Рішення № 101740826, 08.12.2021, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/3591/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року м.Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючої судді Бєлостоцької О.В.,

при секретарі Теліціній О.О.,

за участі

представника позивача Шамардіна В.М.,

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Шамардін Володимир Миколайович, до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому зазначив, що 27 липня 2021 року він керував транспортним засобом Ford Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який його брат ОСОБА_2 придбав у Польщі та 27 липня 2021 року завіз на митну територію України. Він керував автомобілем у зв`язку із втомою ОСОБА_2 через велику відстань транспортування автомобіля. 27 липня 2021 року командир роти № 6 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Колодочка В.С. виніс постанову серія ДП18 № 603496 про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ч.8 ст.121 КУпАП та наклав стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн 00коп. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 27 липня 2021 року о 17 годині 13 хвилин на трасі М-03, 448 км він, керуючи транспортним засобом Ford Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в населеному пункті зі швидкістю 94 км/год, тому на 44км/год перевищив допустиму швидкість, чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху України. Також було встановлено, що він керував вказаним транспортним засобом, проте не ввозив його на митну територію України та не розмитнював, отже не дотримався режиму транзиту,чим порушив ст.380 Митного кодексу України, ст.ст. 16,31 Закону України «Про дорожній рух». Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серії ДП18 № 603496 від 27 липня 2021 року вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. Вказаний автомобіль не передавався йому у володіння, користування чи розпорядження у розумінні цих понять, визначених діючим законодавством, а мало місце керування вказаним транспортним засобом у зв`язку із втомленістю особи, яка його придбала – ОСОБА_2 . Відповідачем по справі під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності було порушено норми процесуального права, що знайшло прояв у тому, що інспектор поліції не з`ясував чи було вчинено адміністративне правопорушення, не надав для ознайомлення докази; порушив його права на ознайомлення з матеріалами справи, право0 давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватись правовою допомогою адвоката. Крім того, враховуючи приписи ст.122 КУпАП, зокрема, примітки до неї, він не є суб`єктом правопорушення за ст.122 КУпАП.

Постанова серії ДП18 № 603496 є незаконною з підстав недоведеності адміністративного правопорушення, порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, відсутності суб`єктності у правопорушника за ст.122 КУпАП.

Позивач ОСОБА_1 просить скасувати постанову серії ДП18 № 603496 від 27 липня 2021 року, винесену командиром роти № 6 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Колодочка В.С. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.8 ст.121, ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 8500 гривень, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення; судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Шамардін В.М. підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позові. Крім того, послався на те що відповідачем повторно не роз`яснювалось ОСОБА_1 право скористатись правовою допомогою адвоката після виявлення правопорушення, адміністративна відповідальність за вчинення якого передбачена ч.8 ст.121 КУпАП; перевищення швидкості було зафіксоване не в автоматичному режимі, оскільки прилад TruCam відповідач тримав у руці, що не виключає втручання в його роботу.

Представник відповідача - Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач позов ОСОБА_1 не визнає і просить відмовити в його задоволенні, посилаючись на наступні обставини:

-при винесенні оскаржуваної постанови поліцейський керувався положеннями Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про дорожній рух», Правил дорожнього руху України, Митного кодексу України, КУпАП та діяв у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством, у зв`язку з чим постанова серії ДП 18 № 603496 винесена у відповідності до вимог чинного законодавства;

-позивач ОСОБА_1 згідно положень Митного кодексу України та Закону України «Про дорожній рух» не мав права керувати транспортним засобом Ford Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_1 навіть за присутності особи, яка його ввезла на територію України. Під час розгляду справи на місці зупинки авто ані позивач, ані ОСОБА_2 не повідомляли відомості, які б могли свідчити про необхідність експлуатації позивачем авто в порушення Митного кодексу України;

-твердження позивача щодо порушення його прав не відповідає дійсності і спростовується відеозаписом із службової портативної відеокамери, яка знаходилась на форменому одязі працівника поліції;

-фото та відео, здійснені приладом TruCam № ТС 001133 містять відомості, які підтверджують факт використання позивачем 27 липня 2021 року транспортного засобу Ford Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_1 та порушення встановлених обмежень швидкості руху авто у населеному пункті Травневе Харківської області;

-прилад TruCam здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати модель, марку та номерний знак транспортного засобу, автоматично визначає координати кожного виміру перевищення встановленої швидкості руху;

-на відео № 20210727192915000107 із службової портативної відеокамери № 001991 зафіксовані відомості, які об`єктивно підтверджують те, що саме позивач керував вищевказаним транспортним засобом, розгляд справи відбувся з дотриманням процедури, визначеної КУпАП.

З`ясувавши позицію сторін, дослідивши письмові докази, відтворивши наданий відповідачем диск (а.с.58), суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до митної декларації автомобіль Ford Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , був ввезений 27 липня 2021 року на територію України ОСОБА_2 , який був ознайомлений в тому числі, і зі змістом ст.380 Митного кодексу України (а.с.20).

27 липня 2021 року командиром роти № 6 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Колодочкою В.С. винесено постанову серії ДП18 № 603496 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.8 ст.121, ч.1 ст.122 КУпАП, зі змісту якої вбачається, що останній 27 липня 2021 року о 17 годині 13 хвилин на 448км траси М-03, керуючи транспортним засобом Ford Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в населеному пункті Травневе зі швидкістю 99 км/год, що на 44 км/год перевищує допустиму швидкість населених пунктах, чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху України. Швидкість вимірювалась приладом TruCam 001133. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України: згідно ІПНП даний транспортний засіб ввезено 27 липня 2021 року ОСОБА_2 (який був на пасажирському сидінні), а транспортний засіб використовував ОСОБА_1 , який не ввозив його на митну територію України та не поміщував в митний режим транзиту, чим порушено ст.380 Митного кодексу України та ст. 16,31 Закону України «Про дорожній рух» (а.с.5,59).

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що швидкість руху автомобілю вимірювалась приладом TruCamТС001133; здійснювалась відеофіксація на бодікамеру 001991, які є додатками до неї (а.с.5,59).

З наданих на підтвердження заперечень проти позову відповідачем фото з приладу TruCam ТС 001133 вбачається, що 27липня 2021 року о 17 годині 13 хвилин було зафіксовано перевищення швидкості руху (94км/год за умови дозволеної швидкості 50 км/год ) водієм автомобілю Ford Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_1 на автодорозі М-03 448км в населеному пункті Травневе Харківської області (а.с.60-62).

Пунктом 12.4 Правил дорожнього руху України передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Згідно ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо правомірності застосування відповідачем лазерного вимірювача швидкості TruCam ТС 001133 суд вважає за доцільне зазначити наступне.

На підтвердження заперечень проти позову відповідачем надано сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UA-МІ/1-2903-2012 від 29 серпня 2012 року, відповідно до якого засіб вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam» зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ197-12 (а.с.63).

Згідно експертного висновку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 11 червня 2020 року № 04/03/02-1452 в лазерному вимірювачі швидкості LTI 20-20 TruCam правильно реалізовано криптографічний алгоритм шифрування AES, визначений п.5.1 ДСТУ ISO/IES18033-3:2015 (в режимі ЕСВ, визначеному ДСТУ ISO/IES 10116:2019, із довжиною ключа 128 біт). Дія експертного висновку поширюється на зразки об`єкта експертизи, в тому числі із заводським номером ТС 001133 (а.с.65).

Згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/21946 від 25 травня 2021 року (чинне до 25 травня 2022 року) лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 № ТС001133 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач (а.с.64).

Посилання представника позивача в судовому засіданні на те, що використання приладу TruCam в ручному режимі свідчить по те, що порушення зафіксовано не автоматичному режимі є непереконливим, зважаючи на те, що лазерний вимірювач відноситься саме до ручних вимірювачів, конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань швидкості транспортних засобів, проте, вимірювання швидкості транспортних засобів, цей прилад здійснює автоматично.

Також суд відхиляє як неспроможні доводи представника позивача в судовому засіданні з приводу того, що ОСОБА_1 не може бути суб`єктом правопорушення, передбаченого ст.122 КУпАП.

Приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку про те, що факт порушення позивачем по справі 27 липня 2021 року п.12.4 Правил дорожнього руху знайшов своє підтвердження в судовому засіданні. Суд вважає за доцільне зауважити, що факт перевищення швидкості ОСОБА_1 27 липня 2021 року не заперечувався його представником в судовому засіданні.

Щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ч.8 ст.121 КУпАП суд дійшов наступних висновків.

Статтею 16 ЗУ «Про дорожній рух» передбачено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту.

Згідно ч.2,3, ст.31 Закону України «Про дорожній рух» тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

Частиною 5 ст.380 Митного кодексу України передбачено, що тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.

Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку про те, що факт керування позивачем ОСОБА_1 автомобілем Ford Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_1 щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України мав місце 27 липня 2021 року, що зокрема, підтверджується відеозаписом нагрудного відеореєстратора інспектора поліції та не заперечується ані самим позивачем в позовній заяві, ані його представником в судовому засіданні. Отже, будучи особою, яка не ввозила транспортний засіб на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту, позивач ОСОБА_1 керував ним, отже фактично володів та використовував цей автомобіль, чим порушив приписи наведених вище норм діючого законодавства.

Із системного аналізу приписів ст.ст.16,31 Закону України «Про дорожній рух», ст.380 Митного кодексу України вбачається, що тимчасово ввезені транспортні засоби можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну і не можуть бути передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам, зважаючи на що суд відхиляє як неспроможні доводи представника позивача адвоката Шамардіна В.М. з приводу того, що керування транспортним засобом не є його володінням та користуванням.

Відповідно до ч.8 ст.121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту, - тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та права позивача на захист суд дійшов наступних висновків.

Розгляд справ про адміністративні правопорушення здійснюють уповноважені посадові особи органів поліції відповідно до ст. 222 КУпАП.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права, передбачені частиною першою статті 268 КУпАП та статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Уповноважена посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, відповідно до статті 280 КУпАП зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правомірного вирішення справи.

Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа органу поліції виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Відповідачем надано відеозаписи з бодікамери 001991, на яких зафіксовано розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , які були досліджені в судовому засіданні (а.с.58).

Із даного відеозапису вбачається, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення командиром роти № 6 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Колодочкою В.С. було роз`яснено позивачу по справі права передбачені ч.1 ст.268 КУпАП, зокрема, і право користуватись правовою допомогою адвоката, про що також зазначено в оскаржуваній постанові, заслухані його пояснення, з яких вбачається, що ОСОБА_1 не визнавав своє провини, за результатами розгляду адміністративної справи винесено оскаржувану постанову, з огляду на що суд відхиляє доводи позивача стосовно порушення відповідачем його прав та процедури розгляду справи.

При цьому, суд зауважує, що із відтвореного відеозапису вбачається, що позивач в ході розгляду адміністративної справи не заявляв клопотання про надання йому можливості скористатися юридичною допомогою адвоката.

Доводи представника позивача адвоката Шамардіна В.М. стосовно обов`язку відповідача вдруге, після виявлення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.8 ст.121 КУпАП, роз`яснити позивачу право на правову до допомогу не ґрунтуються на законі. Частиною 1 ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. За таких обставин, відповідачі у справі зобов`язані довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідачем надано суду належні, допустимі та достатні докази на підтвердження правомірності оспорюваної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 122, ч.8 ст.121 КУпАП.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, що підтверджують факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч.8 ст.121, ч.1 ст.122 КУпАП та відсутність належних доказів на спростування цих фактыв, суд вважає, що підстави для скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 603496 від 27 липня 2021 року відсутні.

При прийнятті рішення суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «О`Халлоран і Френсис проти Великобританії», де зазначено, що будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди; можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 603496 від 27 липня 2021 року.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, відповідно до ст.139 КАС України судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору слід покласти на позивача ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 6, 77, 139, 243, 244, 245, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), від імені та в інтересах якого діє адвокат Шамардін Володимир Миколайович, до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (адреса місцезнаходження:м.Харків, вул.Шевченка, 315/А; ідентифікаційний код 40108646 ) про скасування постанови про адміністративне правопорушення – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя