Постанова № 101740555, 04.12.2021, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/6916/21

УХВАЛА

04 грудня 2021 року смт. Овідіополь

Слідчий суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Панасенко Є.М., при секретарі судового засідання Степанової Н.С., за участю слідчого Кіфішиної О.В., прокурора Маричевої О.Г., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши в залі суду клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції Кіфішиної О.В. по матеріалах досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12021162380000694 від 03.12.2021 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Іллічівськ Одеської області, громадянина України, українця за національністю, маючого середню освіту, офіційно не працюючого, одруженого, на утриманні маючого малолітню дитину, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ ВП№1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції Кіфішина О.В. 03.12.2021 року звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.289 КК України.

Із змісту даного клопотання вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово судимим, на шлях виправлення не став і повторно скоїв умисний, корисливий злочин при наступних обставинах:

Так, 03.12.2021 року о 12 годині 00 хвилин підозрюваний ОСОБА_1 , з метою незаконного заволодіння транспортним засобом направився до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де мешкає ОСОБА_3 .

Реалізуючи свій злочинний намір, направленим на незаконне заволодіння транспортного засоба, підозрюваний ОСОБА_1 скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, переліз через паркан, тим самим проник до подвір`я домоволодіння потерпілої ОСОБА_3 , де підійшов до гаражного приміщення, рукою вирвав на дверях навісний замок та проник всередину гаражу.

Перебуваючи у середині гаража, підозрюваний ОСОБА_1 продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, діючи умисно, з корисливих мотивів, знаходячись біля мопеда марки « Ямаха», та впевнившись, що його дії ніким не помічені, не маючи ні реального ні уявного права на керування вказаним транспортним засобом, приступив до реалізації свого злочинного умислу.

Так, ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, сів за кермо, та не приводивши в дію двигун, покотив мопед з гаражу, покинув місце вчинення кримінального правопорушення, та направився на ньому за місцем свого мешкання, а саме АДРЕСА_2 .

Вказаними діями підозрюваного ОСОБА_1 , що виразились у незаконному заволодінні мопеда марки «Ямаха», потерпілої ОСОБА_4 , спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 16 000 гривні 00 копійок.

Крім того, 03.12.2021 року о 13 годині 30 хвилин, підозрюваний ОСОБА_1 , з метою таємного повторного викрадення чужого майна направився до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де мешкає ОСОБА_3 .

Реалізуючи свій злочинний намір, направленим на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, переліз через паркан, тим самим проник до подвір`я домоволодіння потерпілої ОСОБА_3 .

Знаходячись на подвір`ї, підозрюваний ОСОБА_1 , повторно проник до гаражного приміщення та перебуваючи у середині, ОСОБА_1 продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно викрав надувну лодку вартістю 5000 грн., двигун знятий з циркулярки вартістю 800 грн., двигун з наждаком в кількості двох штук, вартістю 250 грн., за одну одиницю на загальну суму 500 грн., дріль дві штуки вартістю 1000 грн., за одну одиницю на загальну суму 2000 грн., турбінка вартістю 1000 грн., спричинивши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 9300 гривень.

Згідно повідомлення про підозру від 04.12.2021 року ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 України, тобто, в незаконному заволодінні транспортним засобом, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення.

Слідчий Кіфішина О.В. в судовому засіданні підтримала своє клопотання, просила його задовольнити, посилаючись на обґрунтованість підозри, наявність існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що викладені в клопотанні та неможливість їх запобігання, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу. Крім того, слідчий в судовому засіданні повідомила про неточності наявні в клопотанні, оскільки не вірно вказане місце вчинення кримінального правопорушення. Просила вважати місцем вчинення кримінального правопорушення - АДРЕСА_4 . Крім того, в клопотанні невірно зазначено прізвище потерпілої ОСОБА_3 , а саме помилково зазначено - ОСОБА_3 .

Прокурор Чорноморської окружної прокуратури Одеської області Маричева О.Г. в судовому засіданні підтримала клопотання слідчого та просила його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнавав, просив застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, оцінивши в сукупності всі обставини, заслухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного слідчий суддя, вважає, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтоване та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Водночас, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Суд враховує положення ст. 5 Конвенції, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У справі «Ілійков проти Болгарії» (заява N 33977/96) від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до п. 28 рішення «Плешков проти України» (заява N 37789/05) від 10.02.2011 р. ЄСПЛ погоджується, що обґрунтована підозра у тому, що особа вчинила тяжкий злочин, може на початку слугувати підставою для взяття її під варту. Крім того, необхідність забезпечення належного здійснення провадження, зокрема, отримання доказів від свідків є належною підставою для первинного взяття під варту.

Така позиція ЄСПЛ узгоджується з положеннями національного законодавства, зокрема ст.ст. 177, 183 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Встановлено, що 04.12.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст. 289 КК України.

Оскільки термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява N 42310/04) від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Водночас, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

У справі «Феррарі-Браво проти Італії» (заява N 9627/81) від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

- протоколами огляду місця події від 03.12.2021 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_3 від 03.12.2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 03.12.2021 року.

Наявні докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, на думку слідчого судді, є вагомими та можуть переконати об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_1 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст.185, ч.1 ст. 289 КК України.

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років. Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 289 КК України є нетяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років.

Підозрюваний ОСОБА_1 має повних 32 роки від народження, освіта середня, офіційно не працює, проживає за рахунок випадкових заробітків, одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше неодноразово судимий, а саме: 26.06.2007 року Іллічівським міським судом Одеської області за ст.ст. 185 ч.3, 186 ч.2 КК України, до 4 років позбавлення волі з випробувальним терміном на два роки відповідно до ст.ст. 75, 104 КПК України; 06.12.2007 року Крижопільським районним судом Вінницької області за ст. 185 ч.3, ст. 71 КК України, до 5 років позбавлення волі; 15.09.2008 року Овідіопольським районним судом Одеської області за ст. 187 ч.3, ст.70 ч.4, ст. 71 ч.1 КК України, до 7 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 27.02.2009 року Київським районним судом м. Одеси за ст. 185 ч.3, ст. 70 ч.4 КК України до 7 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна (на підставі постанови Гусятинського районного суду Тернопільської області від 23.06.2011 року невідбуту частину покарання змінено більш м`яким у вигляді обмеження волі); 27.12.2012 року Ширяївським районним судом Одеської області, за ст. 390 ч.2, ст. ст. 71, 72 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі (звільнився 24 січня 2014 року за відбуттям строку покарання); 28.11.2014 року Іллічівським міським судом Одеської області, а ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 289 ч.2, 395 КК України, відповідно до ч.1 ст. 70 КК України 5 років 3 місяці позбавлення волі.

Крім того, 29.11.2021 року до Чорноморського міськоо суду Одеської області відносно ОСОБА_1 направлені матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом за ч. 2 ст. 289 КК України

Відповідно до ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки .

Зазначаючи про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовано послався на ризики, які передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі матиме можливість:

- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходів, має незняті та непогашені судимості. Таким чином, обґрунтовано можна стверджувати, що підозрюваний може ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки йому можливе реальне покарання у вигляді позбавлення волі, що свідчить про те, що останній може вчинити спробу направлену на ухилення від органу досудового розслідування та суду;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, так як підозрюваний раніше неодноразово судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого злочину, стійкого доходу чи заробітку не має, що може спонукати підозрюваного в подальшому вчинити новий корисливий злочин.

Посилання слідчого та прокурора на наявність інших ризиків висловлені у формі припущення, так як належних та допустимих доказів, які б про це свідчили матеріали клопотання не містять та в судовому засіданні не представлено.

Враховуючи встановлені вище ризики, наявність обґрунтованої підозри, особу підозрюваного, застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії досудового розслідування є найбільш прийнятним, а інші більш м`які запобіжні заходи не здатні запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, з наступних причин:

- особисте зобов`язання - не доцільно застосувати у зв`язку з тим, що на переконання слідчого судді, обрання такого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених статтею 194 КПК України;

- особиста порука - на адресу суду не надходили для розгляду письмові зобов`язання осіб, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу;

- застава - до суду не надходили заяви або клопотання від підозрюваного ОСОБА_1 , рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків;

- домашній арешт - не доцільно застосувати, оскільки на переконання слідчого судді підозрюваний ОСОБА_1 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання спробам здійснити дії щодо переховування від органів досудового розслідування та униможливлення вчинення ним інших кримінальних правопорушень.

Жодних доказів про те, що підозрюваний не може утримуватися під вартою, стороною захисту не представлено.

У зв`язку з вищенаведеним, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та доцільність застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який слід обчислювати з моменту затримання, тобто з 14 години 00 хвилин 03.12.2021 року і до 14 години 00 хвилин 01.02.2022 року.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням встановлених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави щодо підозрюваного ОСОБА_1 - п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 124050 гривень у національній грошовій одиниці, а також визначити обов`язки, з передбачених статтею 194 КПК України, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.289 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" строком до 14 години 00 хвилин 01 лютого 2022 року.

Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 днів і обчислюється з моменту затримання з 14 години 00 хвилин 03.12.2021 року до 14 години 00 хвилин 01.02.2022 року.

Визначити розмір застави щодо підозрюваного ОСОБА_1 - п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 124050 (сто двадцять чотири тисячі п`ятдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок - код отримувача 26302945, банк отримувача: ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA418201720355249001000005435.

Підозрюваний ОСОБА_1 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживав, а саме АДРЕСА_2, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, строк дії яких встановити до 01.02.2022 року.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчує свою дію 01.02.2022 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 09.12.2021 року.

Слідчий суддя Є.М. Панасенко