Рішення № 101741284, 08.12.2021, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/3717/20

Провадження № 2/311/225/2021

08.12.2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2021 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Задорожка Д.А.,

секретаря судового засідання Чучі С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Служби у справах дітей Василівської міської ради Запорізької області, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Служби у справах дітей Василівської міської ради Запорізької області, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, який мотивовано наступним.

ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 .

23 березня 2004 року між ОСОБА_1 та відповідачкою, ОСОБА_2 , був укладений шлюб, який рішенням Василівського районного суду запорізької області 15 липня 2019 року розірвано у зв`язку з фактичним припиненням з 2018 року сімейних відносин.

Позивач вказує, що згідно акту обстеження житлових умов за вищевказаною адресою, відповідачі зареєстровані в житловому будинку АДРЕСА_1 , однак фактично там не мешкають з 2018 року.

Реєстрація відповідачів створює перешкоди позивачу в оформленні субсидії, крім того, він несе додаткові витрати на оплату житлово-комунальних послуг, виходячи з кількості зареєстрованих осіб.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 (а.с. 1-3).

Відповідачами надано відзив, згідно якого вони просили відмовити в задоволенні позову з підстав його необґрунтованості.

Зміст відзиву зводиться до того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в період шлюбу на спільні кошти побудували будинок, який не був введений в експлуатацію, гараж та інше нерухоме майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя. Позивачем створюються перешкоди відповідачам в користуванні спільним майном (а.с. 32).

Позивачем надано відповідь на відзив (а.с. 48-49).

В судове засідання представники сторін не з`явилися, надали суду заяви про розгляд справи за їх та їхніх довірителів відсутності.

Дослідивши надані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень докази, оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст.80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1); докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (частина 5).

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 405 ЦК України, члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником (частина 1); член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Судом встановлено, що позивач є власником житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується заповітом від 07 серпня 1979 року, яким ОСОБА_4 заповіла все своє майно позивачу, ОСОБА_1 (а.с. 6), свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 14.03.2007 та витягом про реєстрацію за позивачем права власності на вищевказаний будинок (а.с 7,8), технічним паспортом на будинок (а.с. 9-13), випискою з погосподарської книги Широківської сільської ради Василівського району, згідно якої, ОСОБА_1 є головою домоволодіння за вищевказаною адресою (а.с. 50), рішенням виконавчого комітету Василівської районної ради народних депутатів Запорізької області від 17 жовтня 1990 року № 196, яким оформлено за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 80,81, 82-84).

23 березня 2004 року між ОСОБА_1 та відповідачкою, ОСОБА_2 , був укладений шлюб, який рішенням Василівського районного суду запорізької області 15 липня 2019 року розірвано у зв`язку з фактичним припиненням з 2018 року сімейних відносин (а.с. 16, 17-18).

Відповідно до акту, складеного 27 жовтня 2020 року депутатом Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , але у зазначеному будинку не проживають з 15 серпня 2018 року (а.с.15).

Відповідно до правового висновку, викладеного в Постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 року у справі 6-57цс11, зазначено, що виходячи з того, що Закон України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов`язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов`язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання. Вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.

Враховуючи, що відповідачі зареєстровані в будинку АДРЕСА_1 , належному позивачу, однак фактично там не проживають більше року, підстав для збереження за відповідачами житлового приміщення судом не встановлено, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню шляхом визнання відповідачів такими, що втратили право користування вказаним житловим приміщенням.

Керуючись ст.ст. 2,4,5,12,13,158,265-268 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Служби у справах дітей Василівської міської ради Запорізької області, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 09 грудня 2021 року.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області Д.А. Задорожко