Рішення № 101740436, 09.12.2021, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/1485/21

Провадження №2/485/479/21

Рішення

іменем України

09 грудня 2021 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Соловйова О.В.,

секретар судового засідання Забаровська С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Снігурівської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття заборони на відчуження житлового будинку,

встановив:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 09 липня 2021 року, після смерті батька ОСОБА_2 . Отримавши свідоцтво про спадщину вона вирішила зробити відчуження спадкового будинку та випадково дізналася про наявність заборон відчуження на будинок, які внесені до реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна та зареєстровані 19 липня 2006 року Снігурівською державною нотаріальною конторою, реєстраційний номер обтяження 3481318. За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13 листопада 2017 року, обтяження за реєстраційним номером 3481318 внесено до реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна 19 липня 2006 року Снігурівською державною нотаріальною конторою на підставі листа б/н від 21 травня 1974 року Миколаївської контори будбанка, дата виникнення 21.05.1974, № реєстра: 126360-1392. При цьому, власником будинку на який накладено заборону відчуження зазначено ОСОБА_3 , який жодного відношення до спадкового будинку не мав і не має, ніколи в ньому не проживав і не був його власником. Вважає, що невірне внесення заборони відчуження на належне їй майно зумовлено зміною нумерації будинків з " АДРЕСА_2 " за вказаною адресою.

Снігурівською державною нотаріальною конторою відмовлено у знятті заборони та посвідчення договору відчуження належного їй будинку, з посиланням на відсутність повідомлення кредитора про погашення позики та припиненням Миколаївської контори будбанка як юридичної особи.

Вважає відмову відповідача незаконною, оскільки заборона стосується іншого будинку, власником якого є інші особи, які не мають жодного відношення до будинку, що їй належить. Існуюча заборона відчуження нерухомого майна перешкоджає їй вільно розпоряджатися належним майном.

На підставі викладеного, позивач просить зняти заборону на відчуження житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою по АДРЕСА_1 , внесену Снігурівською державною нотаріальною конторою 19 липня 2006 року за реєстраційним номером обтяження 3481318 на підставі листа Миколаївської контори будбанка б/н від 21 травня 1974 року, із зазначенням власника житлового будинку ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , дата виникнення 21.05.1974 № реєстра: 126360-1392.

В судове засідання сторони не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Представник позивачки - адвокат Козирєва А.В. подала суду заяву, в якій просила справу слухати у відсутність позивача та її представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просила не стягувати з відповідача понесені судові витрати.

Завідувач Снігурівської державної нотаріальної контори Коваль Ю.В. також надала суду заяву, в якій просила справу розглядати у відсутність представника відповідача, згодні зрішенням на розсуд суду.

На підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснено без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що позивачці у справі ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за закономвиданого 09 липня 2021 року приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Шульгою Т.В. за реєстровим № 251 після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності належить житловий будинок з господарськими, побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , колишні номери: 32, АДРЕСА_3 , який належав спадкодавцю згідно договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності з числом кімнат від одної до п"яти включено, посвідченого 02 жовтня 1973 року державним нотаріусом Снігурівської державної нотаріальної контори Миколаївської області Омельчук В.А. за реєстровим № 918. Право власності спадкодавця на будинок зареєстроване в Снігурівській філії Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації 15 вересня 1991 року в реєстровій книзі за № 1348 (а.с.8).

Право власності на вище вказаний житловий будинок також 09 липня 2021 року зареєстровано за позивачкою приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Шульгою Т.В. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що надано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 265208528, сформований 09 липня 2021 року (а.с. 9).

За звернення позивачки до Снігурівської державної нотаріальної контори Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) з метою посвідчення договору купівлі-продажу належного їй вище вказаного житлового будинку, постановою нотаріуса від 21 жовтня 2021 року їй відмовлено у прийнятті документів для посвідчення вказаного договору, у зв"язку з виявленням обтяження у виді заборони відчуження об"єкта нерухомого майна (а.с.5).

Так, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 265171378 сформованої 09 липня 2021 року, вбачається, що на житловий будинок АДРЕСА_1 , накладено обтяження, а саме заборону відчуження об"єкта нерухомого майна (архівний запис). Реєстраційний номер обтяження 3481318 зареєстровано 19 липня 2006 року реєстратором Снігурівською державною нотаріальною конторою, 57303, Миколаївська область, м.Снігурівка, вул.Суворова, 106, на підставі листа б/н від 21 травня 1974 року Миколаївської контори будбанка. Особа, майно якої обтяжено: ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , дата виникнення 21.05.1974 № реєстра: 126360-1392 (а.с.12).

Також, відповідачем надано Витяг з реєстру Снігурівської державної нотаріальної контори для реєстрації заборон на будівлі за 1974 рік (у паперовій формі), а саме сторінки 83 за порядковим № 3, що стосується накладення обтяження (а.с. 29-31).

Позивач вказує, що невірне внесення заборони відчуження на належне їй майно у 2006 році, зумовлено зміною нумерації будинків, яка відбулася на той час. Крім того, ОСОБА_3 ніколи не проживав у спірному житловому будинку і не був його власником та не має родинних відносин, ані з нею, ані з її батьками.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

У відповідності до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном

Частиною 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За правилами ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права.

У відповідності зі ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 1 липня 2004р. N952-IV встановлено, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов`язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно п. 5 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 нотаріус, який наклав заборону, знімає заборону відчуження майна за рішенням суду.

З досліджених судом правовстановлюючих документів, а саме свідоцтва про право на спадщину за законом від 09 липня 2021 року вбачається, що спірний житловий будинок значиться за № 36, при цьому нотаріусом також зазначено колишні номери: АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 .

З дослідженої судом інвентаризаційної справи № 3981 на будинок АДРЕСА_1 , розпочатої в 25 грудня 1988 року, власником нерухомого майна вбачається лише ОСОБА_2 , та після його смерті позивачка ОСОБА_1 . Будь-які відомості про право власності у відношенні ОСОБА_3 відсутні.

Разом з тим, в маиеріалах інвентаризаційної справи міститься рішення виконавчого комітету Снігурівської міської ради депутатів трудящих від 08 вересня 1972 року № 184 про відвід під індивідуальне будівництво земельної ділянки ОСОБА_2 по АДРЕСА_4 . А також договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності з числом кімнат від одної до п"яти включено, посвідченого 02 жовтня 1973 року державним нотаріусом Снігурівської державної нотаріальної контори Миколаївської області Омельчук В.А. за реєстровим № 918.

Також, судом була досліджена інвентаризаційна справа № 3542 на будинок АДРЕСА_3 , та встановлено що власниками вказаного будинку значаться треті особи, відомості про осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відсутні.

Згідно довідки начальника начальника Снігурівської філії ММБТІ від 23.11.2021 № 64, інвентаризаційну справу за адресою АДРЕСА_4 в архіві Снігурівської філії ММБТІ не знайдено (а.с.32).

Начальником архівного відділу Снігурівської райдержадміністрації Деркач Н. 03.02.2011 за №27/32/03/3.7/Ч надано повідомлення, що в рішенні виконкому Снігурівської міської ради від 04.08.1987 р. № 212 "Об упорядочении наименований улиц, аншлагов и номерных знаков" є додаток, де значиться що житловий будинок по АДРЕСА_3 перенумеровано на АДРЕСА_1 (а.с.11).

Окрім того, 31 березня 2021 року виконавчим комітетом Снігурівської міської ради винесено рішення № 69 "Про уточнення фактичної адреси житлового будинку по АДРЕСА_1 ", яким вирішено уточнити, що житловий будинок, належний померлому ОСОБА_2 , на сьогодні фактично розташований за адресою: АДРЕСА_1 , колишній № 32 та АДРЕСА_3 (а.с.12).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши докази суд встановив, що дійсно мала місце перенумерація будиків з АДРЕСА_5 , та з АДРЕСА_6 .

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що на житловий будинок АДРЕСА_1 , застосовано заборону відчуження, позичальником за борговими зобов"язаннями у зв"язку з якими накладено обтяження позивач не являється, з часу внесення повідомлення нотаріусу про накладення обтяження пройшло більше 40 років.

Обтяження нерухомого майна позбавляє позивачку можливості вільно розпоряджатись нерухомим майном та порушує її права як власника.

Таким чином, позовні вимоги позивачки обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На прохання позивачки суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 263-265, 141, 142, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Снігурівської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття заборони на відчуження житлового будинку - задовольнити.

Зняти обтяження - заборону на відчуження житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою по АДРЕСА_1 , які були внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 19 липня 2006 року за № 3481318, реєстратором: Снігурівська державна нотаріальна контора Миколаївської області, на підставі листа б/н від 21 травня 1974 року Миколаївської контори будбанка із зазначенням власника житлового будинку ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , дата виникнення 21.05.1974 № реєстра: 126360-1392.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 09.12.2021 року.

Суддя О.В. Соловйов