Ухвала суду № 101741174, 06.12.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/8238/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.12.2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в скалді :

головуючого судді Бедьо В.І.,

за участі секретаря судового засідання Пазяк С.М.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4

третя особа ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 третя особа без самостійних вимог ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та приведення квартири в первинний стан, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду знаходиться вказана цивільна справа, у якій ухвалою суду від 25.08.2021 року було відкрито провадження.

Після відкриття провадження ухвалою Ужгородського міськрайонного суду позовну заяву залишено без руху.

На виконання вказаної ухвали 15.10.2021 року позивачем ОСОБА_1 подано позовну заяву в новій редакції, в якій уточнено позовні вимоги та змінено склад учасників судового процесу. З прохальної частини вказаного позову вбачається, що позивач ставить наступні вимоги:

- винести Рішення, яким визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 28 березня 2019 року, укладений між продавцями: ОСОБА_3 , співласнецею квартири ОСОБА_6 , та покупцем ОСОБА_2 ,що посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Дроботя А.В. за реєстр. № 157 ВІД 28.03.2019 року, як такий, що порушує публічний порядок (право спільної сумісної власності, безпосередньо моє, так і інших співласників квартир будинку), що потягло настання неправомірних наслідків для позивача та інших співласників буд. АДРЕСА_1 , вказаний правочин підлягає визнанню недійсним як такий, що порушує публічний порядок, а проведена на підставі цього правочину державна реєстрація права власності підлягає скасуванню зі закриттям Реєстру;

- зобов`язати відповідача ОСОБА_3 , привести квартиру АДРЕСА_2 в первинний стан, який існував до часу самовільної реконструкції шляхом демонтажу приміщень: в квартирі АДРЕСА_3 та ввідновити інженерну комунікацію з тех.назвою <Фанова труба>, відновити: до проектних розмірів приміщення № 1, площею 7,22 кв.м., демонтувати перенести все газове водонагрівне побутове устаткування в приміщення №6 що відповідає вим огам ДБН В.2.3-2-2009 "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт", демонтувати душ-кабіну в приміщені Літ.2 мансардного при міщення; відновити: приміщення № 9, площею 3,9 кв.м.; приміщення № ІІ (прохід на спільне горище) площею 3,28 кв.м., а також демонтувати металеві двері на спільному сходовому марші, якими прекривається вільний досту до площатки спільної власності перед входом на горище.

Суд констатує, що 29.11. 2021 року позивачем у справі подано заяву про уточнення позовних вимог. Так, судом встановлено, що фактично позивачем по справі подано ще одну позовну заяву із новим суб`ктним складом учасників та новими вимогами. Позивачем ставляться нові вимоги про справі, зокрема така просить :

- скасувати реєстрацію Декларації про готовність об`єкта до експлуатації за № ЗК 141180510254 від 20 лютого 2018 року, а саме квартири АДРЕСА_4 за заявою неуповноваженої особою від імені гр. ОСОБА_6 , проведену Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради, як таку що виконана сторонніми особами, із відсутністю повноважень виконувати підписи та подавати декларацію від імені власника об`єкта реконструкції (КВ.№3 В БУД.№17), а також подана від імені осіб, котрі не набули права власності, а відтак не мали права на проведення такої реконструкції. Реєстрація Декларації була проведена на чужу квартиру(не належну rp- ОСОБА_7 та ОСОБА_6 );

- зобов`язати Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради здійснити дії про скасування запису по внесенню відповідних відомостей з Єдиного Реєстру Документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів у зв`язку із скасуванням реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації за N, № ЗК 141180510254 від 20 лютого 2018 року, а саме квартири АДРЕСА_4 за заявою підписаною і поданою сторонніми особами, із відсутністю повноважень від імені власника об`єкта реконструкції, а також подана від імені осіб, котрі не набули права на об`єкт реконструкції, та з внесенням неправдивих відомостей до цієї Декларації. Оскільки існує наступна правова позиція: «Положення ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст. ст. 210 та 640 ЦК України пов`язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними та не створюють прав і обов`язків для сторін», а відповідно договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 від 23 листопада 2016 року—згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є укладеним. А відтак, беручи до уваги те, що згідно постанови ПЛЕНУМУ ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ 07.02.2014 № 5 “Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав” пункти: 5,24,25, зокрема—П 25:. Набувач Н9 може бути визнаний добросовісним, якщо на момент вчинення правочину з набуття майна право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване не за відчужувачем або у цьому реєстрі був запис про судовий спір відносно цього майна (обтяження), а також відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину—правочин не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Тому Договір про вчинення купівлі-продажу від 28 березня.2019 року між гр-нами ОСОБА_3 , та ОСОБА_6 ,(названі в тексті: ПРОДАВЦІ) та гр-кою ОСОБА_2 (названа в тексті: ПОКУПЕЦЬ) на підставі неукладеного Договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 від 23 листопада 2016 року, котрий за своєю правовою природою—є таким, що не створює жодних правових насілдків. У даному випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Так, як жодних рішень чи записів про реєстрацію прав власності жодним нотаріусом чи державним реєстратором до Державного Реєстру «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на підставі цих “договорів " не вносилося. Таким чином немає потреби, а у суду немає підстав визнавати недійсним чи скасовувати те, що не було зареєстровано. За правилами недійсності поавочинів не можна визнавати документи, які за своїм змістом не є правочинами;

- постановленим рішенням суду визнати протиправним Рішення індексний номер: 51817918 про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень та вчинений запис приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Дроботя А.В. про державну реєстрацію права власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 36119313 від 30 березня 2020 року на ім`я ОСОБА_8 , згідно Договору Дарування нерухомого майна (квартири АДРЕСА_3 , котра неналежала Дарувальнику на праві власності), та скасувати це Рішення індексний номер: 51817918 та запис нотаріуса про державну реєстрацію права власності за №36119313 на квартиру АДРЕСА_4 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як такі, що вчинені всупереч вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

- решта позовних вимог залишається незмінними, зокрема: постановленим рішенням зобов`язати Відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 привести квартиру АДРЕСА_3 в первинний стан (п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України), який існував до часу самовільної реконструкції- пребудови будинку АДРЕСА_2 шляхом демонтажу приміщень: в квартирі АДРЕСА_3 , та відновити : Інженерну комунікацію з тех. назвою

<Фанова труба>, відновити до проектних розмірів приміщення № 1, площею 7,22 кв.м. демонтувати перенести все газове водонагрівне побутове устаткування в приміщення №6 що відповідає вимогам ДБН В.2.3-2-2009 "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт", демонтувати душ-кабіну в приміщені Літ.2 мансардного при міщення; відновити : приміщення № 9, площею 3,9 кв.м.;приміщення № ІІ(прохід на спільне горище) площею 3,28 кв.м., а також демонтувати металеві двері на спільному сходовому марші, якими прекривається вільний доступ до площадки спільної власності перед входом на горище. Тобто, усунути перешкоди в користуванні правом спільної власності на допоміжні приміщення будинку (горищем), та відновити безпеку користування належною мені власністю (житлом) згідно діючих ДБН. Створити вільний доступ для обслуговування ТРЬОХ димарів від внутрішньо-квартирних грубок моєї квартири, котрі проходять через спільне горище будинку

АДРЕСА_5 від 09 березня 1967 року, виготовленого повноважним працівником ЖЕК № 2 міста Ужгород]. Дана вимога базується на Конституційних гарантіях (ст.41,ч.1 ст.50,ч.6 ст. 55 Конституції України), на п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України де передбачено, що: Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення; Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду», право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках), Рішенні Конституційного Суду України Справа №1- 22/2011 9 листопада 2011 року N 14-рп/2011 “ Щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", та ст.1166 ЦК України.

Позивач та третя особа підтримали позовну заяву в новій редакції.

Представник відповідач ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні просили залишити позовну заяву в новій редакції без руху з тих підстав, що склад учасників справи та її вимоги незрозумілі.

Заслухавши думку учасників судового процесу, проаналізувавши зміст вказаної заяви, оглянувши матеріали цивільної справи № 308/8238/21 суд приходить до переконання, що зміст уточнених позовних вимог, суб`єктний склад учасників процесу, як і форма уточненої позовної заяви незрозумілі, необгрунтовані, нелогічні.

По- перше, судом встановлено, що в уточненій позовній заяві вказано нового учасника судового процесу ОСОБА_9 . Позивач надав доказ того, що надіслав вказаному відповідачу уточнений позов. Разом з тим зі змісту нового позову вбачається, що фактично він є доповненням до первісної позовної заяви, які ОСОБА_9 не отримувала, які і докази до неї.

По-друге, в уточненій позовній вимозі позивач просить суд визнати протиправним Рішення індексний номер: 51817918 про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень та вчинений запис приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Дроботя А.В. про державну реєстрацію права власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 36119313 від 30 березня 2020 року на ім`я ОСОБА_8 . Таким чином судячи з вимоги ОСОБА_8 також є особою, яка має відношення до предмета спору. Разом з тим вказана особа не зазначена позивачем як сторона по справі.

По-третє позивач ставить вимогу про зобовязання Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради здійснити дії про скасування запису по внесенню відповідних відомостей з Єдиного Реєстру Документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів у зв`язку із скасуванням реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації за N, № ЗК 141180510254 від 20 лютого 2018 року, а саме квартири АДРЕСА_4 .

Разом з тим Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради не вказано позивачем як учасника судового процесу всупереч тому, що така ставить певні вимоги до вказаної юридичної особи.

По-четверте змінені позовні вимоги заплутані, неконкретні, внаслідок чого неможиво зрозуміти їх суть, що є перешкодою для розгляду судом справи по суті з врахуванням ст. 13 ЦПК України.

Відтак надавши оцінку заяві представника відповідача про повернення позовної заяви без розгляду з тих підстав, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 цього Кодексу, суд приходить до наступного.

Детально вивчивши зміст позовної заяви та поданої позивачем заяви-уточнення судом встановлено, що фактично така по формі та змісту є нібито доповненням до первісної позовної заяви та іншої уточненої позовної заяви. Разом з тим містить суттєві відмінності в вимогах та суб`єктному складі учасників судового процесу, внаслідок чого стає незрозумілим, до кого саме та з якими вимогами звернулася до суду позивач ОСОБА_1 .

З цих підстав суд погоджується з доводами сторони відповідача щодо невідповідності поданої позивачем позовної заяви вимогам ЦПК України.

Так суд вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що відповідно до вимог ст. 175 ЦПК України

1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

3. Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

5. У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Згідно з ч. 11ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175,177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Так судом встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог, встановлених ст.175 ЦПК України.

Відповідно до ч. 12ст. 187 ЦПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Згідно з ч. 13ст. 187 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до п. 8 ч. 1ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 ЦПК України і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Так, позивачу необхідно насамперед уточнити позовні вимоги та конкретизувати їх за змістом, суб`єктним складом відповідно до характеру заявлених вимог.

Резюмуючи вищевикладене суд зазначає, що на виконання ухвали суду позивач повинен подати нову позовну заяву з усуненням тих недоліків, на які вказав суд в кількості суб`єктного складу сторін у справі.

На підставі викладеного суд залишає позовну заяву без руху.

Керуючись ч. 4 ст.175, ч. 4 ст.177, частинами 11-13 ст.187, п. 8 ч. 1 ст.257 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та приведення квартири в первинний стан - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків до 17.12.2021 року, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.І. Бедьо