Рішення № 101742566, 08.12.2021, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/2808/21

Номер провадження 2-о/585/148/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі :

головуючого - судді Євлах О.О.,

за участі:

секретаря - Безручко О.П.,

заявника - ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи - Балюра Л.Ю. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни в режимі відеоконференції цивільну справу

за заявою ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - Управління Державної міграційної служби України в Сумській області,

вимоги заявника: про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року,-

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції сторін.

1. 24 вересня 2021 року ОСОБА_1 (далі заявник) звернувся в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року.

2. Заяву обґрунтував тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Стрелецьке Червоногвардійського району Білгородської області Російської Федерації. На даний час відбуває довічне покарання у ДУ «Роменська ВК № 56» і роботою не забезпечений. У 1983 р. він разом з матір`ю ОСОБА_3 переїхав до України, де постійно проживає по цей час. Його мати ОСОБА_3 з ІНФОРМАЦІЯ_2 по ІНФОРМАЦІЯ_3 була зареєстрована в с. Мануйлівка Малиновського району Кіровоградської області. З 01.04.1986 р. по 08.02.1989 р. та з 30.08.1991 р. по 05.09.1991 р. він навчався у Маловисківській загальноосвітній школі № 4 І - ІІІ ступенів. З 30.09.1991 р. по 29.11.1991 р. він навчався у 8 класі Олександрівської неповнолітньої середньої школи Маловисківського району Кіровоградської області. Таким чином, станом на 13 листопада 1991 року, тобто на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» він постійно проживав в Україні. На сьогоднішній день ним втрачено особисті документи, а паспорт громадянина України він не отримував, а тому вимушений звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного його проживання на території України станом на 13 листопада 1991 р.

3. Від заінтересованої особи - Управління Державної міграційної служби України в Сумській області, заперечень проти заяви не надійшло. В своєму письмовому поясненні до суду зазначило, що на даний момент вимоги заяви ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту не відповідають п.10 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України затвердженого ПКМ України від 25.03.2015 року № 302. Крім того відсутні документи постійного проживання на території України батьків ОСОБА_1 . Для підтвердження факту постійного проживання на території України за станом на 13.11.1991 року разом з батьками у неповнолітньому віці необхідно враховувати не тільки письмові докази, а й усні. А саме покази свідків(приведених до присяги), яким відомі обставини, що мають значення для справи.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. У судовому засіданні заявник заяву підтримав, просив її задовольнити з підстав, викладених в ній.

5. Представник заінтересованої особи - Управління Державної міграційної служби України в Сумській області, в судовому засіданні з приводу заявлених вимог ОСОБА_1 посилалась на письмові пояснення Управління ДМС України в Сумській області.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що вона є двоюрідною сестрою ОСОБА_1 . Підтвердила, що ОСОБА_1 жив в Кіровоградській області, Маловисківський район і вчився з нею в паралельному класі. Тобто він дійсно станом на 1991 рік постійно проживав в Україні. Жив він з своєю матір`ю ОСОБА_3 , яка працювала на «Заготторзі» біля заводу. ОСОБА_5 це батько ОСОБА_1 , він з ними не спілкувався, вона його ніколи не бачила. ОСОБА_1 проживав тільки з матір`ю. Пізніше вони переїхали в Александрійський район, мати там працювала дояркою.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

6. Судом встановлено, що зі Свідоцтва про народження, виданого російською мовою, вбачається, що « ОСОБА_1 » народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Стрелецкое; його батьками є « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_3 » (а. с. 3).

7. З довідки з місця реєстрації та проживання від 15.05.2019 р. вбачається, що відповідно до запису у домовій книзі Мануйлівської сільської ради за 1977 - 1990 р.р. ОСОБА_3 , 1956 р.н., дійсно була зареєстрована в с. Мануйлівка Маловисівського району Кіровоградської області, дата реєстрації - 25.08.1989 р., дата вибуття - 29.01.1990 р. (а. с. 4).

8. Згідно листа Маловисівської ЗОШ № 4 І - ІІІ ст. Маловисківської міської ради Кіровоградської області від 06.05.2019 р. № 120 згідно наказу № 2 від 01.04.1986 р. та заяви батьків ОСОБА_1 був зарахований до 1 а класу Маловисківської ЗШ № 4; наказом № 4 від 08.02.1989 р. згідно заяви батьків ОСОБА_1 був вилучений із списків учнів 4 класу Маловисківської ЗШ № 4 у зв`язку з виїздом сім`ї; згідно наказу № 4 п. 2 від 30.08.1991 р. та заяви батьків ОСОБА_1 був зарахований до 8 класу Маловисківської ЗШ № 1; наказом № 5 вереснем 1991 року ОСОБА_1 був вилучений із списків учнів 8 класу Маловисківської ЗШ № 1 у зв`язку з виїздом сім`ї на інше місце проживання (а. с. 5).

9. Згідно довідки директора Маловисківської ЗШ № 4 від 07.09.2021 р. № 134 ОСОБА_1 вибув до Олександрівської школи, с. Олександрівка Маловисівського району Кіровоградської області, згідно запису з алфавітної книги Маловисківської восьмирічної шкоди № 1, особова справа була передана до Олександрівської школи (а. с. 7).

10. Відповідно до алфавітної книги запису учнів Маловисківської восьмирічної школи № 1 (книга розпочата 1 вересня 1978 р., книга закінчена 2000 р.) ОСОБА_1 значиться серед учнів під № 38 та під № 39, дата вступу до школи - 01.09.1990 р., мається відмітка, що вибув до СШ № 4 (а. с. 8-10).

11. Згідно довідки Олександрівської філії «Початкова школа - заклад дошкільної освіти» Комунального закладу «Маловисківський ліцей імені Г.М. Перебийноса» Маловисківської міської ради Кіровоградської області від 06.09.2021 р. № 22 ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом 2 місяців, у період з 30 вересня по 29 листопада 1991 року навчався у 8 класі Олександрівської неповної середньої школи Маловисківського району Кіровоградської області; дана особа вибула із закладу у невідомому напрямку (а. с. 12).

12. З вироку Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 04 січня 1995 року вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Стрілецьке Чевроногвардійського району Білогородської області, мешканець с. Олександрівка Маловисківського району Кіровоградської області , громадянин України, українець (а. с. 13-14).

13. Згідно вироку Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 14 січня 2005 року, який набрав законної сили 05.02.2005 року, вбачається, що ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначений як особа без громадянства, росіянин. ( а.с.24-25).

ІV. Норми права.

14. Відповідно до ст. 4 ЦПК України та ст. 20 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду з метою захисту своїх цивільних прав, свобод чи інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Частиною 7 ст. 19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Питання встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедури подання цих документів та провадження за ними врегульовано Законом України "Про громадянство України", Указом Президента України від 27 березня 2001 р. № 215/2001 "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України", яким затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.

Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» - громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Закону України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Згідно пп. а, б п. 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 р. № 215/2001 (в ред. від 27.06.2006), - встановлення належності до громадянства України стосується: а) громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року, в тому числі: осіб, які за станом на 13 листопада 1991 року проходили строкову військову службу на території України і після її проходження залишилися проживати на території України; осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або за станом на 13 листопада 1991 року відбували покарання в місцях позбавлення волі на території України та перебували у громадянстві колишнього СРСР і до набрання вироком суду законної сили постійно проживали відповідно на території УРСР або проживали на території України; б) осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття і батьки яких належать до категорій, зазначених у підпункті "а" цього пункту.

Згідно п. 10 Порядку - для встановлення відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 3 Закону належності до громадянства України особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягла повноліття та проживала в Україні разом із батьками (одним із них) або іншим її законним представником, подає:

а) заяву про встановлення належності до громадянства України;

б) копію свідоцтва про народження;

в) один із таких документів:

- довідку, що підтверджує факт постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;

- довідку, що підтверджує факт постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника, з якими особа в неповнолітньому віці постійно проживала, або факт їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;

- документ, що підтверджує факт перебування особи в неповнолітньому віці на вихованні у державному дитячому закладі України за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року;

- копії паспортів батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника - громадян колишнього СРСР з відміткою про прописку, що підтверджує факт їх постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року. У разі відсутності у батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про те, що за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року ця особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР і відповідно постійно проживала, проживала на території України (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт);

- судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факту її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;

- судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого законного представника, з яким особа в неповнолітньому віці постійно проживала на території України, або факту їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.

Якщо документи про встановлення належності до громадянства України подає особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року була неповнолітньою та проживала в Україні не з батьками (одним із них), а з іншим законним представником, подається також копія документа про встановлення опіки чи піклування.

В силу ст. 17 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року місцем проживання визнається те місце, де громадянин постійно або переважно проживає. Місцем проживання неповнолітніх, що не досягли п`ятнадцяти років, або громадян, які перебувають під опікою, визнається місце проживання їх батьків (усиновителів) або опікунів.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 89 ЦПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.3).

У ч. 7 ст. 294 ЦПК України зазначено, що при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

V. Оцінка суду.

15. Встановивши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про захист прав заявника і вважає, що можливо встановити факт постійного проживання на території України ОСОБА_1 в неповнолітньому віці ,станом на 13 листопада 1991 року, разом з матір`ю ОСОБА_3 , оскільки без цього заявник не зможе отримати паспорт громадянина України. ОСОБА_1 у повному обсязі обґрунтував свої вимоги та підтвердив їх письмовими доказами та показами свідка, а, отже, є всі підстави для задоволення його заяви. Підстав сумніватись у показах свідка ОСОБА_4 у суду немає, так як вони узгоджуються між собою і підтверджуються дослідженими судом письмовими матеріалами справи в їх сукупності.

Встановлення факту постійного проживання на території України в неповнолітньому віці, станом на 13 листопада 1991 року, разом з матір`ю ОСОБА_3 породжує для заявника юридичні наслідки , - отримання паспорта громадянина України.

Керуючись статтями 5, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 293-294, 315, 354 - 355 Цивільного процесуального кодексу України, Суд ,-

У Х В А Л И В :

1. Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління Державної міграційної служби у Сумській області про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року - задовольнити.

2. Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Стрелецьке Червоногвардійського району Білгородської області Російської Федерації, постійно проживав на території України в неповнолітньому віці, станом на 13 листопада 1991 року включно, разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Роменський міськрайонний суд Сумської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення складено 09 грудня 2021 року.

Заявник: ОСОБА_1 , місце перебування: відбуває покарання у ДУ «Роменська виправна колонія № 56», вул. Вишнева, буд. 19, с. Перехрестівка, Роменського району, Сумської області.

Заінтересована особа: Управління Державної міграційної служби України в Сумській області, місцезнаходження: вул. Герасима Кондратьєва, буд. 27, м. Суми.

Суддя Роменського

міськрайонного суду О.О. Євлах