Ухвала суду № 101740332, 03.12.2021, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

"03" грудня 2021 р. Справа № 478/867/21

Номер провадження 2/489/3142/21

УХВАЛА

03 грудня 2021 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого - судді Рум`янцевої Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут», треті особи – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2021 року до Ленінського районного суду м. Миколаєва, на підставі ухвали Казанківського районного суду Миколаївської області від 15.09.2021, надійшла до розгляду за підсудністю позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут», треті особи – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

За правилом, встановленим ч. 1ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

В ухвалі Казанківського районного суду Миколаївської області зазначено, що місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим, справу направлено до Ленінського районного суду м. Миколаєва за загальними правилами територіальної підсудності, за місцем знаходження відповідача.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову, є визнання дій щодо позбавлення позивача ОСОБА_1 права користування природним газом незаконними, зобов`язання вчинити певні дії щодо поновлення газопостачання до житлового будинку АДРЕСА_2 та стягнення моральної шкоди.

Згідно з ч. 4 ст. 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 09 вересня 2020 року у справі N 910/6644/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Аналогічний висновок викладений у постанові №911/2390/18 від 16.02.2021 Великої Палати Верховного Суду.

Позиція Великої Палати ВС ґрунтується, зокрема, на висновку про те, що, враховуючи аналіз змін у законодавчому регулюванні та лексичне тлумачення поняття, виключна підсудність справ застосовується до відповідних правовідносин загалом, а не щодо їх окремих складових.

Надання житлово-комунальних послуг нерозривно пов`язане з об`єктом нерухомого майна, зокрема вищезазначеним житловим приміщенням, користувачем чи власником якої є позивач.

Спори щодо житлово-комунальних послуг мають розглядатися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

У разі конкуренції правил підсудності (статті 27 та 30 ЦПК України) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17, провадження № 61-30812св18.

Тому на спори, предметом яких є, зокрема, права користування та отримання житлово-комунальних послуг, поширюються норми ч. 1 ст. 30 ЦПК України.

Предметом дійсного позову є визнання дій щодо позбавлення позивача ОСОБА_1 права користування природним газом незаконними, зобов`язання вчинити певні дії щодо поновлення газопостачання до житлового будинку АДРЕСА_2 та стягнення моральної шкоди.

Дане житлове приміщення, в яке позивачем надавались житлово комунальні послуги, розташоване на території Баштанського району Миколаївської області та знаходиться в межах територіальної юрисдикції Казанківського районного суду Миколаївської області.

Отже, дана справа помилково направлена на розгляд Ленінського районного суду м. Миколаєва, який не має жодних законних підстав для її розгляду.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1ст. 378 ЦПК України).

Отже, суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.31ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи недопустимість порушення правил підсудності, а також той факт, що приймаючи до провадження вказану справу, суд, до якого направлено справу з порушенням правил підсудності, позбавляє сторін провадження права на розгляд справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, не допускаючи спору про підсудність справ між судами, справу слід передати на розгляд до Казанківського районного суду Миколаївської області, як помилково направлену до Ленінського районного суду м. Миколаєва.

Керуючись ст.4, 27, 30,31 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут», треті особи – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, передати до Казанківського районного суду Миколаївської області, за правилами виключної підсудності.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Суддя Н.О. Рум`янцева

Повний текст судового рішення складено «03» грудня 2021 року.