не тільки на права та обов`язки позивача (в тому числі і оспорювані), а тому має всі ознаки публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій, оскільки прийняте рішення Лобачівською сільською радою Решетилівського району Полтавської області «Про затвердження Генерального плану села Лобачі Решетилівського району Полтавської області», яким до територіальних меж громади увійшли певні земельні ділянки, у тому числі й земельна ділянка, яка є предметом спору у даній справі, впливають на фізичну чи юридичну особу та порушують їх права, свободи чи інтереси в межах саме публічно-правових відносин.

У постанові від 03.03.2020 у справі №367/6388/16-а, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, з урахуванням положень статті 173, частини 1 статті 174 Земельного кодексу України, зазначив, що законом регламентований порядок встановлення меж населених пунктів.

Межі населеного пункту повинні встановлюватися та/або змінюватись рішенням відповідного компетентного органу або на підставі інших правових документів, виготовлених та/або прийнятих компетентними органами відповідно до законодавства, що діяло на час утворення населеного пункту та/або зміни його меж.

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку між сторонами виник спір щодо оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин саме з приводу зміни меж населеного пункту та неправомірного на думку позивача включення до меж населеного пункту земель державної власності без дотримання порядку їх передачі у комунальну власність, а тому відповідно до положень ст. 19 КАС України вказана позовна вимога підлягає розгляду за правилами саме адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 188 ЦПК України, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно вимог ст. 20 КАС України спір щодо оскарження рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень предметно підсудний окружним адміністративним судам.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про те, що заява про збільшення позовних вимог від 24.09.2021, яка містить одну публічно-правову вимогу (предмет спору), а саме: скасувати пункт 2 рішення сорок п`ятої сесії сьомого скликання Лобачівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області від 07.04.2020 року «Про затвердження Генерального плану села Лобачі Решетилівського району Полтавської області затверджено містобудівну документацію «Генеральний план села Лобачі Решетилівського району Полтавської області» розроблений ФОП ОСОБА_3 , не підвідомча суду цивільної юрисдикції, а належить до юрисдикції адміністративних судів, у зв`язку з чим слід відмовити у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог від 24.09.2021.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 186, 188, 260, 261 ЦПК України, суд, –

у х в а л и в :

Відмовити у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог від 24.09.2021, яка подана представником позивача – адвокатом Бойченком В.П., у цивільній справі № 546/555/21 за позовом ОСОБА_2 до Решетилівської міської ради Полтавської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Державного реєстратора Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Крамар Вікторії Вікторівни, ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку, зобов`язання вчинити певні дії, у зв`язку з тим, що збільшені позовні вимоги не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити ОСОБА_2 право на звернення за захистом своїх прав та інтересів із позовом до Полтавського окружного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на апеляційне оскарження.

Повний текст ухвали складено та проголошено 09 грудня 2021 року.

Суддя О.О. Романенко